Тростянецька громада: промислово-туристичний кластер

До складу Тростянецької міської об’єднаної територіальної громади входить місто Тростянець і чотири села. Загальне населення громади — майже 22 тис. осіб. Бюджет громади за два роки зріс у чотири рази — майже до 200 млн гривень. Зростає і бюджет розвитку, який громада спрямовує на парки, лікарні, школи, спортивні заклади тощо. Голова Тростянецької громади Юрій Бова каже, що згідно з перспективним планом до громади мають приєднатися ще 11 сільських рад.

— Це дійсно шанс розвитку: приєднуватись маленьким селам до районних центрів і спільно вирішувати всі проблеми. У селі Кам’янка ми відремонтували дорогу, закупили автобуси і пустили їх у село. Цього року держава виділила ще кошти на ремонт дороги в іншому селі. Уже вивозиться сміття нашим комунальним підприємством по міському тарифу, ремонтується клуб, бібліотека, дитячий майданчик. Робимо парк, бо кажуть: «Хочемо такий парк, як у вас, тому що у нас одна об’єднана громада».

Тростянець продовжує працювати в рамках стратегії, яку розробили для міста ще 2007 року. Цьогоріч мають затвердити стратегію розвитку об’єднаної громади, що визначатиме і напрямки розвитку сіл цієї ОТГ:

— У міста залишаються такі пріоритети: робочі місця, інвестиції, розвиток інфраструктури і туризму. У стратегії розвитку громади ми чітко подивились, що є в сільській місцевості, і фокусуємо свою увагу на тому, як відкрити їхні сильні сторони, яким чином розвинути їхні пам’ятки історії чи архітектури, які там мають бути підприємства чи де створити робочі місця.

Восени 2018 року у Тростянці почала діяти «Картка мешканця Тростянецької міської ОТГ», що дає можливість пільговим категоріям громадян безкоштовно їздити у громадському транспорті. У місцевих автобусах встановили спеціальні зчитувальні пристрої для таких карток. Власників карток позачергово обслуговують в публічній бібліотеці, а ще вони отримують знижку в одній з міських аптечних мереж. Метою введення цієї картки є, зокрема, чіткий облік та оптимізація витрат бюджетних коштів, що виділяються на соціальні цілі.

Щоб комунальні служби могли швидко дізнаватися про несправності в місті й відповідно реагувати, Тростянецька громада використовує платформу «Відкрите місто». З її допомогою мешканці можуть вказати на карті місце, де виникла проблема (згоріла лампочка, впало дерево, відкритий люк абощо), а комунальники мають вирішити її протягом трьох днів. Голова Тростянецької ОТГ Юрій Бова каже, що статус будь-якої несправності можна бачити в онлайн-режимі:

— За 2018 рік поступило близько 300 заявок. Є, наприклад, одна людина, яка за рік подала 20-30 заявок. От вона ходить по місту і бачить, що там бордюр похилився, і пише нам. У неї це викликає відчуття виконаного обов’язку. А хтось повз той бордюр пройде 20 разів і навіть не покаже його на карті. Це залежить від виховання людини, від розуміння, що твоє місто — це твій дім.

Система «Відкрите місто» створена як платформа для всієї України. Громада платить 35 тисяч гривень на рік в Асоціацію відкритих міст, яка підтримує різні електронні сервіси. Голова Тростянецької ОТГ Юрій Бова говорить, що окрім цієї платформи громада має багато цифрових сервісів: онлайн-трансляція сесій міської ради, електронний документообіг тощо.

Комфортний двір

Вже понад 10 років у Тростянці модернізують комунальну інфраструктуру та впроваджують енергоощадні технології. До 2008 року усі багатоквартирні будинки у місті перевели на індивідуальне опалення. Усі покрівлі житлового фонду відремонтували. У під’їздах замінили комунікації та встановили розумні системи освітлення, що реагують на рух. Для вуличних ліхтарів почали використовувати більш енергоефективні натрієві лампи. В усіх водозабірних спорудах міста встановили насоси та автоматичні системи подачі води. Тепер вода зі свердловин напряму потрапляє у мережу, оминаючи водонапірні вежі, які переважно засмічені.

У більшості міських дворів немає контейнерів для сміття. Сміттєвоз приїздить за чітким графіком, сигналить, і мешканці виносять сміття. Люди вирішили, що така система для них зручніша. За словами Юрія Бови, 98% мешканців уклали договори на вивіз сміття. Після об’єднання громада почала вивозити сміття з сіл по міському тарифу.

Також у Тростянці впроваджують програму благоустрою прибудинкових територій «Комфортний двір». 2018 року за цією програмою облаштували двір по вулиці Татаренка і планують оновлювати по декілька дворів щороку. В оновленому дворі відокремлені місце для стоянки автомобілів, зона для відпочинку , ігровий майданчик:

— З міркувань безпеки ми відмежували транспортну зону від пішохідної. В’їзд до двору — під відеонаглядом. Якщо раніше було 3-4 крадіжки на рік, то після встановлення камер крадіжок не було. Над плануванням цих дворів працюють архітектори, які розуміють, скільки повинно бути на таку кількість населення місця для парковки, відпочинку тощо.

Юрій Бова є міським головою Тростянця з 2005 року. Він переконаний, що кожен мешканець громади має вчитися з повагою ставитися до середовища, в якому живе, і брати відповідальність за його розвиток. Адже сьогодні кожна громада конкурує за інвестиції, робочі місця та людей:

— Для мене Україна — це набір отаких містечок. Це наш під’їзд, наш двір. І якщо ми навчимося не смітити, поводитись нормально, сплачувати податки чесно, вимагати від влади звітування за ці податки — повірте, Україна буде зовсім в іншому середовищі.

Громада має окремий економічний відділ, що займається грантовими проектами. За час своєї роботи відділ отримав фінансування на близько 20 проектів: інклюзивний майданчик, реставрація пам’яток архітектури, створення освітнього центру тощо. За словами Юрія Бови, громада постійно шукає нові рішення та ідеї:

— Якщо зараз стартонути, то цей прорив буде видно і через десятки років. Якщо хтось зараз проспить цей час — повірте, він у ньому і залишиться. Думаю, ми маємо колосальний потенціал. В нас талановиті люди. Мені здається, людям не вистачає лише впевненості і віри, що ми можемо. Можемо робити нормальні подвір’я, нормальні лікарні. Зараз ці процеси пішли. І мені здається, це найбільший успіх України, що ми почали нарешті займатися майбутнім поколінням. Воно виросте іншим, якщо в нього вкладати ресурси.

У вільний від роботи час Юрій подорожує іншими країнами, вивчаючи їхній досвід благоустрою. З таких поїздок міський голова привозить ідеї, які поступово втілює у Тростянці:

— 2017 року у Польщі мені показали лікарні. Я побачив, як лікар заходить у хірургічне відділення і не торкається жодної ручки – все працює в автоматичному режимі, все продумано до дрібниць. Мене це вразило. У тій же Польщі я побачив дуже якісний рівень професійно-технічної освіти. Вони зрозуміли, що на старому станку 1978 року не навчиш хорошого токаря або сварщика. Зараз там розбирають до гвинтика електромобіль і знову збирають. Там сучасні стенди, сучасне обладнання, сучасні підходи. Ми це бачимо, фотографуємо, конспектуємо. Вже зараз робимо концепцію, як розвинути наше ПТУ, які зробити там класи конкурентні, щоб бути затребуваними через 2-3 роки на ринку праці.

Великий бізнес

1974 року у Тростянці запрацювала шоколадна фабрика «Україна». 1994 це підприємство увійшло до складу міжнародної корпорації Kraft Foods (з 2012 року компанія називається Mondelēz International). Фабрика виконує повний цикл переробки какао-бобів. Окрім того, з 2005 року тут діє цех з фасування кави, а з 2011-го — цех із виробництва печива. На підприємстві працює понад 1000 людей:

— Від початку фабрика займала лише 3 га землі. Але ми переконали інвесторів, що можемо надати їм 30 га землі, максимально зручні податкові умови і максимальну взаємодію у вирішенні будь-яких питань. Всі дозволи, процедури ми домовились, що робимо за три дні, а не за місяць. Ми привели сюди філіал митниці, щоб вся експортна продукція оформлювалась тут. Підприємство активно інвестувалось: за ці роки це близько 200 млн доларів інвестицій. Війна трошки вплинула на цей процес. Це найбільш східна фабрика цієї корпорації, яка раніше чимало продукції продавала на ринок Росії. Сьогодні пріоритети змінили і вже вдалося перевищити обсяг виробництва, який був до війни.

Голова громади розповідає, що на фабриці хороший рівень оплати праці та соціального забезпечення. На фабрику їдуть працювати люди з інших міст. Щоб залучити такого роботодавця та інвестора, громада має бути відкритою та зацікавленою у партнерських відносинах:

— Треба розуміти, що бізнес приходить в громаду, щоб заробляти, а не бути спонсором. Це постійна взаємодія і тримання руки на пульсі — що треба інвестору? Після зими, як ви думаєте, які ми перші ямки залатували по місту? Тут, а не в центрі. Бо це платник податків, один з наших годувальників. Також ми забрали у фабрики гуртожиток, який був для них фінансовим тягарем. Зараз це наш готель. Якщо бізнес щось захоче зробити для міста, він сам прийде і скаже про це. Але не можна вимагати цього від інвестора. Окрім того, у нас представники фабрики та інших підприємств включені у виконавчий комітет міської ради. Таким чином вони розуміють, куди рухається місто.

Сучасна лікарня

На початку 2018 року Тростянецька громада окрім закладів первинної медичної допомоги взяла на баланс районну лікарню, яка обслуговує майже 40 тисяч пацієнтів. За півроку зробили капітальний ремонт у терапевтичному відділенні, триває ремонт гінекологічного і пологового відділень. До 2022 року громада планує завершити ремонт в усьому стаціонарі:

— Від терапевтичного відділення залишилася лише назва, все інше — нове. Тобто нові абсолютно меблі, обладнання. По всьому поверху встановлено системи Wi-Fi. На посту медсестри є відеоспостереження, щоб вона могла бачити, що відбувається в коридорі. Є кнопки виклику біля кожного ліжка. Ліжка коригуються під потребу кожного пацієнта. У кожній палаті — телевізор, холодильник, умивальник, туалет і душова кабіна. Всі палати зроблені по одному стандарту, VIP-палат тут немає. Близько двох мільйонів коштував ремонт терапевтичного відділення і близько мільйона — обладнання. Це все — виключно кошти громади. Якби не було децентралізації, то ми б про це навіть не мріяли.

Громада відремонтувала рентгенкабінет у лікарні і разом з обласною адміністрацією купила новий апарат. Раніше лікарня користувалась рентгенапаратом 1976 року випуску. За допомогою благодійних внесків також купили для лікарні новий біохімічний аналізатор крові вартістю 800 тисяч гривень.

— Для рентгену треба оплатити лише вартість плівки (30 гривень), для аналізів — вартість реактивів (до двох гривень). Аналізатор все робить швидко, в автоматичному режимі, бере дуже мало крові. За цими послугами тепер приїздять люди з інших міст і сіл.

У Тростянецькій громаді планують провести термомодернізацію всього п’ятиповерхового стаціонару, щоб забезпечити людям комфортні умови та економити на енергоспоживанні. За словами Юрія Бови, громада визначила ремонт лікарні одним із пріоритетів свого розвитку:

— Ми розглядаємо лікарню як один з елементів конкурентоспроможності нашої громади. Бо коли лікарні немає, їхати в інше місто — це вже незручність. Тому ми будемо боротися за те, щоб вона була однією з найкращих в регіоні по обладнанню, по якості і вартості лікування. Працюємо, щоб тут була сучасна діагностика і швидке обслуговування. Чим більше тут буде людей, тим більшою буде заробітна плата у лікарів, їм буде вигідно залишатися тут і обслуговувати населення.

Нові класи та бібліотека

Велика частка бюджету громади йде на освіту. Окрім утримання шкіл і дитячих садків, у Тростянці вкладають кошти у ремонт класів, нове обладнання і програмне забезпечення:

— Школи, які приєдналися до громади, раніше не займалися енергоощадженням, не мали мультимедійного обладнання тощо. Тобто треба було сюди вкладати кошти в ремонти і багато іншого. За 2018 рік ми зробили ремонт в 13 класах, переважно за кошти громади. Вирішили, що в усіх школах і класах доцільно робити однаково якісні умови. Це куточок для ігор, пересувні парти, мультимедійні проектори і дошки. У кожного вчителя повинен бути ноутбук — обов’язково, у кожному класі.

Голова Тростянецької ОТГ Юрій Бова каже, що громаді вдається економно використовувати державну субвенцію на освіту та відкладати кошти на розвивальні проекти. Для навчання природничим дисциплінам у школах придбали програмне забезпечення MozaBook, що дає змогу показувати складні явища та механізми у 3D або відеоформаті. Також у громаді впроваджують електронний щоденник, за допомогою якого батьки в реальному часі дізнаватимуться про успішність дітей.

— Поступово крейдяні дошки мають відходити як норма. Я зранку був у школі, якраз ішли уроки, то не користувалися крейдяною дошкою взагалі. Світильники всі в школах мають бути діодні, лампи накалювання ми прибрали. Замінили елементи нагрівання в шкільних їдальнях, щоб швидше розігрівати їжу і теж економити електроенергію. Котельні, які опалюють школи, переважно у нас переведені на тверде паливо.

2018 року на День міста у Тростянці відкрили оновлену публічну бібліотеку. Директорка бібліотеки Людмила Єфремова розповідає, що в закладі працює електронний каталог та електронна картка читача.

— Хмарні технології прийшли і до нашої провінційної бібліотеки. Після модернізації кількість відвідувань бібліотеки зросла в рази. До нас приходить зараз саме молоде покоління, тому що тут створені умови для праці, дозвілля і спілкування. З книгозбірні бібліотека перетворилась на сучасний інформаційно-культурний центр.

Окрім читального залу, в бібліотеці планують облаштувати коворкінг-центр, зали для спілкування, мультимедійний зал-трансформер для проведення заходів, дитячу зону. Голова Тростянецької громади Юрій Бова розповідає про концепцію соціального кафе, що також працюватиме у бібліотеці.

— У соціальному кафе будуть продаватися чай і кава без комерційної націнки, тобто за собівартістю. Також ми хочемо запровадити практику, щоб люди могли платити тут за бажанням. На ці благодійні внески закупається знову чай чи кава і так далі. Але людина розуміє, що там немає заробітку. За гривню може купити дитина цей напій, сісти за столик і спілкуватися з друзями, читати книжки. Не в кожного з дітей є кошти, але вони потребують спілкування. От ми і намагаємось в такі середовища витягувати дітей. Оце й є смисл, на наш погляд, коли держава говорить, що треба об’єднувати культурні центри і клуби з бібліотеками.

Влітку 2018 року у Тростянці запрацював інклюзивно-ресурсний центр для дітей з інвалідністю. У закладі фахівці надають дітям психолого-педагогічну допомогу, а також сприяють їхній соціальній адаптації.

Розвиток туризму

До туристичних пам’яток Тростянця належить побудований у XVIII столітті палац Голіцина. Сьогодній цей культурний комплекс об’єднує краєзнавчий музей, художню галерею та музей шоколаду. Одну із зал облаштували для концертів класичної музики.

— У палаці відбуваються різні події, але переважно це концерти. Тут дуже гарна акустика. Кондитерська фабрика подарувала нам рояль німецької марки Bechstein. Завдяки цьому інструменту ми залучаємо цікавих видатних виконавців з різних країн. З листопада до квітня ми регулярно проводимо концерти у цій залі, а в теплий сезон організовуємо open air фестивалі. Коли починали, я думав: хто буде ходити, п’ять людей? А по факту — повний зал. Люди приїздять і з Сум, і з Охтирки, щоб побувати на наших концертах. Тут гарна камерна атмосфера.

Щорічно Тростянець проводить пленери художників, які дарують свої роботи місту. Картини виставлені у галереї в палаці Голіцина.

— Ми провели вже 10 пленерів. Кожен художник після пленера дарує місту дві картини. Тут збираються митці з усієї України, Польщі, з Росії були. Це професійні, швидкі художники. Їх привозять на те чи інше місце і вони мають за півдоби, поки сонце не повернулося, майже завершити роботу. Маємо вже більше 100 робіт, де зображена наша місцевість, краєвиди. Картини не продаються. Періодично міняємо експозицію тут, у палаці.

Свого часу до маєтку приїздив відомий композитор Петро Чайковський. Тут він написав увертюру до симфонічного твору за драмою «Гроза». Сьогодні у палаці є кімната з експозицією, присвяченою композитору. Ще одна музейна кімната присвячена цукрозаводчику Леопольду Кенігу, який був останнім господарем цього маєтку і перетворив місто на промислову імперію.

— Ця кімната розповідає, як за 25 років роботи Леопольд Кеніг перебудував маленьке село у величеньке на той час промислове місто. Його компанії багато чого продавали на експорт в різні країни світу. Це дуже потужна людина. Цікаво, що він вкладав кошти не лише у виробництво, а і в лікарні, школи, бібліотеки, розвиваючи населений пункт. Сюди приводять на екскурсії дітей, історики розповідають їм про творчий шлях цієї людини і про те, як треба робити промислові кластери навіть у маленькому населеному пункті.

Музей шоколаду з’явився у цьому культурному комплексі 2012 року. У музеї зібрали експонати, що розповідають про історію шоколаду та процес його виготовлення. Ідея створення такого музею належала міській раді, а кондитерська фабрика надала для цього проекту зразки своєї продукції та частину старого обладнання.

— У цьому сенсі ми з фабрикою виявилися партнерами. Якщо на виробництво туристичних походів немає, то чому б не організувати туристичний потік в іншому місці? Ми використовуємо місцевий бренд шоколадної фабрики, але водночас і розвиваємо його. Тут є кімнати, присвячені різним видам шоколаду, а також каві.

Ще одна архітектурна пам’ятка XVIII століття у Тростянці — Круглий двір. Цей манеж, як і панський маєток, почали ремонтувати 2007 року. У Круглому дворі проводять такі масові заходи, як музичний фестиваль «Схід-Рок», фестиваль Чайковського та історичний фестиваль «Стара фортеця».

— Такої форми зроблено чи не єдиний цирк у Східній Європі. Це пам’ятка архітектури національного значення. Ми максимально намагаємось її зберегти. Отримали кошти від ЄС на її реставрацію, зараз робимо проект. Ця будівля є на гербі нашого міста і ми вважаємо, що потрібно наповнювати її повноцінним життям. Завдяки акустиці тут унікальна атмосфера. Звук пронизує з усіх сторін. Музиканти їдуть виступати сюди із задоволенням.

Тростянецький парк ім. Чайковського перетворюють на осередок дозвілля мешканців. Парк поділили на три функціональні зони: зона відпочинку, дитяча зона і зона спорту. У зоні відпочинку поставили альтанки. У дитячій зоні — ігрові майданчики, зокрема інклюзивний. У спортивній зоні є футбольне поле, тенісний корт, баскетбольний і волейбольний майданчики, вуличні тренажери.

— Ці спортивні майданчики абсолютно відкриті, ніхто не має ходити і просити ключі. У парку є відеоспостереження. В озері можна ловити рибу. Ми його постійно підриблюємо, щоб риба виїдала водорості. Фактично цей парк дуже сильно змінився за останні три-чотири роки. Раніше максимум квіти садили, прибирали, ставили урни. Завдяки децентралізації з’явився трошки більший бюджет, і тепер ми маємо можливості нарешті займатись парком. Він поступово стає таким, яким має бути справжній європейський парк.

Юнацький і професійний спорт

Тростянецька громада прагне перетворити міський стадіон імені Володимира Куца на сучасний спортивний комплекс. Навесні 2019 року в рамках реконструкції поряд зі стадіоном відкрили нове футбольне поле зі штучним покриттям:

— Ми збудували це поле за півтора місяці за кошти Міністерства регіонального розвитку і громади. Якби не децентралізація, ми б таке поле не збудували ніколи в житті. Ви б бачили вирази облич дітей, коли вони проводили тут перші тренування, їхню радість від того, на якому полі вони тренуються. У дітей з’являються додаткові стимули порівняно з тим, щоб грати просто на землі.

Отримавши більше фінансових ресурсів, Тростянець вирішив зайнятися стратегічними напрямками розвитку міста, а саме відродити біатлонну базу, яка розміщувалась у дендропарку Нескучне за часів СРСР. З розпадом Союзу базу розібрали на цеглу. Громадівці розчистили це місце і вже проводять юнацькі змагання з біатлону:

— Чому саме Тростянець був вибраний раніше для бази цієї? Тут дуже класна місцевість з перепадами висот, яка відповідає стандартам для проведення чемпіонатів з біатлону. Ми запитали людей, чи варто відновлювати базу? Бо це серйозні ресурси. Більшість мешканців сказала «так», бо вони пам’ятають цю базу — там сотні людей працювали, тисячі туристів, дітей відпочивали. Ми вже починаємо робити проектну документацію, консультуємось з Федерацією біатлону, Міністерством молоді та спорту, а також чеськими експертами, які будували біатлонний стадіон у місті Нове Место-на-Мораві. Бо ми хочемо спроектувати не базу зразка 80-х років, а таку, яка 2035 року буде однією з кращих у світі. Зараз над цим працюємо.