фото Євген Завгородній

Яким для українців був 2023 рік

28 грудня 2023
Share this...
Facebook
Twitter

Коли країна вже більш як дев’ять років перебуває у стані війни, то, здається, що час набуває таких властивостей, як у науково-фантастичних фільмах — десь шалено сповільнюється, а десь надмірно стискається. Мабуть, тому кожен із нас подумає «ого, вже рік минув» і водночас «йой, уже минув?».

Та все ж 2023 рік став іще одним роком боротьби за наше самовизначення та майбутнє. Вдячні всім — живим і полеглим — завдяки кому в ці передноворічні дні можемо зібратися в родинному колі та сказати: «Ми змогли гідно прожити ще один бентежний рік». Пропонуємо пригадати його ключові події, що мали значення для кожного українця.

Сили оборони гідно давали відсіч окупантам

По всій лінії зіткнення з військами РФ тривали активні бойові дії. Період весни-літа запам’ятався контрнаступом, який дивував навіть світових військових експертів. Оборона Бахмута, Авдіївки, плацдарм на лівому березі Дніпра — ключові локації, за долею яких стежили всі українці, намагаючись підсилювати позиції захисників донатами на спорядження й техніку.

Сили української ППО уперше збили російську аеробалістичну ракету Х-47М2 «Кинджал» за допомогою ЗРК Patriot.

Понад 300 тис. осіб — стільки російських окупантів, за даними Генштабу, ліквідували сили оборони від початку повномасштабної фази війни.

Фото: фейсбук-сторінка мера Києва Віталія Кличка.

Військова допомога іноземців і власне виробництво техніки для фронту

Танки Leopard 2, Challenger 2, бойові машини піхоти Bradley, крилаті ракети Storm Shadow, тактичні ракети Atacms, зенітно-ракетний комплекс Patriot, зенітні установки L-70 та ін. — уся ця військова техніка суттєво зміцнювала українське військо.

Також наші бійці почали використовувати на полі бою касетні боєприпаси, що значно посилило їхні позиції.

Фото: Юрій Стефаняк.

Знакові для України досягнення — затвердження серійного виробництва української САУ «Богдана» з натівським калібром 155 мм після її успішного випробування в бою; налагодження серійного виробництва вдосконалених осколкових мінометних снарядів 82-го калібру на потужностях однієї з країн-членів НАТО.

Українські виробники продовжують масштабувати виробництво різних типів безпілотників і покращувати їх характеристики. З’являлися нові розробки (дрон-камікадзе «Бобер», надводний дрон «Морський малюк», ударний дрон Backfire та ін.), у серійне виробництво запускали безпілотник «Відсіч», Sirko, 80 Discovery, E-300 Enterprise та ін.

Фото: Антон Шевельов.

Звісно ж, усіх українців радували вибухи в Москві, Підмосков’ї, Бєлгородській області, Брянську тощо. Наші захисники передавали «теплі привіти» і у Крим — уразили десантний корабель «Мінськ» і човен «Ростов-на Дону», штаб Чорноморського флоту в Севастополі, коли там ішла нарада його керівного складу, авіабазу біля селища Верхньосадове, де був центр зв’язку командування ЧФ РФ, аеропорт «Саки» з бойовою технікою, підбили літак «Самум», затопили катер «Тунець». А ще відновили контроль над буровими платформами між Зміїним і західним узбережжям Криму.

Фото з відкритих джерел.

Протистояли терору й ліквідовували його наслідки

Пережили зиму енергетичного терору. Посилювали безпекові заходи, щоб запобігти підриву ЗАЕС, адже Росія не полишила тактики ядерного шантажу й залякування.

У перші дні червня вся країна згуртувалася, щоб допомогти впоратися з наслідками масштабного екологічного теракту РФ — підриву дамби на Каховській ГЕС.

Фото: Юрій Стефаняк.

РФ запустила по Україні ще тисячі ракет і дронів-камікадзе, цілячись у цивільні об’єкти: житлову забудову та критичну інфраструктуру. Наші захисники, медики й рятувальні служби мінімізували наслідки терору, наскільки це можливо.

Фото: Юрій Стефаняк.

Повертали своїх людей, свої культурні надбання й наративи

Із Туреччини повернули командирів оборони «Азовсталі».

Після 10 років судових процесів у Нідерландах «скіфське золото» — знову в Україні.

Прийнято важливі закони або зміни до чинних, що послаблюють вплив РФ: «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», «Про географічні назви» (заборона назв, пов’язаних РФ, її імерською політикою чи людьми).

Українські міста позбувалися радянських та імперських пам’ятників («Засновникам Одеси», Пушкіну, Лермонтову, Чкалову, Ватутіну та ін.) і символіки (демонтаж радянського герба зі столичного монумента «Батьківщина-мати» та ін.).

Фото: Євген Задорожній.

Позбувалися впливів російської церкви: СБУ проводила обшуки у храмах «УПЦ МП» і вручала підозри їх священнослужителям, а уряд підтримав у першому читанні законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов’язаних із РФ. Знакові події — українськомовна служба (вперше за 300 років) в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, а також перехід на новоюліанський церковний календар, завдяки чому тепер святкуємо ключові свята разом із цивілізованим світом.

А ще на початку грудня Києво-Печерська Лавра ввела нову традицію — щодня о 9:01 битимуть у головний дзвін храму, поки усіх українців повернуть із полону та знайдуть зниклих.

Фото: Юрій Стефаняк.

Продовжували шлях до ЄС і НАТО

11 липня створена Рада Україна-НАТО — новий орган взаємодії Києва та Альянсу.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна завершує виконання рекомендацій Єврокомісії, які є одним із етапів на шляху до вступу в ЄС: реформу Конституційного суду, судову реформу, боротьбу з корупцією, ухвалення антиолігархічного закону та закону про медіа, а також удосконалення законодавства про нацспільноти.

14 грудня лідери країн ЄС ухвалили рішення почати процес перемовин про вступ України до Євросоюзу.

Фото: Армія Інформ.

Підтримували військо

Українці продовжували збирати шалені суми, аби підсилювати міць українського війська. Брали участь як у мегазборах від «Благодійного фонду Сергія Притули» («Можем павтаріть», на FPV-дрони й інше спорядження тощо) та «Повернись живим» (Операція «Єдність», «Довгі руки ТрО», «Кіберзбір для ЗСУ» ), так і адресних, але не менш важливих запитах.

Фото: Благодійний фонд «Повернись живим».

Гуртом ворога бити легше, тож підтримуймо одне одного і 2024 року. Хай він стане роком ще більшої єдності в боротьбі за збереження і плекання власної ідентичності.

Над матерiалом працювали

Засновник Ukraїner:

Богдан Логвиненко

Авторка тексту:

Анна Яблучна

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Більдредактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик

Графічна дизайнерка:

Олександра Онопрієнко

Координатор напрямку партнерств:

Мар'ян Манько

Координаторка напрямку продюсингу:

Марина Мицюк

Координаторка напрямку досліджень,

Координаторка текстового напрямку:

Яна Мазепа

Координаторка сценаристів:

Карина Пілюгіна

Координаторка операторів:

Ольга Оборіна

Координатор фотографів:

Юрій Стефаняк

Координатор режисерів монтажу:

Микола Носок

Координаторка транскрибаторів,

Координаторка субтитрувальників українськомовної версії:

Олександра Тітарова

Головна копірайтерка:

Дарина Мудрак

Координаторка контент-менеджерів:

Катерина Юзефик

Координаторка напрямку дизайну:

Олександра Онопрієнко

Керівниця з маркетингу та комунікацій:

Тетяна Франчук

Маркетологиня:

Дарина Іванова

Координаторка соцмереж:

Анастасія Гнатюк

Спеціаліст із реклами та аналітики:

Владислав Іванов

Менеджер із комерційних партнерств:

Олексій Оліяр

Операційна менеджерка:

Людмила Кучер

Фінансова спеціалістка:

Катерина Данилюк

Руслана Глушко

Бухгалтерка:

Наталія Тафратова

Катерина Смук

Анна Костюк

Юрист:

Олександр Лютий

Архіваріуска:

Вікторія Будун

Івент-менеджерка:

Єлизавета Цимбаліст

Слідкуй за новинами Ukraїner