Підрив російськими військами греблі Каховської ГЕС і як наслідок розлив Каховського водосховища — масштабна трагедія та екологічна катастрофа для України. На жаль, українцям доводиться мати справу не лише з цим, а й із жорсткістю та підлістю російських окупантів. Якщо на підконтрольному правому березі Дніпра українська влада і волонтери можуть організувати евакуацію й допомогти потерпілим від затоплення, то на тимчасово окупованому лівому березі — це майже неможливо, і ситуація там погіршується ледь не з кожною годиною.
Ми зібрали свідчення про трагедію, розміщені в соцмережах, а також поспілкувалися з тими, кому вдалося вибратися на підконтрольну Україні територію, і тими, хто на зв’язку із близькими, які все ще перебувають у містах і селах тимчасово окупованого лівобережжя Дніпра.
Мешканці Олешок і Голої Пристані, яким вдалося вирватися на підконтрольну Україні територію, розповідають, що вони опинилися в пастці. Спершу російські військові переконували містян, що вода від підриву греблі Каховської ГЕС не прибуватиме, а тому потреби в евакуації немає. Ця дезінформація прирекла на смерть тих, хто не вибрався з районів, які пізніше все ж затопило. Дехто з людей втонув, а дехто, на щастя, вижив, але зостався без жодних засобів до існування в затопленому місті.
За свідченням місцевих, російські загарбники блокують шляхи виїзду з міст, не випускаючи за їх межі людей з українськими документами.
Росіяни мародерять і грабують будинки, в які ще можна потрапити. Наприклад, уже відомо чимало прикладів, коли окупанти конфісковували в людей металеві або пластикові човни з двигунами.
Підтоплені Олешки внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС, Таврія, 6 червня 2023 року. Фото: фейсбук спільнота міста Олешки.
Російські окупанти не пропускають до постраждалих міст українських волонтерів із гуманітарною допомогою. Загарбники на човнах патрулюють місто, ігноруючи людей і тварин, що тонуть або сидять на дахах будинків. Зафіксовані випадки розстрілу тих, хто намагався евакуюватись.
Сергій Кислиця. Фото: @UKRinUN.
«Росія продовжує відмовляти ООН у доступі на окуповану територію для надання допомоги потерпілим від затоплення», — затвітив 10 червня Сергій Кислиця, постійний представник України в ООН.
За даними МВС, станом на 12 червня внаслідок затоплення, спричиненого підривом російськими військовими Каховської ГЕС, загинули щонайменше 10 людей. Ще 42 вважають зниклими безвісти.
Однак ці дані не враховують ситуацію на тимчасово окупованому лівому березі Дніпра.
— На щастя, мене обійшла біда у вигляді води. Зупинилася у трьох будинках [від нас]. Ми хотіли запросити туди жити постраждалих від біди, адже мої батьки виїхали вже давно, але «гості» прийшли раніше — росіяни облаштували там «гуманітарний» пункт (качали воду з колонки і давали якусь їжу), водночас засіли на даху і спостерігали за українською армією. Звісно, навколо повно цивільних, тож із цим нічого не зробиш.
жителька* Олешок, у батьківському домі якої окупанти влаштували штаб
*
Тут і далі імена не вказано з міркувань безпеки.
— Моя одногрупниця Тетяна Гришко, яка проживала в місті Гола Пристань, під час евакуації 8 червня 2023 року попала під [російський] обстріл. Тетяна загинула, вона була вагітною і мала багато мрій на майбутнє!
приятелька загиблої мешканки Голої Пристані
— Річкова вода після підриву поступово відходить, але постає ще більша загроза для населення. 90 % міста затоплено. У цій воді перебувають тіла людей і тварин, які потонули. Затоплені будинки, вигрібні ями, очисні споруди, кладовище… Евакуацію окупаційна влада не проводить.
Із колодязів пішла брудна вода, непридатна для споживання — це 100 % смерть для людей. Без їжі можна протриматись деякий час, а без питної води — ні. Є дуже велика загроза зараження води і розповсюдження епідеміологічних хвороб.
мешканка Олешок
— Мої дядько і тітка зараз в Олешках. У перший день після підриву дамби вони намагалися виїхати. Росіяни в той же день поставили блокпости за затопленими зонами. Родичів не випустили з міста через відсутність російських паспортів.
— Дядько з чоловіками вже третій день виловлюють трупи, дістають [їх] із хат і роблять описи, щоб потім рідним повідомити. Каже, треба зараз якнайбільше ідентифікувати, бо жарко і вода прісна, розкладаються швидко. Загиблих дуже багато. Майже в кожній хаті є. І це лише там, де почала відходити вода…
жінка, родичі якої нині перебувають в Олешках
— Наш будинок розташований під самою річкою, тому затоплення було швидким. Я з дітьми майже одразу опинилася на даху. В домі навпроти мої сусіди — старенька бабуся і дідусь — вони до останнього сиділи на горищі. На дах вилізти вони не мали змоги. Я і мої діти чули, як вони благали допомоги. Вони кричали нелюдським криком, поки вода не поглинула їх будинок. Це жах.
Нас якимось дивом врятував місцевий житель. Поки ми пливли на моторному човні, бачили десятки втоплених домашніх тварин. Я побачила трупи втоплених людей, притиснула до себе дітей і закрила їм очі.
Поки ми пливли, також бачила гроби, які вимило зі свіжих могил на цвинтарі.
мешканка затопленого лівобережжя
