У ніч на 6 червня 2023 року російські військові підірвали греблю Каховської ГЕС. Так вони спровокували в Україні катастрофу, наслідки якої поки складно осягнути. Унаслідок цього теракту затоплені десятки населених пунктів. Із підконтрольних Україні територій триває евакуація, та мешканці тимчасово окупованого лівобережжя опинилися в пастці. Росіяни блокують евакуацію і обстрілюють тих, хто намагається вибратися самостійно.
Менш ніж за тиждень вода почала потроху почала відступати, оприявнюючи наслідки масштабного злочину росіян.
Про замінування греблі загарбниками українське керівництво й розвідка попереджали ще восени 2022-го. Увесь цей час саме представники РФ контролювали ГЕС і мали технічну спроможність здійснити теракт. Підрив ГЕС має найбільш масштабний вплив на природні екосистеми півдня України і всього Чорноморського регіону з початку повномасштабного російського вторгнення. Через затоплення страждає низка заповідних зон регіону, сільськогосподарських угідь тощо. Тож це не лише воєнний злочин, а й екоцид.
Повноцінно оцінити вплив російського теракту можна буде лише коли вода повністю зійде і коли Україна зможе деокупувати всю цю територію. Але вже очевидно, що через підтоплення постраждали як довкілля, так і низка об’єктів культурної спадщини Таврії. Україна втрачає культурні цінності — унікальні старовинні будівлі, експонати традиційного й сучасного мистецтва. Про деякі з них — у цьому матеріалі.
Загрожені або вже знищені культурні пам’ятки
Протягом років експедицій команда Ukraїner неодноразово відвідувала материкову Таврію та фіксувала історії людей, які з любов’ю творять і оберігають місцеві архітектурні та мистецькі пам’ятки. Нині на наших архівних кадрах із Нової Каховки, Олешок та інших місць ці об’єкти зображені такими, якими ми вже, імовірно, ніколи їх не побачимо. Поспілкувалися з героями наших давнішніх історій про нинішній стан таких об’єктів як «кам’яні вишиванки» та будинок-музей Поліни Райко.
«Кам’яні вишиванки». Нова Каховка, Таврія
Нова Каховка — місто на півночі Таврії, зведене в 50-х роках XX ст. для будівельників Каховського гідровузла. Художник-монументаліст, послідовник школи бойчукістів Григорій Довженко створив власний рецепт штукатурки і технікою різьблення по сирому тиньку прикрасив кожну будівлю старої частини міста. Його твори вважають унікальним мистецьким явищем, що в народі отримало назву «кам’яні вишиванки». Нині орнаменти під загрозою знищення.
— Найбільше постраждала споруда Літнього театру з найпершими і найбільшими «вишиванками». Вона майже повністю у воді. Оцінити наслідки зможемо вже після спаду води. Потрібно буде висушувати будівлі, відкачувати воду, промивати від липкого бруду, що залишиться на стінах.
Чекаємо деокупації, вже збираємо команду фахівців, волонтерів, і пишемо програму післявоєнного відновлення спадщини.
Тетяна Євсеєва
архітекторка, громадська діячка
Будинок-музей художниці Поліни Райко. Олешки, Таврія
Поліна (Пелагея) Райко відкрила для себе малювання у 69 років. Наприкінці життя, залишившись на самоті в будиночку на вулиці Нижній в Олешках, вона важко працювала, а на останні гроші купувала фарби. Кожну кімнату в будинку Поліна Райко розписала фресками на різні сюжети. Її роботи в стилі наївного мистецтва ставлять в один ряд із творами Марії Примаченко.
Мисткині не стало взимку 2004-го. Того ж року художники Станіслав Волязловський і В’ячеслав Машницький заснували Благодійний фонд імені Поліни Райко.
Про будинок Поліни Райко дбали активісти, та після окупації Олешок російськими військами у 2022 році, а тепер після затоплення міста внаслідок підриву загарбниками Каховської ГЕС, спадщина Поліни Райко може зникнути назавжди.
Співзасновник благодійного фонду ім. Поліни Райко В’ячеслав Машницький зник безвісти на окупованій території у жовтні 2022 року. Востаннє художника бачили на його дачі на Великому Потьомкінському острові.
— Інформації з дронів щодо будинку Поліни Райко зараз немає, проте я спілкувався з хранителькою музею. За словами її сусідки, будинок затоплено приблизно до даху. Частину фресок ми точно втратимо, чи витримає фундамент — подивимося.
— Справу про зникнення Слави [Машницького] веде слідчий. Є ще проблема через [підрив] ГЕС, бо дачу Слави знесло повністю. Там його ДНК, бібліотека і навіть маленький музейчик, наші спогади… Тобто новини є і їх немає одночасно. Це печалить, але ми на нього чекаємо.
Семен Храмцов
художник, представник благодійного фонду ім. Поліни Райко
Нині неможливо вповні оцінити обсяг завданої окупантами шкоди, та достеменно відомо, що таке масштабне підтоплення не минає безслідно. Кожен із об’єктів культурної спадщини постраждалого регіону зазнає пошкодження чи безповоротного руйнування.
Ось неповний перелік пам’яток і об’єктів культурної спадщини, які, ймовірно, постраждають від підтоплення, спричиненого підривом росіянами Каховської ГЕС:
– Монастир у селі Корсунка — пам’ятка архітектури XVIII ст.
– Дозорна вежа часів Вітовта Великого (XIV ст.) у селі Веселе
– дім-музей письменника Остапа Вишні у селі Кринки
– низка саманних хат — будівель, зведених за традиційною для півдня технологією із солом’яно-глиняних цеглин. Таких хат багато зокрема в Олешках, Голій Пристані, Рибальчому.
На межі безповоротних змін. Як природа потерпає від наслідків теракту на Каховській ГЕС
Понад 55 мільярдів гривень — такі орієнтовні збитки довкіллю завдала Росія терактом на Каховській ГЕС. Ці дані прем’єр-міністр України Денис Шмигаль навів на засіданні уряду 10 червня. Що й казати про кількість загиблих людей і тварин, які українцям іще тільки доведеться дізнатися, — цінність їхніх життів не піддається числовому вимірюванню.
Днями ми поспілкувалися з доктором біологічних наук, професором, завідувачем кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іваном Мойсієнком. Він був героєм нашої історії про Олешківські піски, яку ми випустили у травні 2021 року. За його словами, внаслідок підриву греблі в зоні ризику опинилися понад 60 об’єктів природно-заповідного фонду. Частина з них постраждає від затоплення, а ті, що вище Каховської ГЕС — від пересушування ґрунту. Разом із тим, експерти наразі не можуть належно документувати наслідки російського злочину, бо частина постраждалих територій усе ще під російською окупацією, а деякі з уже звільнених іще не повністю розміновані.
Ділимося думками експертів про поточний стан і наслідки від підтоплення двох природних об’єктів — Олешківських пісків і Кінбурнської коси. А ще публікуємо архівні кадри цих місцин, відзняті під час експедицій команди Ukraїner до повномасштабного вторгнення.
Олешківські піски, Таврія
Олешківські піски, що лежать на лівому березі Дніпра у нижній його течії, займають значну територію Таврії — понад 160 тисяч гектарів. Це унікальна для півдня України природна зона з незвичайними екосистемами та рідкісними видами рослин.
Територія Олешківських пісків — об’єкт української частини Смарагдової мережі Європи (Emerald Network) — мережі природоохоронних територій, створеної задля збереження видів та екосистем, що потребують охорони на загальноєвропейському рівні.
— Вплив [затоплення] на природу дуже значний. Мова йде про сотні рідкісних видів і мільйони особин. Це ендемічні види тварин, [тобто такі], які більше ніде у світі не трапляються. [Також] багато рослин, які включені в різні природоохоронні списки, світовий Червоний список, європейський Червоний список, — теж не витримують затоплення і загинуть.
Іван Мойсієнко
доктор біологічних наук, професор
Кінбурнська коса, Таврія
Кінбурнська коса — піщана коса неподалік міста Очакова. Її територія належить до Чорноморського біосферного заповідника. До російської окупації на півострові було найбільше в Європі поле диких червонокнижних орхідей, місцеві ліси були сповнені рідкісними видами тварин і рослин, а унікальні рожеві озера приваблювали туристів з усієї країни та закордону.
Фото: Павло Пашко.
За повідомленням Південного офісу державного підприємства «Ліси України», станом на вечір 7 червня Кінбурнська коса внаслідок підтоплення стала відділеною від материка, тобто наразі це острів. Наступного дня було затоплено вже 30 % лісових насаджень Кінбурнського лісництва.
Окрім цього, дані автоматизованої системи «Пожежі» свідчать про низку масштабних лісових пожеж на косі. Швидше за все вони також спричинені діями окупантів. Місцеві жителі вже не можуть загасити пожежі самостійно, бо окупанти розікрали спецтехніку.
Аналіз пожеж, зроблений працівниками нацпарку «Білобережжя Святослава» на підставі даних із супутників Sentinel-2. Джерело: Міндовкілля
Спеціалісти продовжують моніторити ситуацію, відстежувати рівень затоплення підконтрольних Україні частин регіону та поки що лише прогнозувати ймовірні наслідки. Однак усі вони вже зараз одностайно називають цей теракт росіян екоцидом.
Поки що неможливо зібрати повний перелік об’єктів природно-заповідного фонду України, які, ймовірно, постраждають від підтоплення, спричиненого підривом росіянами греблі Каховської ГЕС. Ось лише кілька, які дослідники вже зараз вважають загроженими:
– Причорноморський біосферний заповідник;
– Національні природні парки: «Нижньодніпровський», «Білобережжя Святослава»;
– низка заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи та пам’яток садово-паркового мистецтва;
– Дельта Дніпра (водно-болотне угіддя).
