Ситуаційна обізнаність: роль аеророзвідки під час війни

Share this...
Facebook
Twitter

Аеророзвідка — це важлива складова ведення війни. Завдяки їй захисники розвідують і передають інформацію, нищать ворога, а головне — рятують життя не тільки військових, а й цивільних. У 2014 році, на початку російсько-української війни, українська аеророзвідка тільки розвивалася, а зараз є суттєвою підмогою нашим збройним силам, бо дрони — це наче додаткові очі для них.

Наразі розвиток цього напряму військової діяльності можливий завдяки інвестиціям держави, меценатів, підтримці волонтерів і благодійних фондів. Важливу роль відіграє навчання операторів, яке зараз проводять переважно волонтерські організації, зокрема «Центр підтримки аеророзвідки».

Аеророзвідка в Україні починалася з використання військовими маленьких пінопластових літаків. Це були своєрідні авіамоделі для навчання. На початку 2014 року безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на східному фронті України було дуже мало. По-перше, через недостатнє держфінансування, а по-друге, не вистачало професійних військових операторів, які могли б керувати дронами. У жовтні 2014 року за ініціативи волонтерів відбулися перші практичні заняття з аеророзвідки, а в січні 2015 року вже було створено «Центр підтримки аеророзвідки». Відтоді почалося систематичне навчання операторів БПЛА.

Запуск аеророзвідки в Україні

Основна мета Центру — забезпечувати українську армію підготовленими й оснащеними пілотами БПЛА, які можуть швидко надавати актуальну інформацію про дії ворога, рятуючи так сотні життів не тільки українських солдатів, а й мирних жителів, яких російська армія постійно тероризує. Волонтери «Razom for Ukraine» допомагають закупівлею, логістикою та доставленням техніки.

Марія Берлінська, українська військова та громадська діячка, яка створила волонтерську організацію «Центр підтримки аеророзвідки», розказала, чому аеророзвідка — надважлива частина ведення війни:

— Аеророзвідка може забезпечувати до 90 % розвідувальної інформації. Відповідно, це дає ситуаційну обізнаність, яка дозволяє швидко приймати рішення. А швидкість під час війни прямо корелюється із життям людей. В англійській мові є фраза helicopter view (з англ. вигляд або бачення із ґвинтокрила. — ред.) — можливість піднятися, оцінити, побачити, швидко прийняти рішення. Це те, що дає аеророзвідка.

Марія стала частиною аеророзвідки з самого початку війни у 2014 році. Вона пішла на фронт і була готова виконувати будь-яку роль:

— Потрібно було б бинтувати (бути парамедиком) — я би бинтувала. Потрібно було б чистити картоплю на борщ — значить, картопля на борщ. Водити БМП (бойова машина піхоти. — ред.) — значить, водити БМП. А потрібні були фахівці в галузі аеророзвідки, тоді вона тільки розвивалась, це щаслива випадкова невипадковість. Війна мені дала небо. Я займаюся аеророзвідкою, тому що я вірю в це. Я знаю ефект (від неї).

За час навчання у Центрі курсанти проходять теоретичний курс і вчаться літати безпілотниками — мультикоптерами (літальний апарат із кількома ґвинтами, які розміщені в одній площині і обертаються діагонально в протилежних напрямках) і планерами (літальний апарат, схожий на звичайний літак). Окрім цього, вони відпрацьовують основи керування БПЛА на симуляторах і в реальних польотах.

За підтримки та в сталому партнерстві з Києво-Могилянською академією налагоджено безкоштовне навчання, харчування та поселення бійців у Києві. До команди Центру входить більше 10 викладачів, інструкторів і координаторів. Партнери проєкту — волонтерські ініціативи «Армія SOS», «Аеророзвідка», «Крила Народного тилу» та інші.

Дрони — розхідний матеріал аеророзвідки. З початком повномасштабної війни українська влада, безліч бізнесів, благодійних організацій і волонтерів допомагають забезпечувати армію безпілотниками. Так, Міністерство цифрової трансформації, Генштаб ЗСУ та Держслужба спецзв’язку в липні 2022 року започаткували проєкт «Армія дронів», у межах якого наприкінці серпня закупили 472 літальних апаратів, частину з яких уже використовують на фронті.

Вагомий внесок у розвиток аеророзвідки в Україні робить і команда громадської організації «Аеророзвідка». Вона працює над створенням і впровадженням роботизованих військових спроможностей для Сил безпеки та оборони України. Організація була заснована у 2014 році, щоб допомагати українським військовим розгромлювати російських окупантів.

Благодійний фонд компетентної допомоги українським військовим «Повернись живим» також допомагає аеророзвідникам. Лише за серпень команда фонду придбала на зібрані кошти благодійників 100 комплектів квадрокоптерів, вартість партії становить понад 14 млн грн. А за останні пів року вони закупили для ЗСУ понад 3 тис. коптерів.

Окрім цих організацій, аеророзвідку підтримують й інші благодійні фонди та проєкти, які збирають гроші на безпілотники (БФ Сергія Притули, БФ Андрія Хливнюка) чи антидрони — рушниці, якими можна знешкодити ворожі дрони (БФ «Антитіла»).

Постійні збори грошей на дрони від волонтерів і рідних військових — те, що для українців уже стало нормою. У соцмережах — десятки відео про це: так збирачі коштів звітують про успішний збір, а військові натомість радують українців записами ліквідованих ворогів чи їхніх позицій. Це постійна і надійна підтримка тилу, яка допомагає рятувати життя і пришвидшувати перемогу України.

Кожен БПЛА — дрон, але не кожен дрон — БПЛА

Головний помічник аеророзвідки — дрон. Це будь-який мобільний безпілотний транспортний засіб, заздалегідь запрограмований для виконання конкретного завдання в повітрі, на суші чи під водою. Іноді у ЗМІ їх плутають із безпілотниками. Дрон — поняття ширше, а безпілотник — це лише один із його видів. Тож БПЛА можна назвати дроном, але не кожен дрон є БПЛА. Останні поділяються на ті, що працюють за принципом літака, та ті, що літають за принципом гелікоптера (квадрокоптери).

За призначенням безпілотники бувають для цивільного використання (цивільні дрони) і для виконання військових завдань (військові дрони). Обидва вони швидкі, безпечні та мають високий рівень ударної точності. Українські військові використовують обидва види дронів у війні з російськими окупантами, адже по суті будь-який дрон може виконувати бойові завдання. А працює це так: людина, яка керує дроном, швидко отримує необхідну інформацію з апарата за допомогою спеціальних камер і каналу передачі даних. Операторам «залізної пташки» не потрібно бути присутніми особисто на потенційно небезпечній території, тобто вони можуть керувати апаратом дистанційно, не наражаючи себе на небезпеку. Важливо, що більшість дронів здатні літати та збирати інформацію під час дощу, хмарності, туману та в темряві.

У сучасному світі дрони можуть робити майже все, навіть доставляти каву. Хоча від початку дії воєнного стану в Україні цивільним заборонено запускати безпілотники, проте належне їх використання допомагає рятувати життя тисячам військових і цивільних людей, розказує Марія:

Заборона запуску дронів
До повномасштабної війни діяла постанова Кабміну від 6 грудня 2017 року «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України». Після вторгнення перелік обмежень розширили.

— Коли потрібна евакуація з лікарень під обстрілами, можна підняти дрон і показати людям, в яку сторону безпечніше евакуюватися. Коли росіяни розбивають нафтопереробні станції, можна оцінити наслідки трагедії. Коли обстрілюють житлові будинки, можна побачити масштаби пожеж. Також дрон допомагає, коли треба промоніторити вишки мобільного зв’язку.

Наразі в Україні дрони можуть запускати тільки представники ЗСУ та спецслужб, іншим же людям потрібно отримати спеціальний дозвіл. Наприклад, суб’єктам сільського господарства треба звернутися до військової обласної адміністрації свого регіону.

«Пташки» на фронті та в тилу

БПЛА допомагають вирішувати розвідувальні завдання, їх застосовують для нанесення ударів по наземним і морським цілям, перехоплювання повітряних об’єктів, створення радіоперешкод, керування вогнем. Не проблема тепер для таких повітряних машин і доставляти вантажі вагою до 60 кг, ретранслювати дані тощо.

Дрони стають незамінним інструментом аеророзвідників, і про це з власного досвіду знає Ігор Луценко. У 2014 році чоловік пішов добровольцем на війну, там використовував дрон. Потім до повномасштабного вторгнення займався аерофотографією, роблячи світлини природи. А з 24 лютого 2022 року дрон знову допомагає чоловікові на фронті:

— По-перше, це «очі» війни. Це виявлення противника. Потрібно бачити, що відбувається на тій (ворожій. — ред.) стороні, щоб знати, яких дій нам вживати. По-друге, це ударний компонент. По-третє, аеророзвідка вирішує й гуманітарні завдання.

На початку повномасштабного вторгнення військові та волонтери їздили в Чернігів вивозити з обласної лікарні людей, які потребували невідкладної допомоги. Один із учасників поїздки, Валерій Боровик, аеророзвідник і керівник компанії-розробника дронів «Ятаган», розказав, що вони запустили дрон, щоб подивитися, чи немає поруч із гуманітарним коридором російських диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) чи військових РФ:

— Дуже важливо, коли планується гуманітарна місія, розуміти, де знаходиться супротивник, з яким ти домовився або не домовився. Тому що ми бачимо, що Росія не виконує свої зобов’язання щодо створення безпечного проходу цивільного населення, то треба його контролювати.

Безпілотники допомагають і на фронті. Вони необхідні воїнам ЗСУ для розвідки під час бойових дій, фіксації розмірів вирв від ворожих ракет, характеру руйнувань будівель тощо. Ортофотографія допомагає документувати докази злочинів російських військових і передавати їх до міжнародного суду. Крім того, завдяки дрону можна уникнути так званого дружнього вогню, тобто вогневого контакту проти своїх військ, а не військ противника.

Ортофотографія
Зйомка місцевості з висоти без геометричних спотворень.

Аеророзвідниця Анастасія Конфедерат зараз займається ортофотографією, а користуватися квадрокоптером навчилася ще наприкінці 2014 року. Вже за рік дівчина поїхала в зону бойових дій на схід України виконувати військові завдання. У 2022 році спільнота операторів БПЛА і Анастасія зокрема діляться вміннями та досвідом користування новими різновидами дронів, координують тренувальні польоти військових ЗСУ в умовах, наближених до реальних. Там новачки можуть відпрацювати тактику ведення розвідки та стрілецького прикриття, розказує жінка:

— Ситуації бувають різні, наприклад, якщо затишшя, зміна чергування… Що більше людей вміє це робити (користуватися дроном. — ред.), то більше це рятує життя. У кожного дрона є свій запас часу для польоту, а потім треба дозаряджати. Що більше «пташок», то більший час польоту.

Тих, хто хоче допомогти українським бійцям, Анастасія закликає купувати дрони самостійно або ж робити пожертви на це у благодійні організації на кшталт «Фонду Сергія Притули», «Повернись живим» і Razom for Ukraine:

— Нам треба зброя, яка могла б перекривати небо, виявляти ворожу техніку, блокувати її роботу та знищувати на безпечній відстані.

Мати дрони, щоб врятувати й вижити

У 2014 році, на початку російсько-української війни, дрони були рідкістю на полі бою. Зараз Україна має на озброєнні такі вітчизняні й іноземні безпілотні літальні апарати:

Bayraktar ТВ2 — найвідоміший в Україні безпілотник турецького виробництва. Можливий час перебування в повітрі: понад 24 год.
Максимальна швидкість: до 220 км/год.
Максимальна дальність польоту: 4 000 км.
Вартість: комплект (станція керування та озброєння) — 30–70 млн дол.; один безпілотник — 1–2,5 млн дол.

Switchblade — американський дрон-камікадзе, гібрид дрона та бомби, яким можна керувати на відстані до 40 км.
Можливий час перебування в повітрі: до 40 хв.
Максимальна швидкість: 160 км/год.
Максимальна дальність польоту: 10 км.
Вартість: 6 тис. дол.

Phoenix Ghost — дрон, який американці спеціально розробляли на запит українських військових. Може злітати вертикально, оснащений інфрачервоною камерою.
Можливий час перебування в повітрі: близько 6 год.
Максимальна швидкість: 160 км/год.
Максимальна дальність польоту: 50 км.
Вартість: 6,5 млн дол.

R18 — октокоптер українського виробництва, тобто дрон, оснащений 8-ма двигунами, завдяки яким він може швидко переміщатися повітрям і підіймати важкі боєприпаси. Така конструкція допомагає ударному дрону вертикально злітати та приземлятися, а також зависати над супротивником.
Можливий час перебування в повітрі: 40 хв.
Максимальна швидкість: 43 км/год.
Максимальна дальність польоту: 4 км.
Вартість: 20 тис. дол.

«Лелека-100», «Фурія» та «Валькірія» — українські дрони.Можливий час перебування в повітрі — до 3 год.
Максимальна швидкість: 120 км/год.
Максимальна дальність польоту: 30 км.
Вартість: 15 тис. дол.

PD-2 — український безпілотник, характеристики якого значно перевищують цивільні моделі.
Можливий час перебування в повітрі — близько 10 год.
Максимальна швидкість: 140 км/год.
Максимальна дальність польоту: до 1000 км.
Вартість: комплекс (два літаки й автомобіль, оснащений тепловізійними камерами) — 1 млн дол.

DJI та Autel — комерційні китайські БПЛА. Українські військові найчастіше використовують моделі Mavic, Maverick, Matrice та Inspire цих виробників.
Можливий час перебування в повітрі: близько 30 хв.
Максимальна швидкість: 72 км/год.
Вартість: 1,5–5,5 тис. дол.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, користуватися дроном — це необхідна навичка, так само як вміння знаходити інформацію в інтернеті, водити машину чи накладати турнікет. Ба більше, в Україні йде технологічна війна, тобто це протистояння не лише автоматів і танків, а й новітніх військових технологій, зокрема безпілотних літальних апаратів. Марія Берлінська вважає, що сучасні війни будуть роботизуватися, враховуючи український досвід. Вона наголошує на тому, що в країні, де йде війна, більшість людей мають вміти підіймати дрон у повітря, щоб надавати інформацію про можливу небезпеку іншим і діяти відповідно до отриманих даних. Також аеророзвідка просто зараз важлива саме для України, каже жінка:

— Ми маємо воювати розумом, інтелектом, технологіями. Це єдиний спосіб перемогти, і перемогти не настільки високою ціною. Території деокуповують, підприємства та будинки відбудовують, а люди повертаються (з війни. — ред.) тільки у випадку, якщо вони поранені. Усе можна поновити, єдиний невідновлюваний ресурс — це людське життя.

Населення українців становить 41 млн (станом на початок 2022 р.), а росіян — 145 млн. Україна не має стільки «живого ресурсу», як ворог. А навіть якби мала, то все одно не використовувала б людей як «гарматне м’ясо» на війні. Щоб допомогти, можна донейтити волонтерам, які закуповують дрони, або купувати їх самотужки. Це найпотужніша інвестиція в людські життя, каже жінка:

— Я розумію, що всі хочуть вкладатися в медицину, бо медицина рятує життя. Усі хочуть вкладатися в броньовик, бо він захищає людині серце. Але люди не задумуються про те, що все це вирішує наслідок — коли вже вистрілили, коли вже «прилетіло». Натомість аеророзвідка вирішує причину.

«Джентльменський набір» аеророзвідки

Для аеророзвідки потрібен не тільки дрон, а цілий комплект, розказує Марія Берлінська:

— Коли я говорю про хард (матеріально-технічне забезпечення. — ред.), то це і дрони, і старлінки, і планшети, і павербанки. Це такий джентльменський набір для аеророзвідки. Софт — це програми управління «Термінал», Delta, MilChat, «УКРОП» та інші. І третій компонент — це навчання.

Starlink
Глобальна супутникова система для доступу до безлімітного інтернету у важкодоступних куточках Землі.

Саме для останнього Razom for Ukraine, «Центр підтримки аеророзвідки», а також команда аеророзвідників, інженерів і волонтерів за підтримки PROTECT (фінансована Канадою програма, що підтримує інституції та агенції в секторі безпеки й оборони України) розробили проєкт для навчання військових операторів дронів. Курси можна пройти онлайн у закритому режимі на платформі Prometheus. Відеолекції, завдання та форум доступні в будь-який час, проте посилання на курс може отримати лише військовий.

На одному з курсів — «Застосування технологій в умовах війни» — безплатно можна навчитися основ безпечного керування безпілотниками, правил користування системами радіозв’язку та найпоширенішим цифровим програмним забезпеченням. Окрема його частина — «Військове застосування БПЛА» — присвячена принципам мережецентричної війни. У ній кожного бійця розглядають як інтелектуальну бойову одиницю, здатну збирати дані, аналізувати їх і швидкого реагувати на нові обставини. Завдяки цьому з’являється інформаційна перевага над ворогом і підвищується швидкість ліквідування ворожих цілей.

Марія Берлінська вважає, що теоретичне навчання на онлайн платформах — це єдиний спосіб швидко навчити велику кількість людей, зокрема й керуванню безпілотниками. Саме для цього команда і створила проєкт — надати базові знання в усіх сферах взаємодії бійців із «технологічними пташками», щоб зменшити ризик заподіяння шкоди собі та іншим під час перших спроб використання техніки на передовій.

Також безпілотники — це дорогий інструмент на війні, і ціна помилки оператора досить висока. Вартість за одиницю чи комплекс з усіма додатками варіюється від 1,5 тис. до 70 млн дол. Тому дронами мають керувати тільки ті, хто пройшов навчання та мав практичний досвід.

Головне, що зараз потрібно українцям для перемоги, — інструмент. А решта, вважає Марія Берлінська, уже є: віра, воля та безмежний героїзм.

— Я знаю, що в наших душах є щось дуже важливе — світло. Я знаю, що всі ми — українці за своїм вибором. І українці переможуть, і весь вільний світ переможе.

Над матерiалом працювали

Засновник Ukraїner:

Богдан Логвиненко

Авторка тексту:

Владислава Кріцька

Шеф-редакторка:

Анна Яблучна

Редакторка тексту:

Катерина Легка

Сценаристка:

Єлизавета Нєвєжина

Фотограф:

Костянтин Гузенко

Антон Шевельов

Ілля Миргородченко

Дмитро Санін

Більдредактор:

Юрій Стефаняк

Транскрибатор:

Роман Ажнюк

Транскрибаторка:

Марія Раєвська

Аміна Лікар

Анастасія Волинська

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик

Слідкуй за експедицією