Потенційно неприйнятний: як онлайн платформи обмежують контент українців

Зібрали різні випадки масового видалення контенту нібито делікатного характеру, а також приклади, як звичайні користувачі, бізнес і медіа виходять із таких ситуацій. Розповідаємо, що робити, якщо ваш контент таки потрапив на контент-перевірку платформ, які зараз радше схожі на діджитал-суддів.

Це ж було вже

Українських користувачів у соцмережах блокують уже не вперше. Ще на початку російсько-української війни, у 2014 році, десятки людей повідомляли, що їхні акаунти заморожували через атаки прокремлівських ботів. Цю інформацію у 2017 році підтвердила колишня помічниця держсекретаря США зі стратегічних цифрових технологій Мойра Вейлан. За три роки до цього українські користувачі Facebook збирали лайки, щоб отримати відповідь від очільника платформи Марка Цукерберга щодо відкриття українського офісу, а також попросити розглянути правомірність обмежень, які накладали на український сегмент. Цікаво, що тільки через 5 років після цього (у 2019-му) Facebook нарешті призначив менеджерку з публічної політики для України.

Однак тут важливо пояснити: принцип роботи Facebook не передбачає створення національних чи регіональних представництв. Те, що Україна отримала свого менеджера з публічної політики (відповідає за Центральну та Східну Європу) — прецедент, що став можливим завдяки розголосу проблеми та активному відстоюванню українськими медіаюристами.

Обмеження у соцмережах вже від початку російсько-української війни доходили до абсурду. Наприклад, у 2015 році один користувач писав, що Facebook заблокував його за публікацію цитати з вірша Тараса Шевченка: «Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями». Протягом наступних років у бан за слово «москалі» користувачі потрапляли ще не раз. У правилах Facebook чітко зазначено, що вони проти мови ворожнечі та ненависті, а ботоферми відстежують такі слова (наприклад, на позначення певного народу) і скаржаться саме на них. Але словниковий запас мови ненависті та ворожнечі — питання досить дискусійне. Щонайменше через те, що існує низка топонімів, які, виходячи з логіки корпорації Meta (управляє Facebook та усіма супутніми продуктами, а також Instagram і кількома месенджерами), зачіпають почуття окремих груп людей або є словами «делікатного характеру». Наприклад, в Україні — село Москалі, у Польщі — озеро Кацапка, а у Росії — село Хохли. Схоже, що тут логіка соцмереж трохи ламається. Компанія Meta визнає, що регіональні і лінгвістичні особливості слововживання важливі в контексті геополітичної ситуації, коли одні й ті ж поняття можна трактувати і нейтрально, і як мову ненависті. У першому випадку платформа їх залишить, у другому — видалить. Із хорошого: Meta стежить за тим, як розвивається і змінюється вжиток таких «чутливих» слів, а також не цурається казати, що інколи помиляється із застосуванням своїх політик.

Ігор Розкладай, юрист Центру демократії та верховенства права (Цедем) додає:

— На сьогодні найближчим в часі документом, що певним чином врегулює онлайн гравців, стане Акт про цифрові сервіси ЄС. Він уже на фінальній стадії ухвалення. Цей документ запровадить базові вимоги щодо діяльності онлайн платформ, видалення контенту, подання скарг і апеляцій. Однак не вирішить проблеми, що стосується контенту про війну.

Закликаю українських філологів і лінгвістів таки зробити семантичний аналіз слів, які платформи регулярно і вперто блокують. Потрібно фахово обґрунтувати, які поняття є прийнятними, а які ні, і на основі цього запропоновувати платформам переглянути цей словник.

Проте за цитату класиків можуть заблокувати не тільки за наявності в ній слова «москаль». Скажімо, у вересні 2021 року Олені Павловій, авторці відомого персонажа Кота Інжира, Facebook заблокував ілюстрацію класиків української літератури з підписом «Читайте класиків, лайкайте котиків».

Останніми роками у Facebook та Instagram блокують не тільки за висловлювання ненависті до країни-агресорки, а й за публікацію нібито особистих даних і порушення правил спільноти. Українська Facebook-спільнота має кілька таких промовистих випадків невиправданого заморожування сторінок, оскаржити які не вдалося. Наприклад, 15 червня 2021 року в бані з невідомих причин опинилася одна з найбільших львівських груп у Facebook — «Людоньки, порадьте» (360 тис. користувачів на мить блокування). А в грудні того ж року — одна з найбільших київських спільнот «На Теремках» (понад 31 тис. користувачів на мить блокування). Цей паблік заблокували через те, що адміністратори запостили кілька дописів із втраченими документами (щоб знайти їхніх власників), а це за правилами соцмережі — порушення правил конфіденційності. Хоча, за словами адміністратора групи Богдана Гдаля, вони замальовували особисті дані, адже про такі вимоги знали заздалегідь.

Цифрова турбота про українців

Нова хвиля блокувань почалася разом із вторгненням РФ 24 лютого 2022 року. Українці генерували і продовжують генерувати шалену кількість контенту, що є не тільки рефлексією на всі події, а й способом інформаційної боротьби з російськими загарбниками. Однак іще напередодні вторгнення були прецеденти обмежень деяких користувачів. Наприклад, 23 лютого 2022 року Twitter заявив, що помилково призупинив акаунти кількох OSINT-репортерів, які писали про нарощення сил російської армії поблизу території України. Серед них був співведучий подкасту The OSINT Bunker Кайл Глен і засновник, волонтер українського проєкту InformNapalm Роман Бурко. Тоді журналісти зазначали, що їхні акаунти атакували (не виключено, що кремлівські боти), адже вони неодноразово публікували розслідування про фейки російської пропаганди.

Швидко реагуючи на світовий порядок денний, Facebook і Twitter іще вранці 24 лютого взялися за цифрову бліц-просвіту українців, які прокинулися в країні, де оголосили воєнний стан. Twitter Safety опублікував тред із порадами, як захистити облікові записи, якщо користувачі не впевнені в безпеці своєї інформації. «Користуючись Твіттером у зонах конфлікту або інших зонах підвищеного ризику, необхідно знати про способи керування профілем і цифровою інформацією», — йдеться у дописі. У твітах детально розповіли, як користувачі можуть створити надійніші паролі, запровадити двофакторну аутентифікацію, зробити свої твіти приватними та вимкнути показ місцезнаходження. Тред доступний англійською, українською та російською мовами.

У Meta для безпеки українців запустили функцію, що в один клік дозволяє обмежити для інших користувачів перегляд вашої сторінки та контенту у Facebook. Також у ніч із 23 на 24 лютого в компанії створили Центр спеціальних операцій для реагування на дії в платформі в режимі реального часу.

Тимчасове право на ненависть

Зважаючи на обставини воєнного часу в Україні, компанія Meta намагалася адаптувати політику контенту, вибудовану довкола понять політичного нейтралітету.

У відповідь на численні заяви від українського уряду, громадськості та в деяких випадках власних працівників, міжнародні платформи в березні переписали свої правила, щоб боротися з російською пропагандою та захистити українців в інтернеті. Зокрема, було заблоковано акаунти та знижено рейтинг державних ЗМІ Росії, таких як Russia Today, які зібрали величезну кількість підписників у всьому світі на різних онлайн-платформах. Дбаючи про безпеку і мінімізування кількості дезінформації, в Instagram почали приховувати інформацію про підписки і спільних підписників у користувачів із України та Росії. Ця опція також прибрала з поля зору українських Instagram-користувачів профілі росіян, на яких наклали санкції через підтримку війни і режиму Путіна.

Також у березні компанія Meta тимчасово дозволила українським користувачам висловлювати свої емоції про окупантів. Фразу «смерть російським загарбникам» на який час забрали з переліку насильницьких висловлювань, заборонених правилами соцмереж. Уперше про ці зміни заявили в Reuters з посиланням на внутрішні електронні листи до модераторів контенту. Відтак у Facebook та Instagram тимчасово можна було публікувати повідомлення з побажаннями смерті Путіну чи російським військовим. Дозвіл стосувався користувачів з України, Вірменії, Азербайджану, Естонії, Грузії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини та навіть Росії. Однак на території країни-агресорки цей жест, звісно, оцінили як завжди — хвилями обурень і заборон соцмереж як «екстремістських» компаній. Посольство РФ у США опублікувало обурений твіт та закликало «припинити екстремістську діяльність Meta і вжити заходів для притягнення винних до відповідальності», а «Роскомнадзор» ввів санкції проти Facebook та Instagram.

Уже за місяць, коли українські користувачі почали розповідати правду про звірства російських військових у Бучі, компанія Meta повернула свої обмеження, що стосувалися переліку насильницьких висловлювань.

«Твітер мене знову заблочив, бо він не хоче, щоб люди дивилися на смерті людей, які чинили росіяни. Ні, він не заблочив акаунти російських пропагандистів і державних діячів, які заохочували ці звірства, він заблочив мене і ще десятки інших, які про це писали», — написав 5 квітня блогер, CMO «Львів Онлайн» Петро Нек. Його акаунт заблокували за публікацію фотографій загиблих із Бучі.

Того ж дня користувачі почали повідомляти, що Instagram обмежує показ хештегу #BuchaMassacre. Правилами платформи заборонено поширювати сцени насилля, тож пости з таким хештегом автоматично блокували. «Деякі учасники спільноти поскаржилися, що деякий контент може не відповідати правилам», — вирішили платформи. Однак усі знали, хто такі ці «деякі» і що насправді ховається під цим «деяким контентом». Вочевидь, Instagram вважає, що їхній публіці краще продовжувати лайкати котиків, красиво сервіровану їжу і «фільтровані» селфі, а не бачити реалії російсько-української війни.

У червні ситуація повторилася з хештегом #russiaisaterrorisstate. Із ним користувачі публікували контент, що доводив систематичні прицільні обстріли армією РФ цивільних споруд із людьми всередині. Щоб обійти обмеження і таки показати світові правду (бо російські пропагандисти чи не в кожному злочині своєї армії звинувачують ЗСУ) українці змінювали хештег на #russiaterroriststate (без «is»). Фактично, користувачі могли публікувати дописи із цим хештегом, але він не відображався у стрічці інших користувачів і не показував частину цих нових постів. Meta стверджувала, що вони не накладали спеціальних санкцій. Алгоритми обмежили показ цього хештегу, бо на нього багато скаржилися. Кого не влаштовував цей хештег — відповідь очевидна.

Із початку літа 2022 року ситуація із масовим і часто необґрунтованим блокуванням контенту українських користувачів починає загострюватися. Українці не здаються без бою, навіть на цифровому фронті. Але навіть фото українського паспорта Instagram може розцінити як «потенційно неприйнятний контент». Швидше за все таке трапляється через російських користувачів, які поскаржаться на пост, або ж хибне трактування алгоритмами (як поширення особистих даних), що можна окреслити поняттям «false positive», коли алгоритм знаходить помилку там, де її нема.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у травні зустрічався із президентом з глобальної політики компанії Meta Ніком Клеггом. Вони обговорювали блокування у соцмережах Facebook та Instagram частини контенту про російсько-українську війну. Зокрема, про полк «Азов», що внесений до списку заборонених організацій у Meta, бо їх вважають іноземним терористичним угрупуванням. Це, звісно, є упередженням, до формування якого теж роками докладалися російські пропагандисти, поширюючи фейки. Михайло Федоров, зрештою, запевнив: «Багато рішень вже зроблено. Багато рішень буде у майбутньому, в найближчий час. Ми продовжуємо співпрацю. Впевнений, що блокувань і обмежень контенту буде менше і більше людей по всьому світу буде знати про те, що реально відбувається в нашій країні».

19 липня Міністерство культури та інформаційної політики України разом із Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) запропонувало державним органам і громадським організаціям просувати єдину позицію щодо усіх обмежень (у тому числі і блокувань), які висувають платформи із протидією дезінформації.

Усіх не перебанять

Як тільки платформи починають обмежувати чи видаляти певний контент, спрацьовує ефект Барбари Стрейзанд — феномен, коли при спробах видалити якусь інформацію люди починають поширювати її ще більше.

Так трапилося із цитатою загиблого на фронті київського активіста Романа Ратушного, що стала своєрідним гаслом-інструкцією для українців про те, як треба поводитися з російськими окупантами. «Чим більше…», — неодноразово писав активіст. 14 червня повідомили, що Роман загинув. Того ж дня користувачі соцмереж поширювали його фразу-заповіт, а платформи — видалили цей твіт зі сторінки активіста та військовослужбовця. Але це не зупинило українців. У всіх соцмережах користувачі почали масово публікувати скріншоти з цитатою Романа й текстом «Усіх не перебанять». В якусь мить Twitter-стрічка стала суцільною цитатою Романа Ратушного.

Випадки, коли багато користувачів соцмереж публікують схожий контент на одну тему чи з одним формулюванням, відбуваються не лише через видалення контенту, а й під час блокування інших користувачів, щоб у такий спосіб їх підтримати і привернути увагу до проблеми. Ще один випадок — коли спільнота починає жартувати про щось актуальне.

Коли алгоритми соцмереж маркують довколавоєнний контент українських користувачів як «делікатний», доносити правду світовій спільноті допомагають ілюстратори й художники. У своїх роботах (малюнках, гіфках, відео тощо) вони можуть більш вільно рефлексувати про все, що відбувається, навіть якщо відтворюють жаскі фото із загиблими чи з місця скоєння злочинів РФ практично без змін, використовуючи доступні їм художні засоби. Такий контент значно рідше видаляють із соцмереж, навіть якщо він містить слова, що входять у перелік «тригерних». Таке ситуативне мистецтво набуває значення не тільки як творчий жест, а й як один зі способів документування дійсності без цензури.

Блокування активістів у Twitter

Twitter почав блокувати аккаунти українських активістів, волонтерів і журналістів, особливо якщо ті проводять благодійні збори коштів для допомоги ЗСУ і цивільним, які постраждали від війни. Тільки з початку квітня 2022 року було заблоковано кілька десятків акаунтів. Деякі вдалося «відбити» та розблокувати, а деякі — досі знаходяться у кібертюрмі. В бан відправляли:

– журналістку й волонтерку Яну Супоровську;
– громадського активіста і керівника військового напрямку Благодійного фонду Сергія Притули — Романа Сініцина;
– журналіста та співведучого шоу «Право на поплаву» Олега Новікова;
– блогерку й волонтерку Олю Супрун;
– громадську активістку, ​​координаторку фонду Сергія Притули у Львові — Меланію Подоляк;
– волонтерку, співзасновницю фонду «Паляниця» Алісу Чирву;
– волонтерку та військовослужбовицю Марію Смирнову;
– волонтерку, проджект-менеджерку SarTech Юлію Напольську
та десятки інших користувачів.

За що ж блокують українських активістів, волонтерів і журналістів? За все підряд, буквально. Запостили фото з місця злочину із загиблими — в бан. Комусь не сподобався твій твіт чи реплай — у бан. Хтось знайшов старі твіти з номером картки — неодмінно прилетить скарга за нього. Написали про те, що деякі українці шкодять безпеці держави — в бан.

Допомагають визволяти Twitter-аккаунти українських користувачів із кібертюрми Львівський Медіафорум (LMF), Міністерство цифрової трансформації України та інші довірені партнери. Мінцифри на момент публікації (25 липня 2022. — ред.) продовжує працювати з черговим випадком блокування Twitter-аккаунта Євгена Ліра — українського письменника, перекладача і волонтера. Вперше його акаунт був заблокований у грудні 2021 року, коли він зняв документальний фільм «Могила тіней» та намагався зібрати кошти для допомоги музею «Кам’яна Могила» на Подніпров’ї та Запоріжжі. Тоді його заблокували через скарги на чеки. Зараз аккаунти Євгена Ліра блокують через його активну волонтерську діяльність — він постійно збирає кошти для українських військових. Російські ботоферми та інших недоброзичливців Євгена це, звісно, не влаштовує. Тому вони найперше вишуковують таких відомих активістів, як він, із великою та лояльною авдиторією, й закидують скаргами.

Після блокування Євгена твіттеряни масово писали прохання про його розблокування, а частина цих твітів стала настільки вірусними, що фраза «He’s a Ukrainian volunteer» залетіла у тренди соцмережі.

Не активістами єдиними

Медіа теж потерпають від постійних блокувань їхнього контенту в соцмережах. Наприклад, у червні сторінку «5 каналу» у Facebook видалили. Офіційна причина від компанії Meta — «ворожі висловлювання» (з ким не буває в час війни, якщо писати про російських окупантів та їхні злочини).

А медіа «Ґрунт», що раніше був Telegram-каналом «Україна: оперативно», створеним у перший день повномасштабної війни, дістається чи не щодня. Наприклад, платформи видаляли їхній допис про «Цвіт нації» — українських захисників, які загинули під час повномасштабного вторгнення. За словами редакції, причина такої модерації їм невідома, просто одного дня прийшло сповіщення про бан. Деколи команда публікує один і той же матеріал по кілька разів, щоб його таки побачили користувачі, а також намагається «цензурувати» тригерні слова.

Зі свіжих кейсів «Ґрунту» — видалені модераторами Instagram дописи про те, хто шкодить Україні та чому українці мають памʼятати кожну історію наших захисників. Дописи не містили неприйнятних слів, а ті, що могли потенційно такими бути, на зображенні про всяк випадок візуально зацензурували, використовуючи зірочки. Загалом у виданні кажуть, що під «модерацію» лише за половину липня потрапило 4 дописи, що є досить високим показником (загалом команда публікує від 10 до 14 дописів на тиждень).

Українські видання використовують різні способи обійти загрозу блокування, щоб читачі таки мали доступ до їхнього контенту. Один із варіантів — візуальна цензура низки слів і словосполучень, пов’язаних із РФ. Тільки якщо раніше достатньо було запікати слова «москалі», «рашисти» чи «русня», то зараз це бажано робити навіть із назвою країни-агресорки. Матеріали Ukraїner теж неодноразово зносили в Instagram за нібито порушення правил спільноти.

Ще один вихід із ситуації — обрати іншу платформу для публікації «проблемного» матеріалу. Найчастіше таким запасним медіамайданчиком стає Twitter, де модерація таких дописів не завжди така сувора, як у Facebook та Instagram. Яскравий і дещо іронічний приклад — випадок із медіа «Свідомі», в яких Instagram видалив пост про те, як Instagram видаляє пости.

Усі такі блокування негативно впливають на охоплення сторінок: бани та видалення дописів призводять до тіньових банів (їх іще називають тіньовим блокуванням), суть яких у тому, що користувач може одразу й не зрозуміти, що потрапив під такі «цифрові санкції». Він не отримує жодних сповіщень про тіньове блокування, а будь-який створений ним контент інші користувачі не бачать. «Одужання» від тіньового бану може тривати тижнями, а то й місяцями. Та найгіршим для медіа може стати видалення акаунту без можливості відновлення після кількох попереджень від платформи.

Не захищені від блокувань і видалення дописів і держслужбовці. Скажімо, у 2021 році допис Євгена Перебийноса (до середини липня 2022 року — посла України в Чехії) із критикою слів Путіна про «адін народ» Facebook видалив, бо він нібито розпалює мову ворожнечі.

У сусідніх соцмережах — не краще

Модерування контенту українських користувачів під час повномасштабної війни викликає дуже багато питань, які залишаються риторичними. Алгоритми дійшли до такого абсурду, що Instagram блокує фото з українською черешнею (необразливий допис з красивими світлинами в каруселі) або позначає поезію як контент для користувачів віком 18+. У інших випадках платформи просто обмежують свободу слова, а деколи, виходить, грають на користь країни-агресора. Платформи блокують контент українців, а росіяни тішаться, адже це вони набігають і скаржаться на дописи. Це один із плацдармів гібридної війни, коли цифрові атаки впливають на загальну обстановку російсько-українського протистояння.

Обмеження контенту є не тільки у Facebook, Instagram чи Twitter. Українські користувачі LinkedIn скаржаться, що соцмережа активно блокує їхні дописи про війну (при цьому не блокує російську пропаганду). Вони навіть створили петицію, де описали свої вимоги та зауваження до платформи. Скарги на акаунти українських користувачів зазвичай надходять від російських ботів та акаунтів, попри те що ця соцмережа ще з 2016 року не працює в Росії. Тоді РФ внесла її до реєстру порушників закону, тож зайти на ресурс досі можна тільки через VPN.

Видаляє публікації про війну в Україні і TikTok, бо їхні правила забороняють політичний контент. Тут можуть швидко прибрати зі стрічки матеріали, що зображають насильство або мають «чутливі» сцени чи слова, за які так само «карають» на платформах.

Ще один промовистий кейс трапився з українським розробником Alty, які створили мобільний застосунок РКИН (від назви «Русскій воєнний карабль, іді на…!»), який відстежує втрати російських окупантів у війні. Компанія отримала попередження від Apple, яка вимагає видалити із застосунку дані про кількість ліквідованих російських солдатів на території України, розцінюючи цю інформацію як потенційно неприйнятну.

Що робити, якщо вас заблокували?

Якщо ви вважаєте, що контент, на який поскаржилися, не порушував стандарти спільноти — подавайте апеляцію і будьте готові до довгої боротьби й відстоювання своїх прав.

Якщо ви отримали сповіщення про блокування — дійте за інструкціями.

В повідомленні про бан буде посилання, за яким можна перейти, щоб подати апеляцію та дізнатися, яку ще інформацію необхідно підготувати для відновлення допису чи акаунта. Зазвичай соцмережі просять надати скан-копію документа, що підтверджує особу, а також аргументувати ваше оскарження.

Якщо і це не допоможе — звертайтеся по фахову допомогу. Наприклад, LMF допомагає активістам, медіа та журналістам у межах своєї Програми невідкладної підтримки медіа.

Мінцифри також розглядає окремі випадки блокувань. Звернутися за допомогою можна написавши на їхній емейл: [email protected].

Якщо ви не отримали сповіщення про блокування («тіньовий бан») — наберіться терпіння й очікуйте.

На жаль, поки що немає стовідсотково дієвих механізмів боротьби з такою «цифровою санкцією», бо в цьому випадку Instagram сам встановлює і знімає обмеження. Але варто спробувати написати в підтримку соцмережі. Варто знати, що «тіньовий бан» інколи трапляється через збої на платформах, тому бажано час від часу перевіряти, чи показує соцмережа ваші публікації у видачі (шукайте свій контент у пошуковику соцмереж за хештегами та ключовими словами).

Щоб уникнути блокування, уважно вивіряйте свій контент перед публікацією, чи не порушує він стандарти спільноти (наприклад, у Facebook та Instagram) а також правила спільноти від Мeta.

Команда LMF, яка допомагає рятувати аккаунти, нагадує: пам’ятайте, що поскаржитися можуть на будь-які слова та словосполучення, пов’язані з РФ і росіянами («русня», «рашисти», «свинособаки», «москалі» і навіть «ruzznya»тощо). Деякі медіа та користувачі перестраховуються і «зірочкують» навіть слово «Росія».

Правила Twitter і Meta забороняють публікувати особисті дані (номери банківських карток, телефонів, адрес, чеків, де видно банківську інформацію тощо). Тож якщо ви хочете, до прикладу, зібрати кошти на волонтерські потреби — використовуйте сайт Quicknote. Він допомагає безкоштовно згенерувати «нотатку» з вашими даними, щоб потім розмістити лінк на неї у твіті. Так ваш допис і аккаунт не заблокують. Ще один варіант — надсилати дані для оплати в особистих повідомленнях на запит.

Якщо вам вдалося відстояти акаунт і повернутися з кібертюрми — обмежте на деякий час коло читачів і видаліть всі можливі тригерні дописи, щоб за профіль не довелося битися ще раз.

Пам’ятайте про цифрову безпеку, не бійтеся розповідати світові правду і підтримуйте інших користувачів у цьому цифровому протистоянні.

Із 24 лютого Україна щоденно переживає воєнні злочини, масштабів яких до цього не бачив сучасний світ. І коли соцмережі, що вже давно виконують роль найоперативніших і найбільших за охопленням медіа, так очищають інфопростір від війни, яка стала частиною реальності українців, — це мало чим відрізняється від цензури доінтернетних часів. Сучасні соцмережі не можуть бути відстороненими й нейтральними, інакше вони створюють альтернативну інформаційну реальність і не виконують свою основну задекларовану функцію — допомагати людям взаємодіяти, ділитися важливими новинами та брати участь у соціальній активності.

Оскільки перемогу в гібридних війнах здобувають і на реальному, і на інформаційному фронті, соцмережі — зброя, доступна кожному. Що більше українці розповідатимуть світові про звірства РФ, то вищі шанси якнайшвидше зупинити й покарати країну-агресорку.