Головківка. Столиця картоплі

3 липня 2020
Share this...
Facebook
Twitter

Головківка — наддніпрянське село неподалік від реліктового лісу Холодного Яру. З другої половини XX століття цілі родини головківців вирощують і продають на оптових ринках десятки сортів картоплі. Як і в декількох сусідніх селах, із 2014 року у Головківці створюють туристичні атракції — на базі звичайного, здавалося б, для українців продукту тут придумали «Картопляні розваги», що приваблюють дітей із різних міст.

Картопля (або бульба, бараболя, крумпля) — зовсім не етнічний продукт для України, адже його почали культивувати на її території лише у XIX столітті. Проте сьогодні цей овоч вирощують майже всюди на теренах країни, адже він входить до щоденного раціону більшості українців.

Але існують села, де картопля вважається не лише продуктом споживання. Одне з них — Головківка на Наддніпрянщині, де вирощуванням бараболі займаються цілими сім’ями. З 2014 року Головківка перетворилась ще й на «тематичне» село. Тут з’явився проєкт «Картопляні розваги», покликаний знайомити туристів із незвичними властивостями картоплі, а також її історією.

Тематичні села — концепція розвитку населених пунктів, що створює додаткові джерела доходу і зайнятості місцевої громади. Вона з’явилася у 80-х роках минулого століття в Австрії, згодом поширилася також Польщею і Німеччиною. Найбільш активно туристичні села розвивають у федеральній землі Нижня Австрія. Наприклад, в комуні Крумнусбаум на березі Дунаю створили «горіхове село» з тематичним фестивалем, а невеликий населений пункт Армшлаґ став «маковим селом», куди їдуть подивитися на квітучі поля і спробувати особливі страви з маком.

В Україні тематичні села розповсюджені на Наддніпрянщині. Окрім Головківки, підприємницьку активність урізноманітнюють Івківці, Межиріч, Сорокотяга, Коржова та Суботів. Скажімо, на території села Межиріч знайшли давню стоянку мисливців на мамонтів, тому тут почали розвивати розважально-пізнавальний проєкт «Подорож до країни Мамонтландії». А в Коржовій на річці Ятрань зберігся один з найстаріших чинних водяних млинів в Україні, тому тутешній туристичний маршрут називали «На гостини до старого млина».

Пошук туристичного потенціалу

У 2014 році діяв польсько-український проєкт «Сприяння сільському мікропідприємництву в Україні», що ставив за мету активізувати творчі ініціативи в селах та подолати стереотипи про аграрну діяльність. Його започаткували Щецинський навчальний центр Фундації розвитку місцевої демократії та МГО «Інститут демократії ім. Пилипа Орлика».

Ініціаторкою проєкту «Картопляні розваги» у Головківці є Оксана Почінська. Вона народилася в Черкасах, а у місцевій сільській школі довго працювала вчителькою. Оксана розповідає, що для участі в проєкті відібрали села біля Черкас.

— Просто приїхала людина, яка шукала людей, щоб хоч щось хотіли і вміли. От шоб не були такі заскорузлі, шо вже живуть і нічого не хочуть. Ну от вся школа показала на мене.

Селам-претендентам потрібно було мати лише ідею та творчий погляд на якусь аграрну справу:

— Нам дуже пощастило, ми попали в цей перелік сіл, де нас навчили, як можна подивитися на якусь тему з іншого боку. Наприклад, якщо на картоплю, то обіграти її якось в іншому плані, щоб діткам було цікаво.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

У Головківці спочатку вагалися між двома темами: керамікою (село відоме своїми гончарними традиціями) та картоплею. Однак для розвитку «тематичного села» обрали саме картоплю, якою місцеві займаються десятки років. Культивувати картоплю у Головківці, зі слів Оксани Почінської, почали одразу після Другої світової війни. Тоді бараболя стала головною годувальницею, через те й займалися нею цілими родинами разом із дітьми.

Сьогодні в Головківці саджають та продають близько 17 сортів картоплі: Рив’єра, Чирас, Берегиня, Слов’янка, Джерело Полісся, Багряна, Біла Роса та інші. Усі вони різняться за смаком, розміром та кольором. За словами місцевих жителів, у Головківці дуже дбають про чистоту сортів, тому тут зовсім немає картоплі змішаних сортів. Селяни особливо пишаються своєю оригінальною синьою картоплею, з якої можна готувати цікаві страви.

Головне місце збуту — оптовий ринок у Черкасах, хоча в село приїжджають забирати бараболю і з інших міст Наддніпрянщини. Всюди знають, що головківська картопля — зі знаком якості. Окрім картоплі, в селі вирощують пшеницю, кукурудзу і соняшник. Проте найпопулярнішою культурою залишається картопля. Місцевий мешканець Валерій Марченко пояснює:

— У нас землі дуже підходять для вирощування картоплі. Дуже вона получається смачна. Бо даже завозили сорта, які не обладали великими смаковими якостями. А на нашій землі через 2-3 роки вона (картопля. — ред.) набувала набагато більших смакових властивостей. Це вже провірено.

Перші кроки

Навчання селян-учасників проєкту, що прагнули створити «тематичні» села, проходило у форматі тренінгів: усього до 10 занять. Оксана Почінська каже, що ці заняття дали поштовх до утвердження головної тематики:

— Протягом цих тренінгів нас не навчили, а просто підвели до цієї ідеї. Кожен міг свою тематику сам обрати.

У межах проєкту Оксана разом з іншими учасниками візитувала в Польщі. Протягом тижня вони відвідували польські «тематичні» села і дізнавалися, як ті розвиваються:

— Розповідали про все, що було нам цікаво. Без всяких, скажімо, згладжувань: як воно створювалося, як воно працює, які є важкі сторони в роботі, а які легші.

село Івківці, «Зерноленд»

За досвідом створення туристичного комплексу їздили й до сусіднього села Івківці, в якому діє проєкт «Зерноленд». На території колишнього колгоспу там створили сільськогосподарську атракцію, що знайомить зі старовинними предметами побуту і специфікою ремесел (детальніше про цей комплекс читайте в історії: Зерноленд. Повернути життя селу).

Протягом першого року навчання кожне село мало представити хоча б один тематичний захід. Оксана згадує, що тоді, 2014 року, ще не було спеціального приміщення. Захід із назвою «Площа розваг» вирішили проводити на вулиці, а виступити запросили гурток козацького гопака із Черкас.

Картопляні розваги у дії

Сьогодні Оксана Почінська працює в сільській раді села Медведівка, що неподалік від Головківки та Івківців. Також вона вже шостий рік опікується розважально-туристичними маршрутами, які знайомлять відвідувачів з різноманітними цікавинками про картоплю та Головківку:

— Ми тут дізнаємося про історію приходу картоплі на Україну, про різні властивості, наприклад, крохмалю; розповідаємо взагалі про Головківку, чим займаються в селі; робимо хімічні досліди, фізичні, добуваємо електроенергію з картоплі.

Розваги в «Академії картопляних наук» проходять на подвір’ї, а досліди — в автентичній хаті з мазаними глиняними стінами і сторічними дубовими дверима. Оксана говорить, що це подвір’я і будинок логічно впліталися в історію становлення проєкту:

— Був закинутий двір, який продавався за копійки. Мені сподобалося, шо там вид дуже гарний, недалеко від місця, де проходив перший захід. Усе це можна було пов’язати.

На екскурсії в «Академію картопляних наук» найчастіше запрошують організовані групи дітей — школярів з педагогами або ж батьків із дітьми. Протягом декількох годин відвідувачі беруть участь у квестах і спортивних іграх, а також вчаться виготовляти чіпси з місцевої картоплі.

Оксана Почінська розповідає, що у створенні «Картопляних розваг» їй допоміг педагогічний досвід:

— Я знаю, що дітям було би цікаво, як з ними поводитися. От ми знаємо, що картопля — це картопля, і що там цікавого? Але [тут] ми подаємо багато цікавинок, які в школі не проходять.

Завдяки «Картопляним розвагам» село стало більш відомим серед юних черкащан.

— Дуже цікавляться діти з міста. Тому що вони прибігають награтися, щось побачити, спробувати… Ми жаримо на вогнищі чіпси з картоплі, качаємо на отих столах лаваші такі і теж жаримо. Вони набігаються в лісі аж до «Живуна» (джерело у заповідному урочищі «Отаманський парк», що біля Головківки. — ред.), поїдять тут на природі, дізнаються щось і їдуть додому. З великою радістю обіцяють ще повернутися.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Оксана Почінська говорить, що такі проєкти, як «Картопляні розваги», потребують не великих коштів, а насамперед ідеї, яка б зацікавлювала. Для керівниці цей проєкт став можливістю під іншим кутом подивитися на звичні речі, а також ще одною причиною пишатися Головківкою:

— Це було щось нове, але в той час це і те, шо в нас, в принципі, є. Хоча це зовсім інший погляд, і мені стало дуже цікаво.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка тексту:

Марія Крикуненко

Редакторка:

Марія Горбач

Коректорка:

Ольга Щербак

Продюсерка:

Ольга Шор

Фотографиня:

Катя Акварельна

Оператор:

Павло Пашко

Олег Сологуб

Режисерка монтажу:

Оля Черник

Режисер:

Микола Носок

Більд-редакторка:

Катя Акварельна

Транскрибаторка:

Христина Архитка

Слідкуй за експедицією