Славське. Експериментальне екобудівництво

Карпати
Люди
Місця
2 Березня 2018 10:52
11569

Карпатське селище Славське розташоване в долині річки Опір і оточене горами з усіх боків. Селище є курортом ще з початку 19 ст., коли тут з’явилися перші готелі і кліматотерапевтична станція. У 70–80 роках 20 ст., із появою тут підйомників та відкриттям спортивних гірськолижних шкіл, курорт став популярним серед любителів зимових видів спорту та активного відпочинку.

Славське постійно розбудовується та змінюється. Утім, зміни ці не завжди позитивні. Замість вирубки лісів на зруби і хаотичного будівництва, львівське подружжя архітекторів Едуард Пастух і Ольга Суха, для яких Славське теж є культовим місцем, пропонують альтернативу. Цей матеріал про експерименти з екологічним будівництвом.

 

Перші лижі

Перша поїздка в Славське, за словами Ольги та Едуарда, є певним обрядом посвячення для галичан, які проходять його в різні періоди свого життя. Саме тут вони натрапляють на небачені раніше мальовничі краєвиди, уперше знайомляться з горами і смакують домашні страви, приготовані місцевими мешканцями:

— Це такий романтичний спогад — перші лижі. Усі практично львів’яни проходять таку ініціацію. Вони, певно, попадають сюди на перших курсах. Тут неймовірна краса зимою: сонце, сніг, ялинки засипані снігом. Хто в собі має відчуття гармонії і краси — його це місце захоплює. Тим більше, перші курси — це періоди перших кохань, тусовок, і це місце є культовим для львів’ян, наскільки я знаю. Через нього проходять усі. Лижі, бабуськи з варениками, пічки. Це такий період. Це не міняється. Гріють ці спогади. А це місце як було двадцять років тому, так і зараз — ті самі бабуськи, ті самі бугельщики, ті самі траси небезпечні.

Подружжя запевняє — Славське має свою родзинку, яка примушує знову і знову сюди повертатися. Вони не є прихильниками масштабної розбудови курорту, що мав би стати другим Буковелем. Тут, мовляв, своя харизма й закони, які не треба змінювати. Якщо хтось хоче іншого — для цього є Альпи.

1

Старт екобудівництва

Перші будівлі, зведені з використанням екоматеріалів і технологій, з’явилися у 70-х у США. Тоді головною метою була презентація переваг і ефективності таких будинків.

На той час світовий екологічний рух саме набирав обертів серед американських архітекторів та екологів. Ціни ж на пальне продовжували невпинно зростати. Це вплинуло на подальший розвиток зеленого будівництва — практики будування й експлуатації споруд, метою якої є зниження рівня споживання енергетичних і матеріальних ресурсів протягом повного життєвого циклу будівлі: від вибору ділянки до проектування, будівництва, експлуатації, ремонту і знесення.

Від кінця 70-х і аж до початку 90-х основна увага архітекторів була зосереджена на пошуку енергоефективних процесів. У результаті з’явилися більш ефективні сонячні батареї, запровадили вторинне використання води, використання природного світла задля зменшення споживання енергії.

Екологічне будівництво покликане зменшити негативний вплив людини на планету та зберігати здоров’я через зв’язок із навколишнім середовищем.

В Україні будинки із соломи, глини, конопель, очерету, дерев’яних блоків та інших натуральних матеріалів поступово набувають популярності. Поширюється також практика будівництва не лише окремих житлових будинків, а й цілих екологічних поселень (читайте наш матеріал про екопоселення Пацканьово на Закарпатті).

Ольга та Едуард

Ольга Суха та Едуард Пастух є засновниками простору Креативна Резиденція МС-6 (Creative Residence MC-6) у Славському — платформи для творчих експериментів на межі різних галузей і дисциплін, як-от: land art, концептуальне мистецтво, фотографія, експериментальні медіа, звукові проекти. Окрім будівлі самої резиденції, на території розташовані екологічний будиночок Архітектора та садиба «Під Тростяном».

Родина архітекторів почала займатися екобудівництвом приблизно 15 років тому. Першим їхнім проектом став готель у Карпатах. На той час вони займалися проектуванням звичайних дерев’яних будинків поблизу Львова і Славського. Та невдовзі з’явилася внутрішня потреба в реалізації нових підходів:

— Ми просто себе не уявляємо без будівництва, без мандрів, експериментів.

4

В Едуарда почали з’являтися ідеї щодо ощадливого використання матеріалів, зокрема дерева:

— Реально шкода дерева. Я бачив, скільки гектарів дерева треба вирізати для цього. Потім дивишся наскільки неефективно люди використовують площу, і навіть тяжко назвати ці будинки екологічними.

Звідси й виник інтерес до теми екологічного будівництва. Ольга та Едуард зайнялися вивченням екологічних принципів будівництва й технологій, переймаючи практичний досвід різних країн світу. Після мандрів вони з особливим натхненням втілюють екопідходи й технології у власних проектах:

— Певно, у житті кожен шукає собі справу, якою він може займатись. Тобто він просто тим живе. Якщо він знаходить заняття, то стає щасливим. Китайці кажуть: знайдіть свою улюблену роботу й не будете більше працювати ні дня.

5

Перші проекти еко-хатинок виникли в родини саме після мандрів:

— Ми поїхали мандрувати в Голландію. Ми писали листи по різним екологічним організаціям світу: у Бельгію, Францію, Голландію, Німеччину. Відгукнулися тільки голландці. Нас запросили в гості. Чому б і ні, ми поїхали в гості до голландців. Вони такі відкриті люди. Давайте, кажуть, ми до вас приїдем, попробуємо, вам щось покажем. Спочатку була ідея спробувати кусок стіни, щоби нам показали, як трамбується солома, як із глиною працювати. А потім ми подумали, що це несерйозно. Що нам із куском стіни робити? Ось і хатка получилась.

Едуард і Ольга розповідають про будиночок Архітектора — екопомешкання, у якому можна милуватися карпатськими краєвидами крізь величезні вікна:

— Тут усе — солома. У підлозі, у стелях, у даху. Це повністю солом’яний кокон. Цей будинок зроблений із солом’яних блоків. Його вчила нас робити одна голландська фірма.

Така каркасно-солом’яна будівля є надійною й довговічною у використанні. Будинок також є енергозберігаючим, адже теплопровідність соломи вчетверо нижча за теплопровідність дерева, і всемеро — цегли. Це дозволяє зменшити витрати на опалювання будинку. Головне — дотримуватися правильної технології:

— Екобудівництво — дуже специфічна галузь, яка потребує дуже ретельного відношення до деталей. Багато хто цим займається, але їх неврахування потім призводить до дуже серйозних катастроф. Наприклад, якщо в цьому будинку неправильно пофарбувати стіни, не тою фарбою, або ґрунтовку взяти не ту, то перестане дихати стіна, можливі застійні явища, і будинок може через п’ять років почати псуватись. Дуже важливо, власне, узяти технологію, яка працює, і без всякої фантазії її використовувати.

7

Коноплі

На території резиденції архітектори планують зводити будинки за різними технологіями. Вони постійно шукають натуральні матеріали, адже екологічність передбачає використання місцевих матеріалів. Зараз найбільш популярними є солома, коноплі, нафта та глина:

— Внизу будується будинок, він буде зроблений із костри коноплі. Наразі це є самий цікавий матеріал, дійсно екологічний, доступний. Костра коноплі — це залишки коноплі. Є технічна конопля — вона височезна, біля чотирьох метрів — з якої споконвіку шили одяг, використовували в побуті, їжу з неї робили, каші конопляні, олію конопляну, зерна коноплі. Всередині будинку ми так само плануємо тканини конопляні, постелі конопляні. Є люди, які їдять коноплю, вдягаються в коноплю, семінари проводять, фестивалі. Наші знайомі готують різні каші з зерняток коноплі. Ми плануємо зробити оцей напрямок — кому це цікаво, то може приїхати пожити в конопляній хатці, поїсти конопляну їжу, яку наші предки їли. Напевно, це є щось досить смачне.

8

Конопляний будинок, за словами подружжя, будується щонайменше півтора роки. Перший етап — це закладка фундаменту. Залежно від погодних умов робота може займати до двох тижнів часу. Другий етап — виготовлення каркасу, над яким працюють кілька місяців. Наступною стадією є зведення даху, що також вимагає кропіткої роботи. Затрати часу залежать тут від технології. Едуард і Ольга використали для своєї хатинки такий покрівельний матеріал, як ґонт:

— Будинок має бути автономний — там позаду робиться льох, де можна зберігати повний рік закрутки, картоплі. Вода йде з джерела, під тиском. Лишається тепло і світло. Будемо пробувати робити сонячні панелі, щоби бачити наскільки їх вистачить, і пічне хороше опалення. У цьому будинку ми хочемо створити ефект прив’язки до землі.

Конопляні проекти були до того реалізовані подружжям у Яворівському районі. Хата з конопель у Славському — уже третій такий проект.

Нафта

— Спочатку уявляється, що нафта — це щось чорне, що погано пахне. Насправді є різні види нафти, різні кольори, і вони мають дуже приємний запах. Відчувається, що це натуральний матеріал, і він залишає для стіни можливість обміну повітрям. Так само зсередини: дерев’яний будинок можна покрити якимось воском, скипидаром — такими речима, які є натуральні, які не виділяють ніяких шкідливих летючих речовин. Тоді цей будинок плюс-мінус можна назвати екологічним.

Едуард та Ольга використовують коричневу нафту. Вона, за їхніми словами, має свої переваги перед традиційною:

— Чорна дає негативний візуальний ефект, а коричневою класно покривати будинки — це дешево, ефективно, вона має хороший запах.

10

Глина

Для Ольги дуже важливими у момент вибору та в роботі з матеріалом є саме тактильні відчуття:

— Для мене важливі ці запахи. Я своїми руками підлогу робила, своїми руками стіни робила, усі фарби змішувала. Наприклад, ця стіна — це змішаний віск, скипидар, лляне масло й барвник теракотовий. Це теж сакральний процес. Підлога — це сажа, глина, вапно, скипидар. Це все на цій буржуйці варилося, це все така магія.

За словами архітекторки, можна робити підлогу із глини — простого і природного матеріалу, який поглинає шкідливі випари. Глина є довговічним матеріалом, її також використовують повторно, що не призводить до утворення нових відходів. Завдяки глині будинок здатен зберігати тепло всередині навіть за мінімальних витрат палива.

11

Філософія екобудівництва

У перекладі з грецької «ейкос» означає дім, середовище життя людини, невід’ємною частиною якого вона є. Дім віддавна ніс у собі частину сакрального, як особливе місце, що пов’язує землю й небо, людей із вищими силами та задає їхні ролі в просторі минулого, сучасного та майбутнього. Завжди присутня якась магія дому, що дає захист, відновлює сили, єднає людей кількох поколінь.

За словами архітекторів, використання в будівництві природних матеріалів, якими наші пращури користувалися віддавна, не лише пов’язує нас з історією, а й дає силу для трансформації давнього досвіду в сучасних будівлях:

— Для чого це все? Це для того, щоби відчути магію архаїки, магію природніх речей. Багато людей можуть за цим спостерігати, або подивитись і сказати: класно, але ні, у такому жити нереально. Власне, це через міф архаїки — що вона віджита, пройдена, а наша ідея первинна — ту архаїку модернізувати й отримати емоційну складову архаїки, але користуючись усіма технічними благами сучасної цивілізації.

Подружжя розповідає, що під час планування проектів, орієнтуються здебільшого на інтуїцію, власні відчуття, але водночас враховують базові закони будівництва:

— Фундамент, — це дуже важлива штука, наприклад, орієнтація будинку в просторі. Насправді напевне дуже важкий момент от посадити, ми навіть ось цю хатинку. Вона була перша в цьому комплексі. Думали куди: чи туди вікнами, чи туди. Оцей перший крок настільки важко зробити, правильно зорієнтувати в просторі. Це найбільша відповідальність.

13

Ольга говорить про те, що природні матеріали мають свій характер, до якого треба пристосовуватися:

— В мене таке (ставлення — авт.) до свого житла, що от це таке наше дітище. Мені навіть подобається кожен дефект у цьому будинку. Оця нерівність. Ну от таке, воно чомусь навпаки стає плюсом потім, не знаю, це може щось моє особисте. Недовершеність вона довершена. Ти починаєш будувати з дерева, ти маєш дати право цьому дереву тріснути. Воно теж може жити своїм життям. Тобто не треба трагічно до цього ставитися. Ну воно буде працювати, воно буде якісне, воно буде надійне, але є якісь такі речі на які ти маєш дати можливість їм проявитися, цьому матеріалу.

Подружжя запрошує перфекціоністів приїхати сюди, пожити і зрозуміти чи підходить їм така позиція і ставлення до речей:

— Ці матеріали живуть своїм життям. І всі мають право бути такими, як є.

Славське навчило Ольгу та Едуарда розуміти психологію людей та їхні особливості:

— Відносини з людьми це чуть не основна річ. Треба навчитися так відноситися, щоби тобі це було легко, бо без неї нічого не вдається. Усі люди позитивні, усі мають якусь позитивну штуку, за яку треба вчепитись і на тому рівні спілкуватись. Треба просто поважати людей із якими ти працюєш. І навіть робітника, який там у тебе копає яму. Це не найлегше, що може бути. Тобі найдешевше, найпростіше й найдієвіше просто його поважати. І поважати всіх інших людей, з якими ти працюєш. Цінувати то, що він віддає тобі там свій час, що він власне для тебе це робить. Немає поганих людей. Як ти з ними, так і вони, дзеркальні з тобою.

Для Едуарда та Ольги важливий кожен, хто бере участь у процесі будівництва. Проект комплексу вони вже не сприймають як суто свій, бо це своєрідний мікс з усіх, хто зробив свій внесок, доклав зусиль до розвитку резиденції.

Без співпраці й обміну думками жоден проект не матиме майбутнього й залишиться в мріях — вважає подружжя.
Брак інформації

В Україні люди ставляться до створення екологічної архітектури поки що із певною пересторогою. Рішення займатися зеленим будівництвом дійсно є ризикованим, за словами архітекторів. Тут треба і працівникам і замовникам бути терплячими до довготривалого процесу, до дотримання технологій:

— Чому так мало хочуть займатись екологічними будинками? Тобто багато хто хоче, але після перших двох спроб вони це закінчують, бо починаються в них проблеми — ти щось не врахував. По-перше, це набагато довше. Людину може не задовольняти те, що це й дорожче й довше. Ти можеш відкрити інтернет, прочитати про технологію, вважати що вона супер. Але ти не знаєш побічних ефектів, про які ніхто не говорить, розумієте? І ті побічні ефекти стають ключовими, і технологія дуже часто втрачає сенс.

За словами Едуарда, уявлення людей про екологічне житло дуже різні:

— Одні думають, що це має бути дуже дешево, інші думають, що то коштує гіпердорого. Насправді це має бути середня, доступна ціна. Метр квадратний такого житла коштує 450–600 доларів. Якщо це менший будинок, це трошки дорожче, бо більше площа в сумарному виходить дешевше. Тобто це нормальні, доступні речі. Єдиний нюанс — будується набагато довше, потребує сохнути довго, стіни мають провіятись, миші мають останні зернятка з’їсти зі стін, щоб у кожній ланці задовільнити природні потреби всіх.

17

Зазвичай, пояснюють архітектори, у людей виникає бажання збудувати собі екологічний будинок із кількох причин: піклування про власне здоров’я, можливість забезпечити свій комфорт на сучасному рівні, а також заощадження ресурсів та зменшення кількості відходів:

— Насправді, з тою екологічністю, тобто з її критеріями, то воно все змішано вкупу. Є соціальні аспекти, а є аспекти для здоров’я. По дослідженнях, тільки 13 відсотків людей цікавить соціальний аспект: чи це корисно для планети Земля, як мінімально використовувати енергію. Більшість же людей цікавить своє здоров’я, свій комфорт.
На рахунок сонячних колекторів та панелей усі питаються — коли мені це окупиться? Я відповідаю, що це тобі наразі ніколи не окупиться. Але якщо є потреба відчувати, що за рахунок себе ти зменшив навантаження на планету Земля, то тобі від того комфортно стає. Тоді власне воно вже окупилось. Тобто такі речі, які ти робиш правильно: сортуєш сміття, бабуську переводиш — це екологічно. Це в Жадана по-моєму, у «Депеш Мод». Він казав, якщо ти дотримуєшся якихось правил, — чистиш зуби, переводиш бабуську, ділишся з товаришем, воно починає працювати. І воно десь так само з екологічністю. Якщо в тебе є можливість — є п’ять тисяч, щоби поставити панелі, щоби вони гріли воду, то це і є соціальний аспект. Крім того, якщо ти можеш зробити житло, де не треба кондиціонера й у тебе є комфортне повітря, то це є екологічність. Коли в тебе не буде додаткового запаху від ДСП, то це і є відчуття комфорту.

18

Коли люди відчувають необхідність і мають можливість збудувати екологічне житло, часто це є віддзеркаленням певних їхніх життєвих потреб та психологічних запитів на зміни в житті:

— Коли починаєш будувати будинок, це є специфічний процес, бо коли приходить людина, яка хоче будинок і в неї є купа уявлень про нього з дитинства нав’язаних або соціальних аспектів, статусних речей, нереалізованих дитячих мрій, і з тієї каші треба з людиною психологічно попрацювати, зрозуміти, що є справжньою потребою, а що є нав’язаним.

Наприклад, людина, яка має брак спілкування, може замовити гігантську столову з гігантським столом, замість того, щоби піти поспілкуватись із друзями вже сьогодні — подзвонити шкільним товаришам, десь піти поспілкуватись, вона мріє завтрашнім днем і вкладає в те, що буде мати колись. Дуже цікаво було, коли ми будували й дивились, як у людей складаються долі. Коли людина отримує те, що вона хотіла, то вона не отримує реалізації своїх мрій. Тобто, до неї зразу всі гості не прибігли за той стіл, розумієте? Це дуже специфічний процес проектування. І дуже відповідальна річ, бо ти не просто проектуєш стіни, ти проектуєш життя цієї людини і її самопочуття в цьому просторі.

Подружжя архітекторів так визначають екологічність:

— Екологічність — це оптимальні простори, які тобі треба для життя, їхні характеристики, це вміння відкинути речі, які непотрібні. Це розуміння того, що насправді треба.
Цінувати спілкування

Для архітекторів надзвичайно важливим є соціальний складник екологічного проекту. Ольга й Едуард почали розробляти різні креативні програми, запрошувати друзів і знайомих для обміну досвідом, знаннями й ідеями в різних сферах — від стійкої архітектури та екологічних технологій чи відновлюваної енергетики до проектів фотографів, художників і журналістів. Вони наголошують на значенні комунікації, адже саме в процесі спілкування з’являються шалені ідеї, які потім можуть стати реальністю, віднаходяться й поціновувачі чи однодумці:

— Це як ефект для досягнення стану — усі спілкуються; наш знайомий фотограф розповідає свій шлях, як він прийшов до фотографії, що він бачить. Хтось інший займається ремонтом кораблів, він своє щось розповідає. Людське спілкування — це надзвичайний дар. Те, що воно може дати — це надзвичайно. Колись зробили соціологічне опитування: людей, які практично прожили життя, питали: що би у своєму житті вони хотіли вернути, чого найбільше бракувало. Вони казали, що занадто мало спілкувалися зі своїми друзями. Натомість, вони звертали увагу на роботу, фантазії, жили майбутнім. Спілкування, яке дає неймовірне задоволення, треба вертати. І в тому спілкуванні народжуються ці штуки. Цей простір ми плануємо зробити для синергетичного обміну між людьми. У вас буде фантасмагорія або ідеї які нікому наче нецікаві. А, може, вони тут будуть цікаві, розумієте? Можна приїжджати, спілкуватись, придумувати різні речі.

Зараз до резиденції приїжджають театральні групи, що проводять свої програми. Часто проходить тут і арт-терапія, заняття з йоги чи творчі майстерні. Ольга й Едуард раді всім охочим:

—У нас ніколи немає кінцевої мети, ми реагуємо по ситуаціях, по емоціях, по бажаннях. Тобто коли з’являється первинне чисте бажання, то потім усе інше підтягується під проект.

21

Проекти замість мрій

— Можливо, я неправильно трактую слово «мрія», але для мене воно якесь нереальне. Це щось таке, про що ти мрієш, і воно не може збутись. А в нас такого нема. Ми берем і робим. Це насправді дуже поважна штука, коли робиш що хочеш, і воно пов’язано з тими людьми, якими ти хочеш.

Напевно, відчуття щастя в кожному моменті — це найбільше досягнення.

Зараз на території Креативної Резиденції будується екоресторан, куди запрошуватимуть кухарів для проведення майстер-класів, ознайомлення з різноманітними смаками й кухнями світу:

— Це з цегли кухня відділена, там буде піч, на якій їсти будемо готувати, з цього боку буде піч обігрівальна. Власне, тут можна буде різні страви пробувати, запрошувати різних людей, які можуть щось цікаве приготувати, експериментувати.

Крім того, сім’я архітекторів має ідею створення своєрідної виставки досягнень екобудівництва. Сюди приїжджатимуть охочі переконатися в доцільності екологічних технологій, відчути матеріали на дотик:

— Ми хочем пробувати будувати й експлуатувати ті речі, дивитись як вони себе ведуть. Щоби люди, яким це цікаво, могли пожити, помацати, подивитися чи підходить і взагалі чи це їм потрібно.

Приїхавши сюди, кожен може отримати цілісне розуміння того, як працюють, скажімо, сонячні колектори. Наскільки вони ефективні взимку, скільки віддають тепла, як порівняти таке джерело енергії з традиційними на сьогодні.

20170914_162

Зараз Ольга та Едуард працюють над створенням резиденції-майстерні для митців, де ті зможуть творити, вигадувати нові ідеї для проектів і працювати над ними. Архітектори кажуть, що вперше дізналися про такі творчі келії під час своїх мандрів:

— Є така популярна річ — резиденції. Художник або письменник приїжджає на місяць, творить, і результати його діяльності будуть виставкою, презентацією. Ми цим теж хочемо займатись. Теж спеціально їздили в Іспанію, біля Барселони знайшли подібні резиденції, познайомились із людьми. Одну резиденцію голландці утримують, іншу — норвежці. Тут світ настільки переплетений.

Майбутня арт-резиденція — місце, де перетинатимуться стежки творчих людей і поєднуватимуться різні напрями мистецтва:

На перетині різних дисциплін, власне, і створюються геніальні речі. Головне — створити атмосферу, щоби людей спонукати до творчості. Так, щоби сюди хотілося приїжджати.

 

Як ми знімали

Дивіться наш відеоблог про виїзд із Києва, довгий шлях через Львів та Моршин, невеличкі екскурсії місцями наших партнерів та, зрештою, приїзд до Ольги та Едуарда, архітекторів, що створили свій експериментальний майданчик для еко-будівництва у Славському.

Над матеріалом працювалиАвторка:Василина ГараньАвтор:Богдан ЛогвиненкоРедакторка:Євгенія СапожниковаФотограф:Дмитро БартошПродюсерка:Ольга ШорОператор:Павло ПашкоОператор:Василь ГошовськийМонтажер:Павло ПашкоМонтажер:Олексій СобчукРежисер:Микола НосокЗвукорежисер:Павло ПашкоБільд-редактор:Олександр ХоменкоДопомагала:Юлія Костенко

2 Березня 2018 10:52