Не можу купити машину — зроблю!

Замолоду Володимир планував займатись творчістю та заробляти нею на життя. Закінчивши музичне училище імені Глієра та Національний університет культури і мистецтв, він став акордеоністом. Певний час працював учителем музики, паралельно грав на весіллях.

А тоді настали 90-ті. Володимир називає той час «голодною музикою», оскільки гра на акордеоні практично не приносила йому прибутку. Він продав інструмент та зайнявся більш прикладними речами — обробкою дерева. Столярувати Володимир почав у 1992 році. Основам роботи з деревом його навчив батько, а решту знань він здобував уже на практиці.

Він робив меблі, замовлення на які надходили як з України, так і з-за кордону. Але коронним продуктом Володимира-столяра були і залишаються більярдні столи. Володимир і в цій галузі придумав особисте «ноу-хау»:

— Я вирішив зробити такого більярда, якого ні в кого не буде. Щоб його закінчить, треба більше коштів і часу, чим на автомобіль. Тут є освітлення: осьо будуть лампочки світиться. Це все буде розмальовано, наче город Троя; на таких цепах чотирьох буде у більярдній висіть, отакий буде замок. Всі ножки зроблені з дерева. Вісім місяців пішло на те, аби зробити ці ножки. Хоча більярд я можу зробить за одинадцять днів увесь. Розумієте? А тута тільки місяць пішло на одну ніжку.

Автомобіль

У 2015 році Володимир придбав старий Fіаt за 4 тис. грн. Так почалась історія диво-автомобіля:

— Купив польський Fiat 126 1974-го року випуску. Він був зовсім ніякий, гнилуватий такий був. Я думаю, зроблю я щось таке цікаве. Не було ні двигуна, нічого. Вона була спочатку чотирьохколісна. Зробив я таку маленьку машину з двигуном 1,6 від Volkswagen Passat, а потім думаю: шо ж я роблю-роблю, гроші закладую, а ніякого толку нема, буде звичайна машина. І я думаю, пора щось таке зробити, на що будуть люди дивитися і звертати увагу. І я вирішив зробити більшу машину.

Володимир купив BMW 730 1992-го року і додав туди ще один двигун ззаду. Автомобіль має 8 вихлопних труб, кожна з яких прив’язана до окремого циліндра двигуна. Важить авто до 3 тонн. Має близько 2 тисяч лампочок різного розміру, які яскраво підсвічують машину вночі. В салоні встановлено кілька телевізорів, а назовні підключені камери, які виводять зображення на монітори, при цьому вікна затемнені, щоб можна було спостерігати за оточуючими через відеозв’язок.

Коли Володимир почав переробляти автівку, вона нагадала йому космічний корабель. Так з’явилась ідея створити фігуру Чужого. І додати йому кулемет у руки. На реалізацію цього задуму він витратив $3 тис.

За словами Володимира, на виготовлення фігури Чужого пішло 350 кг металевого дроту. Спочатку він не знав. як його правильно з’єднати, щоб отримати потрібну форму. Але допоміг YouTube — там майстер знайшов відео, де було показано як створювали оригінальне опудало чудовиська. Поступово, дротик до дротика, без сторонньої допомоги він зібрав фігуру, яка тепер прикрашає диво-автівку.

Ідея створення самого авто була дуже простою — відрізнятися від решти:

— Ну, ціль була яка: зробити машину, яка буде краща, чим будь-яка із інших машин. Якщо під’їжджають Бентлі і тому подібні машини, ту машину не бачать, а мою бачать.

Збирав машину з доступного металобрухту. Вклав в авто $12 тис. Каже, що не вистачає ще $5 тис., аби остаточно оформити свій витвір.

Володимир прагнув, аби його автомобіль помічали інші. І його помітили не лише мешканці Макарова. З ним також контактували кіношники — хотіли взяти машину для зйомки кінофільму. Проте коли дізнались, що авто не на ходу, то відмовились.

Попри перешкоди

За всіма нормами це авто не може бути повноцінним учасником дорожнього руху в Україні. Воно є занадто габаритним та важким. Авто можна лише транспортувати з місця на місце за допомогою інших засобів.

Коли Володимир заводить двигун — на дворі стоїть неймовірний шум. Сильно на машині розігнатися не вдається — все дуже голосно торохкотить.

Втім, Володимиру таки вдалося декілька разів проїхатися трасою. Поліція, якщо і спиняла його, то лише для того, щоб зробити фото на фоні цієї незвичайної автівки.

Щоправда, не всі у захваті від творіння майстра:

— Сусідам спочатку це подобалося, а потім машина начала тута курей душить, вони і котів, вони не дивляться на дорогу. Людських курей тута багато подушили і котів. «То забери її, тому що автомобілі душать тута всяку всячину».

Рідні та близькі також не розділяють захоплення Володимира:

— Прийшлось заплатити сім’єю за цю машину. Сім’я не розуміє, жінка не розуміє. Вона-то живе зі мною, але не розділяє мої думки з приводу цього. Вона щитає, шо ця машина дивна і страшна і зовсім не може буть нікому цікава. І коли я буваю там інколи на автошоу в Києві, кажу: «Приїжджай, подивися, який ажіотаж!». Нє, нє, не принімає. Мої не прийняли її. Хоча всі люди її приймають.

Та Володимира це не зупиняє. На автовиставках всі хочуть фото з його космічним авто. Одного разу організатори навіть дозволили зробити фото платними. Виключно для Володимира. Тоді за чотири дні він заробив понад 7 тис. грн.

— Нікого не треба слухать. Ти рішив — надо робить! Оце тільки по такому принципу надо дєйствувать, потому шо скільки людей — стільки мнєній, розумієте?

Володимир показував свою автівку на Хрещатику і на Софійській площі. Завжди набіжить юрба, аби зробити фото. Коли його запитали, чи продав би він зараз своє творіння — задумався. Каже, що ні. Хоча ціну за машину називає — $500 тис. Але працю та творчість, яку він роками вкладав та продовжує вкладати в свій «космічний автомобіль», навряд чи можна оцінити у грошовому еквіваленті.

— Коли тобі кажуть: «Ти покинь, це дурниця, нікому не треба», значіт надо дєлать. Машина задіває всіх.