Реакція українських митців на війну, яку почала РФ. Частина 43

«Азовсталь — сталь» — чимало подібних гасел з’явилися упродовж весни минулого року, адже металургійний комбінат «Азовсталь», що в Маріуполі, став осередком спротиву російській агресії, а також символом нескореності українських воїнів. Захисники і захисниці з різних підрозділів Сил оборони — Збройних сил, Національної гвардії, Національної поліції, Прикордонної служби — в умовах облоги, постійних обстрілів і бомбардувань протягом цих довгих місяців стримували ворога, який мав перевагу у живій силі й озброєнні. Так українські військові, за всяку ціну утримуючи позиції, не давали створити сухопутний коридор зі сходу України до Криму. 20 травня українська влада віддала наказ захисникам Маріуполя припинити оборону міста та зберегти життя бійців. У полоні окупантів опинилися понад 2,5 тисячі воїнів із «Азовсталі».

Увесь цей час тривають складні перемовини про можливі обміни з Росією — ворогом жорстоким і недоброчесним. Кілька разів на місяць українці бачать довгоочікувані новини, що додому з полону повернулися десятки, а то й більш як сотня захисників і захисниць. Чимало звільнених мають поранення та серйозні проблеми зі здоров’ям.

Українці чекають усіх наших військовополонених вдома, де ті нарешті отримають свободу, гідне ставлення й медичну допомогу. Українські митці також нагадують, що повноцінна перемога неможлива, поки Росія тримає в заручниках наших людей.