зображення: asiatimes.com

Як отримати гроші для бізнесу в умовах війни

Share this...
Facebook
Twitter

Україна разом із партнерами вкладає чималі ресурси для боротьби з країною-агресором. Внутрішнім резервом цих ресурсів сьогодні є зокрема національний та місцевий бізнес. Українські підприємства постали запорукою економічної стійкості України, її спроможності боротися. Малий, середній та великий бізнеси в Україні — це податки, що фінансують наше наближення до перемоги; робочі місця, що вирішують проблему безробіття, спричиненого російським вторгненням; це люди, які, попри всі ризики, продовжують розвивати підприємницьку сферу у країні, наповнюючи її інноваціями та якісними відповідями на запити часу.

Водночас заснування бізнесу з нуля в умовах війни є складним завданням, зважаючи на непередбачуваність ситуації в країні. Та, попри всі перепони, українці продовжують шукати можливості для відкриття власної справи або розширення наявних потужностей, адже коли, як не зараз. Держава і міжнародна спільнота у свою чергу сприяють появі нових підприємств та бізнесів, створюючи помічні для цього грантові програми. 

Зібрали декілька українських та міжнародних програм, що націлені допомогти охочим заснувати власну справу. Також поспілкувалися з українцями, які успішно ними скористалися та поділилися своїм досвідом.

Українські програми

Грант єРобота — це допомога від держави для відновлення або створення власної справи, генерування нових робочих місць та здобуття потрібних на ринку праці спеціальностей. Програма охоплює мікрогранти від 50 до 250 тисяч гривень. Вона розрахована на всіх, хто хоче почати чи розвивати свій малий або мікробізнес. Кошти можна витратити на придбання обладнання, закупівлю сировини, сплату оренди, послуги маркетингу та реклами тощо. Отримувач гранту зобов’язаний створити щонайменше одне робоче місце. Подати заявку можуть як чинні ФОПи чи юридичні особи, так і майбутні підприємці. Графік подання заяв на 2023 рік доступний за посиланням.

Стартап-акселератор CfE Accelerator від Центру Підприємництва УКУ — це програма, що допомагає стартапам на ранніх стадіях розвитку стати успішним бізнесом. CfE Accelerator містить чимало корисних програм, учасники яких можуть отримати цінні знання, практичні навички у веденні підприємницької справи, експертне менторство, а також інвестиції. До таких програм належать: акселераційна програма (переосмислення стартапу, отримання необхідного інструментарію для подальшого його розвитку), пре-акселераційна програма (перевірка ідеї на життєздатність та її перетворення у початковий продукт), IdeasLab (студентська платформа, що допомагає розвинути підприємницьке мислення та спробувати себе в ролі стартапера), Meetups4Startups (неформальні зустрічі для стартап-спільноти). Детальніше ознайомитися з програмами можна за покликанням.

«Буткемп економічного відновлення» — грантова навчальна програма для українських підприємців, розроблена освітньою платформою Promotheus і Європейським банком реконструкції та розвитку. Програма допоможе запустити, відновити та масштабувати бізнес. Слухачі можуть пройти чотири курси, що пропонуються учаснику на вибір: «Як почати власну справу в часи невизначеності: покроковий гайд від ТОП-підприємців України», «CS50: Основи програмування для бізнес-професіоналів», «Зростайте до величі: розумне зростання для приватного бізнесу», «Фінанси для нефінансистів». Взяти участь в інтенсивному навчанні можуть майбутні підприємці, ВПО, які втратили роботу та шукають нові можливості, підприємці, які бажають відновити постраждалий від повномасштабної війни бізнес, власники мікро-, малого та середнього бізнесу, які прагнуть розвитку, всі, охочі пізнати, як працює процес заснування власної справи від ідеї до прибутку.

Міжнародні програми

Грант від МОМ (Міжнародної організації з міграції) – грантова програма для українського мікро- та малого бізнесу, фінансована Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Основною її метою є підтримка економіки України шляхом відновлення робочих місць та виробництва, а також задоволення попиту населення на критично важливі товари та послуги. Максимальна сума гранту становить 4,5 тисяч євро для мікропідприємств та 20 тисяч євро для малих підприємств. Грантові заявки розглядаються впродовж 2023 року. Останній місяць подання заявки – жовтень 2023 року. Подати заявку можуть малі та мікропідприємства, що релокуються або працюють в низці конкретних регіонів України. Більше про грант читайте за покликанням.

«Цифрова Європа» — програма, націлена здійснити цифрову трансформацію економіки та суспільства у країнах ЄС та асоційованих до програми держав, наділивши підприємців передовими технологічними навичками, заохотивши впроваджувати цифрові технології у бізнесі, а також зробити цифрові послуги легкодоступними для громадян і державних інституцій у цих країнах. Участь у заходах програми до 2027 року можуть брати юридичні та фізичні особи, зареєстровані в Україні. Детальні вимоги до учасників прописано в робочій програмі кожного конкурсу. Відкриття конкурсів має циклічний характер та відбувається на порталі Європейської комісії.

«Конкурентоспроможна економіка України» – програма USAID, що надає гранти українським переробним малим та середнім підприємствам приватної форми власності для підтримки інноваційної трансформації та розвитку. В межах програми буде видано до 25 грантів загальною сумою 2,5 млн доларів США. Бюджет грантової заявки складає від 75 тисяч до 100 тисяч доларів США. Прийом заявок розпочався 3 липня 2023 року. Кінцевий термін — 15 грудня 2023 року.

Програма YEP Accelerator — інтенсивна 3-місячна програма для стартапів, яким необхідна допомога та менторство. Акселераційна програма YEP проходить за сприяння американського регіонального Western NIS Enterprise Fund. Під час програми стартапи отримають грант у розмірі 2 тисяч доларів на маркетинг, кредити на 10 тисяч доларів на хмарну інфраструктуру, більше 60 годин менторських сесій та воркшопів, індивідуальний план розвитку і персонального ментора, співпрацю з успішними засновниками та партнерами. Програма проводиться двічі на рік. Наступний набір учасників розпочнеться у серпні 2023 року.

Успішний досвід здобувачів грантів

Ксенія виграла грант на власну справу та відкрила кав’ярню у Львові

Ксенія Клейнос — жителька Бердянська, яка у квітні 2022 року вимушено переїхала до Львова. Займається громадською діяльністю, проєктом психологічної підтримки вихідців із тимчасово окупованого міста на півдні України «Ми — Бердянськ». За кошти гранту «єРобота» відкрила кав’ярню під назвою «Дзендзик» у Львові. Малий та Великий Дзендзики — острови біля Бердянської коси. У такий спосіб Ксенія вирішила створити острівець Бердянська на заході України:

— Я евакуювалася до Львова у квітні минулого року. Перший час був певний ступор — не знала, що робити. Єдине, на що мала сили — це мріяти. Тоді я й згадала про нездійснену мрію відкрити власну кав’ярню.

Екстерʼєр закладу. Фото надане героїнею.

На порталі державних послуг «Дія» жінка натрапила на інформацію про можливість отримати грант для заснування власного стартапу. Вона розписала бізнес-проєкт, заповнила і подала заявку. За деякий час прийшла схвальна відповідь від Львівської  міської адміністрації. Ксенія захистила свій план, і проєкт погодили.

Жінка отримала грант у розмірі 240 тисяч гривень. За умовами програми засновниця повинна працевлаштувати двох людей у кав’ярню на два роки. За словами Ксенії, заклад схожий на хаб для бердянців, адже велика кількість вихідців з південного міста України сьогодні відвідує її кав’ярню. Зараз «Дзендзик» активно працює, вже маючи постійних відвідувачів — місцевих львів’ян. Також у закладі діє акція «підвішеної кави» — охочі можуть оплатити напій для майбутнього клієнта, який не зможе його придбати або для конкретно описаного відвідувача, наприклад, того, хто замовить каву італійською:

— Я помітила, що наші люди більше люблять пригощати когось кавою, аніж брати її безкоштовно.

Також Ксенія запустила серію листівок із Бердянська, які можна отримати, здійснивши донат для ЗСУ.

Листівки за донати. Фото надане героїнею.

Поки бізнес виходить в нуль, проте Ксенія має ідеї, як розвинути та піднести його до нового рівня.  

Ірина і Сергій Лещинські відкрили в Запоріжжі другий салон типографії

У січні 2023 року подружжя Ірини і Сергія Лещинських виграло державний грант на власну справу. За місяць після цього запоріжці відкрили салон типографії «Фокус», що став їхнім другим магазином. Перший подружжя заснувало за власні кошти три роки тому. Ірина розповідає, що за освітою вона економістка, але завжди хотіла стати дизайнеркою:

— Мені дуже подобалося створювати рекламні макети, банери. А працювати на когось не хотілося, тому започаткували власну справу.

Подружжя Лещинських біля старого салону «Фокус». Фото надане героями.

Лещинські стверджують, що без гранту їм не вдалося б реалізувати ідею відкриття нового салону типографії:

— До 24 лютого ми дуже хотіли розширитися, відкрити ще один салон. Проте розпочалася повномасштабна війна і всі плани анулювалися. Якби не грант, в умовах воєнного стану ми точно не змогли б заснувати цей бізнес.

Сергій та Ірина дізналися про можливість отримання гранту для розширення бізнесу в соцмережах. Восени 2022 року вони подали заявку, пройшли співбесіду в центрі зайнятості Запорізької області і після написання бізнес-плану 31 грудня отримали 200 тисяч гривень на відкриття власної справи — 140 тисяч пішло на обладнання і 60 тисяч на витратні матеріали. 

За місяць, освоївши кошти, пара придбала обладнання, найняла, відповідно до умов гранту, двох співробітниць і в лютому відкрила салон «Фокус». 

Новий салон типографії «Фокус». Фото надане героями.

Бізнес Лещинських успішно функціонує, розвивається та залучає нових клієнтів. Ірина розповідає:

— Після кожного успіху ЗСУ люди починають скуповувати магнітики із Зеленським та Залужним. Деякі відвідувачі їх колекціонують й періодично цікавляться, чи не з’явився якийсь новий патріотичний.

Микола і Всеволод Франки заснували платформу Ochi для зручного й оперативного отримання контактних лінз

Сервіс пропонує рішення для тих, хто потребує регулярної зміни контактних лінз. Після того, як клієнт прикріплює свою картку та вказує адресу доставки, він приймає рішення про частоту заміни лінз. Згідно з цією регулярністю, Ochi доставляють клієнту лінзи та необхідні засоби для догляду за очима. Оплата здійснюється автоматично з картки клієнта, а запас лінз постійно оновлюється. На сайті платформи клієнти можуть оформити підписку на найпопулярніші моделі контактних лінз та розчини від провідних виробників світу. Стартап Ochi базується на проблемі пошуку та купівлі контактних лінз, яку хлопці відчули на собі. Микола розповідає про зародження ідеї:

— Одного разу я забув про потребу замовити нові лінзи та переносив наявні, що призвело до сильного почервоніння очей і кератиту. Це змотивувало мене розробити рішення для всіх носіїв лінз, аби отримувати їх вчасно і зручно — з цього зародилася ідея проєкту Ochi. Я поділився нею зі своїм братом Всеволодом, який також виявив зацікавленість та підтримав стартап.

Брати Франки. Фото надане героями.

Ідея зародилася до повномасштабного вторгнення. Микола і Всеволод зробили тестовий продукт з вісьмома охочими — щомісяця відправляли їм лінзи та випробовували такий формат постачання. Після початку великої війни проєкт зупинився на кілька місяців. Всеволод розповідає:

— Коли минув шок і ми зрозуміли, що війна швидко не закінчиться, а рухатися потрібно далі, я вирішив, що потрібно прикладати зусилля там, де можу принести більше користі.

У квітні 2022 року хлопець звільнився з тодішньої роботи і віддався проєкту Ochi з головою. Впродовж літа брати тестували ідею, створювали сайт. Восени подалися на інкубаційну студентську програму для стартапів IdeasLab від Центру підприємництва УКУ. Там виграли грант у розмірі 5 тисяч доларів на розвиток ідеї:

— Завдяки програмі ми здобули цінні знання про те, як потрібно презентувати проєкт, що хочуть почути інвестори, що важливо для стартапів, куди варто рухатися.

Брати Франки. Фото надане героями.

Наразі Ochi — малий бізнес, що шукає своє місце на ринку. Платформа працює із кількома десятками користувачів. Засновники кажуть, що цього їм достатньо, адже головною метою вбачають не кількість залучених людей, а високу якість своїх послуг, аби поточні користувачі були максимально задоволеними та продовжували передплату на продукт. Всеволод зазначає:

— Ми тільки зараз отримали грантові кошти, які використовуємо на маркетинг та перевірку гіпотез. Зараз заощаджуємо кошти, роблячи все можливе своїми руками, оскільки на цьому етапі не можемо агресивно інвестувати. Останні дев’ять місяців ми працюємо на повну котушку і весь заробіток вкладаємо у розвиток нашого бізнесу.

Максим заснував програму комплексного лікування опіків та рубців для людей, постраждалих від війни, за підтримки приватних бізнесів

Максим Туркевич — студент Українського католицького університету та співзасновник українського волонтерського проєкту з естетичної медицини «Неопалимі». Спільно з батьком Олександром Туркевичем, лікарем-дерматовенерологом та онкологом, він створив програму медичної допомоги для тих, хто отримав опіки та рубці внаслідок воєнних дій. Цей проєкт спеціалізується на зовнішній реабілітації за допомогою лазерів, ін’єкцій та пластичної хірургії.

Максим Туркевич. Фото надане героєм.

Своєю діяльністю «Неопалимі» вирішують такі проблеми, як дороговизна лікування (12–15 тисяч доларів), нестача закладів медичної допомоги (чимало лікарень пошкоджено через війну), труднощі з отриманням медичної допомоги, зокрема у переселенців. Програма забезпечує системне лікування за інноваційними протоколами в більшості регіонів України та повертає якість життя постраждалим. Вона також допомагає нормалізувати сприйняття явища рубців та опіків у суспільстві. 

Проєкт заснували та запустили в листопаді 2022 року за власний кошт, але згодом до ініціативи приєдналися дистриб’юторські та виробничі компанії. На початку січня 2023 року партнерську співпрацю з проєктом розпочало Міністерство охорони здоров’я. Із червня 2023 року «Неопалимі» заручився підтримкою РНБО України. 

«Неопалимі» починали працювати командою з чотирьох людей. Сьогодні кількість залучених до проєкту людей зросла до шістнадцяти. Програма вже залучила більше 100 пацієнтів, 25 клінік та 15 областей до безоплатного лікування людей, які отримали ураження у вигляді опіків та рубців унаслідок воєнних дій з 2014 року. Наразі мають потужності для обслуговування більше 500 пацієнтів одномоментно. Максим розповідає: 

— Ми розвиваємо ринок естетичної медицини — формуємо більші можливості, більший запит, експортну спроможність української медицини. 

У планах «Неопалимих» — відкриття першого в Україні центру зовнішньої реабілітації, створення програми психологічної реабілітації для людей із зовнішніми ушкодженнями, втілення інноваційних наукових рішень на міжнародному рівні за рахунок унікального досвіду. Максим ділиться намірами: 

— Наразі шукаємо серйозне фінансування для адміністративних витрат, виплат зарплатні, оренди приміщень, відряджень та супутніх видатків. Зараз у нас стартовий річний бюджет складає 650 тисяч євро, і він буде ще більшим, адже потрібні кошти для збільшення обсягу та масштабу роботи. Ми націлені підвищити потужності до обслуговування 1000 пацієнтів на рік.

Зображення: Getty Images/iStockphoto.

В умовах повномасштабної війни Україна зіткнулася зі значними викликами, зокрема з потребою зберегти економіку. Попри всі труднощі, українці не здаються і продовжують працювати задля підтримки держави в складний час. Розвиток малого, середнього і великого бізнесу став однією з ключових складових забезпечення економічної та соціальної стійкості країни. Тому, незважаючи на виснажливі умови воєнного стану, Україна має розвивати підприємницьку галузь, аби створювати нові можливості та прогресивне майбутнє країни.

Над матерiалом працювали

Засновник Ukraїner:

Богдан Логвиненко

Авторка тексту:

Ірина Цехош

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка тексту:

Марина Єщенко

Збір інформації:

Софія Ляшенко

Більдредактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик

Слідкуй за експедицією