Усе більше українців починають слухати й дивитися контент, створений в Україні й українською. Повномасштабна війна стала останньою краплею, щоб назавжди відмовитися від будь-яких культурних продуктів із позначкою «мейд ін раша». Бойкотування контенту країни-агресорки сприяє розвитку українського, зокрема подкастів. Журналісти, історики, культурні діячі чи представники будь-яких інших професій створюють подкасти, що допомагають осмислити актуальні події, зокрема й російсько-українську війну.
З нагоди Міжнародного дня подкастів зібрали довколовоєнну добірку подкастів, які, на нашу думку, допоможуть іще краще зрозуміти, хто ми є і з ким воюємо вже більш як 400 років.
«Право на поплаву»
Спочатку, ще в січні 2022 року, це була аудіокімната у твіттері, що допомагала українцям «розкрутитися», тобто позбутися нав’язливих думок про повномасштабне вторгнення. Олег Новіков і Валерій Агєєв регулярно збиралися, запрошували різних спікерів, щоб поінформувати твіттерян про те, що відбувається і до чого варто бути готовими. Аудіопростір згодом став регулярним подкастом — «Право на поплаву». До команди як основний спікер приєднався Тарас Чмут, військовий аналітик і голова БФ «Повернись живим». Він регулярно відповідає на всі питання слухачів про війну (їх можна заздалегідь поставити в гугл-формі).
Аудіокімната у твіттері
Функція (з'явилася у травні 2021 року), завдяки якій твіттер-користувачів із більш як 600 підписниками можуть створювати аудіопростори (віртуальні кімнати) для спілкування в режимі онлайн.Окрім фронтової, є ще кілька рубрик «Поплави»: історична, економічна, юридична, спортивна тощо, для яких запрошують інших спікерів.
Подкаст із твіттерського «розкруту» став популярним медіапроєктом зі своїми традиціями й фірмовими жартами. Наприклад, кожна «Фронтова поплава» завершується бліцпитанням до Тараса Чмута, що вже стало мемним і живе поза подкастом:
— Що там по р*усні?
— Р*сні п*зда.
Зараз «Право на поплаву» стримлять майже через день увечері.
Де слухати: твіттер, Apple Podcasts, ютуб-канал «Право на поплаву».
«Без оголошення війни»
Головний редактор AIN.Business і радіоведучий Ілля Кабачинський разом із істориком Олександром Аврамчуком у березні 2022-го створили подкаст про світову історію.
«Без оголошення війни» розповідає про події минулого, наслідки яких ми відчуваємо досі. Розмірковують, як потрібно вчити історію, щоб не наступати на одні й ті ж граблі. Автори подкасту обговорюють як події минулого, так і сучасні актуальні теми, що тривожать українців. Наприклад, чому відома нині як місце утримання і катування українських військовополонених Оленівка — це нова Катинь, чи варто чекати війни на Балканах і які шанси притягнути Росію до відповідальності за скоєні воєнні злочини.
Де слухати: Apple Podcasts, Spotify, НВ.Подкасти.
Mincultpryvit. Щоденник війни
До початку повномасштабної війни Mincultpryvit був авторським подкастом Нарімана Алієва — українського режисера, який зняв стрічку «Додому». Він запрошував до розмови людей культури, щоб «безкультурно говорити про культуру». Кінорежисери, культурологи, музиканти, блогери й не тільки — Наріман розпитував їх усе, що йому хотілося дізнатися про їхнє життя й роботу.
Через 40 днів від початку повномасштабного вторгнення режисер вирішив повернутися до створення подкасту як способу виговоритися й відрефлексувати події. До назви додалося «Щоденник війни», а кожен випуск Наріман тепер починає зі слів «Доброго ранку, живі та тримаємося».
Епізоди MINCULTRRYVIT. Щоденник війни виходять нерегулярно, бо кожен із них — це особиста реакція режисера на різні події, що зараз відбуваються в Україні: від непродуктивних розмов про «хароших рускіх» до повторення жахливих історій знищення українців за радянських часів.
Де слухати: Apple Podcasts, Spotify, Google Podcasts та ін.
«Музика з історіями»
Ярослав Грицак — український історик, науковець і публіцист. Ведучий проєкту The Ukrainians «Музика з історіями», формат якого дещо змінився після 24 лютого 2022 року. Якщо раніше він розповідав про музику, її різновиди, розвиток і вплив на всесвітню історію, то тепер — про сучасні реалії, зокрема й повномасштабну війну. Тому нові епізоди тепер виходять під назвою «Відповіді про війну». Є навіть випуск, де Ярослав Грицак «переодягнув» джинсову куртку на куртку кольору хакі з українським прапорцем-шевроном.
Він доступно пояснює, чи існує справедлива війна, ким був Ленін та що нам усім доведеться робити з Росією. Втім, музика у нових випусках також є: наприклад, як добірки воєнних пісень, що надихають на перемогу. Цей подкаст додає сил триматися й боротися за своє у часи турбулентності. Цікаві історії, добра музика і віра в перемогу — те, що наразі треба чи не кожному українцю.
Де слухати: Apple Podcasts, плейлист на ютуб-каналі The Ukrainians, НВ.Подкасти.
«Без Брому з Віталієм Ляскою»
Віталій Ляска — історик і науковий керівник проєкту «Локальна історія». Його подкаст і відео — це більш як годинні розмови з сучасними інтелектуалами про історію України.
Понад 100 випусків про найрізноманітніші аспекти нашої минувшини допоможуть краще зрозуміти, чому ми маємо таку сучасність і яким може бути найближче майбутнє. Автор подкасту разом із гостями по кісточках розбирають анатомію «руского міра» і заново знайомлять з історичними постатями, про яких у школі ми знали не так і багато.
Де слухати: НВ.Подкасти, плейлист на ютуб-каналі «Локальна історія».
«Тут-і-тепер: Історії журналістів на війні»
П’ятнадцять історій людей, які борються на інформаційному фронті. В тилу чи на передовій, із фото- чи відеокамерою, у прямих ефірах чи записах. Розповіді про українських журналістів, які висвітлюють і осмислюють повномасштабну війну з Росією. Дехто з них, до речі, долучився до ЗСУ, але й звідти знаходить час і можливість фіксувати нинішні реалії.
Серед героїв проєкту — публіцист, теле- і радіоведучий Віталій Портников; документалістка й фотографка Юлія Кочетова; видавець The Village Україна Андрій Баштовий; журналістка видання The Reporters і комунікаційниця БФ «Повернись живим» Ольга Омельянчук та інші.
«Тут-і-тепер: Історії журналістів на війні» — це спільний проєкт Українського ПЕН-клубу та The Ukrainians Media в межах премії Ґонґадзе за підтримки благодійного фонду Smart Foundation, Шведського ПЕН і Національного фонду на підтримку демократії.
Де слухати: платформа проєкту (є також текстові версії), Soundcloud, Apple Podcasts, Google Podcasts та ін.
«Мілітарний подкаст»
Назва подкасту говорить сама за себе — це випуски про оборону України в цій повномасштабній війні. Ведучі Ігор Сімутін і Тарас Чмут запрошують до розмови експертів військової справи, щоб обговорити сучасні виклики, можливості української армії та різні види озброєння.
Якщо ви хочете дізнатися від фахівців, як працюють українські «хаммери», як навчають водолазів чи яким були ВМС України до тимчасової окупації Кримського півострова — вам точно треба додати «Мілітарний подкаст» у свій список для прослуховування.
«Український мілітарний портал» (тепер просто «Мілітарний» ) — відоме українське онлайн-медіа на військову тематику, створене 2009 року. Редактори «Мілітарного» — Тарас Чмут і Михайло Люксіков (обидва служили в ЗСУ і брали участь у війні на сході України).
Де слухати: сайт Мілітарного, ютуб-канал Militarnyi.
«Стилет чи Стилос»
Майже сто років тому український письменник Євген Маланюк поставив у своєму вірші важливе питання — стилет чи стилос? Себто боротьба зброєю чи словом? Сьогодні ж журналістка Дарка Гірна вирішила запитати українських інтелектуалів, що вони про це думають, адже багато з них із 24 лютого 2022 року кардинально змінили своє життя. Історики, культурні діячі, політологи, журналісти — на якийсь час вони надали перевагу справжній зброї, щоб боротися з окупантами.
Кожен епізод — своєрідний документ доби, що засвідчує силу та згуртованість українських інтелектуалів. Вахтанг Кіпіані, Роман Вінтонів, Антон Дробович, Андрій Ковальов, Олександр Болькін та інші — з усіма ними Дарка Гірна спілкується прямо в окопах.
«Стилет чи стилос» — спільний проєкт Центру досліджень визвольного руху та Ukraїner.
Де слухати: Soundcloud, Google Podcasts, Apple Podcasts.
Також ці історії можна прочитати як лонгріди на сайті Ukraїner або подивитися на ютуб-каналі Дарки Гірної «Обличчя незалежності».
