Як українська мова змінюється і змінює світ

Share this...
Facebook
Twitter

Українська мова стає зброєю, захистом і символом нескореності. Під час повномасштабної війни з РФ наша мова змінюється сама і змінює світ. Тепер у всіх на слуху слова українських стрілецьких пісень чи гасла на кшталт «Слава Україні! Героям слава!». На площах європейських міст люди виходять на акції з україномовними плакатами, а чимало зарубіжних волонтерів і політиків стараються говорити українською слова підтримки нашому народу.

Раніше ми вже писали матеріал про те, чому ж Росія так боїться української мови.

577 % — глобальний показник зростання зацікавленості вивченням української мови на платформі Duolingo (станом на 20.03.22). Найбільші цифри зафіксували у США, адже саме там найбільше користувачів цієї платформи для вивчення іноземних мов.

Ukrained — поняття, яке з’явилося у словнику англомовного сленгу Urban Dictionary, який наповнюють та редагують волонтери. У перекладі — «заукраїнити» або «бути заукраїненим» має кілька значень, що разом окреслюють нинішній стан і майбутні перспективи Росії через розпочату повномасштабну війну з Україною.

Коротка збірна версія:
— «… коли ти Росія і вдираєшся у країну, отримуючи у відповідь приниження на глобальному рівні»;
— «… коли друга за величиною держава з клептократичним устроєм вирішує напасти на сусідню мирну країну і зазнає такого удару у відповідь, що її економіка повертається в кам’яний вік»;
— «… коли ти відмудохав нападника так сильно, що ця ганьба передаватиметься у спадок від нього аж до його пра-правнуків».

«Рашизм» — ще одне нове поняття в лексичному запасі українців. Воно вказує на окупанта й характеризує його поведінку — «російський фашизм».

Написання назви Російської Федерації з маленької і дуже маленької літери

Цей мовний жест неповаги до країни-агресора можна було простежити в деяких медіа ще до початку повномасштабної війни з Росією (так, наприклад, писали «Свідомі»).
Після 24 лютого це стало більш поширеним медійним явищем. Варіантами «росія» і «рф» тепер послуговуються і користувачі соцмереж на своїх сторінках, і деякі ЗМІ та інформагентства («Hromadske», «Українська Правда» у своєму телеграм-каналі, «Бабель», «Накипіло», «Укрінформ», «UNN» та ін.). Також з малої літери пишуть і прізвище російського диктатора — «путін».

Написання цих слів з малої літери, звісно, не кодифіковане чинним українським правописом. Суб’єктивно таке рішення цілком зрозуміле українцям, однак у довгостроковій перспективі може призвести до плутанини у слововживанні.

Неологізми і фразеологізми воєнного часу

«Чорнобаїти» — постійно робити одне і те ж саме, не отримуючи іншого результати, та дуже страждати через це.
«Макронити» — робити дуже стурбований вигляд щодо певної ситуації, усім це показувати, але нічого не робити по суті.
«Затридні» — поставити собі нереалістичні плани та щиро вірити у їх успіх.

Ці та інші слова з’являються як реакція на актуальні події в Україні та світі. Доповнюють палітру і фразеологізми, що потребують знань контексту цієї повномасштабної війни. Наприклад, «як долар у Росії» (дуже дорогий) чи «не будь москалем» (не будь поганцем).

Значно розширився синонімічний ряд іменників на позначення російських окупантів: «орки», «русня», «русаки», «рашисти», «рузкі», «свинособаки».

Вживання цих емоційно забарвлених слів у побуті цілком доречне, а от у дипломатичній і медіакомунікації краще послуговуватися словом «росіяни», «російські військові», «російська армія» тощо, аби чітко фіксувати винуватців цієї війни.

Нині з’являються не лише нові фразеологізми, а й скоромовки. Так українська режисерка й акторка, авторка курсу роботи над власним голосом «Видихай і звучи 2.0» Поліна Коробейник створила добірку авторських скоромовок. Більшість із них — на злобу дня: «Клара для Карла вкрала байрактара» або «Чорної ночі червона калина хилилась хилилась під Хливнюка, та не схилилась, а розвеселилась» та інші.

Підтримка російськомовних українців, які вирішили перейти на українську

Українські університети ініціювали проведення розмовних клубів, щоб допомогти російськомовним українцям упевненіше почуватися, переходячи на українську. Такі ініціативи безкоштовні для вимушених переселенців.

Також доступні онлайн-формати навчання, що пропонують громадські організації. Подібні ініціативи допомагають подолати мовну стигматизацію українців зі сходу, які спілкувалися російською мовою через тривалу колонізацію Росією.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Аня Яблучна

Шеф-редакторка:

Євгенія Сапожникова

Редакторка:

Анастасія Гулько

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик