Еколтава. Екологічні рішення для громад

Share this...
Facebook
Twitter

Проблеми поводження з відходами, які є у Полтаві, — загальні для всієї України. Цікавими є рішення екологічних питань регіону, що реалізуються завдяки неурядовим об’єднанням. Громадська організація «Еколтава» навчає людей мінімізувати відходи та раціонально використовувати природні ресурси. У 2020 році завдяки зусиллям організації з’явився екобус, який збирає небезпечні відходи по всій Полтавщині. Попри назву, діяльність «Еколтави» сягає далеко за межі міста і навіть регіону.

Екологічні питання дедалі частіше турбують мешканців України. Через несвідоме поводження з відходами переповнені сміттєзвалища на околицях міст отруюють ґрунти та воду. Там, де протягом десятиліть «міцні господарники» не звертали увагу на забруднення довкілля, виникають низові рухи, що беруть на себе відповідальність та виконують функції держави. Так у Полтаві виникло незалежне об’єднання експертів та екологічних активістів «Еколтава».

Небезпечні відходи

У Полтаві, як і в багатьох містах України, довгий час бракувало культури окремого збору небезпечних відходів. Усе, що викидали мешканці міста, вивозилося на переповнене Макухівське сміттєзвалище, яке мали закрити ще на початку 2000-х.

Сумнозвісне Макухівське сміттєзвалище — всього за кілька кілометрів від центру міста. Воно виникло ще у повоєнний час і не перебудовувалося за сучасними вимогами до полігонів твердих побутових відходів (ТПВ). Сміттєзвалище часто самозаймається, спричиняючи викиди токсичних речовин у повітря. Тому особливо шкідливо, якщо в таке місце потрапляють небезпечні відходи, як-от батарейки, ртутні термометри чи люмінесцентні лампи.

Одна батарейка АА (пальчикова), потрапивши в землю, здатна забруднити 16 кв м ґрунту та 400 л питної води. Щороку в Україну завозять кілька тисяч тонн батарейок. Після використання переважна більшість потрапляє на сміттєзвалища та десятиліттями отруює довкілля.

Аналогічна ситуація і з такими предметами повсякденного вжитку, як ртутні термометри та люмінесцентні лампи. Вони стають надзвичайно шкідливими, якщо розбиваються і потрапляють у ґрунт чи воду, адже ртуть майже не виводиться з організму людини. Ба більше, тривале зберігання токсичних відходів удома теж може нашкодити здоров’ю.

Через недостатню увагу влади проблему небезпечних відходів почали розв’язувати волонтерські та громадські організації. Наприклад, у 2020 році завдяки ініціативі «Батарейки, здавайтеся!» десятки тонн отруйних відходів батарейок відправили на переробку до Румунії.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Активісти проти сміття

Для боротьби із забрудненням довкілля полтавські активісти почали самотужки встановлювали пункти прийому відходів поблизу власних осель, у закладах освіти, лікарнях та інших публічних просторах. У місті почали проводити різноманітні заходи, на яких людям пояснювали, чому необхідно сортувати сміття.

Так у 2013 році виникло об’єднання «Еколтава», щоб разом розв’язати проблему зі збором відходів у місті. Передусім шляхом створення системи роздільного збору сміття і подальшої його переробки.

Станом на 2021 рік у команди «Еколтави» — 7 учасників, які працюють разом уже 5 років. На певному етапі життя кожен із них почав перейматися екологічними проблемами в місті і пройшов самостійний шлях до екоактивізму. Виконавча директорка «Еколтави» Марина Цигрик збирала батарейки. Максим Макуха, фахівець із питань відновлювальної енергії, починав зі встановлення контейнерів для вторинної сировини у передмісті Полтави, де мешкав. А пізніше за власний кошт скуповував вторсировину у селах Полтавщини:

— Це був такий волонтерський проєкт, і воно запрацювало. І в принципі, це був такий початок — я почав діяти як приватний підприємець.

Координаторка проєктів Маргарита Мостова розповідає, що прийшла в «Еколтаву» студенткою через бажання творчої реалізації та юнацьку мрію робити фестивалі:

— Мені хотілось самовираження, і я допомагала реалізовувати екологічний фестиваль «Чистоfest САДИ». Ми хотіли показати, що є інший формат святкування вуличних заходів: без сміття, без алкоголю і тому подібне. Ми хотіли закликати людей більше сортувати відходи, садити дерева.

«Еколтава» організовує щорічні табори Green Camp, під час яких навчає людей втілювати зелені проєкти у своїх громадах; кампанії зі збереження лісосмуг (як важливого елементу екосистеми) та протидії незаконним вирубкам дерев; інсталяційні виставки і лабораторії, де поєднані екологічні проблеми та мистецтво. Організація також бере участь у загальноукраїнському кліматичному русі та є учасником всеукраїнської кампанії зі збереження гірського масиву Свидовець у Карпатах від забудови #FreeSvydovets.

«Еколтава» мала досвід радикальної «співпраці» з місцевою владою. Один із співзасновників спільноти Сергій Антоненко згадує, як у 2018 році він судився з міською радою через відсутність можливості окремого збору небезпечних і побутових відходів.

— Нам обіцяли, що все буде, і зрештою нам увірвався терпець.

Після перемоги в судах та підписання мирової угоди з міською радою в Полтаві почали з’являтися контейнери для роздільного збору відходів та був створений мобільний пункт прийому небезпечних відходів. Крім цього, «Еколтава» стала співавтором міських програм поводження з відходами.

Марина Цигрик каже, що завдяки співпраці з місцевою владою їм вдалося реалізувати чимало екологічних проєктів у місті та регіоні.

— Я дуже рада, що суспільство зараз доросло до такого рівня, коли ми погоджуємося іноді на компроміс і працюємо всі разом: влада, громада і громадська організація.

Один із важливих аспектів діяльності спільноти — боротьба за закриття і рекультивацію Макухівського сміттєзвалища. Рекультивація передбачає ізолювання його дна (щоб токсичні речовини і гази не потрапляли у землю), пресування сміття і пересипання його в інший котлован, який потім покривають спеціальною плівкою. Такий стабілізований котлован можна засіяти травою або висадити там іншу рослинність. Відповідно до міської програми поводження з твердими побутовими відходами, у 2022 році почнеться будівництво Полтавського субрегіонального полігону ТПВ, а розробка проєкту рекультивації Макухівського сміттєзвалища запланована на 2024 рік.

У 2020 році «Еколтава» почала досліджувати нову проблему: відходи, які з’явилися внаслідок пандемії COVID-19. На основі обґрунтованих доказів виживання та інактивації вірусу спільнота розробила рекомендації щодо сталого поводження з відходами в умовах карантину.

Популяризація сортування

Щоб зменшити навантаження на переповнені сміттєзвалища, громади мають продукувати менше відходів шляхом сортування сміття. Водночас прийом небезпечних відходів має бути організований максимально зручно, щоб це заохочувало людей віднести їх далі, ніж до найближчого смітника.

Саме тому «Еколтава» приділяє значну увагу просвіті і допомагає громадам впроваджувати екологічні рішення. Еколтавці навчають правильного поводження з відходами не лише в Полтаві, але й у селах, де раніше цього ніхто не робив. За спостереженням екоактивістів, коли громади побачили можливості змін, вони почали прагнути цих змін.

Марина Цигрик найбільше пишається проєктом «Екологічні ініціативи», який організація втілює спільно з Полтавською обласною радою. У рамках проєкту еколтавці допомогли мешканцям 25 громад на Полтавщині реалізувати власні ініціативи щодо збору відходів, озеленення, організації публічних просторів. Марина згадує, що все починалося з ідеї:

— Ми просто почали їздити по громадах, розповідати про можливості рішень і допомагати шукати ресурси на те, щоб їх впроваджувати.

За словами Марини, громадам Полтавщини бракує інформації про сучасні способи поводження з відходами. Водночас є велике зацікавлення у втіленні екологічних проєктів серед звичайних людей.

— Ми бачимо в цьому великий потенціал і дуже хочемо допомагати, тому що всі заслуговують жити в чистому довкіллі і бути гідними того, що є навколо них.

Одним із таких проєктів, реалізованих «Еколтавою» за підтримки німецького фонду URBIS, стала сонячна електростанція на даху школи в селищі Білики. Інший проєкт, здійснений спільно з місцевою владою, — екобус.

Екобус

Результатом кількарічної співпраці «Еколтави» з обласною радою стала поява у 2020 році екобуса — спеціально обладнаного мікроавтобуса для збору і транспортування небезпечних відходів у полтавському регіоні. Це вже другий пересувний пункт прийому небезпечних відходів, який з’явився з ініціативи «Еколтави», і перший, який охоплює всю Полтавщину.

Марина Цигрик розповідає, що ідея екобуса виникла не спонтанно. Як координатори місцевого осередку «Батарейки, здавайтеся!», протягом кількох років активісти самотужки збирали батарейки у мешканців Полтави та вивозили їх до сусіднього регіону, у Дніпро, де тоді розміщувався ще один перевалочний пункт:

— У нас в офісі був склад, і ми там збирали батарейки. Нам дуже багато дзвонили, просили: «Приїдьте, заберіть».

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Екобус збирає відходи за графіком. У нього можна здати використані батарейки, люмінесцентні лампи та ртутні термометри. Для кожного виду відходів у бусі є окремий контейнер. Від населення відходи приймають безкоштовно. Єдина вимога — щоб вони були герметично запаковані. Марина розповідає, що деякі мешканці невеликих міст і сіл роками не мали змоги позбутися небезпечних відходів:

— Коли спілкувалися з людьми, то хтось говорив, що 15 років тримали в себе ртутні лампи. Хтось говорив, що пару років.

У перший рейс новий екобус поїхав до Решетилівки. У дворі міської ради, де було анонсовано збір відходів, на екобус вже чекали люди з переповненими пакетами із лампами, батарейками та термометрами. Лише за кілька годин екобус зібрав тут понад 100 кілограмів батарейок, 654 лампи і 9 термометрів.

А за перші п’ять місяців роботи екобус зібрав на Полтавщині понад 3 тонни відпрацьованих батарейок, близько 15 тис. люмінесцентних ламп та 222 ртутні термометри.

Після збору небезпечних відходів екобус вирушає на склад у Полтаву, де залишає свій вантаж на зберігання. Звідти зібрані лампи та термометри відправляють у Львів, на державне підприємство «Бондарівка». Там відбувається демеркуризація — вимивання ртуті з забрудненої ємності та її хімічна обробка. Після цього ртуть втрачає здатність випаровуватись, розчинятись та потрапляти до організму людини.

У батарейок інша доля. Оскільки в Україні станом на 2021 рік немає підприємства, яке б могло їх переробляти, батарейки їдуть на завод Green WEEE до Румунії, де їх безпечно утилізують. Вважається, що будівництво подібного заводу в Україні є економічно недоцільним, оскільки обсяги зібраних відходів є порівняно невеликими. Для порівняння: завод Recupyl в Польщі переробляє в середньому 4 тис. тонн батарейок на рік. В Україні волонтери збирають близько 100 тонн батарейок за рік.

Очолити спільноту. Марина

Марина Цигрик очолює «Еколтаву» з 2018 року. Екологиня за освітою, вона все свідоме життя присвячує збереженню довкілля та боротьбі з небезпечними відходами.

Дівчина згадує, як у 2015 році починала збирати батарейки в рідному селищі Котельві самостійно. Тоді вона отруїлася парами батарейок і мала серйозні проблеми зі здоров’ям.

— І в мене тоді таке трохи переосмислення сталося в житті. Я вирішила, що хочу щось робити суспільно корисне. Є багато проблем, які треба вирішувати.

Марина розповідає, що в місті немає екоспільнот, рівних «Еколтаві». Жодна інша організація не опікується проблемою відходів так глибоко і комплексно. Члени спільноти жартома говорять, що заробляють на життя тим, що збирають сміття.

— Ми фактично зараз єдина екологічна організація в місті. І з усіма проблемами звертаються до нас.

Як на роботі, так і в приватному житті Марина дотримується принципів zero waste, що відображається у відмові від використання одноразових речей, зменшенні споживання води і електроенергії, зниженні викидів СО2 у повітря. Також вона надає перевагу екоречам.

Zero waste (англ. нуль відходів)
Філософія, яка полягає у максимальному скороченні відходів людської діяльності.

— Я дотримуюсь майже всіх принципів екологічного життя. Хоча, якщо дуже глобально дивитися, я іноді літаю літаками.

З часом знайомі Марини почали звертати увагу на її спосіб життя і також зацікавились екологічними товарами:

— Ми побачили, що людям це дуже цікаво. І вони прийшли питати, де це можна купити.

Так з’явилася ідея відкрити крамницю екотоварів у Полтаві.

Доступні екотовари. Аделіна.

В офісі «Еколтави», розташованому поблизу Краєзнавчого музею, у центрі міста, майже завжди людно. У цьому ж приміщенні міститься крамниця екотоварів EcoEstetik goods&crafts, якою керує Аделіна Захарченко. Крамниця починала свою роботу як інтернет-магазин.

— Ми починали просто з горняток для кави через онлайн. І справді був дуже великий попит.

У невеличкій крамниці представлені різноманітні товари: від зубних щіток із бамбуку до багаторазових торбинок і термочашок. Щоб бути представленим в крамниці, товар має бути виготовлений з натуральних матеріалів, мати мінімальне пакування, або таке, яке можна переробити. Асортимент для магазину спочатку закуповували переважно за кордоном. Раніше в Полтаві не було де придбати такі товари.

Аделіна розповідає, що ідеєю крамниці було «перетягнути» більшу кількість людей на екологічні товари. За словами активістки, людям простіше перейти на свідоме споживання, побачивши екологічні товари вживу, на полицях магазину, а не в інтернеті:

— Якийсь мінімальний набір можна прийти і одразу придбати, не сплачуючи за доставку, і бути ближчими до свідомого споживання.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Марина Цигрик розповідає, що деякі товари, які вони продають в крамниці, зроблені з вторинної сировини. Наприклад, місцевий майстер із роботи з деревиною виготовляє кухонні дощечки та декоративні елементи з відходів матеріалу та віддає на продаж у екомагазин.

— Автори (екотоварів — ред.) дають нове життя відходам і таким речам, які могли б опинитися на смітнику.

За словами Аделіни Захарченко, багато людей у Полтаві взагалі не знає про існування екологічних замінників звичних предметів побуту:

— Багато хто не задумується про це, оскільки немає поряд альтернативи на поличках магазинів.

Завдяки крамниці активісти мають змогу наочно продемонструвати, що жити екологічно — реально і доступно. Аделіна розповідає, що товарами з крамниці переважно цікавляться люди від 13 до 40 років, які відчувають за необхідне свідомо споживати природні ресурси. Серед планів на майбутнє — розширювати асортимент товарів, щоб зацікавити ще ширшу аудиторію.

Марина тішиться, що все більше українців стають свідомішими:

— В останні роки люди дуже зацікавились культурою zero waste, і це вже стає не просто якийсь тренд, а філософія життя.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Проєктна менеджерка:

Анастасія Жохова

Автор:

Максим Ситніков

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Катерина Легка

Коректорка:

Ольга Щербак

Продюсерка:

Карина Пілюгіна

Наталка Панченко

Асистентка продюсера:

Наталія Вишинська

Анастасія Бондаренко

Лідія Буляк

Юлія Безпечна

Вікторія Кравчук

Асистент продюсера:

Максим Ситніков

Фотограф:

Альберт Лорес

Оператор:

Павло Пашко

Операторка:

Яна Покидько

Режисерка монтажу:

Марія Теребус

Режисер:

Микола Носок

Більд-редакторка:

Катя Акварельна

Транскрибаторка:

Ліза Шоломова

Інтерв’юер:

Максим Ситніков

Контент-менеджерка:

Анастасія Жохова

Слідкуй за експедицією