Світ гучно заговорив про російсько-українську війну лише з початком повномасштабного вторгнення. Але ця війна почалась у 2014 році, коли Росія окупувала Крим і почала бойові дії на Сході України, та триває уже вісім років. Квола реакція Заходу та зволікання із жорсткими санкціями розпустило руки Росії. Розслідування Investigate Europe, опубліковане 17 березня 2022 року, показало, що держави Євросоюзу експортували Росії зброю після ембарго 2014 року і принаймні до 2020 року.
За даними офіційної Робочої групи Ради з експорту звичайних озброєнь (COARM) третина країн-членів Європейського Союзу експортувала зброю до Російської Федерації. З 2015 по 2020 рік щонайменше 10 країн-членів ЄС експортували до Росії зброї на загальну суму 346 мільйонів євро. Франція, Німеччина, Італія, Австрія, Болгарія, Чехія, Хорватія, Фінляндія, Словаччина та Іспанія продавали Росії «військове обладнання», що може включати ракети, бомби, торпеди, гармати та ракети, наземні транспортні засоби та кораблі.
Ембарго, повне лазівок
У 2014 році Рада ЄС ухвалила рішення про заборону продажу зброї Росії як реакцію на окупацію Росією Криму і проголошення сепаратистських республік на Донбасі. Таким чином у Раді ЄС «засудили неспровоковане порушення Російською Федерацією суверенітету і територіальної цілісності України та закликали Російську Федерацію негайно вивести свої збройні сили в райони їхньої постійної дислокації».
«Прямий або непрямий продаж, постачання, передача або експорт зброї та пов’язаних із нею матеріальних засобів усіх типів до Росії громадянами держав-членів або з територій Росії державам-членам забороняється, незалежно від того, чи походять вони з їхньої території чи ні», — йдеться в документі цього рішення.
Після 2014 року країни-члени ЄС випустили понад тисячу ліцензій — загальних дозволів на операції зі зброєю, лише близько сотні отримали відмову. Таким чином ці країни скористалися юридичною лазівкою в нормативних актах ЄС, щоб і далі поставляти Росії зброю.
Фото: Guillaume Horcajuelo/Pool для Reuters
Франція
Найбільшим експортером зброї серед європейських країн протягом цих років була Франція. Ця країна продала Росії військову техніку на 152 мільйони євро. З 2015 року Франція надала дозвіл на експорт військового обладнання, що належить до категорії «бомби, ракети, торпеди, ракети, заряди вибухівки», летальної зброї, а також «обладнання для обробки зображень, літаки з їх компонентами та «літальні апарати, легші за повітряні транспортні засоби».
Французький експорт також включає тепловізори для понад тисячі російських танків, навігаційних систем, інфрачервоних детекторів для винищувачів і бойових вертольотів. Це обладнання зараз є і серед наземних транспортних засобів, винищувачів і гелікоптерів Росії, які діють на українському фронті.
У 2014 році французька влада все ще давала дозвіл на відправку до Росії хімічної і біологічної зброї, засоби для боротьби із заворушеннями, радіоактивні матеріали, супутнє обладнання, компоненти та матеріали. Кількість ліцензій, виданих Францією, різко зросла у 2015 році, одразу після ембарго.
Фото: Mikhail Metzel
Німеччина
Німеччина експортувала до Росії військову техніку на 121,8 млн євро — це 35 % від усього європейського експорту зброї до РФ. Здебільшого ці поставки включали криголамні судна, але також гвинтівки та машини «особливого захисту». Німецький експорт позначений як «для подвійного використання», тобто як для цивільних цілей, так і для військових.
Італія
На третьому місці серед європейських експортерів зброї до Росії — Італія. Вона продала Росії військову техніку на 22,5 млн євро в період з 2015 по 2020 рік.
Перший великий контракт з РФ Італія підписала у 2015 році, коли уряд Маттео Ренці дозволив італійській компанії Iveco продати Росії наземних транспортних засобів на суму 25 мільйонів євро. Бойові машини моделі Lynce виробництва IVECO помітив журналіст телеканалу La 7 на українському фронті на початку березня. Ці транспортні засоби збирали на одному з трьох заводів Iveco в Росії з італійських деталей.
Із січня по листопад 2021 року Італія поставила Росії «озброєння та боєприпаси» на суму 21,9 мільйона євро. Це включало «так звану звичайну зброю»: гвинтівки, пістолети, боєприпаси та аксесуари.
Інші країни ЄС
Інші країни ЄС постачали зброю меншою мірою, але це був постійний потік, який також повпливав на загальний масштаб. Чеська Республіка постачала «літальні апарати, легші за повітряні транспортні засоби, безпілотники, авіадвигуни та авіаційне обладнання» щороку з 2015 по 2019 рік.
Так само після введення ембарго продовжувала постачати зброю Росії Австрія. Щороку після ембарго вона й далі постачала «гладкоствольну зброю калібром менше ніж 20 мм, інше озброєння та автоматичну зброю калібром 12,7 мм» та «пристрої для установки боєприпасів і запалів, а також спеціально розроблені комплектуючі».
Болгарія мала дві угоди у 2016 і 2018 роках щодо експорту військового обладнання, експортуючи військове обладнання вартістю 16,5 мільйонів євро. Фінляндія, Іспанія, Словаччина та Хорватія в попередні роки мали по одному експорту до Росії, значно меншого обсягу.
Влада ЄС зараз, як і у 2014 році, висловлює солідарність Україні. Але без конкретних дій ця підтримка не має сили. Продовження будь-яких поставок до Росії, недостатні для завершення війни економічні санкції є заграванням із державою-агресором. Будь-які поступки на цьому шляху Росія сприймає як дозвіл продовжувати терор.
Відразу після повномасштабного вторгнення 24 лютого уряди кількох країн ЄС закликали закрити лазівку, яка дозволяла продаж зброї до РФ. В межах нових раундів широких санкцій ЄС заборонили експорт до Росії різноманітних технологій, які можуть використовуватися в оборонній промисловості. Але уряди ЄС не змогли негайно погодити рішення щодо скасування лазівки до 8 квітня, коли вона була закрита в рамках п’ятого пакета санкцій. Після 8 років окупації Криму і на 44-й день повномасштабної війни урядам країн-членів ЄС остаточно заборонили експортувати зброю в Росію.
Низка рішень, ухвалених в межах пакетів санкцій, не були можливими без роботи українських дипломатів і активістів. Тому потрібно вимагати від країн ЄС відмови від російських енергоресурсів і посилення санкційної політики щодо Росії та Білорусі. Приєднуйтесь до інформаційних військ і пишіть коментарі у соцмережах європарламентарів. Якщо ви перебуваєте за кордоном, ви можете виходити з такими вимогами під стіни парламентів країн ЄС.
