Пояснювальні матеріали та спогади очевидців Голодомору в матеріалах Ukraїner

Що таке Голодомор? Як Росія брехала про нього і які поширювала міфи? Розповідаємо про геноцид в Україні 1932-1933 зокрема й через історії його свідків.

Докладніше

Пояснювальні матеріали на тему Голодомору

1 / 7

Що таке Голодомор

Насамперед спробуємо розібратися у тому, що таке Голодомор, що передувало геноциду українців та одному з наймасштабніших злочинів проти людяності у світовій історії. А також пояснимо: як досі дані, що стосуються Голодомору, приховуються та хто у цьому є зацікавленою стороною.

2 / 7

Міфи про Голодомор

Розповідаємо про найвідоміші та найбільш вражаючі міфи про геноцид в Україні 1932-1933 років. Скоріше за все вам неодноразово доводилося чути, що Голодомору взагалі не було, або ж про неврожай, чи про те, що голод був на території усього СРСР або ж що його чинили українці власноруч. У цьому матеріалі ми спростовуємо найпоширеніші міфи.

3 / 7

Як Голодомор впливає на Україну сьогодні?

Голодомор як геноцид української нації, вчинений радянською владою, мав колосальні наслідки для українців. Проте масштаби пережитої травми та зміни, які вона за собою несла, неможливо вмістити у підручник історії і відкласти на далеку полицю. Ті ціннісні та демографічні втрати, які спричинив геноцид, продовжують впливати на все нові й нові покоління. Сьогодні історики, психологи, антропологи стверджують: наслідки Голодомору відчутні в українському суспільстві на багатьох рівнях дотепер. Найперше — у приватності, безпеці, родинних звичаях та сприйнятті власності.

4 / 7

Як Росія брехала про Голодомор

Через радянські ігри зі статистикою і фальсифікацію даних різні науковці й дослідницькі установи, вивчаючи різноманітні джерела і архівні документи про часи Голодомору, називають власні варіанти кількості жертв. До того ж, відсутність чи невіднайденість офіційних підрахунків створюють простір для маніпуляцій, через що деякі історики не визнають Голодомор геноцидом. А Росія досі, задовго після тих подій спрямовує значні зусилля, аби просунути применшені числа померлих і взагалі поставити під сумнів Голодомор як цілеспрямовану політику радянської влади.

5 / 7

Голодомор у світовому контексті

Злочини, вчинені проти людства, які стають відомі світові, неодмінно впливають на моральні наративи попри кордони та географічні перешкоди. Вони вказують на межі, за якими закінчується гуманізм і людяність. Таким чином, формується орієнтир у вигляді спільного прожитого (у різних ролях) та інтегрованого досвіду, який змінює усіх до нього дотичних. Голодомор-геноцид — урок, який Україні та світові ще належить повністю засвоїти та інтегрувати у власні локальні свідомості.

6 / 7

Як українські й іноземні дослідники історії відстоювали правду про Голодомор

Інформацію про Голодомор забороняли висвітлювати — радянська влада пильно стежила, аби жодна інформація про їхні злочини не просочилася в інші країни. Однак багато людей з України та інших країн досліджували Голодомор і доклалися до його розголосу в світі.

7 / 7

Вони пережили Голодомор. Фотоісторія

Упродовж кількох місяців 2020-го року команда Ukraїner та Національного Музею Голодомору-геноциду за підтримки Українського Культурного Фонду досліджувала різні регіони України в пошуках свідків геноциду українського народу. Їх залишились одиниці, у 1932–1933 роках їм було по 6-12 років, але спогади тих часів закарбувались у їхній пам’яті на все життя. Бо такі події не забуваються.

про проєкт

Голодомор: мозаїка історії

Голодомор 1932–1933 років є геноцидом українського народу. У такий спосіб Сталін хотів приборкати українське селянство, яке масово чинило спротив колективізації та повставало проти радянського режиму. Голод у селах було створено штучно через непомірно високий план державних хлібозаготівель та примусове вилучення у людей землі, майна, їжі. Голодомором було вбито мільйони українців.

«Тема Голодомору — та, над якою я готовий працювати багато і ретельно. Чому? Бо мені цікаве питання ідентичності. А Голодомор – це частина політики, яка була покликана нашу колективну ідентичність змінити. І завдала таких травм, які, щоби їх пережити і заживити, для початку треба хоча б усвідомити і зрозуміти.»

Валентин Кузан, фотограф

Тема Голодомору перебувала під суворою забороною у Радянському Союзі. В Україні дослідження архівних матеріалів почалося вже після здобуття незалежності. Важливим джерелом інформації про ці події лишаються й спогади очевидців. Проте свідків Голодомору з кожним роком стає все менше.

Свідчення очевидців зібрано в межах проєкту «Голодомор: мозаїка історії» разом з Національним музеєм Голодомору-геноциду за підтримки Українського культурного фонду.

Вони пережили Голодомор

Марія Гурбіч

 

Коли почався Голодомор, Марії було 12 років. Вона разом із родиною не просто вижила під час геноциду українського народу, а й допомогла не померти сусідському хлопчику. За багато років, вони випадково зустрілися. І хоча в 1932–1933 роках по всій Україні відбувався сценарій, що нагадує захоплення окремих районів Донбасу в 2014-му — найбідніші добровільно або ж примусово записувалися в «активісти» та були змушені відбирати останній хліб у своїх односельчан, — такі люди, як Марія Гурбіч, таємно допомагали одне одному вижити.

 

Історія Марії

Тетяна Кротова

 

Коли стався Голодомор, сім’я Тетяни жила на хуторі Шевченко, неподалік Кропивницького. Голова місцевого колгоспу став злочинцем для радянської влади і таємно видавав їжу селянам. Ту саму їжу, яку напередодні у них відібрали і кинули гнити. У селі не виявилось зрадників, що пішли на співпрацю з владою, тож за час Голодомору не помер ніхто.

 

Історія Тетяни

Федір Задереєв

 

Коли у селі Кобилянка почався Голодомор, батьки Федора ходили за сто кілометрів у Білорусь, щоб принести картопляні очистки від родичів. Бабуся Федора потайки носила картоплю в чоботях, а він готував борщ із кропиви та подорожника молодшим братам і сестрі. Так їм вдалось врятуватися. Федір згадує, як до колективізації люди в селі могли давати позики на пів року, а вже під час Голодомору самому довелося красти в сусідів, щоб вижити.

 

Історія Федора

Надія Корольова

 

Надія народилася в селі Іванківці на Поділлі. Коли почався Голодомор, їй було 10 років. Цей регіон був одним із перших, де почалися бунти проти масової й примусової колективізації, яка розпочалася в 1929 році, та закриття церков. Обурені діями режиму, українські селяни виганяли представників влади та активістів із сіл, брали в свої руки контроль над райцентрами. У 1932 році протистояння селян було настільки активним, що радянська влада спрямувала туди війська. Бої тривали по кілька днів.

 

Історія Надії

Марфа Коваленко

 

Коли почався Голодомор, Марфі було 6 років. Попри малий вік вона добре запам’ятала жахи, що відбувались упродовж геноциду українського народу. У їхньої родини відібрали корову й обіцяли повернути, але батько відмовився брати будь-яку іншу, крім своєї, аби через них не забрали худобу в іншої сім’ї. Завдяки взаємодопомозі в селі їхній сім’ї вдалось врятуватися.

 

Історія Марфи