Гривня до гривні: як мотивувати донатити

13 квітня 2024
Share this...
Facebook
Twitter

Культура донатів на військо зародилася ще у 2014 році, з початком російсько-української війни. Та після 24 лютого 2022 року внески українців на потреби ЗСУ посилилися і стали вагомою частиною допомоги війську. Волонтери можуть гнучкіше і швидше знайти і привезти необхідну техніку, спорядження, авто, адже для держави потрібно більше часу, щоб розгорнути виробництво чи налагодити постачання. Українські волонтери роблять неймовірне, щоразу вдосконалюючи підходи до закриття потреб. Звісно, фонди й організації теж змінюються, шукають нові шляхи і переформатовують роботу. Як змінюється динаміка закриття зборів, що на неї впливає і як підтримувати рівень донатів — розповідаємо у матеріалі.

Раніше Ukraїner розповідав про те, як українці донатять кошти на військо у проєкті «Як ми збираємо мільйони». А також про різноманітні ініціативи, що підтримують армію.

12 лютого 2024 року співзасновник «Монобанку» Олег Гороховський оприлюднив дані, за якими з початку повномасштабного вторгнення на «банки» зборів надійшло 43,6 мільярди гривень. За статистикою, опублікованою «Монобанком» 30 грудня 2023 року, загальна сума донатів у 2023 році виросла більш ніж у три рази. Це 27,4 мільярдів гривень у порівнянні із 8,5 мільярдів у 2022.

Але окрема статистика за донатами у найбільших фондах відрізняється. 5,7 мільярдів гривень пожертвували українці для «Повернись живим» у 2022 році та трохи менше у 2023 — 4,5 мільярдів. Або 3,8 мільярдів до Фонду Сергія Притули за 2022 рік (дані на основі публікацій фонду у соцмережах) і 2,1 мільярдів гривень за 2023.  За даними дослідження компанії «Делойт» про споживацькі настрої населення у 2023 році 92 % українців донатять на ЗСУ або постраждалим від війни.  

«Благодійний фонд Сергія Притули»

У Фонді Притули кажуть, що українці донатять активніше, коли волонтери проводять мегазбори — як правило, обмежені у часі, з великими кінцевими сумами й амбітними цілями. У червні 2023 року таким став «Дістанемо ворога всюди», у межах якого вдалося зібрати кошти на вантажівки, човни, FPV-дрони. У липні — «Виявляємо — знищуємо» на 5 комплексів безпілотників, де за донат продали мапу з кабінету Кирила Буданова, начальника Головного управління розвідки (ГУР). На ній карта Росії розділена чорним маркером: деякі області опинилися в складі України, а інші — утворили свої держави. А восени — мегазбір «Рій помсти». За його результатами волонтери закупили 2000 FPV-дронів. Керівниця комунікацій Фонду Сергія Притули Анна Корж каже, що кількість донатів зростає у моменти, коли люди найсильніше прагнуть помститися росіянам:

— Донат — це дуже емоційна дія. Люди донатять тоді, коли розуміють і відчувають, що це потрібно, відчувають злість до ворога. Наприклад, у період з 20 грудня 2023, коли упродовж двох тижнів р**ня щоночі закидувала різні міста України «шахедами»  й ракетами, середньодобовий наплив коштів збільшився приблизно в чотири рази.

Фото: фейсбук-сторінка Сергія Притули.

У 2022 році фонд зосередився на купівлі пікапів для ЗСУ та карет швидкої допомоги, а у 2023 — бронетехніки. На початку повномасштабної війни платформи супутникового інтернету Starlink волонтерам доводилося шукати в США та Європі через знайомих, а зараз вдається купувати засоби зв’язку централізовано через фонд. Збір коштів «На помсту» організований фондом спільно з Сергієм Стерненком. Тоді у жовтні 2022 за добу вдалося зібрати 352 млн гривень — якраз після першої найбільшої на той час масованої ракетної атаки росіян 10 жовтня 2022.

Фото: БО «Благодійний фонд Сергія Притули».

Також за донати у 2023 році виникла можливість придбати більше далекобійних дронів, ніж минулого року. Анна ділиться, що це вдається через появу якісних українських виробників і через те, що люди розуміють ефективність таких засобів:

— Люди бачили результати роботи в наших соцмережах, тому збори-продовження спрацювали і люди знали, навіщо ми на це збираємо. А тривалі збори з партнерами передбачають, наприклад, різні активності, розіграші та стріми. І це також допомагає тримати увагу та нагадувати про необхідність донатити.

Фото: Благодійний фонд «Повернись живим».

Благодійний фонд «Повернись живим»

Для того, аби залучати більше людей до зборів, фонд «Повернись живим» часто об’єднує зусилля з українськими компаніями та бізнесом. Разом із мережею «ОККО» у 2023 році волонтери зібрали 400 мільйонів гривень у рамках проєкту «Око за око 2. Озброїмо ТрО до зубів», щоб передати підрозділам міномети та 200 крупнокаліберних кулеметів. 330 мільйонів гривень зібрали спільно з «Новою поштою» у рамках проєкту «Запакуй небо — прокачай ППО». Також проводили збір із компанією «Київстар» для закупівлі пікапів і обладнання для розмінування. Але щомісячна підписка й донати на рахунки фонду залишаються однією з найбільших частин допомоги війську, зазначає комунікаційниця «Повернись живим» Лілія Дворецька:

— Саме завдяки періодичним внескам наш фонд торік вклав тільки у підготовку Сил оборони до літньої наступальної кампанії понад 2 мільярди гривень. Ми закупили та передали війську 1 460 кулеметів і 1 000 ручних гранатометів, понад 2 500 одиниць коптерів різних моделей, майже 12 тисяч радіостанцій та 2 306 одиниць тепловізійної оптики. Спеціально для літнього наступу придбали за кордоном 93 нових пікапи. 

Фото: Благодійний фонд «Повернись живим».

Лілія додає, що мотивувати українців донатити вдається завдяки детальній звітності. Кожен благодійник може відслідкувати на сайті, куди фонд витрачає, зокрема його кошти. Також команда використовує для цього креативні інструменти — співпрацює з блогерами, співаками та спортсменами, щоб поширити збори на ширшу аудиторію, каже Лілія:

— Торік гурт «Крихітка» створив кліп на пісню «Ланцюг» для проєкту «Підтримай нескорених», аби зібрати кошти на реабілітацію ветеранів через спорт і забезпечити національну збірну України в Invictus Games. А капітан чоловічої збірної України з біатлону Дмитро Підручний долучився до нашого великого збору на забезпечення снайперів. На окрему банку він перераховував відсоток від призових після кожного етапу всього сезону 2023/24, а також розігрував призи серед тих, хто долучився. 

Госпітальєри

У добровольчій організації бойових медиків «Госпітальєри» кажуть, що на початку 2024 року на їхні банки зборів почали донатити менше. Через це вони почали більше співпрацювати з бізнесами та міжнародними організаціями, які допомагають купувати засоби тактичної медицини та закривати інші потреби. Наприклад, на пальне для Госпітальєрів Нова пошта щомісяця донатить 250 тисяч гривень. У лютому 2023 року волонтери придбали «Австрійку»  — евакуаційний автобус, названий за позивним Наталії Фраушер, парамедикині з «Госпітальєрів», яка загинула під час повномасштабного вторгнення. Завдяки цьому автобусу за рік парамедики здійснили близько 3 тисяч евакуацій. Менеджерка відділу партнерств «Госпітальєрів» Катерина Олійник ділиться, що на турнікети чи авто кошти вдається збирати простіше, ніж на їхній ремонт чи пальне:

— Причин зниження активності донатів чимало — і більше зʼявилося зборів, і ми перевели фокус. Турнікет, на щастя, став уже досить очевидною необхідною річчю, яка дійсно рятує життя. Автівка — також досить зрозуміла ціль. Вона допоможе працювати медикам, евакуювати поранених. А от пальне чи ремонт — цю історію неможливо закрити один збором. Це постійна стаття витрат, щомісяця наш батальйон потребує до мільйону гривень на пальне.

Фото: «Госпітальєри».

Фото: «Госпітальєри».

Зміна ситуації на фронті також значною мірою впливає на активність збору коштів для організації. Після підриву росіянами Каховської ГЕС «Госпітальєрам» одразу вдалося закрити великий збір і спрямувати кошти на гуманітарну місію у постраждалий регіон. Також завдяки цьому волонтери відкрили ветеринарний проєкт HospiTails для вивезення та лікування тварин, що постраждали від війни, який працює й до сьогодні. Катерина розповідає, що для того, аби мотивувати українців донатити, «Госпітальєри» діляться на своїх сторінках у соцмережах досвідом фронтових медиків, їхніми потребами та історіями допомоги пораненим:

— Ми розповідаємо історії людей — наших добровольців. Це дивовижні люди, які і в цивільному житті робили круті проєкти. Розповідаємо історії, як це бути «народженим» і «не народженим» для війни, як це стати бойовим медиком, як бути водієм фронтових доріг. Так наша аудиторія розуміє, хто такі добровольці та що їх спонукає продовжувати лупати цю шляхетну, але складну скалу.

Перша приватна мемарня

Спільнота «Перша приватна мемарня» починалася як канал з мемами, а переросла у багатотисячну потужну аудиторію, що за весь період повномасштабного вторгнення зібрала для потреб Збройних сил близько 63 мільйонів гривень, каже адміністратор Мемарні. Зокрема, 47,4 мільйона гривень за 2023 рік, що втричі більше, ніж у 2022. Успішними виявилися всі 212 зборів, які творці спільноти провели за два роки. Залучати користувачів донатити вдається з допомогою розіграшів та тісного зв’язку з аудиторією. Адміністратори проєкту проводять благодійні онлайн-трансляції, дарують підписникам техніку та сувеніри, заохочують жертвувати кошти мемами та жартами, каже адміністратор Мемарні, що лишається анонімним:

— Набагато важливіше, ніж дарувати щось за донати, мати «свою» аудиторію, мати зв’язок з підписниками, мати ком’юніті, яке готове допомагати в закритті зборів без всяких розіграшів та додаткових мотивацій. Але ми комбінуємо. Розіграші — це круто, вони пришвидшують збір, хоч багато людей донатять не заради перемоги у них. Був випадок, коли дві людини поспіль не хотіли брати консоль, яку виграли. А третій хлопець, якого обрав рандом, взяв, але пообіцяв знову розіграти, але вже на свій збір. 

Джерело: інстаграм-сторінка «Перша приватна мемарня».

Також на період різдвяних свят спільнота вже вдруге організовує Перший приватний волонтерський вертеп. Хлопці та дівчата співають колядки для львів’ян на вулицях міста й ходять домівками, збираючи кошти для ЗСУ. Також їздять з вертепом на схід і виконують різдвяні пісні для військових. Завдяки цьому вдалося придбати тепловізори, ремонти автомобілів, пальне, генератори і зібрати понад мільйон гривень.

Фото: Іван Магуряк. Джерело зображення: інстаграм-сторінка «Перша приватна мемарня».

Комік та волонтер Василь Байдак

Стендап-комік Василь Байдак від початку повномасштабного вторгнення організував десятки креативних зборів у своїх соцмережах і чимало благодійних концертів. Завдяки цьому українці задонатили для військових понад 32,5 мільйонів гривень. Активність донатів на збори стендап-коміка не зменшується. У 2022 році Василь почав зі збору на 80 тисяч, а наприкінці 2023 закрив масштабний на 7 мільйонів: 

Фото: Уляна Сподіна.

— Читаю про те, що зараз донатять менше, але я це читав і місяць тому, і два, і рік тому. Але не тому, що донатять менше, а тому що зборів стало більше. У сотні разів. Купа нових людей, які їх відкривають вперше. А ті, хто відкривали колись і закрили, продовжують. І з більшими сумами. Ростуть суми донатів від тих, хто і так донатить, бо вони бачать кількість зборів і повідомлення: «О, ну все, донатять менше», — їх криє сильніше, і вони беруть ще роботу, аби ще донатити.

Музичні відео, де Василь переспівує відомі композиції й закликає українців жертвувати кошти на БПЛА Shark, буси для розвідки, портативний антидрон, пікапи та FPV, набирають десятки тисяч лайків у соцмережах. Ще декілька способів, які використовував стендап-комік, щоб мотивувати аудиторію донатити — голосування коштами за його стрижку, обмін речей підписників на авто для ЗСУ, записи привітань із днем народження і коментування футбольного матчу. А ще, за словами Василя, у цьому допомагає міцний зв’язок з аудиторією:

— Комік виходить на сцену і говорить чесні речі про своє життя. Тому, мабуть, цей вайб чесності та щирості допомагає вибудовувати довіру. І тому люди донатять на аукціонах, на стрімах. Потрібно працювати над тим, щоб стало більше людей, які підтримують збори. Розкажіть сусіду, скажіть друзям, замовте рекламу у поштового голуба, напишіть у своїх медіа, розкажіть на подкасті, в інтервʼю, у маршрутці і не забувайте поширювати перевірені збори в інсті, ставити їм вподобайки, писати коментарі. Почніть і почнеться.

Колаж, згенерований із використанням ШІ.

Як інтегрувати донати у свій бюджет

Для того, аби мати змогу донатити регулярно, варто виділити відповідний відсоток коштів від кожного свого доходу. Також обрати декілька конкретних перевірених волонтерів або фондів, яким ви довіряєте і донатити щодня хоч по 5,10 чи 20 гривень. Зручніше буде налаштувати щомісячний платіж зі свого бюджету або поділити цей відсоток коштів на кожен день. Софія Анжелюк, консультантка з побудови волонтерських спільнот, ділиться в своєму дописі у фейсбуці, що залишає для донатів 10 % від кожної своєї заробітної плати — 7 % на допомогу ЗСУ і 3 % на інші ініціативи:

— З кожної заробленої 1000 гривень я відкладаю 70 на підтримку Сил оборони. До прикладу: ви отримали зарплатню близько 22000 грн. З них 1540 (7 %) — відкладаєте на підтримку Сил оборони. Розбиваєте цю суму на 30 чи 31 день, відтак отримуєте змогу донатити щодня близько 50-ти гривень. Завжди перевіряйте тих людей, кому ви донатите, читаючи звіти їхніх попередніх зборів. І реагуйте на підсвічені ними потреби, відтак допомагайте їм прицільно. Мені ж великою цінністю є закриття зборів, виловлених у постах друзів, колег чи знайомих. 

Софія каже, що донатити варто, пам’ятаючи про фінансову грамотність і про те, що завдяки цьому ми безпосередньо впливаємо на ситуацію на фронті. Також це може стати способом подякувати Збройним силам за захист та допомогти спрямувати свою злість на ворога в корисне русло:

— Донатити (як процес переказу своїх коштів на дрон, машину, тепловізор чи будь-що) реально чомусь допомагає тримати менталку під час обстрілів. Бо це те, як ти можеш ефективно провести час в укритті. Або, проклинаючи м*ск*лоту на весь трамвай у Німеччині (за ті ж обстріли, про які щойно прочитав у інтернеті), не лише провокувати усіх власників паспорта «фєдєрації» вийти з вагонів на наступній зупинці, а і кудись в діло спрямовувати свою агресію.

Над матерiалом працювали

Засновник Ukraїner:

Богдан Логвиненко

Авторка тексту:

Богдана Торба

Редакторка тексту,

Координаторка текстового напрямку:

Олеся Богдан

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Більдредактор,

Координатор фотографів:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка,

Координаторка контент-менеджерів:

Катерина Юзефик

Графічний дизайнер:

Арсен Шумейко

Графічна дизайнерка,

Координаторка напрямку дизайну:

Олександра Онопрієнко

Координатор напрямку партнерств:

Мар'ян Манько

Координаторка напрямку продюсингу:

Марина Мицюк

Координаторка сценаристів:

Карина Пілюгіна

Координаторка операторів:

Ольга Оборіна

Координатор режисерів монтажу:

Микола Носок

Координаторка транскрибаторів:

Олександра Тітарова

Копірайтерка:

Софія Котович

Головна копірайтерка:

Владислава Івченко

Керівниця з маркетингу та комунікацій:

Дар'я Чорноморець

Піарниця:

Валентина Ковальчук

Маркетологиня:

Дарина Іванова

Спеціаліст із реклами та аналітики:

Владислав Іванов

Координаторка соцмереж:

Анастасія Гнатюк

Менеджер із комерційних партнерств:

Сергій Бойко

Операційна менеджерка:

Людмила Кучер

Фінансовий спеціаліст:

Сергій Данилюк

Фінансова спеціалістка:

Катерина Данилюк

Руслана Глушко

Юрист:

Олександр Лютий

Архіваріуска:

Вікторія Будун

Івент-менеджерка:

Єлизавета Цимбаліст

Відповідальний за технічне забезпечення:

Олексій Петров

Слідкуй за експедицією