Нещодавно у лонгріді «Топ-10 міфів про коронавірус» Ukraїner спростував основні хибні твердження про COVID-19. Та тимчасом як вчені з різних країн світу активно працюють над розробкою вакцини від коронавірусу, в інфопросторі не менш активно ширяться все нові й нові фейки. Лунають вони не лише від модераторів конспірологічних сайтів про всесвітню змову проти людства, а й у необережних коментарях лідерів думок. Тому важливо знати ресурси, за допомогою яких можна самостійно ці фейки спростувати.
Добре це чи ні, світ фактів не може покладатися на сподівання серця чи інтуїцію. Він потребує чітких, обґрунтованих і зрозумілих підтверджень кожного слова, цифри чи їх поєднання. Некоректно подані числа чи твердження, необережні слова чи навіть просто жарти у випадку пандемії можуть мати згубні наслідки. Ми живемо у час, коли фейк може вбити. Поширення коронавірусу — незапланована, не завжди контрольована і все ще непередбачувана за своїми наслідками подія світового масштабу. Вона вплинула на звичайний перебіг життя, цілковито змінивши його траєкторію. Тому власникам бізнесу, який довелося закрити на час карантину, учням, які впродовж кількох років готувалися до вступу в омріяний ВНЗ, працівникам у різних сферах, політикам, вченим, лікарям, посадовцям і багатьом іншим — критично важливо отримувати перевірену інформацію, яка дасть змогу планувати своє життя і ухвалювати зважені рішення.
Доступ до правдивої інформації — це не лише відповідальність ЗМІ чи лідерів думок, які її репостять. Це питання особистої інформаційної гігієни кожного, хто вмикає випуск новин по телевізору чи гортає стрічку в Інстаграмі. І йдеться не лише про тиск аудиторії та запит на чесну інформацію. Перевіривши дані у черговій «сенсаційній» статті перед тим, як її репостнути, звичайний користувач соцмереж уже може убезпечити певний відсоток своїх друзів від маніпуляції. А поділившись дійсно підтвердженими даними — навіть допомогти менш обережним юзерам «продезінфікувати» власний інформаційний простір.
Перше й основне правило фактчекінгу, або перевірки фактів, — критично ставитися до інформації та перевіряти її. Критичне ставлення до інформації — це насамперед розуміння, що не вся вона правдива і може використовуватися із певною метою. Із базового — потрібно звертати увагу на те, хто, де і коли її публікує. Наприклад, якщо власник ресурсу — бізнесмен, є ризик, що деякі матеріали відображатимуть його інтереси, а не дійсність. У медійному просторі України, де більшість телеканалів наповнені олігархічним капіталом, медіа стають інструментом відбілювання власної репутації або пропаганди — тож відповідальність за перевірку поданої ними інформації лягає на кожного громадянина.
Друге правило — шукати першоджерело інформації. Якщо ви не бачите першоджерела або не впевнені у його компетентності — не варто одразу поширювати цю інформацію. Дуже часто ресурси, що не мають доступу до реальної інформації і пропонують свою «експертну» думку, зовсім не будучи експертами у темі, займаються просто набиванням аудиторії «шокуючими» фактами. Такі факти, винесені у заголовок, називаються клікбейт.
Третє правило — журналісти будь-якого видання можуть помилятися. Якщо ви хочете поширювати інформацію і відчувати якийсь рівень експертності у тій чи іншій темі, — необхідно зафіксувати певну кількість світових якісних першоджерел.
Якісне першоджерело — це авторитетна установа, яка справді має доступ (фізичний, технічний) до тієї інформації, яку вона публікує. А також може пояснити звідки ця інформація надійшла. Або ж це людина, яка завдяки своїм професійним чи особистим здобуткам і досвіду компетентна говорити те, що вона говорить.
Найкращі і найпевніші першоджерела — це офіційні сайти та інформаційні ресурси міжнародних організацій та урядових установ. У контексті поширення пандемії у світі та Україні Ukraїner вирішив скласти ще один корисний топ — ТОП-10 антифейкових ресурсів про COVID-19.
Світові джерела інформації
Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ)
Сайт ВООЗ — це основне джерело офіційної інформації про будь-які виклики у сфері охорони здоров’я у світі, зокрема і COVID-19. Тут можна знайти аналітичні статті, індивідуальні поради та спеціалізовані прогнози, новини, а також різні дані, які постійно оновлюються відповідно до актуальної ситуації.
У розділі про коронавірус — відповіді на поширені запитання, визначення, інформація про актуальні дослідження щодо причин появи, процесу поширення та методів боротьби із коронавірусами. Уся інформація розбита на окремі вкладки, серед яких варто звернути увагу на розділ EPI-WIN — інформаційну мережу ВООЗ щодо епідемії. Тут зібрані поради і рекомендації за групами: для окремих індивідів, релігійних утворень і діячів, системи охорони здоров’я, туристичного сектору та інші. Поради орієнтовані на широке коло читачів, тому в розділі немає адрес аптек в Україні, де точно є антисептик і маски. Але є багато технічних порад щодо того, як використовувати антисептики, які засоби справді працюють (на відміну від ультрафіолету чи антисептиків, про ін’єкції з яких жартував (або ні) Трамп), і що робити, щоб залишитися здоровими фізично та емоційно. Наповнення вкладок постійно оновлюють. У розділі також можна знайти готові презентації та картинки з інформацією про коронавіруси.
Не менш інформативно цінний — розділ із популярними міфами про коронавірус. Там є інформація про те, наприклад, чи справді хлорка і відбілювач на шкірі вбиває вірус і чи переносять його малярійні комарі (спойлер: ні і ні).
Іще один корисний розділ — оновлення по COVID-19 (Rolling updates on coronavirus disease (COVID-19), де постійно з’являються новини з усіх куточків світу. Окремо на сайті пропонують щоденні звіти про ситуацію із COVID-19.
Важлива частина інформації — дані про поширення епідемії, які також оперативно оновлюють щойно з’являється нова інформація. Оновлені дані на сайті найчастіше представлені у візуально зручному і зрозумілому форматі. За поширенням коронавірусу у світі тут можна стежити на інтерактивній мапі. Під нею на сторінці — порівняльні інфографіки, які наочно показують, як епідемія поширюється регіонами та окремими країнами. Втім, варто зауважити, що тут немає даних про кількість одужань — лише кількість інфікованих і кількість смертей із лабораторно підтвердженим діагнозом. І використано статистику лише за підтвердженими випадками (confirmed cases). Єдиний виняток — інформація між 13 та 19 лютого 2020 року по провінції Хубей: тут у цей час враховано і підтвердження у медичних закладах. Причина цього у тому, що дані за кількістю підозр на хворобу і тих, хто одужав від неї, дуже неточні і залежать від політики кожної окремої країни. А ВООЗ як велика авторитетна міжнародна структура, на висновках і рішеннях якої будують свої політики цілі держави, використовує лише максимально перевірені і точні факти.
За бажання, із головної сторінки ВООЗ можна перейти на регіональні сайти організації. Проте тут інформація подана дещо по-різному, в різних обсягах і може міститися у різних вкладках. Так, у щотижневих звітах на сайтах Європи та Африки — інфографіки та короткий фактаж. Американський регіон також пропонує щотижневі звіти, де зосереджується на аналітиці та порадах. А ще — протоколи поведінки і технічні поради, як-от поради для медичних закладів за різних сценаріїв розвитку пандемії. Подібні до американських звіти публікує і Західно-Тихоокеанський регіон (сюди серед інших входять Китай, Австралія та Монголія), але не завжди із періодичністю у тиждень. Південно-Східна Азія та Східне Середземномор’я не пропонують звітів, проте мають інтерактивні карти із кількістю підтверджених хворих та смертністю. Для зручності у європейському розділі можна підписатися на щотижневу розсилку, обравши інформацію, яка цікавить.
ВООЗ також має окремий сайт — IRIS (Інституційний Репозиторій для Поширення Інформації) — своєрідну онлайн-бібліотеку, де можна в одному місці знайти усі наявні результати досліджень, аналітичні статті, звіти та статистичні дані за окремими регіонами.
Інформація на сайті ВООЗ справді вичерпно і різносторонньо висвітлює світові та регіональні тенденції. І найважливіше — їй можна довіряти. Принаймні, їй довіряють ключові світові лідери та уряди. Якщо ж у пересічного відвідувача сайту, на відміну від них, немає цілого пресцентру чи міністерства, і за вкладками доводиться шукати усе самостійно, можна використовувати бот ВООЗ для мережі Whatsapp. Він надсилає ключову інформацію про COVID-19 за запитом і дає поради щодо того, як, до прикладу, безпечно відсвяткувати Рамадан.
Всесвітня Організація Охорони Здоров’я утворена як окрема установа ООН, яка займається питаннями охорони здоров’я у світі. День ухвалення її статуту — 7 квітня 1948 року — вважають днем її заснування і від 1950-го відзначають як Всесвітній День Здоров’я. Фінансують діяльність ВООЗ країни-члени, різні благодійні установи і загалом за бажання будь-хто через кнопку на сайті.
Сьогодні членами організації є 194 країни, а її співробітники — це дослідники, політики, урядовці і звичайні лікарі, які працюють «у полі». Якщо інформація розміщена на сайті ВООЗ, це значить, що скоріш за все її перевірено різними експертами, аналітиками і підтверджено кількома методами збору даних. Однак, і серед цієї інформації трапляються огріхи, а ВООЗ не завжди спрацьовує ефективно у всіх випадках. Її, як і ООН чи інші великі міжнародні організації, критикують за надмірний бюрократизм і в окремих випадках — повільність реакції на швидкі зміни у світі. Але принципи роботи ВООЗ передбачають оприлюднення будь-якої правдивої інформації, навіть якщо вона показує неспроможність системи впоратися із викликами у сфері охорони здоров’я. А також — санкції для тих співробітників, хто свідомо фальсифікує чи викривлює факти і результати досліджень.Тому дані ВООЗ — це досить комплексна, максимально чесна і багатостороння за конкретних умов картинка, яка спирається на лабораторні дослідження, урядові дані і навіть індивідуальні перевірки лікарень та інших установ сфери охорони здоров’я. Якщо інформація про те, що Україна готова до поширення коронавірусу, викликає сумнів, перевірити таку «готовність» можна саме тут.
Крім епідемії COVID-19, діяльність ВООЗ охоплює усе, що стосується покращання громадського здоров’я, включно із моніторингом якості води та їжі, аналізом системи охорони здоров’я, кількістю вакцинованого населення, статистикою різних захворювань і навіть кількості місць та умов у лікарнях. Тому тут також можна сміливо шукати динаміку поширення ВІЛ, порівнювати її із статистикою смертності від туберкульозу та рівнем вакцинування у конкретній країні. До речі, якщо інфографіки сайту не подобаються, усі дані можна скачати у доступному форматі, опрацювати і самостійно візуалізувати на власний смак. У нагоді стане те, що основна інформація на сайті подана шістьма робочими мовами ООН, серед яких — англійська і російська.
Worldometers
Worldometer — це веб-сайт, створений 2008 року невеликою медіакомпанією в США для того, щоб просто і швидко подавати статистичну інформацію. Особливість статистики Worldometer у тому, що вона оновлюється в режимі реального часу відповідно до реальних даних або ж прогнозів, заснованих на цих даних. Так звані «живі лічильники», де посекундно змінюються числа, за словами розробників, дають відчуття ритму — «невід’ємної частини природи та інструменту для розуміння фізичних явищ, які нас оточують». У 2020-му сайт став одним із основних і найпопулярніших ресурсів із статистикою про поширення коронавірусу.
Інтерфейс сайту максимально спрощений, тому помаранчева вкладка «Coronavirus» відразу впадає у вічі. У цій вкладці — інформація про кількість випадків коронавірусу, смертей від COVID-19 й одужань.
Але важливо уточнити, що числа можуть відрізнятися від тих, які публікує ВООЗ (тут вони вищі), оскільки Worldometer використовує інший спосіб підрахунку. Якщо ВООЗ публікує лише підтверджені випадки (названі confirmed), то тут у Coronavirus Cases сумуються підтверджені випадки та в деяких країнах (США і Канада) ті, які вірогідні, можливі або під підозрою (залежить від політики підрахунку у самій країні). Власне, тому, на відміну від ВООЗ, Worldometer використовують назву total cases (усі випадки). Крім того, Worldometer спирається не лише на урядові дані, а й враховує інформацію з перевірених медіа, якщо її бракує або урядові дані не оновлюють. Бувають навіть випадки, коли аналітики Worldometer помічають помилки в опублікованих даних на урядових сайтах і виправляють їх, напряму спілкуючись із представниками офіційних установ конкретної держави.
ВООЗ не публікує дані про кількість одужань через їх можливу неточність і ситуативність. Ще один варіант — до одужань зараховують пацієнтів, які виписані з лікарні, навіть якщо їм не зроблено повторне тестування на наявність вірусу. Worldometer їх публікує із дисклеймером у поясненнях своєї методології збору інформації.
Крім даних, Worldometer пропонує додаткову інформацію про коронавірус у світі, подану здебільшого як тези-вижимки із посиланнями на авторитетні джерела (ВООЗ, видання AlJazeera тощо). Тут можна знайти оцінку рівня смертності, факти про інкубаційний період, розподіл поширення та смертності від вірусу за статтю і віком та опис основних симптомів. Такий формат подачі не висвітлює комплексно аргументацію та опис фактів, проте дозволяє легко виокремити ключову інформацію. Наприклад, в описі основних симптомів є статистика повторюваності певних симптомів у пацієнтів різного віку і статі. З цього не вийде описати усі нюанси, проте вдасться зрозуміти, на що точно варто звернути увагу. А за бажання — перейти за лінками на першоджерела і почитати детальніше.
Worldometer — проєкт, який не має, за словами розробників, прив’язки до будь-яких політичних, урядових чи бізнесових структур. Він фінансується через ліцензії на використання своїх «лічильників». Його команда — це аналітики та дослідники з різних куточків світу. Вони постійно оновлюють усю інформацію та перевіряють дані зі списку у понад 5000 джерел. Список усіх джерел інформації можна знайти під статистикою поширення вірусу або інформацією у вкладках. Основні серед них — це офіційні урядові та статистичні установи, рідше — перевірені загальні та наукові медіаресурси для тих країн, де урядові дані неточні або їх немає. До прикладу, для України це є Центр громадського здоров’я. На статистичні дані, які надає ресурс, спираються уряди різних держав, академічні установи і такі видання, як Financial Times, The New York Times, Business Insider, BBC та багато інших.
На домашній сторінці проєкту також розміщено так звані «живі лічильники» у таких категоріях, як кількість населення у світі, уряд та економіка, суспільство та медіа, навколишнє середовище, їжа, вода, енергія та здоров’я. Серед іншого тут — постійно змінні числа кількості народжених та померлих у світі, транспортних аварій, коштів, витрачених на нелегальні наркотики, коштів, витрачених урядом США на боротьбу із ожирінням, і багато іншого. Дані звідси, на відміну від розділу про коронавірус, — не офіційна статистика, а алгоритм, який бере останні офіційні дані і, спираючись на них і на оцінку перевірених установ у певній державі, надає це саме змінне число.
Worldometer — певно, найцікавіше з усіх статистистичних першоджерел у цьому лонгріді. Серед інших проєктів — Internet Live Stats та 7 Billion World. Перший у режимі «живих лічильників» показує статистику з використання інтернету у світі, зокрема із кількістю використаної електроенергії, активних облікових записів у соцмережах тощо. Другий — це можливість відчути себе часткою цілого світу, якщо під час карантину стало дуже сумно і самотньо. Це сторінка, на якій виведено фігурки 7 мільярдів людей, які населяли планету в момент перетину позначки. Якщо на карантині ще й нудно, їх можна порахувати. Щоправда, за оцінкою розробників, на це знадобиться приблизно 110 років. Різні кольори відображають жителів різних континентів. Картинка оновлюється також і в реальному часі.
Центри з контролю та профілактики захворювань в США
Centers for Disease Control and Prevention — це складова Міністерства охорони здоров’я і соціальних служб США. Мета діяльності організації — захистити США від будь-яких загроз безпеці та здоров’ю населення всередині та з-поза меж країни. Діяльність організації подібна до діяльності ВООЗ і охоплює моніторинг системи охорони здоров’я і всього, що з цим пов’язано, але лише в межах однієї держави.
На сайті є окремий підрозділ, присвячений коронавірусу. Ресурс відрізняється від описаних вище, власне, його призначенням — донести інформацію до населення, зокрема про способи індивідуального захисту. Тут набагато більше «побутової» інформації, яка може мати практичний застосунок для звичайних громадян. Наприклад, Центри пропонують інструкцію із пошиття маски та додають правила користування нею, розказують про дезінфекцію помешкання, детально пояснюють ризики для різних груп населення і способи вберегти себе від них. Окремо сформульовані поради для працівників та бізнесів.
Важливий підрозділ сайту — інформація для медпрацівників. На ньому можна знайти інструкції з надання правильного догляду, дезінфекції обладнання, принципів збору даних і багато іншого. Тут же, до прикладу, розміщено інформацію про те, як боротися з пандемією у центрах надання послуг безпритульним (як-от громадських їдальнях чи притулках). Такі інструкції можуть запропонувати реальний план дій для тих країн чи навіть місцевих громадських ініціатив, які не мають розвинутої системи інституційного захисту вразливих груп, як-от безпритульних. До речі, під реальним планом дій мається на увазі справді детальні інструкції на кшталт «Роздрукуйте інформаційні оголошення та розмістіть їх на видимих місцях у своїй установі». Окремі поради — для громадян, які з різних причин опинилися без житла. Навіть якщо випадковий читач не є безпритульним і вправно користується маскою, у цьому розділі він може щонайменше запозичити коректну термінологію, яка не ображає нічиї інтереси чи почуття власної гідності.
На цьому само сайті є дані про поширення захворювання в США та кількість тестувань і додатково — інтерактивна мапа поширення захворювання в США. Мапа містить цікаву вкладку: соціальний вплив, де можна наочно подивитися, наприклад, кількість бізнесів, закритих через епідемію в США. Але дані тут оновлюються рідше, ніж на сайтах ВООЗ та Worldometer, і стосуються лише США, оскільки Центри є урядовими установами країни. На сайті також можна знайти політику держави щодо визначення «випадку захворювання», що знадобиться для зведення статистичних даних з пандемії.
Важливий пункт сайту — інформація для тих, хто подорожує, про епідеміологічну ситуацію у різних країнах та рекомендацій уряду США щодо візитів до цих країн. Така інформація може знадобитися і жителям інших держав, коли після зняття карантинних заходів можна буде мандрувати у відпустку за кордон, а не до сусідньої кімнати.
Оскільки Центри з контролю та профілактики захворювань в США — це частина урядової системи США, інформацію на офіційному сайті можна вважати даними із першоджерела. Тому тут можна перевірити, наприклад, чи справді у лікарнях США з’явилися ліки від коронавірусу (спойлер: ні) і які засоби офіційно використовують у країні для боротьби з епідемією.
Крім інформації про поширення COVID-19 в CША, на сайті також є дослідження системи охорони здоров’я США та багато інформації з різних захворювань із порадами щодо того, як від них вберегтися і як діяти у випадку зараження. Власне, сам формат заповнення сайту дуже подібний до сайту та матеріалів ВООЗ. Як і на сайті ВООЗ, тут на дозвіллі можна шукати динаміку поширення ВІЛ, порівнювати її із статистикою смертності від туберкульозу та рівнем вакцинування, але вже конкретно по США.
Університет Джона Гопкінса
John Hopkins University — заклад освіти США, який працює також як провідний дослідницький та аналітичний центр у сфері охорони здоров’я, медицини та догляду. Для того, щоб збирати та поширювати останні дослідження та дані про коронавірус у світі, експерти університету створили окремий сайт, повністю присвячений пандемії.
Основна «фішка» сайту — це інтерактивна мапа, яка показує протікання пандемії у світі. Її перевага перед сайтом ВООЗ — часте оновлення інформації з використанням різних джерел, зокрема і повідомлення в медіа (так само, як і Worldometer). Тому тут кількість підтверджених випадків найчастіше буде вищою, ніж на інших ресурсах. Як і в усіх інших американських установах, система підрахунку на сайті університету відповідає американським стандартам від 14 квітня, за якими у підтверджені випадки додають вірогідно позитивні (presumptive positive cases and probable cases).
На цій само сторінці можна переглянути кількість одужань та смертей. І оскільки це американська установа, то й кількість протестованих у США. Для США на сайті є окрема інтерактивна мапа, на якій дуже детально (аж до районів міст) показано ситуацію у штатах, включно із рівнем смертності.
слайдшоу
У вкладці із видимими тенденціями (Critical Trends) візуалізації не такі ефектні, як драматичночорна мапа, проте не менш корисні для розуміння поширення епідемії у часі. Наприклад, про те, де і як збільшується чи зменшується кількість підтверджених випадків поденно. Або те, як недуга поширюється між представниками різних рас із коментарями професорки університету про можливі причини такої нерівності.
Інші вкладки сайту пропонують останні новини про COVID-19: дослідження, вплив тенденцій поширення хвороби на політики держав та пояснення того, чому деякі групи відчувають вплив пандемії значно сильніше. Більше про дослідницький аспект і аналіз окремих ліків проти симптомів вірусу — на сайті Школи громадського здоров’я Блумберга університету Джона Гопкінса. Очевидно, якщо дослідники університету раптом винайдуть вакцину проти коронавірусу чи матимуть серйозні зрушення у напрямі її появи, ця новина також з’явиться на сайті.
Як і ВООЗ, і CDC, університет також пропонує вкладку із запитаннями і відповідями про епідемію та алгоритмом дій у випадку симптомів хвороби. Серед іншого тут можна знайти статті дослідників університету про те, як добре почуватися під час карантину і правильно організувати свій день. У притаманній американським установам манері — із максимально конкретними порадами. Наприклад, щодо того, які запахи ефірних олій підвищують чи знижують продуктивність (або радше позитивно впливають на настрій і допомагають розслабитися). Іще один корисний матеріал — про те, як пережити епідемію та карантин із дітьми так, щоб це було найменш травматично у всіх сенсах для всіх сторін. А якщо вдасться виділити власні межі і трохи вільного часу для себе, як радить авторка статті, можна послухати добірку подкастів про ситуацію із COVID-19 (про перспективу відкриття шкіл та університетів там, до речі, теж є).
Університет Джона Гопкінса — академічна установа, яка має офіси в різних країнах світу із центром у США. Це провідний дослідницький центр, що спеціалізується на медицині, охороні здоров’я, освіті, біомедичній інженерії та догляді. Тут проводять дослідження на замовлення уряду США, підтримані Міністерствами охорони здоров’я і соціальних служб та оборони США, Національним науковим фондом США та НАСА. Власне, це і є ті самі «провідні дослідження», які потім поширює ВООЗ та на яких будується політика США й інших країн. Навіть якщо результати цих досліджень чи поради викликають сумніви, університет ділиться контактами їх авторів. Тому на дозвіллі можна спробувати особисто написати на електронну пошту професорки чи професора і поділитися своїми враженнями про дієвість їх порад.
Крім інформації про коронавірус, на сайті університету та його підрозділів публікують багато матеріалів про інші хвороби, сучасні технології та підходи до їх лікування, поради щодо того, як вберегти себе, своїх дітей, батьків, сусідів і собаку від грипу, вітрянки, покупки 10 літрів антисептику для ін’єкцій і неправдивої інформації, яку «для жарту» поширює керівництво твоєї держави.
Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності
European Centre for Disease Prevention and Control (ECDC) — це окрема підорганізація у межах Європейського Союзу. Її діяльність спрямована на боротьбу проти інфекційних хвороб, зокрема ВІЛ, вірусного гепатиту, захворювань, що передаються статевим шляхом, респіраторних інфекцій тощо. І, звісно ж, COVID-19.
На сторінці, присвяченій коронавірусу, Центр пропонує вже «стандартний» набір: дослідження, статті, вебінари, загальну інформацію про пандемію та способи захисту від неї. Оскільки це офіційна установа, тут також розміщені технічні поради для медичних закладів та лабораторій із правилами поведінки, дезінфекції, надання допомоги пацієнтам і всією інформацією, що може знадобитися таким закладам під час пандемії.
Дещо цікавіше і відмінно від інших ресурсів у розділах для звичайних громадян. На сайті значно більше візуальних матеріалів, які можна легко поширити серед друзів у Фейсбуці або сусідів будинку. Європейський Центр піклується про те, щоб користувачі сайту отримали усю необхідну інформацію щодо того, як вберегтися від пандемії максимально просто і зрозуміло для себе. Тому пішли навіть далі за своїх американських колег, розробивши короткі інтерактивні уроки про те, як дотримуватися власної гігієни, навіщо це робити і що це дасть. До прикладу, у розділі про миття рук мінімум тексту, красиві ілюстрації та анімація і відео із тим, як правильно мити руки. А для тих, чиї естетичні чи інші вподобання не задовольняє відео Центру — іще одне від ВООЗ.
слайдшоу
Як і усі попередні установи, Центр також веде свою статистику захворювань і смертності від коронавірусу, подану у вигляді (сюрприз!) інтерактивної карти. Її дизайн далекий від драматизму карти університету Гопкінса, але пропонує більше інструментів для порівняння. До прикладу, на карті можна вибрати регіон чи країну, подивитися кількість випадків (їх рахують, спираючись на політику конкретної держави) за обраний проміжок часу і порівняти з іншими країнами. Якщо у ВООЗ кількість інформації означає велику кількість вкладок, то тут кількість інструментів означає не дуже високу швидкість завантаження даних: у цій вкладці доведеться почекати. А якщо чекати несила, можна скачати всі дані у табличному чи іншому форматі і самому пошукати потрібні. У ще одній вкладці із країнами ЄС та Великобританією можна також подивитися статистику про живих, померлих від коронавірусу чи з інших причин і тих, хто перебуває на лікуванні.
Якщо часу на інтерактиви зовсім обмаль — Центр пропонує текстові статті із кількісними показниками по країнах та регіонах. А для тих, хто плутається у кількості вкладок на сторінці Центру, він розробив спеціальний додаток зі звітами щодо актуальних загроз інфекційних хвороб.
Європейський центр із профілактики та контролю захворюваності збирає та оновлює дані з понад 500 джерел щоденно. Серед них — міністерства здоров’я, кабінети міністрів, сайт ВООЗ, статистичні центри і навіть сторінки міністрів та офіційних осіб у соціальних мережах. Оскільки вся інформація оновлюється у різний час, не всі дані додаються одночасно і відповідають місцевим офіційним сайтам та інформації. Однак усі спираються на чіткі офіційні джерела інформації.
Якщо подкасти університету Гопкінса уже переслухані, на сайті Центру також можна повернутися до улюбленої розваги і порівняти статистику різних захворювань за іншими даними і публікаціями. Зазвичай вони оформлені у яскраві та ілюстративні інфографіки і короткі аналітичні тексти.
Якщо коротше:
ВООЗ, Worldometer, Центри з контролю та профілактики захворювань в США, Університет Джона Гопкінса і Європейський центр із профілактики та контролю захворюваності — це джерела, на які спираються уряди держав під час розробки своєї політики. Вони мають власні підходи до збору та оформлення даних, проте усі надають першоджерела, звідки ці дані отримані. Тому вважаються надійними джерелами загалом і про COVID-19 зокрема. Їх найбільша перевага і недолік водночас у тому, що основна кількість інформації на них — англійською мовою, бо й орієнтовані вони здебільшого на світову спільноту загалом. Але кожен із них має власні особливості, завдяки яким можна отримати максимально точну і достовірну інформацію про перебіг пандемії та заходи, яких вживають у світі для її попередження. І якщо у якійсь країні таки з’явиться вакцина від коронавірусу, а часник під ультрафіолетовою лампою раптом виявить невідомі досі унікальні можливості його подолання, підтвердження треба шукати саме на цих сайтах.
Бонус — When Will COVID-19 End
18 квітня група вчених із Сінгапурського університету технологій та дизайну та лабораторії Data-Driven Development Lab під керівництвом професора Цзяньсі Луо з Массачусетського технологічного інституту запустили сайт із прогнозами щодо завершення пандемії.
Сайт пропонує графіки із прогнозованим розвитком пандемії у різних країнах. Вони розроблені на основі моделі SIR, яку, зокрема, використовують для опису появи та поширення інфекційних захворювань. У такій моделі припущення робиться на основі кількості тих, хто вразливий до хвороби, інфікованих та тих, хто перехворів. Початкові дані беруть на сайті дослідницького центру Our World in Data. Це ресурс, який спирається на дані ВООЗ та інших першоджерел (для коронавірусу — дані урядових сайтів та ECDC) і опрацьовує їх для зручності використання, аналізу та візуалізації.
На сайті зараз є 87 країн, включно з Україною. У методології автори зазначають, що не брали ті країни, у яких мало даних або вони відсутні. Хоча дані постійно оновлюють, спираючись на щоденну статистику, ті самі автори зазначають, що жоден прогноз не є до кінця точним. Так, підґрунтям тут справді є математичне моделювання і реальні числа, але вони змінні залежно від зміни політики держави, заходів карантину чи будь-яких інших чинників поза сухою математикою. Тому загалом дивитися сюди можна, принаймні щоб заспокоїтися і побачити світло наприкінці тунелю. Але й про дотримання карантинних заходів і змінність прогнозів забувати не варто.
Українські джерела інформації
Сайт МОЗ
На сайті МОЗ немає інтерактивних мап поширення епідемії в Україні і десятків вкладок із дослідженням та порадами. Натомість тут можна знайти інформаційні ролики про коронавірус, поради громадянам, щоб вберегти себе від недуги, та дані про поширення недуги по областях України. А ще — актуальні новини та заяви урядовців, пов’язані з ситуацією в Україні. Втім, варто бути готовими знайти потрібну інформацію, наприклад, про спеціальні призначення чи утворення, пов’язані з пандемією, в інших вкладках сайту.
Корисні ресурси, пропоновані МОЗ, — канали у Telegram та Viber, де щодня постять останні новини про перебіг пандемії в Україні, кількість хворих, одужань та проведених тестувань, а також заяви урядових осіб. Тут справді можна отримати офіційні дані щодо ситуації в Україні. Втім, варто зауважити: інформація про закордонні дослідження, яку репостить МОЗ у цих каналах, не завжди відповідає дійсності. До прикладу, 26 квітня опублікували допис «Підвищення тепла, вологості, а також поява сонячного світла скорочують період напіврозпаду частинок нового коронавірусу, який викликає COVID-19. Залежно від умов цей процес можна знизити із 18 годин до майже 1,5 хвилини. Такі дані американських вчених, дослідження яких презентували у Білому домі». Посилання у дописі — не на ВООЗ, що було б очікуваним, а на сайт ТСН зі статтею про дослідження. Саме ТСН посилається на статтю The Washington Post. Але є але: одразу під заголовком статті на сайті американського видання велика приписка «Results are preliminary, with many uncertainties remaining» — «Результати попередні, із багатьма неточностями». А значну частину статті присвячено альтернативним позиціям та дослідженням і попередженням самого доповідача конференції про те, що дані зібрані в лабораторії і потребують багатьох уточнень. На жаль, ні в матеріалі ТСН, ні в матеріалі МОЗ усіх цих насправді важливих уточнень не згадано. А без них може статися ситуація, у яку втрапив інший учасник конференції — президент США Дональд Трамп, пожартувавши, що пацієнтів можна вилікувати під ультрафіолетом. Його необережні коментарі могли б призвести, наприклад, до пошкоджень молекул ДНК та ракових захворювань у тих пацієнтів, які раптом вирішили б лікуватися ультрафіолетовими лампами. Хоча дані дослідження стосувалися використання ультрафіолету виключно на поверхнях.
До діяльності Міністерства можна ставитися по-різному, проте ця урядова структура подає найбільш точну та вичерпну інформацію про ситуацію в Україні на даний момент. Справді на сайті МОЗ можна знайти дані і новини по Україні, проте краще додатково перевіряти інформацію про поширення пандемії у світі, що оприлюднена тут.
Крім коронавірусу, сайт МОЗ також поділився інформацією про медреформу та запущені онлайн-кампанії. Тут можна знайти інструкції із використання доступних ліків, поради щодо того, як вберегтися від все ще актуальних кліщів у весняний період та документи, на яких базує свою діяльність МОЗ.
Центр громадського здоров’я МОЗ України
Центр громадського здоров’я МОЗ України — структура, «що відповідає за збереження і зміцнення здоров’я населення, соціально-гігієнічний моніторинг захворювань, епідеміологічний нагляд і біологічну безпеку, групову та популяційну профілактику захворюваності, боротьбу з епідеміями та стратегічне управління у сфері громадського здоров’я». По суті, це український аналог вже згаданого CDC в США.
Перше, що з’являється на екрані із відкриттям вкладки про коронавірус тут — вже улюблена мапа. Мінус — вона не інтерактивна і поклікати різні області на ній не вийде. Плюс — вона досить ілюстративна і відображає кількість лабораторно підтвреджених випадків, одужань та смертей по Україні та її областях. Важливо, що тут є інфографіки поширення COVID-19 за віковими групами та за статтю.
На відміну від американської структури, тут немає вкладок, але є довгий список корисних посилань під картою і списком коротких запитань-відповідей. Серед цих посилань є лаконічні та досить інформативні інфографіки та статті для громадян. До прикладу, про те, у чому відмінність маски та респіратора чи що там із вакцинацією у часи коронавірусу.
Зі статті у новинній стрічці ЦГЗ за 24 квітня і кнопки на самому сайті можна дізнатися про новий сайт для медпрацівників із інформацією про протидію коронавірусу. Як і на урядовому сайті CDC, український також пропонує пояснення того, як трактує Україна «випадок захворювання». Ззовні він уже значно більше нагадує сайт ВООЗ та містить покрокові алгоритми дій, нормативну базу, контакти гарячої лінії та добірки спеціалізованих онлайн-курсів. З останніх — викладено курс із медичної допомоги під час пандемії COVID-19. Центр має сторінки в соцмережах: Facebook-сторінка, Twitter, YouTube, Telegram-канал та Instagram. Тут, на відміну від МОЗ, не постять «сенсаційних» досліджень і здебільшого зосереджені на фактажі по Україні.
ЦГЗ — офіційний ресурс МОЗ. Його дані використовують міжнародні організації для оновлення інформації про пандемію у світі. Відповідно, він є надійним першоджерелом, якщо лише усі опубліковані ним дані про коронавірус зібрані на місцях коректно і без порушень. Проте іншої офіційної структури, яка б їх збирала, в Україні немає.
На сайті ЦГЗ також можна знайти інформацію про інші захворювання та матеріали із промоції здоров’я. На жаль, на відміну від частини про коронавірус, тут немає інфографік, а поради подані досить формально і у форматі docx. Втім, тут є статистика ВІЛ, туберкульозу та кількості щеплень, тому можна сміливо вертатися до гри у порівняння.
Інформаційний портал Коронавірус в Україні
Коронавірус в Україні — це офіційний інформаційний ресурс Кабінету Міністрів України про коронавірус.
Загалом сайт створено як інформаційний ресурс для громадян України. Його структура нагадує CDC із вкладками, які розбиті на поради для конкретних груп щодо поведінки під час пандемії. Основна частина — інтерактивний дашборд. Тут, крім кількісних показників захворюваності (зокрема із випадками під підозрою та тих, що у процесі дослідження), також є відсоткова оцінка рівня забезпеченості лікарень персоналом, обладнанням та засобами захисту.
Оскільки це інформаційний ресурс Кабміну, а не МОЗ, інформація на сайті не обмежена виключно сферою охорони здоров’я. Тут можна, наприклад, знайти довідку для батьків та вчителів чи інформацію про перетин українського кордону. На сайті також є основні нормативні документи та правила, які рекомендує Кабмін. А ще — список спеціалізованих корисних ресурсів для окремих груп, як-от для бізнесу.
Система моніторингу поширення епідемії коронавірусу від РНБО
Система моніторингу — це інтерактивна мапа світу та України, на якій відображено дані про хворих, щодо одужання, підозри та смертності. На карті немає вказаного джерела даних, проте вони ідеально збігаються з даними Університету Джона Гопкінса.
Карта досить проста, але на ній добре видно кількість підозр по Україні по областях і можна переглянути тенденції у часі. Натомість для даних по світу краще все ж використовувати інші ресурси.
Youtube-канал Міністерство здорового глузду
Last but not least у списку — єдине неформальне і неофіційне джерело інформації, створене командою колишньої в.о. міністерки охорони здоров’я України Уляни Супрун.
Тут немає улюблених інтерактивних карт, проте є легко подана та розтлумачена інформація у відео. Зокрема про те, що таке коронавірус, як він поширюється, як себе вберегти. А також — відповіді на актуальні запитання про поширення пандемії.
Відео викладають як окремий проєкт на сайті та каналі Arc.UA — неприбуткової громадської організації, мета якої поєднати та поширювати у суспільному і політичному житті України культуру якісного аналізу, дослідження, творчості та здорового глузду. Організація заснована у листопаді 2019 року доктором Уляною Супрун, режисером Володимиром Тихим та істориком Станіславом Грещишиним.
Серед інших ресурсів, де також можна почитати про поширення коронавірусу в Україні та світі, — аналітичний центр Vox Україна, проєкт для медійників Антиковід, По той бік новин та StopFake.org. Втім, важливо звернути увагу: ці ресурси не є офіційними джерелами інформації. Тому завжди краще перевіряти будь-які факти чи сенсаційні результати досліджень самостійно на авторитетних у світі ресурсах.
за підтримки
Цей матеріал створено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
