Як білоруси підтримують Україну під час війни

10 червня 2022
Share this...
Facebook
Twitter

Білорусь відіграє значну роль у повномасштабному вторгненні російських військ в Україну. Саме з її територій починала свій наступ на Україну частина армії РФ і летіли ракети на Чернігів, з білоруських аеродромів злітають російські безпілотники, в білоруських шпиталях лікують поранених російських солдатів, білоруські війська загрозою свого наступу намагалися відтягнути на себе частину сил української армії. Однак цей матеріал не про Білорусь, в якій владу захопив самопроголошений президент Лукашенко, яка взяла участь у війні проти Україні на боці агресора і безперечно має нести за це відповідальність. А про вільну Білорусь та її громадян, які чинять опір диктатурі Лукашенка та підтримують Україну масовими акціями, одиночними протестами, гуманітарною допомогою, фандрейзинговими кампаніями та власне присутністю на фронті, бо така ціна свободи України та Білорусі.

За результатами опитування у березні 2022 року Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House, в якому взяли участь майже 900 білорусів, 67 % респондентів висловилися проти того, щоб РФ використовувала територію Білорусі для ведення війни з Україною. Водночас дані аналітичного центру Belarusian Analytical Workshop у Варшаві показують, що понад 80 % білорусів негативно ставляться до можливого введення білоруських військ на територію України.

Протести

У Білорусі хвиля протестів проти війни в Україні почалася 27 лютого, в день так званого референдуму про поправки до Конституції країни. Зміни стосувалися пожиттєвої недоторканності незаконного президента Білорусі Лукашенка та відмови від без’ядерного статусу країни. Деякі виборці замість відмітки «за» чи «проти» писали на бюлетенях своє ставлення до російського вторгнення в Україну.

Фото: Алєсь Пілєцкі.

У великих і малих білоруських містах під дільницями збиралися активісти з плакатами проти російської агресії. У Мінську під Генштабом білоруси скандували «Слава Украине» (укр. «Слава Україні») і «Не вайне» (укр. «Ні війні»). Цей протест, як і подібні акції в інших населених пунктах, розігнала міліція. До прикладу, у Мінську заарештували близько 600 білорусів. За 45 днів війни в Україні по всій Білорусі затримали понад 1500 протестувальників.

Попри затримання, жорстокі побиття та штрафи, білоруси продовжують відстоювати власну позицію сміливими вчинками:

– 10 квітня у прикордонному з Україною містечку Столін чоловік виходив на площу з плакатом «Хватит убивать» (укр. «Припиніть убивати»);

– на початку березня білоруска Людміла Рамановіч написала відкритого листа самопроголошеному президенту Лукашкенку з вимогою припинити брати участь у війні проти України. Жінку затримали і судитимуть за статтею Кримінального кодексу;

– 1 березня білоруска вийшла на площу в Мінську з блакитно-жовтими кульками та антивоєнним плакатом. Її оштрафували, а хлопця, який зробив фото з нею, арештували на 15 діб;

– греко-католицький священник носив наліпку «Украина, прости» (укр. «Україна пробач»), за що його посадили на 3 доби в ізолятор, а пізніше він був змушений заплатити штраф;

– на день народження Тараса Шевченка 9 березня житель Бреста приніс квіти до його пам’ятника. За це він відсидів 15 діб у в’язниці;

– у місті Барисау таксист відмовився обслуговувати російських солдатів. Його затримали.

– 8 червня двоє протестувальників вийшли на вулиці Мінська та розгорнули плакат «*** войне. Мир Украине. Free Azov» (укр. «*** війні. Мир Україні. Звільніть Азов»);

Рейкові та кіберпартизани

Під час вторгнення у північні регіони України Росія активно використовувала білоруську залізницю для транспортування військової техніки. Однак окупанти не врахували білоруський спротив, з яким вони стикнулися на залізничних рейках. Активісти, яких тепер називають «рейковими партизанами», виводили з ладу обладнання на залізничних перегонах, спалювали шафи керування пристроєм сигналізації, централізації та блокування, пошкоджували трансформатори. Протягом лютого-березня 2022 року вони здійснили щонайменше 10 успішних диверсій. Їхні дії значно сповільнювали, а часом повністю блокували перевезення ворожої техніки.

Група білоруських хакерів-активістів «Кіберпартызаны» були першими, хто розпочав «рейкову війну». Вони пошкодили мережу білоруської залізниці та зупинили роботу центру керування перевезеннями. Айтівці об’єдналися ще у 2020 році, щоб протистояти режиму Лукашенка та підтримувати протестувальників у мережі. Нині змінили фокус на Україну, бо переконані, що без вільної України Білорусі буде складніше здолати диктатуру. Білоруські кіберпартизани співпрацюють зі Службою безпеки України та Збройними Силами України і проводять постійні атаки проти Росії.

Військовий фронт

На початку березня 2022 року ЗМІ повідомляли про можливий наступ білоруської армії. За даними міністерства оборони України, велика кількість особового складу та деякі командири ЗС Білорусі відмовляються від участі в окупаційних діях. Ба більше, білоруси захищають Україну зі зброєю в руках. Переважно це активісти, які у 2020 році змушені були тікати від репресій самопроголошеної влади у Білорусі і які після звільнення України планують звільняти власну батьківщину від диктатури та російського впливу. З лютого 2022 року вони стали добровольцями, вступили до місцевої тероборони чи ЗСУ.

Нині Україну захищають кілька білоруських військових підрозділів. Найбільший із них — батальйон імені Кастуся Калиновського, названий на честь очільника повстання проти Російської імперії на землях сучасних Литви та Білорусі у XIX столітті. Він підпорядковується ЗСУ і складається з понад 200 бійців: ветеранів, які воювали на боці України ще з 2014 року, блогерів, айтівців і активістів. Батальйон відзначився у боях за Київщину й продовжує тримати оборону країни.

Білоруський полк «Пагоня», березень 2022. Фото: Наша Ніва.

Коли президент України оголосив про формування Інтернаціонального легіону, до його складу ввійшов білоруський полк «Пагоня». А в Одесі білоруські добровольці організувалися в загін імені Літвіна — бійця, який 4 березня загинув у боях за Бучу. Позаяк із травня батальйон імені Кастуся Калиновського розширюється і стає полком, «Літвін» разом з іншим батальйоном «Волат» увійшли до його складу.

Вже відомо про білоруських захисників, які віддали життя, обороняючи Україну від окупантів, як-от Олексій Скобля, якому посмертно присвоєно звання «Герой України».

Волонтерська допомога

Білорусам, які у 2020 році переїхали в Україну, довелося знову переселятися через повномасштабну агресію Росії у 2022 році. Однак вони підтримують Україну з-за кордону. До прикладу, Наста Базар жила у Києві більше року і створила тут Білоруський хаб для підтримки біженців. Виїхавши до Польщі, вона нині забезпечує зґвалтованих окупантами українських жінок наборами Rape kit, аби злочинців можна було притягнути до відповідальності.

Фото: Особистий архів Насти Базар.

Громадська організація Partyzanka, яка раніше допомагала білоруським біженцям у Польщі, нині допомагає українцям: надає гуманітарну допомогу як переселенцям, так і тим, хто зараз потребує її в українських містах, зокрема армії.

Беларускі Моладзевы Хаб (укр. «Білоруський молодіжний хаб») збирає медикаменти та іншу гуманітарну допомогу спільно з білоруськими громадами інших країн і везе її в Україну. В самому ж хабі команда організовує виступи білоруських виконавців і збирає пожертви на підтримку України.

Фонд BYSOL збирає кошти на десяток ініціатив, пов’язаних із закупівлею автомобілів, літньої форми, берців для української армії, підтримкою локальних волонтерських груп в українських містах і загалом гуманітарною допомогою Україні.

Білоруські та українські організації об’єднуються для наближення перемоги України. Так, громадська організація «Вясна» (укр. «Весна»), Білоруська асоціація журналістів та ініціатива «Актыўным Быць Файна» (укр. «Активним бути добре») співпрацюють з громадською організацією Восток SOS, яка з 2014 року допомагає постраждалим від війни, забезпечуючи українців на сході країни їжею та засобами гігієни.

Фото: Юрій Стефаняк.

Free Belarus Center — герой історії Ukraїner, який з перших днів повномасштабного вторгнення Росії допомагає білорусам в Україні та українцям з переселенням, евакуацією та прихистком. Самостійно і разом з польськими друзями команда збирає гуманітарну допомогу в Україну. В соцмережах центр розповідає про білорусів, які чинять опір російській навалі та допомагають українцям. Координаторка Free Belarus Center Паліна Бродік вважає, що разом українці та білоруси подолають зовнішню та внутрішню окупацію обох країн:

— Білоруси помирали за Україну в 2014 році, продовжують помирати й у 2022 в тій самій боротьбі проти спільного ворога. При цьому, сьогодні навряд чи варто використовувати риторику про братні народи. Швидше я сказала б, що ми ланки одного ланцюга. Ланцюга наручників, які скують руки воєнних злочинців Путіна і Лукашенка, які намагаються, проте не зможуть позбавити нас свободи.

У перші півтора-два місяці повномасштабної війни команда центру організувала близько 60 автобусів, на яких змогли виїхати понад 3000 людей — українців і білорусів — із Києва, Дніпра, Запоріжжя та Краматорська. Вони одні з перших відреагували на гуманітарну проблему на польсько-українському кордоні на КПП Шегині-Медика, де не було умов для перебування біженців, які днями і ночами стояли в черзі на морозі. Тоді Free Belarus Center за підтримки друзів і партнерів організували допомогу: спальники, теплу їжу та інші речі першої необхідності для біженців.

Медіа

Такі незалежні білоруські медіа, як NEXTA, «Наша Ніва», Zerkalo.io, підтримують Україну інформаційно, а також поширюють правду про війну серед білоруської аудиторії. На їхніх сторінках можна дізнатися особисті історії білорусів, які пліч-о-пліч стоять з українцями в боротьбі проти російського окупанта.

В Instagram навіть з’явилася сторінка Беларускі Ваенны Дзённік/ Belarusian War Diary, яка розповідає історії сміливих білорусів-волонтерів в Україні під час війни.

Інформаційні проєкти MotolkoHelp та Беларускі Гаюн сфокусувалися на розвідці та відстеженні російської техніки на території Білорусі. Всі дані викладають у Telegram-канал Беларускі Гаюн. Одним із резонансних матеріалів проєкту був 3-годинний відеозапис із пошти, де російські військові надсилали накрадене в Україні в Росію.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

На питання «чому білоруси допомагають українцям» вони часто відповідають, що без вільної України їм складно уявити незалежну Білорусь. За закликами «Жыве Беларусь!» нині слідує «Слава Україні!». Спільні зусилля дають помітні результати, які лякають російську та білоруську диктатури, тому вони вдаються до жорсткіших, відчайдушних дій. Однак вільні духом українці та білоруси вже не відступлять від вибраного демократичного напрямку.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Даша Тітарова

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Катерина Легка

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Автор обкладинки:

Алєсь Пілєцкі

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик