2091

Трохи більше десяти років тому у Львові з’явилася компанія, що за невеличкий проміжок часу взяла на себе функцію амбасадорів свого міста. Вони створили або об’єднали бренди, що пов’язали Львів із кавою, книжками, шоколадом, пивом, фестивалями та креативними закладами. Львівські кнайпи почали відкриватися не лише по всій Україні, але й у країнах Європи, а сам Львів замість давно забутої гарячої води за розкладом, почав асоціюватися у туристів із чергами до кав’ярень і ресторанів.

В Україні залишилося чимало занедбаних промислових споруд: фабрик, заводів тощо. Вони роками пустують і навряд запрацюють знову, однак можуть перетворитися на сучасні культурно-освітні або торгово-розважальні центри. Одним із найвідоміших оновлених промислових просторів Львова є !FESTrepublic з офісними приміщеннями, сучасними виробництвами та простором для відвідувачів. Засновником простору є львівський холдинг емоцій !FEST, який 2007 року створили підприємці Андрій Худо, Юрій Назарук і Дмитро Герасімов. Сьогодні !FESTrepublic — простір, що дає нове життя занедбаним індустріальним будівлям і доводить, що туристичний потенціал Львова не обмежується лише центром міста.

Нове життя промислових просторів

Із середини минулого століття постіндустріальні країни активно відновлюють занедбані промислові споруди. Старі фабрики, шахти, металургійні заводи тощо втрачають безпосереднє призначення, однак можуть перетворитися на офісні приміщення, культурні та туристичні простори, хаби. Таке явище в урбаністиці називається ревіталізація, тобто відновлення, повернення до життя. Як потенційно прибуткові за кордоном такі будівлі давно цікавлять підприємців, інвесторів і місцеву владу.

Успішні приклади ревіталізації індустріальних просторів (Якщо вам цікаво детальніше ознайомитись із темою проектування культурних центрів і перетворення старих будівель на культурні простори, радимо завантажити книгу «Проектування культурних центрів: посібник», що вийшла за підтримки програми ЄС і Східного партнерства «Культура і Креативність».) можна знайти у Польщі, Німеччині, Нідерландах, США. Приміром, колишня фабрика мармеладу та консервів у Варшаві з 2003 року перетворилась на культурно-освітній комплекс Fabryka Trzciny, популярний серед туристів.

Польське місто Лодзь динамічно розвивалося за часів промислової революції, як британський Манчестер або американський Детройт. Там є особливо багато прикладів відродження індустріальних об’єктів. Найвідоміший з них — багатофункціональний торгово-розважальний центр Manufactura, який з 2006 року працює у корпусах колишньої фабрики. Арт-центр Fabryka Sztuki у тому ж Лодзі є прикладом державно-приватного партнерства. Формально інституція належить місту, але у фінансування та ухвалення рішень включені різні організації.

1

Концертний майданчик Melkweg у Амстердамі існує з 1970 року в приміщенні колишньої молочної фабрики. Його команда самостійно організовує майже всі виставки та вечірки, що відбуваються в закладі. Французький культурний центр Mains d’Oeuvres розташований у передмісті Парижа в будівлі колишнього заводу автозапчастин Valeo та з 2001 року допомагає просувати сучасне мистецтво.

Такий перелік можна продовжувати. Звісно, подібні центри мають різну історію, структуру, прибутковість тощо. Однак ревіталізовані приміщення фабрик є вигідними для всіх, оскільки це місця для освіти та відпочинку містян, джерело прибутків для бізнесу та податків до місцевих бюджетів.

!FESTrepublic

Промислові об’єкти є практично в кожному українському місті. Протягом останніх років з’явилося вже чимало успішних прикладів їхнього перетворення. Це IZONE та арт-завод «Платформа» у Києві, Fabrika Space у Харкові, «Промприлад» у Івано-Франківську тощо.

2015 року мережа креативних проектів !FEST викупила занедбаний завод «Галичскло», розташований у індустріальному районі Львова Підзамче. Завод раніше займався виготовленням склотари для аптечної промисловості, але після банкрутства пустував близько 10 років. Засновники !FEST Андрій Худо та Юрій Назарук згадують, що коли вони в’їхали у це приміщення, все було фактично зруйноване:

— Ми отримали фактично нульове приміщення. Не знаю, може це така хвороба росту, але ми звикли працювати в старому архітектурному середовищі і хотіли зберегти його хоча б кавалками, щоб воно не щезло. Бо ми зрозуміли, що дуже багато людей в місті потребує ідентичного простору. А коли ти проводиш якусь презентацію тут, то розумієш, що тут є своя історія та ідентичність. Тому у нас еволюційний підхід: щось зберігаєш, щось вносиш своє. Змінюємо територію маленькими кроками.

3

Юрій Назарук та Андрій Худо вирішили переїхати до нового простору, коли у старому офісі забракло місця. На території площею 2 гектари вони облаштували як новий офіс для команди, так і простір для відвідувачів. Увесь цей комплекс отримав назву !FESTrepublic. Тут працюють виробничі майстерні, пекарня, склад тощо. Облаштовано місця для фестивалів і вечірок. Балкони головного офісу !FEST стилізовані під пташині гнізда:

— Коли ми переїхали офісом, тут були одні руїни. Тому з’явилась ідея зробити гніздо як місце, де щось народжується. А як заходиш до самого хед-офісу, то вгорі висять яйця. Загалом є таке відчуття, що у поєднанні різного народжується синергія. Щоб поєднувати і експериментувати, ти потребуєш простору. Найлегше знайти простір некомерційний, це або за містом, або на території, де вже шось відійшло. По Україні багато є таких заводів, там воно потребує інвестиції. Такі справжні проекти — вони всі еволюційно рухаються.

4

Офіс холдингу розташований у п’ятиповерховій будівлі. На кожному поверсі є «вулиці» з іронічними назвами, а кожен працівник чи кожен стіл має «номер будинку», тобто власну адресу. Таким чином, офіс розподілений на квартали: фінансовий відділ — на другому поверсі, відділ постачання — на третьому, проектна та креативна команда — на четвертому, а керівництво холдингу — на п’ятому поверсі. На четвертому поверсі є драбина, що веде прямо до кабінету Юрія Назарука:

— Тут, на четвертому поверсі, є прямий хід до мене в кабінет. Ми домовились, що «мої» мають мати до мене першочерговий вхід, незалежно від того, що там відбувається. Бо якщо заходиш наверх, то там є така офіційна приймальня, усіх питають, ви до кого, ви куди. А тут можна відкрити і залізти в люк, коли хочеш. Кілька разів на тиждень хтось залазить, не частіше. Я теж часом лажу.

Восени 2016 року на території відкрився !FESTrepublic Club, де проходять дискотеки та вечірки. Власники зберегли індустріальний стиль приміщення, однак зробили його сучасним завдяки якісному звуку та освітленню. Андрій та Юрій розповідають, що цей клуб став першим проектом на території !FESTrepublic:

— Це більше івент-хол, ніж нічний клуб. Ми б не хотіли перетворюватися ціннісно у нічний клуб, бо воно закінчується курвами і наркотиками. І це не надто приємний шлях. Ми займаємося музикою і організовуємо тут, наприклад, рок-мюзикли. На музиці теж можна заробити гроші.

Улітку 2018 року на території !FESTrepublic відкрився кавовий хаб !FEST Coffee Mission Hub. Тут є кавова лабораторія, обладнана для капінгів (дегустацій), проходять майстер-класи та кавові школи. Юрій та Андрій пояснюють, що в хабі представлена specialty кава від фермерів. Specialty кава — це зерно сорту арабіки високої якості, одне з найдорожчих на світовому ринку кави. Для такої кави має значення не лише країна походження, а й конкретний район і плантація:

— Ми самі проїхалися цього року у Сальвадор, Гватемалу, Гондурас, Нікарагуа. Зустрічалися з фермерами, знайомилися. Це ж треба подивитися, кому ти гроші відправляєш. Зараз наша команда повідбирала гарні сорти та йде процес кавової дегустації. Щодо вибору кавового сегменту specialty, ми зрозуміли, що треба пірнати в більш нішеві проекти. Бо нам видається, що майбутнє за спеціалізацією. Логіка цього проекту — з’єднати виробника зі споживачем напряму. Люди хочуть бачити очі людини, яка зробила спожитий ними продукт.

6

За словами засновників, головна мета !FEST Coffee Mission — змінити культуру пиття кави. Призвичаювання покупців до якісної кави, справжнього шоколаду та крафтового пива вони називають грою в «довго», тому що це потребує інвестицій та чимало часу на віддачу:

— Одним із перших проектів, коли ми глибоко залізли у спеціалізацію, був театр пива «Правда». Те, що на Площі Ринок є пивоварня, яка експортує більше ніж у 10 країн світу, — це унікальна річ для цієї частини Європи. Це наша приватна гордість, але на комерційних прибутках воно ніяк не відобразилось. Людина лише з часом звикає до нового продукту, який є кращим. Пробує перший раз і каже: «Ну це ж не пиво». Бо цілі генерації виросли, які словом «пиво» називали зовсім іншу субстанцію. Пробує другий раз, звикає і більше ніколи не вертається до минулих звичок. Те саме і з шоколадом, і з кавою. Тоді покупець думає: «Краще я потерплю до вихідних, вип’ю ту маленьку пляшку пива, але отримаю насолоду від цього продукту».

Холдинг емоцій

Мережа концептуальних закладів !FEST вже понад 10 років створює авторські ресторани не тільки у Львові, а і в інших українських містах та за кордоном. Серед відомих проектів холдингу — стилізований під часи ОУН львівський ресторан «Криївка», «Львівська майстерня шоколаду», «Львівська копальня кави», імітоване під тематику творів Леопольда фон Захер-Мазоха «Мазох-café», винний бар «П’яна Вишня» та багато інших. Засновники !FEST зізнаються, що відчувають відповідальність за «експорт Львова по всій Україні»:

— Нещодавно я був на головній вулиці в Одесі, щоб подивитися на «П’яну Вишню», яку ми там відкрили. Дивлюся по діагоналі — «Львівська майстерня шоколаду». Збоку вже відкрилися якісь «Львівські наливки», «Львівські круасани»… Стою і думаю: я взагалі в Одесі чи на кавалку Львова? Але насправді все дуже просто, якщо формати мають сильну основу, то вони будуть працювати. А коли є суто експлуатація бренду і спроба заробити грошей, то воно швидко й закриється.

8

Одним з перших великих проектів холдингу !FEST став ресторан «Криївка», який досі залишається візитівкою бренду та всього туристичного Львова. Засновники !FEST згадують, що все починалося зі спільних цінностей, шаленої віри та ризику:

— Ми так вірили у цю справу, що на всі гроші ризикували «Криївкою». Все, що ми мали, все інвестували туди. І ось напевно ця віра в ідею нас і об’єднала, велике бажання створити щось своє, успішне і змінювати місто. Тому що одинадцять років тому на площі Ринок була парковочна зона і ресторани були, ну, такі собі — їли, пили, щось в тому стилі. Я вважаю, з того часу ми дали якусь акселерацію того, що ринок теж почав бурлити. Ми інтуїтивно попали в туристичну складову, зараз є достатньо велика конкуренція, і це круто. Ресторанний ринок бурлить, змінюється, ця конкуренція рухає вперед.

9

За словами Андрія Худо та Юрія Назарука, непросто пильнувати, щоб усі заклади та франшизи у різних містах працювали цілісно. Тут важливо знайти правильних партнерів, які будуть жити і перейматися своєю справою:

— Ми з самого початку будували ціннісну компанію. Це відчутно у кожному проекті, бо не можна крутити «русскую попсу» і відкривати «Львівські круасани». Такі проекти залишаються непоміченими та вмирають. Але ми ж говорим про те, що ми берем кавалок Львова і переносимо кудись. Переносимо те, шо у нашому уявленні є Львів. Я не можу відкривати одеський формат в Одесі. Сорі, я не звідтам, я не відчуваю цього міста, тому навряд чи би вдалося. Але коли воно йде як інвестиція, давайте відкриємо по Україні львівське, класний ніби бренд, тоді воно рухається. Тому воно все таке цілісне, і ми за тим пильнуємо.

Андрій Худо та Юрій Назарук вважають, що важливим є середовище, де працює бізнес. Поєднання правильного місця та працьовитості роблять свою справу:

Тут працює громадянське суспільство, коли люди можуть комунікувати. Небагато є міст в Україні, де підприємці реально зустрічаються, комунікують, сварять владу, пробують з нею домовитись, вибирають її. Ми також є наслідком правильних середовищ в місті. Школа, видавництво… Набагато прикольніше було би інвестувати гроші в казино, автомати, а ми розуміємо, що ці речі, ти взяв — ти віддав, і так воно працює.

Улітку 2018 року холдинг !FEST став співвласником відомої львівської кав’ярні та мистецького центру «Дзиґа». Засновники планують зберегти призначення арт-центру, назву та мистецьку галерею:

— Нас як засновників холдингу об’єднав бізнес. Ми розглядаємо наші проекти як бізнес. Це нормально, коли люди хочуть зробити щось, заробити на цьому, подбати про себе, свою сім’ю і світ зрештою. Тому оце постсовкове сприйняття, що бізнес — це зле… Ми думаємо, що це варто змінити. Основна річ, яку ми впустили в «Дзизі» — це таке трошки зневажливе ставлення до бізнесу і до грошей. Тому що більше займалися мистецтвом, а має бути баланс: коли в тебе є бізнес, ти можеш далі розвивати мистецтво. Але коли ти нехтуєш цим, то в результаті не маєш ні бізнесу, ні мистецтва.

Видавництво Старого Лева

2010 року холдинг емоцій !FEST став партнером «Видавництва Старого Лева», допомагаючи йому менеджментом і капіталом. Співзасновницею та головною редакторкою видавництва є Мар’яна Савка. Головний офіс «Видавництва Старого Лева» розташований на території !FESTrepublic. Зовнішній фасад будівлі нагадує велику полицю з книгами:

— Коли ми вирішили зайнятися видавничою справою, усі казали: «Придурки, це ж видавництво української книги. Це найбільш неперспективна історія, яка тільки може бути у цій країні». І на сьогодні ми можемо сказати твердо, що: а) це хороший бізнес і б) дуже цікава робота і абсолютна історія успіху для України.

12

Юрій та Андрій розповідають, що видавництво продає права на видання своїх книг різним країнам: Аргентині, Франції, Словенії тощо. Окрім того, «Видавництво Старого Лева» активно представляє Україну на міжнародних виставках:

У Південній Кореї діти читають книжки про кротенят Тараса Прохаська. Оце от круто. Ми звичайно на цьому не заробили, і Прохасько теж, але дуже кльово, коли Україна починає продукувати на експорт сенси.

Авіація Галичини

2015 року холдинг !FEST разом із дизайнеркою Уляною Барабаш створив бренд одягу «Авіація Галичини». Засновники пояснюють, що цей бренд натхненний новою українською армією та ідеєю свободи. Майстерні, де створюють дизайн і шиють цей одяг, розміщені в одному просторі — у !FESTrepublic. Однак чому саме тема авіації?

— По-перше, ми самі цікавимось авіацією та літаємо. По-друге, ми подумали про те, як одяг виражає ідентичність людини. Круто, коли ми підтримуємо армію. Але при цьому ходимо кожного дня в «Alfa industries» (американська компанія, яка шиє одяг у стилі мілітарі — авт.). Було би круто, якби ми почали гордитись своїм. Воно би мало більше надихати. І цей одяг, як ми говоримо, його почали носити і військові, і люди, які допомагають армії.

14

Дизайнери бренду розробляють шеврони та ілюстрації як до справжніх військових підрозділів, компаній або персоналій (наприклад, «Нічні відьми» часів Другої світової, літак Ан–225 «Мрія», авіаконструктор Ігор Сікорський, 7-й окремий полк армійської авіації ЗСУ), так і на вигадані теми (наприклад, Телесик airlines та Гуцульська космічна програма):

— Виявилось, що візуальна ідентичність дійсно надихає людей. Для поло на тему наших військових бригад ми брали існуючу символіку з радянськими історіями і калиною зверху та почали це все змінювати, навіть не погоджуючи. І пік цього був, коли до нас приїхав керівник військово-повітряних сил, який реально сьогодні був тут, а завтра в Луганську на війні. І ми з ним домовились про те, що для нашої пілотажної групи, яка літає на всіх авіашоу в світі, ми пошили всю айдентику, повністю розробили, їм подарували поло, і воно пішло.

Школа вільних і небайдужих

Восени 2017 року холдинг !FEST разом із мережею дитсадків «Веселі та розумні» розпочав перший набір дітей до Школи вільних і небайдужих. Це проект альтернативної шкільної освіти, що працює в режимі повного дня та забезпечує гармонійний розвиток дітей:

— Є два мотиви заснування цієї школи. Перший — компанія дійшла до такого рівня, коли в нас вже більше тисячі працівників і ти починаєш впливати на громадську думку. Можеш зробити так, щоб країна була кращою, щоб місто ставало кращим. Іноді треба починати з нуля, тобто зі школи. Це також персональний мотив, бо зараз немає можливості постійно займатись вихованням власної дитини, але хотілося б дати їй сприятливе середовище. Другий мотив — це розвиток інфраструктури. Цей момент люди враховують, коли вирішують: виїхати з країни або залишитися тут жити. І коли ти приймаєш рішення, що ти хочеш тут жити, тоді починаєш реалізовувати те, що мала б реалізувати замість тебе держава.

15

Особливістю проекту є засвоєння не лише загальної шкільної програми, а й фізичний та культурний розвиток учнів. Наприклад, важливим є вміння їздити на велосипеді, надавати першу медичну допомогу, готувати їжу, користуватися пошуковиками тощо. Третину всіх занять діти перебувають на вулиці:

— Навчити дитину плавати так само важливо, як і рахувати. Ми розуміємо, що освіта — це дуже інертна штука, тобто люди звикли роками робити все певним чином. За останні десять років світ змінився дуже сильно, а те, що ми робимо з дітьми, воно не змінюється.

І кайф приватної освіти полягає в тому, що ти можеш будь-які інновації впроваджувати швидше, практично миттєво.

Від ідеї до створення школи минуло два місяці. За цей час засновники узгодили концепцію, знайшли приміщення, набрали команду та учнів. І хоча оточення не завжди з легкістю сприймає інновації в освіті, підприємці впевнені, що йдуть правильним шляхом:

— Нема цілі зробити найкращу школу, ціль — щоб всі школи були прикольні. Ми не хочемо, щоб тільки в цьому місці діти були афігенні. Ми хочемо, щоб всі були афігенні, бо і наші діти будуть жити серед них. Тоді ми поставили собі задачу — 5 шкіл в місті, 100 шкіл в Україні. І будувати схему всю з початку, так щоб воно мало великий вплив на всю освіту.

Над матеріалом працювалиАвторка:Наталія ПонеділокАвтор:Богдан ЛогвиненкоРедакторка:Тетяна РодіоноваПродюсерка:Ольга ШорФотографиня:Аліна РудяФотограф:Павло ПашкоФотограф:Олександр ХоменкоОператор:Олексій ПанченкоОператор:Павло ПашкоМонтажерка:Анна ВоробйоваСценаристка:Карина ПілюгінаРежисер:Микола НосокБільд-редактор:Олександр ХоменкоТранскрибаторка:Анастасія ЯкубишинТранскрибаторка:Марія Пархуць

4 Січня 2019 21:29