На війну з Україною Росія кинула тисячі непідготовлених, погано оснащених бійців. На полонених російських солдатів вдома чекає смерть чи ув’язнення. Тіла своїх загиблих окупанти турботливо спалюють у мобільних крематоріях, які вони завбачливо прихопили з собою, щоби приховати масштаби втрат на війні, яку самі називають «спецоперацією», а подекуди й «спеціальним відрядженням».
Казки про «звільнення українців від нацизму» вселили в багатьох росіян сподівання, що війна в Україні стане легкою прогулянкою. Натомість окупанти дістали рішучу відсіч на всіх фронтах не лише від військових, але й від мирного українського населення. Масовий запис до лав Територіальної Оборони, волонтерство та мітинги на підтримку України в тимчасово окупованих російськими військовими містах — усе це стало несподіванкою для агресора.
«Только профессиональные военные»
Керівництво Російської Федерації та Збройних Сил РФ всіляко намагається запевнити: війну в Україні ведуть виключно професійні військові, а сама армія забезпечена всім необхідним спорядженням. Та з кожним днем війни стає все зрозуміліше: «друга армія світу» існує лише в російській пропаганді, а в боях гинуть тисячі ненавчених солдатів та курсантів військових училищ.
Значна частина бійців, яких відправили «захопити Київ за три дні», навіть не є «контрактниками», а проходять строкову службу. Про цей факт неодноразово заявляли в російському «Комітеті солдатських матерів Росії», доказом цього є й документи, виявлені в полонених та вбитих російських військових. Окремі випадки участі солдатів-строковиків також визнають і в Міністерстві оборони Російської Федерації, втім, суттєво применшують масштаби проблеми.
Матеріально-технічне забезпечення сил РФ в Україні також далеке від обіцянок російських генералів та міністрів.
Застаріла техніка часів Радянського Союзу, постійна нестача палива та продовольства, сухпайки, в яких термін придатності сплив 5 років тому, відсутність будь-якого зв’язку і навіть банальна відсутність нормального одягу — такі армійські реалії російських загарбників.
Російська пропаганда розповідає про відверто постановочний підвіз «гуманітарної допомоги» для мешканців окупованих регіонів. Насправді ж через брак практично всього росіяни часто вдаються до мародерства і крадуть все: від банківських сейфів до свійських тварин.
«Погибших около 500» або «Бабы ещё нарожают»
Лише 2 березня, аж через тиждень після початку війни, оборонне відомство РФ нарешті оприлюднило інформацію щодо втрат в Україні, але це число було дуже применшене.
Водночас, за даними Генштабу ЗСУ, у війні в Україні вже загинуло понад 14 тисяч російських бійців. За три тижні війни Росія втратила вдвічі більше військових, ніж за Першу чеченську війну.
Для приховування реальних втрат серед військових армія Росії використовує мобільні крематорії, де тіла вбитих спалюють. Більшість трупів російських солдатів вивозять у морги окупованого Криму та в Гомельську область Білорусі, подальша їхня доля залишається невідомою.
«Россия своих не бросает». Або ніт
Чимало загиблих російських бійців лишається просто на полі бою. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України ще 26 лютого звернулося до Міжнародного комітету Червоного Хреста із закликом допомогти із вивезенням тіл убитих російських військових із території України.
Мама, я в плєну. Но бєз шапкі
Доля російських військовополонених залишається невідомою для їхніх рідних та близьких. Телеграм-канал «Ищи своих», що був створений українським МВС для пошуку російських військових, які загинули в Україні або ж потрапили в полон, наразі заблокований Роскомнадзором. Батьки та рідні російських військових часто не знають, що вони воюють в Україні. На багатьох військовополонених у Росії приходять «похоронки», а після повернення чекає або розстріл, або тривале ув’язнення за «зраду Батьківщини».
Попри російський лозунг «Своих не бросаем», багатьох російських військових в Україні просто кинули на неминучу смерть. Сталінський принцип «Бабы ещё нарожают» нікуди не зник, режим Путіна готовий і далі відправляти строковиків на війну, залишивши їх без найнеобхіднішого. Такою є реальна турбота Російської Федерації про своїх бійців у цій війні.