Розвивати інфраструктуру для електромобілів

Share this...
Facebook
Twitter

Менше шуму і вихлопних газів на дорогах, дешевше заправляння і простіше технічне обслуговування — це переваги машин на електротязі. Але щоб пересісти на електромобілі, водіям потрібен доступ до зарядної інфраструктури. В Україні є бізнеси, які прагнуть зробити користування екологічним приватним транспортом таким же звичним і комфортним, як водіння авто з двигуном внутрішнього згоряння. Ця історія — про компанію Go To-U, яка створює міжнародну партнерську платформу, що дозволяє легко інтегрувати зарядну станцію в роботу будь-якого готелю чи ресторану, і компанію TOKA, що виробляє власні зарядні станції і розбудовує електрозарядну мережу.

Найбільш нейтральний для довкілля спосіб пересування — ходіння пішки, для більших відстаней — велосипед, електросамокат або електричний громадський транспорт. Щоб зменшити кількість автомобілів і навантаження на транспортну систему, екологи та урбаністи радять за можливості користуватися каршерингом або таксі. Але якщо перелічені вище варіанти не підходять, можна обрати власний автомобіль і краще — електромобіль. Адже у порівнянні з машиною з бензиновим або дизельним двигуном автомобілі з електричними акумуляторами сьогодні є найбільш ефективним, зручним і доступним для водіїв способом декарбонізації транспорту.

Каршеринг
Спільне використання автомобіля (англ. carsharing)

Електричне майбутнє

У США транспортна галузь відповідальна за 28% викидів вуглекислого газу. У Європі на автомобільний транспорт припадає 20% всіх викидів CO2. Обсяги парникових викидів від використання двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ), а з ними — ризики глобальної зміни клімату і забруднення повітря змушують людство шукати альтернативні шляхи організації свого пересування. Цього вимагає і прийнята 2015 року Паризька кліматична угода, до якої приєдналися 196 країн.

Віднесення електромобілів до повністю екологічного транспорту досі викликає дискусії. Адже викиди парникових газів під час виробництва, заправки, експлуатації і утилізації таких авто не є нульовими. Однак протягом усього життєвого циклу (зокрема завдяки вищому ККД електродвигуна) електромобілі продукують як мінімум на 22% менше викидів CO2, а у країнах з декарбонізованою енергетикою цей показник може сягати 70-80 %. В Україні ж 53% електроенергії виробляють атомні електростанції, але що більшою ставатиме частка відновлюваної (сонячної, вітрової) енергетики, то більш екологічними ставатимуть електрокари.

Хоча електродвигун з’явився раніше, ніж двигун внутрішнього згоряння, електрокари набирають заслужену популярність лише у XXI столітті. За прогнозами Bloomberg NEF, електромобілі становитимуть 10% світових продажів легковиків у 2025 році й аж 58 % — у 2040-му.

У Європейському Союзі діє екологічний стандарт, що регулює вміст шкідливих речовин у вихлопних газах і тим самим розширює вікно можливостей для електромобілів. Наразі в Європі діє стандарт Євро-6, запроваджений у 2015 році. В Україні з 2016 року діє екологічний стандарт Євро-5, а Євро-6 для нових авто відклали до 2025 року. Низка європейських урядів (зокрема Норвегії, Швеції, Великої Британії і Данії) задекларували плани заборонити продаж нових дизельних і бензинових авто найближчими десятиліттями.

В Україні темпи купівлі електромобілів зростають. Якщо у 2012-2013 роках електрокари тільки-но почали з’являлися, то на кінець 2020 року зареєстровано всього понад 20 тисяч машин на електротязі. При цьому за січень-вересень 2020 року в Україні зареєстровано 5 384 електромобілі і 297 046 легкових авто з ДВЗ, тобто співвідношення кількості електричних авто до паливних і гібридних — 2 до 98. Особливість українського ринку електрокарів полягає у тому, що переважну його більшість складають вживані іномарки із США та деяких країн Європи.

До кінця 2022 року Податковим кодексом України передбачений пільговий режим для ввезення електромобілів. До цього часу електрокари звільнили від сплати податку на додану вартість (ПДВ). Також діє спеціальний акциз, розмір якого залежить від ємності акумулятора. Крім того, 2020 року сервісні центри МВС почали видавати зелені номерні знаки для електромобілів та електробусів. Власники зелених номерів матимуть право паркуватися на спеціально відведених місцях (зокрема щоб отримувати безперебійний доступ до зарядних станцій). Також вони зможуть користуватися перевагами дорожніх знаків «Для електромобілів», «Крім електромобілів», «Станція зарядки електромобілів».

Ще один важливий аспект стимулювання попиту на електромобілі — розвиток зручної інфраструктури, за допомогою якої власник може без проблем зарядити автомобіль. За даними маркетингового агентства IRS Group, на вересень 2020 року в Україні налічується 8529 пунктів електрозарядних станцій. Протягом року їхня кількість збільшилася більш ніж на половину.

Велику частку українського ринку зарядних станцій займає харківська компанія Autoenterprise, що виробляє станції для зарядження, керує власною зарядною мережею, а ще імпортує електромобілі. Директор компанії Дмитро Ніконов каже, що саме інженерні розробки є основним напрямом діяльності компанії.

Autoenterprise виробляє комерційні зарядні станції (зокрема швидкісні), а також комплекси, що можуть заряджати до 5-6 машин одночасно. Близько третини зарядних пристроїв компанія виготовляє для внутрішнього ринку, решту — для іноземних компаній. Autoenterprise працює в рамках концепції white label, тобто виготовлені нею зарядні пристрої використовують під своїм брендом компанії по всьому світу.

Компанія має декілька ініціатив у галузі економіки спільної участі (англ. sharing economy). Вона започаткувала програму Charge Sharing, за допомогою якої можна розвивати власну мережу зарядних станцій і надавати послуги заряджання електромобілів за власними тарифами. Також запустили проєкт AE Car Sharing — похвилинну оренду електротранспорту. Крім цього, Autoenterprise сама розробляє електротранспорт — тролейбуси, трактори і квадроцикли.

Партнерська платформа. Go To-U

Українська компанія Go To-U розвиває міжнародну партнерську платформу зарядних станцій для електромобілів і спеціальний застосунок To-U, де користувачі можуть побачити, чи доступна та чи інша станція, і зарезервувати її на потрібний час.

Ідея стартапу з’явилась 2013 року, а втілилась в життя в 2014-му, коли співзасновники Go To-U Назар Шимоне-Давида та Лєна і Любов Артеменко створили Tesla Club Ukraine і привезли до України перший автомобіль цього бренду.

— Коли відбулася Революція Гідності, ми почали думати, наскільки електромобілі як комфортніший та екологічніший персональний вид транспорту можуть позитивно вплинути не тільки на українців, а взагалі як для країни, для всієї інфраструктури.

Назар Шимоне-Давида розповідає, що вперше познайомився з електромобілями 2007 року, коли жив у США і працював у дилерському центрі Toyota. Тоді електроавтомобілі для масового продажу ще не випускали.

— Я слідкував за цією темою, мене це дуже цікавило, тому що це щось нове, це може дійсно поміняти наше життя на краще. Електроенергія використовується у всіх наших побутових приладах, а автомобілі фактично застрягли років на 80-100 у цьому напрямі.

Tesla Club консультує щодо купівлі, використання і заряджання нових, офіційних автомобілів Tesla, а також допомагає замовити автомобіль прямо з заводу.

— Ідея була в тому, що Tesla, як якір, може привернути увагу людей до цього виду транспорту. На нашу думку, адаптація електромобілів матиме потужний вплив на економіку, на розвиток енергетичної незалежності, на розвиток інновацій в країні.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Назар і Лєна згадують: тоді, везучи першу Tesla через Європу додому, вони помітили, що в Україні люди мають вищий рівень сприйняття інновацій. Наприклад, якщо на угорському кордоні довго перевіряли, чи справді в цьому автомобілі немає бензину, то на в’їзді до України Tesla вже впізнали.

— Під час перших тест-драйвів був вау-ефект. Було розуміння, що за такими автомобілями майбутнє. Але нам частіше почали говорити і ми почали розуміти, що в Україні цього майбутнього може не статися, бо, по-перше, немає нормальних якісних доріг і, по-друге, немає інфраструктури зарядних станцій. Тоді вона була на нульовому рівні взагалі.

Україна є одним із лідерів у Європі зі щорічного відсоткового приросту електричних автомобілів. Назар Шимоне-Давида помічає динаміку ринку за зверненнями на гарячу лінію Go To-U. Якщо раніше покупкою електромобіля цікавилися люди, що знають все на цю тему, то за останній рік-два інтерес до електрокарів перейшов з нішового сегменту у масовий.

— Ми помічаємо, що деякі люди купують електромобіль, тому що вони побачили його там, у сусідів. Але вони нічого не знають про нього, взагалі. Тобто вони приїжджають на зарядну станцію, дзвонять нам і кажуть: «Ну от, у мене 220 вилка, вона не підходить у вашу розетку». Ми кажемо: «Вам потрібен такий-то кабель, тому що це зовсім інша технологія». І вони такі: «А, ну добре, дякую, бо я тільки вчора купив».

Навіть якщо вся Україна пересяде на електромобілі, електроенергія не закінчиться, мережа витримає і нічого не згорить. Назар пояснює: якщо електромобіль підключити до звичайної розетки вночі, він отримуватиме два кіловати на годину. Тобто за 10 годин авто отримає 20 кВт заряду і цього вистачить більше ніж на 100 кілометрів пробігу. При цьому водії проїжджають щодня по місту у середньому 50-60 кілометрів.

— Якщо ми вночі будемо використовувати цю електроенергію, коли промисловість менше споживає, а люди сплять, то навпаки — вирівняємо споживання. Для цілої енергосистеми країни це великий плюс.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Із розвитком в Україні інфраструктури для електрокарів їхня кількість різко збільшується, тому з’явилося поняття черги на зарядці. З 2016 року Назар, Лєна і Любов почали створювати перші прототипи платформи Go To-U, засновані на розумних зарядних станціях. Це зарядні станції, які мають доступ до мережі і можуть керуватися з серверу. Так само бізнесам, які встановлюють зарядні станції, потрібен був продукт, де вони можуть бачити статистику і підтримувати зворотний зв’язок із користувачем. Тому платформа Go To-U складається з двох частин: мобільного застосунку для кінцевого користувача і операційної системи, якою користується бізнес для керування всім процесом.

— Бізнес перш за все отримує лояльних клієнтів, адже дбає про них і встановлює додаткову зручність. Але йому потрібні додаткові інструменти, тому що зарядна станція — це просто частина обладнання, яка має бути керованою. Тобто цей інструмент фактично об’єднує бізнеси і користувачів зарядних станцій.

У фокусі проєкту — комфорт водія та пасажирів під час поїздки, адже користувачі приватного електротранспорту хочуть бути впевненими у доступності зарядної станції коли і де їм це потрібно, а також у можливості не гаяти свій час у момент заряджання. Тож важливою опцією To-U розробники називають можливість бронювати зарядну станцію на певний час, навіть за 7 днів.

— Подорожуючи у більш розвинених країнах, ми побачили, що інфраструктура фрагментована: для різних станцій треба мати різні ключі й паролі. Не було онлайн-інформації та можливості забронювати станцію. Наприклад, ви ночуєте у готелі, там є зарядка, але ви не можете одразу нею скористатися. Навіть на суперчарджерах усі слоти зайняті і невідомо, коли хто звільнить зарядку. З цієї проблематики і почали створювати продукт.

Tesla Superchargers
Mережа станцій, побудованих компанією Tesla Inc. для надшвидкого заряджання акумуляторних батарей електромобілів Тесла.

Платформа має пропрацьовані алгоритми, що регулюють момент резервування зарядних станцій. Система автоматично рахує, скільки часу потрібно, щоб доїхати до станції, і запропонує забронювати її з цього часу.

— Якщо ми не їдемо протягом 15 хвилин до зарядки, зарядка знов стане доступною для всіх користувачів і ми про це будемо попереджені. Якщо ми бачимо, що трошки запізнюємося, у дорозі ми можем редагувати цю зарядку, щоб вона була доступна для нас.

Платформа Go To-U дає змогу інтегрувати зарядну станцію в роботу будь-якого готелю, ресторану, магазину, розважального центру, а також додати цю станцію до мережі. Отже, водії можуть зарядити свої авто і водночас якісно провести час, а бізнес має змогу залучати екологічно свідомих клієнтів і тим самим підвищувати лояльність до своїх послуг.

Залежно від виду партнерської програми бізнес може зробити свою зарядну станцію загальнодоступною і безкоштовною, доступною лише для клієнтів чи отримувати плату за заряджання від усіх користувачів.

— Переважно ми показуємо, що для бізнесу найцікавіше, коли зарядка є безкоштовною для його клієнтів. Це фактично то саме, що пригостити клієнта чашкою кави. Але, звичайно, ми бачимо багато ситуацій, коли не завжди тільки клієнти використовують зарядні станції. У нас є інструмент, який дає можливість це вирішити. Фактично зарядки можуть бути безкоштовними для клієнтів і платними для всіх інших.

Загалом існують два основних типи зарядних станцій: із постійним та зі змінним струмом. Зарядки на постійному струмі доволі габаритні, у десятки разів дорожчі у встановленні, але значно швидше заряджають автомобіль, тому вони найбільш актуальні на трасах. А станції зі змінним струм дешевші у встановлені та повільніші у заряджанні, тому вони підходять для торговельних центрів, ресторанів або готелів, де користувач проводить більше часу. При цьому вартість електромобіля завжди обходиться дешевше за бензин.

— Якщо порівнювати з бензином, то заряджання електромобіля рівно в 10 разів дешевше. Можна один нулик забрати і стільки коштує 100 кілометрів проїхати на електромобілі. Якщо ми говоримо про швидкісні зарядки на трасах, наприклад, то вартість близька до вартості газу на заправці. Тобто це в 2 рази дешевше, ніж бензин.

Компанія Go To-U отримала грант у рамках проєкту «Кліматичні інноваційні ваучери», реалізованого ГО Greencubator за сприяння Європейського банку реконструкції й розвитку та Європейського Союзу. Завдяки ваучеру розробники покращили функціональність мобільного застосунку. Зокрема створили кабінет власника для збору і відстежування статистики.

В Україні платформа наразі має 80 локацій. Також Go To-U співпрацює з іноземними партнерами, які встановлюють зарядні станції і так отримують операційну систему для розвитку на своїх ринках. Нещодавно команда Go To-U підписала договір з великою роумінговою платформою Hubject, що дасть можливість прокладати маршрут до 250 тисяч зарядних станцій у 43 країнах світу.

— Найбільше користувачів у нас в Україні. Крім цього, ми напряму працюємо з Португалією, Румунією, Польщею, США, Великою Британією і Тайландом. Готуємо вихід ще в кілька країн Азії в першій половині 2021 року. Рахуємо користувачів через активні сесії в застосунку, яких наразі близько 20 тисяч на місяць. Наша мета у тому, щоб наш застосунок став глобальною платформою для інфраструктури зарядних станцій у кожній країні.

Go To-U не виробляють власні станції, а встановлюють зарядні станції KEBA австрійського виробництва. У виборі зарядок компанія приділяє увагу сертифікації від виробників електромобілів, а також відповідності стандартам захисту. На своїй платформі вони відображають лише зарядні станції відомих світових виробників, при чому за умови, що вони правильно встановлені і заземлені. Назар розповідає, що і сам мав негативний досвід із заряджанням електромобіля, ще до розробки Go To-U:

— Одного разу ми заряджалися в Києві на зарядці, яка на той момент була фактично саморобною, і в нас в автомобілі з трьох фаз згоріла одна фаза. Тобто автомобіль заряджався на третину повільніше. Ми приїхали в сервісний центр, вони відремонтували це все по гарантії. Але попередили, що вони бачать, де ми заряджаємось. Тобто автомобіль все записує і бачить, в чому була насправді проблема.

Існує популярна думка, що електромобіль купують у першу чергу для економії. Але Назар переконаний, що це міф, адже людина, яка хоче зекономити, скоріше купить звичайний вживаний легковий автомобіль з іноземною реєстрацією. Тому прихильники електромобілів — це люди, які відчувають різницю в якості і в комфорті їзди. А економність користування — це просто величезний бонус до цього комфорту.

— Електромобіль набагато зручніший, тихіший, комфортніший. Він не потребує обслуговування як такого, тому що не потрібна заміна масла, паливних фільтрів і ще багатьох частин, які є в звичайному автомобілі. Все, що потрібно, — міняти колеса: зимові на літні і навпаки, це все. Дуже рідко щось в ньому ламається, набагато менше частин, які рухаються. Людина, яка пересіла на нього, переважно не повернеться до звичайного авто.

Розробляти зарядні станції. TOKA

Українська компанія TOKA прагне зробити користування електромобілем таким же комфортним, як і автомобілями з ДВЗ. Вони розробляють власні зарядні станції і постачають на український ринок станції зарубіжних виробників, розбудовують мережу електрозарядних комплексів, а також за допомогою власної хмарної платформи і мобільного застосунку виступають як CPO (англ. charging point operator), тобто керують процесом зарядки.

Стефан Благовісний заснував цю мережу 2015 року. До цього також працював у автомобільній галузі і придбав для автопарку своєї прокатної компанії перші Nissan Leaf, а потім і Tesla.

— Було цікаво, бо ти як early adоpter (перший користувач продукту чи технології, перший клієнт компанії. — ред.) чогось нового. Після цього починаєш замислюватися: а навіщо воно потрібне? І коли бачиш все, що відбувається з довкіллям, то розумієш, що маєш брати відповідальність за те, шо робиш. Зміна поколінь технологій відбувається за твоєї участі. Дуже хочеться бути причетним до цієї зміни.

Із прокатом перших електромобілів Стефан побачив, що клієнти без власного будинку не мають де заряджатися, а українського продукту тоді не було. Тому підприємець вирішив купити готове закордонне рішення для зарядки електромобілів і встановлювати станції у великих містах (наприклад, Києві та Одесі).

— Коли ми звернулися до закордонної компанії, вони запитали: який у вас ринок? Кажемо: у нас вже 420 автомобілів. Вони гучно сміялися, казали, що це ще нецікавий ринок, а побудова мережі і особливо програмне забезпечення будуть дорого коштувати.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Тоді команда TOKA вирішила піти іншим шляхом. Вони почали встановлювати публічні зарядні пристрої від закордонного виробника безкоштовно для користувачів. Водночас вивчали будову цих пристроїв і працювали над власним апаратним і програмним забезпеченням (англ. hardware і software) — на це пішло два роки. У 2017-му з’явились перші зарядні пристрої TOKA, які вже почали монетизуватись.

— Коли підключили послугу на платній основі, об’єм заряджання зменшився у 30 разів. Після того він зростав на півтора відсотка у місяць, але майже з нуля. Сьогодні в мережі ТОКА понад 14 тисяч користувачів.

На думку Стефана, ринок електромобілів останніми роками динамічно змінюється. З’являються служби перевезень або доставки, що використовують електромобілі як основний засіб. Застосовувати їх із комерційною метою вигідно, зокрема через компенсації і пільги на купівлю електроавто:

— (За рахунок компенсації) вартість електромобіля співпадає з вартістю аналогічного автомобіля ДВЗ, тобто він вже не є дорожчим, але його використання є набагато дешевшим. В Україні дуже дешевий кіловат і дороге пальне. Володіння теж дешевше, тому що немає ТО, паливно-мастильних матеріалів для заміни і так далі.

Станом на 2020 рік мережа має кількасот зарядних станцій майже у всіх регіонах України, найбільше — у Києві та Одесі. TOKA з нуля створили комерційні та домашні моделі електрозарядок змінного струму, що частково складаються з українських комплектуючих. Також компанія надає можливість долучити до мережі інший зарядний пристрій під іншим брендом.

— Для того щоб зручно користуватися послугами зарядки, вам необхідний мобільний застосунок, в якому ви можете увімкнути навігатор і подивитися, як вам зручніше використовувати ту чи іншу зарядну станцію. Також ви бачите її статус, тому можете планувати свій час.

2018 року TOKA запропонувала систему Smart Grid Solution, що розумно балансує енергонавантаження у багатоквартирних будинках. Інтегруючись у старі будинки чи новобудови, ця система має створити доступні для мешканців точки для заряджання електромобілів у паркінговій зоні і використовувати надлишкову електроенергію у нічний час. Такий проєкт дозволяє економити на обладнанні електрозарядок у будинках і зробити електромобілі привабливими для українців.

— Ідея в тому, щоб забирати вільну потужність і ефективно надавати її електромобілям. При цьому завжди в пріоритеті використання вільної потужності в домі. Тобто якщо в домі вмикається чайник, парковка має віддати цю потужність.

Розробникам вдалося реалізувати таку систему в аеропорту «Бориспіль» і новому житловому комплексі у Києві.

— Якщо маємо 200 кіловат резервної потужності, то стандартно це 10 зарядок по 20 кіловат, тобто лише 10 щасливих власників електромобілів. А з такою системою можна одночасно заряджати більше авто, просто залежно від навантаження швидкість буде різною.

На території столичного зоопарку побудували триповерховий «Зоопаркінг», де обладнали «електромобільний хаб» із семи зарядних станцій (три порти у кожній). Ці зарядні пристрої також уміють розумно розподіляти між собою вільну потужність.

— Ми використовуємо максимальну потужність, яку отримуємо вільно від зоопарку, і розподіляємо її між автомобілями в залежності від потреб.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Компанія TOKA також взяла участь у проєкті ГО Greencubator «Кліматичні інноваційні ваучери». З його допомогою розробники створили новий корпус зарядних станцій, де використання заліза є меншим на 20 кг для кожної зарядки. Це знижує як собівартість, так і вуглецевий слід від виробництва станцій.

Основним втіленим завдяки ваучерам нововведенням стала розробка протоколу ОСРР (англ. Open Charge Point Protocol — протокол відкритої зарядної точки), що дає змогу клієнтам інших мереж користуватися станціями TOKA, а клієнтам TOKA — взаємодіяти з аналогічною інфраструктурою в інших країнах. Така система дозволяє українським електромобілістам комфортно виїздити за кордон і робить Україну більш дружньою до гостей на електромобілях.

OCPP
Протокол для організації зв'язку між зарядними станціями електротранспорту і центральною системою управління, що дозволяє зарядним станціям і системам керування різних виробників контактувати одне з одним.

— Була потреба зробити наше обладнання і програмне забезпечення на протоколі OCPP. Цей протокол виник трошки пізніше, ніж ми почали будувати власний продукт, і нам потрібно було все перероблювати для того, щоб він відповідав OCPP.

Зарядні станції TOKA мають український сертифікат відповідності та сертифікацію відповідно до стандартів ЄС. Отримувати сертифікацію виробників електромобілів поки не планують, бо для цього потрібно виходити на більші обсяги виробництва.

— На мій погляд, клієнту треба дивитися, як використовується станція. Якщо вона активна, скоріше все добре. Нам як мережі не вигідно мати проблеми з безпекою, бо кожен випадок може мати великі негативні наслідки. Економія до доброго не призведе. Публічні пристрої мають відповідати вимогам, бо це відповідальність мережі і закладу, вони одне одного контролюють.

Компанія TOKA планує і надалі збільшувати обсяги виробництва станцій, нарощувати кількість зарядок у своїй мережі, а також об’єднатися в роумінгу з іншими операторами на українському ринку.

— Роумінг для електрокарів — це те саме, що роумінг для мобільних телефонів. Тобто сьогодні ви обмежуєтеся тільки тим застосунком, в якому є одна мережа. А так з одним застосунком можна буде заряджатися на будь-якій станції, тобто це покращення для клієнта.

На думку Стефана, завдання держави — створювати умови для розвитку ринку електромобілів. Наприклад, зарядні станції на трасі є необхідними для автомобілістів, але бізнесу фінансово не вигідно ставити їх у подібних місцях. У той же час перехід на електромобілі є необхідністю, інакше країна ризикує «стати звалищем для старих європейських авто з ДВЗ»‎.

— Я вбачаю в електромобілі філософію свободи та автономності. Хоча він «прикутий до розетки»‎, але ти можеш під’єднатися до будь-якої розетки. Тобі не потрібен нафтопереробний завод.

за підтримки

Greencubator та проєкту «Кліматичні Інноваційні Ваучери», що фінансується Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським Союзом.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Проєктна менеджерка:

Наталія Вишинська

Авторка,

Інтерв’юерка:

Наталія Понеділок

Шеф-редакторка:

Євгенія Сапожникова

Редакторка:

Катерина Легка

Коректорка:

Ольга Щербак

Продюсерка,

Сценаристка,

Інтерв’юерка:

Карина Пілюгіна

Фотограф:

Юрій Стефаняк

Фотографиня,

Більд-редакторка:

Катя Акварельна

Оператор:

Олег Сологуб

Михайло Шелест

Юрій Паливода

Денис Єфімов

Режисерка монтажу:

Марія Теребус

Режисер:

Микола Носок

Транскрибаторка:

Марія Раєвська

Яна Гречко

Марина Якуб

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик

Ukrainer підтримують

Стати партнером

Слідкуй за експедицією