Українські електробайки підкорюють світ

Велосипед є одним із найпоширеніших видів транспорту — ним користуються понад 1 мільярд людей. Така популярність зумовлена, з одного боку, доступністю та легкістю керування, а з іншого — екологічністю, мобільністю та можливістю уникнути заторів на дорогах у великих містах. Так, у 2019 році в трьох європейських містах — Копенгагені, Амстердамі та Роттердамі — більше 20% усіх поїздок були велосипедними. У Копенгагені ця цифра становила аж 41% — тут орендованим велосипедом можна користуватися безкоштовно у межах міста. Європейські країни популяризують використання двоколісних видів транспорту, створюючи спеціальні доріжки, обладнуючи точки прокату та ремонту, стоянки біля супермаркетів і на вокзалах тощо.

Переваги велосипеда над іншими видами транспорту очевидні: він недорогий, зручний у користуванні, не потребує водійських прав та пального. Проте є випадки, коли роверами користуватися незручно чи взагалі неможливо. Наприклад, їх не можуть використовувати люди, яким протипоказані фізичні навантаження. Також виникають певні складнощі, коли треба долати значні відстані або часто їздити протягом дня. Ці та інші аспекти дали поштовх для вдосконалення традиційного двоколісного транспорту.

Еволюція велосипеда

Електровелосипед, або електробайк, — велосипед, який приводять у рух головним чином за допомогою електродвигуна. Педалі стали допоміжним засобом для пришвидшення чи для руху у випадку розрядженого акумулятора. Такі велосипеди можуть їхати з різною швидкістю (в середньому 25‒50 км/год) і проїжджають різну кількість часу на одному заряді батареї: для типових моделей цей діапазон становить 30‒120 км, проте є спеціалізовані електробайки, що можуть проїхати 350‒400 км без додаткового підзарядження акумулятора. Є моделі, які за функціональністю близькі до легких мотоциклів.

Здавалося б, електробайк — порівняно новий вид транспорту. Проте перший патент на велосипед з електричним приводом американець Огден Болтон отримав ще в 1895 році. Та без постійного контролю за струмом (зарядженням і розрядженням) експлуатувати такий транспорт було неможливо. Спроби зробити велосипед більш потужним були і на початку ХХ століття. Перші моделі велосипедів оснащували різними джерелами енергії: паровою машиною чи бензиновим мотором, але найкращим варіантом став електричний двигун. Комерційно успішні електричні ровери почали з’являтися на ринку приблизно через сто років після першої моделі — у 1990-х роках. На початку 2000-х їх для масового споживача почали виробляти дві великі японські компанії: Yamaha та Panasonic.

Електровелосипеди, на відміну від засобів пересування з бензиновим двигуном, не забруднюють повітря під час руху. Завдяки цьому дедалі більше людей, які переймаються проблемами довкілля, обирають цей вид транспорту. За прогнозами Electric Bikes Worldwide Reports, до 2050 року приблизно кожен четвертий житель планети матиме електровелосипед, а це майже 2 мільярди людей. Станом на 2020 рік маємо 200 мільйонів власників електробайків по всьому світу.

В Україні є кілька компаній, що виробляють велосипеди з акумулятором. Наприклад, тернопільська фірма ELEEK розробляє та тестує нові моделі. Evel з Києва переобладнує звичайні ровери на електричні та продає необхідні для цього деталі. Компанія Delfast виготовляє швидкісні електровелосипеди із усіма необхідними комплектуючими для українських та іноземних користувачів.

Від eco-friendly доставки до світового рекорду

Компанія Delfast запрацювала в Україні з 2014 року як служба доставки. Кур’єри на електровелосипедах були першими, хто зміг доставити по Києву товари з інтернет-магазинів упродовж години. Засновник Данило Тонкопій розповідає, що для нього було важливо використовувати у своєму бізнесі саме екологічний вид транспорту:

— Все дитинство і юність я провів у Алмати — місті, в якому постійно смог (через автомобільні викиди та застарілі технології багатьох виробництв. — ред.). Мій батько — професор екології, а мої настільні книжки з дитинства — про проблеми екології та регіону. Я фанат електротранспорту, тому в мене не було питань, на чому їздити і доставляти.

Проте з вибором транспорту одразу виникли проблеми. На звичайних велосипедах кур’єри швидко втомлюються, а більшість електричних моделей, представлених на ринку, не підходили для доставки:

— Ми перепробували десятки електробайків різних виробників. 99% електробайків використовують для розваги: щоб покупець на вихідних поїхав у парк або в магазин. Їхня мета — більше фанова, це іграшка. А ми перетворили електробайки в справді професійний транспорт, який може їздити цілий день.

Звичайні електровелосипеди проїжджають 30-40 кілометрів на одному заряді батареї. Для кур’єрів це занадто мала відстань, адже вони мають автономно працювати цілий день, а на зарядження потрібно витратити кілька годин. Тому в компанії вирішили створити свої електробайки, над розробкою яких працювали українські інженери. З часом вони зробили неможливе — велосипед, який може проїхати на одному заряді 370 кілометрів, і продемонстрували це, встановивши світовий рекорд.

Завдяки своїм електровелосипедам компанія Delfast вже скоротила викиди СО₂ у атмосферу на понад мільйон тон (станом на 2020 рік), і ця цифра продовжує рости з кожним днем. Вибір такого транспорту для своїх працівників Данило пояснює й тим, що користуватись електробайком не тільки екологічно, а й вигідно. За словами засновника фірми, на 100 кілометрів мотоцикл витрачає 3-4 літри бензину, це приблизно 100 гривень. Електровелосипед на таку ж відстань потребує 1 кіловат, вартість якого становить близько двох гривень. Заряджати ці велосипеди можна без спеціальних пристроїв від звичайної розетки. Перші 70% можна зарядити за годину, решту — приблизно за 5 годин.

Для того, щоб отримати кошти на виготовлення електровелосипедів, восени 2017 року Delfast провели кампанію на платформі Kickstarter (сайт спонсорування творчих ініціатив за принципом краудфандингу, тобто громадського фінансування. — ред.). Мету в 50 тисяч доларів було досягнуто за один день, а загалом вдалося зібрати 150 тисяч доларів.

Моделі електробайків Delfast

Компанія розробила 5 моделей електробайків. Вони схожі конструктивно, але відрізняються за функціоналом: ємністю батареї, потужністю мотора та електронним начинням. Перша з них — Delfast Partner, проїжджає близько 100 км на одному заряді акумулятора. Цей байк створений спеціально для кур’єрських доставок: він легкий та оснащений необхідними опціями, такими як GPS-навігатор, сигналізація, віддалений запуск, блокування мотора тощо.

На другій, яка називається Delfast Prime, і було встановлено світовий рекорд у 2017 році. Велосипедист-любитель Віталій Архіпкін, який керував велосипедом під час встановлення рекорду на київському велотреку, їздив по колу 16 годин в одному положенні. За цей час він зупинився лише раз на двохвилинну технічну перерву.

А почалась ця історія з того, що Данило із Віталієм влітку того ж року вирішили перевірити, як далеко можна заїхати на електробайку Delfast без підзарядження. Тоді вони проїхали відстань у 380 кілометрів із Києва до Рівного і зафільмували подорож. Однак знайшлися скептики, які не повірили, що велосипед із електродвигуном може подолати таку відстань за один раз, тож Данилу спало на думку відстояти свою репутацію, зафіксувавши офіційний рекорд. Оскільки це відбулося вже восени, то через холод, який дещо скорочує час роботи акумулятора, і теплий одяг, що додавав ваги, Віталій проїхав на десять кілометрів менше, ніж очікували. Проте рекорд було встановлено, а перевершити його досі не вдалося нікому.

За словами Данила, наступні дві моделі — Delfast Тор і Delfast Offroad — найпопулярніші. Offroad належить до виду так званих fatbikes — позашляхових велосипедів із широкими шинами. Він призначений для любителів подорожувати в різних погодних і природних умовах, рибалок, мисливців. Електровелосипед Тор входить у п’ятірку найшвидших велосипедів світу. Його максимальна швидкість — 80 км за годину, на одному заряді він може проїхати близько 320 км.

Зараз Delfast веде переговори про співпрацю з поліцією Лос-Анджелеса. За їхнім запитом на базі цієї моделі українські інженери створили електровелосипед із кофрами, боксами для рації, проблисковими червоними та синіми маячками («мигалками»), сиренами та гучномовцем, а також кріпленням для вінчестера. Назвали його символічно — Top-Сop. На цих велосипедах вже патрулює вулиці поліція Мексики, також їх тестують офіцери поліції у США, у місті Бревард в штаті Північна Кароліна.

Восени 2020 року компанія вирішила зупинити виробництво моделей Offroad та Prime, і тепер зосередить усі сили на Delfast Top.

Ще одна, найновіша модель, яку випустили в 2020 році, — Delfast Trike, триколісний вантажний електровелосипед, грант на розробку якого отримали від USAID (незалежного агентства федерального уряду США, що відповідає за невійськову допомогу іншим країнам. — ред.). Цю модель почали розробляти за запитом Нової пошти. На такому велосипеді кур’єри можуть доставляти посилки вагою до 300 кілограм. Данило каже, що розробкою можуть користуватися й компанії інших напрямів. Наприклад, замість місця для багажу можна поставити кавовий апарат.

Завдяки запатентованій системі керування батареєю моделі Delfast мають на 30% більший запас ходу порівняно зі схожими електробайками на ринку. Технологія рекуперації дає змогу частково відновити енергію батареї під час гальмування. Спеціально розроблене програмне забезпечення аналізує дані про всі компоненти транспорту і відображає їх у мобільному застосунку. Саме ці інноваційні рішення роблять електровелосипеди компанії одними з найшвидших і найпотужніших у світі.

Зараз електровелосипеди Delfast виробляють у Китаї, але Данило мріє перенести виробництво в Україну. Вже підписаний договір із Київським політехнічним інститутом, у співпраці з яким Данило планує побудувати конструкторське бюро для розробки та виготовлення не лише байків, а й іншого електротранспорту, зокрема інвалідних візків. Зараз працівники Delfast можуть користуватися науковою базою інституту, натомість компанія забезпечує робочими місцями студентів.

Про бажання перенести виробництво в Україну каже і Сергій Гончаров, інженер компанії:

— Коли накопичується досвід і треба вносити зміни, країна-завод реагує не дуже швидко. Маємо певні проблеми з цим. І коли вже виникає потреба робити щось своє, треба десь налагодити хоча б експериментальне виробництво. Тобто виробництво повного циклу, від ескізів до прототипу, до того байка, на який ти сів і поїхав. Тому для нас дуже важливо було зробити, щоб воно було тут, поряд.

У квітні 2019 року компанія отримала грант у межах програми ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку. — ред.) «Кліматичні інноваційні ваучери», що фінансується Європейським Союзом. Це дасть змогу зробити сертифікацію байків у країнах ЄС і вийти на європейський ринок. Електробайки Delfast отримали нове «серце» — бортовий комп’ютер і контролер батареї, яке тепер б’ється у всіх нових моделях.

Зацікавлення електротранспортом, а отже, і продаж у Європі наступними роками зросте, а електровелосипеди — це №1 з продажу електротранспорту у світі. Так, за словами аналітиків аудиторської компанії Deloitte, у 2018 році продажі електровелосипедів у Німеччині зросли на 36 відсотків. Тому Данило вважає цю галузь перспективною:

— Я радий, що людство схаменулося і від бензинового транспорту почало переходити до електричного — більш екологічного і чистого.

Мета компанії зараз — бути спроможною задовольнити попит, адже він поки значно перевищує потужності. Передзамовлення за 2019 рік становлять близько 20 тисяч байків. Данило розповідає, що під час пандемії COVID-19 ще більше людей почало цікавитися і замовляти електровелосипеди компанії.

Друге життя для батарей

Засновник фірми жартує, що ці велосипеди можна передавати у спадок, адже одна батарея має до 3 тисяч циклів зарядження. Навіть якщо заряджати велосипед кожного дня (в чому більшість користувачів не має потреби), то її вистачить майже на 10 років.

Під час руху електровелосипеди не утворюють викидів, але виробництво цих батарей потребує значних ресурсів. У велосипедах використовують літій-іонні батареї, а вони належать до небезпечних відходів. Для того, щоб мінімізувати шкоду для довкілля, компанія Delfast розробляє для покупців програму утилізації і повторного використання батарей, щоб продовжити їхнє життя на десятки років:

— Якщо ця батарея вже не підходить для велосипедів, вона підійде для іншої мети, наприклад, для використання як портативний зарядний пристрій. Там не потрібна пікова потужність, як в електротранспорті.

Крім того, виробництво літієвих батарей відбувається за містом, і ці викиди контролюють, тому шкода для довкілля значно менша від викидів бензинового транспорту.

Клієнти компанії

Спочатку Delfast виготовляла електробайки для себе та своїх кур’єрів. Намірів продавати не було, проте люди самі почали питати:

— До нас завжди зверталися, запитували: «Ви продаєте електробайки?». А ми відповідали, що ні, ми кур’єрська служба. Але нас настільки часто питали, що довелося навіть повісити оголошення на дверях нашого офісу з написом «Ми не продаємо електробайки». Але потім подумали, а чому б не почати все-таки продавати?

Так у 2017 році виник ще один напрям діяльності компанії — виробництво електровелосипедів, і вже до кінця року власниками продукції Delfast стало близько 50 людей у всьому світі. Половина з них — жителі США. Мешканців цієї країни зараз найбільше серед клієнтів компанії. 30-35% електровелосипедів української фірми купують у ЄС. Також серед країн-покупців — Канада, Мексика та інші. 1-2% клієнтів компанії — українці. Зараз, у 2020 році, компанія продала кілька сотень своїх велосипедів з електродвигуном.

Зайти на сайт і оформити замовлення може будь-хто. Переважно компанія працює зі звичайними покупцями, тобто фізичними особами з будь-якого куточка світу. Данило розповідає, що це зазвичай жителі менших міст, які люблять велосипеди і двоколісний транспорт, але не хочуть або не можуть крутити педалі, щоб проїжджати великі відстані.

Є серед клієнтів і компанії, що надають велосипеди напрокат, кур’єрські та поштові служби. Компанія також розробила спеціальну систему кредитування для кур’єрів. Цими велосипедами вже доставляють кур’єри Glovo. Данило розказує, в чому вони бачать переваги користування електробайками:

— Кур’єр, який доставляє на велосипеді, каже: «Я проїжджаю по 100 кілометрів на день. За перший місяць роботи я схуд на 15 кг. Якщо я вдень не працюю, то я витрачаю на їжу в середньому 200 гривень. Але якщо проїжджаю в день 100 кілометрів, то витрачаю багато калорій, тому на їжу йде 500 гривень. А на електровелосипеді я не витрачаю багато калорій і сил, а великі відстані проїжджаю з задоволенням».

Віктор Новохацький, що працює кур’єром у компанії Delfast, каже, що доставляти електровелосипедом зручно, тому що це заощаджує сили і дає змогу проїхати більшу відстань. Свій велосипед Віктор заряджає двічі на день — на обідній перерві та ввечері:

— Це зручно тим, що я можу зарядити його від звичайної розетки, мені не треба шукати якусь станцію для заряджання.

Ще один користувач електробайка Delfast і кур’єр служби доставки, Володимир Кононець каже, що за один день проїжджає близько 150 кілометрів:

— У порівнянні зі звичайним транспортом, байк Delfast економить час. Він може проїхати будь-де. Ти можеш його перевезти через пішохідний перехід, через підземний, наземний.

Хоч більшість клієнтів компанії Delfast — іноземці, Данило каже, що працювати хоче в Україні:

— Україна для мене — найкомфортніше місце для життя. Тут приємно робити бізнес, тут є можливість для того, щоб щось творити, щось розвивати своїми руками. Тут прекрасна кухня, і природа, і архітектура, і історія, але найголовніше — це люди. Це найцінніше в Україні.