Чимало українців — 65 % — мають серед близьких тих, хто воював чи воює на фронті у повномасштабній фазі російсько-української війни. Про це свідчать дані опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного у вересні 2023 року. Саме родини часто опікуються допомогою близьким, які воюють: шукають додаткове спорядження, розбираються в юридичних і бюрократичних процесах, організовують збори тощо. Це зовсім не прості завдання, що вимагають ресурсів та обізнаності. Щоб допомогти військовослужбовцям та їхнім близьким вирішувати юридичні питання, команда ГО «Принцип» створила сайт «Правовий навігатор», де зібрала інструкції та практичні поради. Співзасновниця проєкту і правозахисниця Любов Галан розповіла, із якими поширеними випадками може допомогти цей ресурс. Як вдосконалити саму систему юридичної взаємодії військовослужбовців із державою — прокоментувала Ірина Дідковська, юристка профільної ГО «Громадський рух “Жіноча Сила України”».
Близько 261 тисяча осіб були у складі ЗСУ до повномасштабного вторгнення. Зараз їх понад 700 тисяч. Масова мобілізація військовозобов’язаних і резервістів спричиняє низку викликів, які можуть потребувати, зокрема, юридичного врегулювання. Часто рідні людей, які воюють, самостійно розбираються, на які пільги вони можуть розраховувати, як гарантуються відпустки близької людини; у разі поранення військового — супроводжують з перших етапів лікування, шукають реабілітаційні центри; у разі зникнення чи полону — ведуть комунікацію зі слідствами.
Через прогалини у правовій системі, людський фактор та інші чинники можуть траплятися історії, що залишають сім’ї військових без належних прав. Наприклад, медійна ініціатива за права людини розповідає про батальйон морської піхоти, який помилково визнали таким, що добровільно здався в полон у Маріуполі. Пізніше слідство встановило помилку і визнало, що фактично командир батальйону ввів бійців в оману і здав у полон. Однак якби сім’ї за це не клопоталися, то справу могли залишити з помилковим висновком. Відповідно, родини не могли б отримувати щомісячні виплати, а на повернених полонених чекала б кримінальна відповідальність. Оскільки наодинці розібратися у правовій системі буває важко, ГО «Принцип», поруч з іншими правозахисними організаціями, допомагає родинам зрозуміти та захистити свої права.
Основна потреба — зрозуміла інформація
Коли рідна людина мобілізується до війська, її сім’я та близькі також адаптуються до нового життя. У контексті повномасштабного вторгнення та воєнного стану бути родиною військовослужбовця — це досвід національного масштабу: за підрахунками Міністерства у справах ветеранів, після завершення війни в Україні буде приблизно один мільйон ветеранів та три мільйони членів їх родин. Правозахисниця Любов Галан розповідає про шлях родини військового:
— Мобілізація — це те, що вириває рідну людину з вашого життя. Тобто це не контрактна служба, коли людина свідомо йде, а в неї зараз обов’язок — піти служити. Родини мають дати відповідь на питання: як у нашій сім’ї це відбувається? За що ми платимо за хату, як забезпечуємо наших дітей, як ми далі будуємо свій побут без, наприклад, чоловіка? Це дуже непросто.
Фото: Генштаб.
Військові, а також їхні родини потребують правової допомоги з різних питань, не лише службових. І кількість звернень від них буде збільшуватися доти, допоки триває війна. Державні структури не мають потужності якісно опрацювати кожен запит, тож прогалини у комунікаціях стараються заповнити громадські ініціативи. Серед них, «Юридична сотня», «Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців», а також ГО «Принцип».
Фото: фейсбук сторінка Юридичної сотні.
Заснований 2023 року військовим та адвокатом Масі Наємом та правозахисницею і волонтеркою Любов’ю Галан правозахисний центр «Принцип» має на меті забезпечити повагу до гідності військовослужбовців у питаннях, що стосуються взаємодії з державою. Команда почала трансформувати систему, в яку потрапляє поранений боєць, і у березні 2023 року запропонувала перше практичне рішення — правовий навігатор для поранених військовослужбовців. Сайт є інструментом самозарадності: тут зібрані відповіді на юридичні питання, що виникають у бійців протягом усього шляху після поранення, потрібні контакти, переліки документів та шаблони довідок, які можна безкоштовно завантажити:
— Уся наша аудиторія, незалежно, чи це військові, ветерани, чи їх родини, має одну з найбільших точок болю — це чітко розписана, зрозуміла інформація. Вони ходять в різні місця, отримують різні дані, губляться і фруструються — і тому, власне, для них ми вирішили створити «Правовий навігатор», де зібрали і структурували всю актуальну інформацію.
Фото з відкритих джерел.
Із кожним місяцем проєкт має все більший попит. Відтак команда вирішила розширити його можливості і у липні 2023 року презентувала ще один розділ для родичів бійців:
— Ми вважаємо, що в якомусь сенсі родини воюють разом із військовослужбовцями. Коли є потреба включитися та допомогти рідній людині — вони одні з тих, хто реально цим займається. Ми їх дуже шануємо, хочемо підсвітити їхню роль та дати їм спрощені механізми, щоб розуміти, як діяти в тій чи іншій ситуації.
Як «Правовий навігатор» може допомогти родинам бійців
Окремий розділ навігатора для родин військових поділений на п’ять секцій: для родичів чинних військових, ветеранів, полонених, зниклих безвісти та загиблих. У текстовому форматі на платформі можна знайти відповіді на питання, які, за соціологічними дослідженнями команди, є найбільш актуальними серед родичів військових, а також потрібні контакти, переліки документів та шаблони довідок. Любов Галан розповідає, що у перші дні навігатором для родин щодня користувались по три-чотири тисячі людей.
Фото з відкритих джерел.
Для чинних військових важливо розуміти, які права вони мають, а для їхніх родичів — як саме вони можуть допомогти. Питання можуть варіюватися від загальних — наприклад, які дані потрібно знати про військовослужбовця, щоб мати змогу про нього поклопотатися, до більш конкретних. До прикладу, на сайті можна легко знайти інформацію про пільги, на які мають право члени сімей; про те, як близький родич може звернутися до військової частини замість військовослужбовця; а також куди скаржитись, якщо командир зловживає своїми правами. Любов Галан підкреслює:
— Часто рідні не дізнаються номер військової частини, бригаду, роту, взвод — це велика проблема у низці критичних випадків. Ми завжди рекомендуємо, щоб родичі якомога швидше отримували ці контакти, розуміли для себе і знали обов’язково, до якої військової частини належить їхня рідна людина.
У підрозділі для родичів ветеранів подається структурована та актуальна інформація щодо гарантій соціального захисту від держави. Наприклад, родина ветерана має 75 % знижку на житлово-комунальні послуги. Цю пільгу близький родич може оформити самостійно без присутності ветерана. Діти ветерана мають пільги на навчання, а державна цільова підтримка надається у вигляді оплати курсів і соціальної стипендії.
Любов Галан. Фото: Укрінформ.
Близькі полонених та зниклих безвісти — одні з найбільш організованих спільнот, де побратими й посестри, партнери та родини об’єднуються та ведуть спільні пошуки своїх рідних. Правовий навігатор допомагає їм роз’яснити, як діяти, якщо військовий/а на завданні і довгий час не виходить на зв’язок. На сайті є актуальний перелік контактних номерів та чат-ботів служб, які можуть допомогти, прикріплені зразки електронних заяв та зібрані українські ресурси для пошуку особи самостійно.
Окремим розділом також представлена інформація для родичів загиблих військовослужбовців. Навігатор пропонує розгорнуті й зрозумілі відповіді, щоб хоч якимось чином полегшити рідним проживання цього складного періоду. Що робити, коли немає доступу до тіла? Який порядок надання статусу члена сім’ї загиблого? Які пільги передбачені? Відповіді є в навігаторі.
Правовий довідник постійно збирає зворотний зв’язок та покращується. Команда «Принципу», наприклад, консультувалася з «Меморіалом», щоб визначити ключові потреби і хвилювання родини військового у правовому полі та дати якнайточніші відповіді.
«Меморіал»
Правозахисна організація, що збирає інформацію про полеглих героїв та цивільних українців, яких вбила Росія, з метою збереження пам’яті й документації злочинів.Як покращити систему соціального захисту
Працюючи з правовою довідкою, команда «Принципу» збирає також похибки системи — вони розуміють, що іноді юристи є безсилими просто тому, що правова рамка працює неефективно. Тому друга велика частина роботи організації — це аналітика та просування системних змін. Адже насправді проблема буде вирішена лише тоді, коли система соцзахисту буде логічною, людиноорієнтованою та інтуїтивно зрозумілою.
Фото: Укрінформ.
Щодо потреби системних змін поспілкувалися з Іриною Дідковською, юристкою ГО «Громадський рух “Жіноча Сила України”», що спеціалізується на підтримці сімей військових. Вона розповіла, що непорозуміння й проблеми для військовослужбовців та їхніх рідних найчастіше полягають у взаємодії з державним бюрократичним апаратом. Тобто ігнорування звернень чи недотримання строків розслідування справ часто є не випадковостями, а свідченнями системного браку відповідальності.
— Проблемним також є розтягнутий в часі процес надання статусу учасника бойових дій. Це визнання дає родинам військових право на пільги або ж додаткову підтримку для родин зниклих, загиблих, полонених. Однак наразі правових можливостей пришвидшити цей процес немає.
Ірина пропонує дві зміни, як здатні покращити рівень соціального захисту військових та їхніх родин, й вибудувати ефективну систему гарантування прав:
— Розв’язати проблему необхідно, оновивши законодавство. Потрібно встановити чіткі терміни виконання кожної бюрократичної дії: розгляд заяв, звернень, оповіщення, надання статусу учасника бойових дій, статусу члена сім’ї загиблого захисника чи захисниці, оформлення виплат тощо. А також запровадити адміністративну або кримінальну відповідальність, кожна з яких включає фінансові санкції за порушення таких термінів.
