Промприлад. Реновація, що змінює Івано-Франківськ

10 листопада 2020
Share this...
Facebook
Twitter

«Промприлад.Реновація» — колишній радянський завод, який вдалось перетворити на один із найсучасніших міських просторів в Україні. Завод, що знаходиться у самісінькому центрі міста, вже об’єднав під своїм дахом школу танців, галерею сучасного мистецтва, мультимедіа-лабораторію, дитячі клуби неформальної освіти, урбан-лабораторію і навіть офіс Управління інвестиційної політики міста. Ukraїner вже розповідав про початок перетворення «Промприладу» два роки тому. Цією публікацією ми продовжуємо висвітлювати зміни великого підприємства, завдяки якому Івано-Франківськ посів перше місце у рейтингу найсприятливіших міст для ведення бізнесу у 2020 році.

Інвестуючи у цінності

«Промприлад» — одне із підприємств приладобудування на Прикарпатті. Його історія починає свій шлях з 1940 року, коли машинобудівний завод із виготовлення пресів і товарів народного вжитку та вагономеханічний завод об’єднались у Станіславський машинобудівний завод, а спеціалізацією обрали приладобудування. Власне назву «Промприлад» завод отримав після низки перейменувань у 1988 році, саме тоді тут почали робили парасольки, відомі на весь СРСР.

А вже з початку 90-х завод переживав тривалу кризу, і його територія частково заповнилася житловою нерухомістю. Проєкт «Промприлад.Реновація» — це спроба перетворити колишній завод на місце, яке наповнює нова економіка. Зараз на території заводу розбудовують сучасний простір для розвитку Івано-Франківська у чотирьох напрямах: освіта, мистецтво, бізнес й урбаністика. «Промприлад» — яскравий приклад імпакт-інвестування, інвестицій у соціальний або економічний розвиток. Інвестори вкладають гроші у соціальний проєкт, стають його співвласниками й отримують дивіденди. На початок листопада 2020 року в проєкт залучені понад півтисячі інвесторів, які зробили внесок більше $5,5 мільйонів. Також залучили ще понад $780 тисяч грантових коштів.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Усе почалося з того, що Юрко Филюк разом з партнерами переїхали з Києва до Івано-Франківська й відкрили кілька закладів громадського харчування під спільним брендом «23 ресторани». Згодом вони втілили ідею першого в Україні громадського ресторану Urban Space 100 та запустили платформу «Тепле Місто». Тому «Промприлад.Реновація» не просто органічно вписався у пул проєктів, якими до цього опікувались Юрко із партнерами. Він став їх логічним продовженням, проявом бажання масштабувати свою соціальну відповідальність на місто й країну.

— Інвестором у «Промприлад» фактично може стати будь-яка людина чи організація. Єдине — у нас є етичний фільтр, нам важливо, щоб люди, які до нас доєднуються, розуміли про що ми, розділяли наші цінності і велику візію проєкту, що усі наші інвестори стають великою частиною перетворень міста й регіону. Усі люди, які у нас інвестують подібні між собою за ціннісною базою і розуміють, у що власне йде ця інвестиція.

Як і пілотний проєкт, про який ми вже розповідали два роки тому, команда взяла в оренду 1800 м2, реконструювала їх й долучила до співоренди ще 16 орендарів. Пілотний етап коштував $1,3 мільйони. Гроші надали перші інвестори, серед яких був й Юрко Филюк, та донорські організації. Тоді ж, у лютому 2019 року, команда «Промприладу» викупила 82 % акцій заводу і внесла перший транш.

Юрко розповідає, що простір й резиденти існують один з одним у певному симбіозі, створюючи цілісну екосистему, впливаючи один на одного, й тим самим розвивають місто й країну.

— Старі корпуси ми поетапно перетворюємо на місце локації нових креативних проєктів, мистецьких проєктів, і власне тут починають вже зараз зароджуватись нові ідеї, нові проєкти, нові бізнеси, які разом створюють унікальну систему тут, на території заводу, так і в цілому впливають на розвиток усього міста, регіону і країни.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

За два роки змінилося надзвичайно багато. Наприклад, діяльність «Промприладу» вплинула на те, що Івано-Франківськ посів перше місце у рейтингу «Forbes Україна» як найсприятливіше українське місто для ведення бізнесу, випередивши Вінницю, Львів та Київ.

Проєкт унікальний не тільки для України, а й для усього світу. Франківську реновацію було презентовано у Давосі, Стенфорді, Оксфорді, Палаті Лордів Великої Британії. Юрко говорить, що коли завод буде повністю відремонтовано, — він стане унікальним своєрідним проєктом колаборації такого рівня.

— Наші західні партнери говорять, що нам вже фактично вдається вибудовувати інклюзивну економіку з виходом на інклюзивні проблеми суспільства. Тут ми з’єднуємо різних представників населення, різних стейкхолдерів і будуємо цей проєкт таким чином, щоб усі інтереси, усіх представників були враховані.

Драйвери змін

Наразі «Промприлад» — 6200м² відремонтованої площі й 350 робочих місць. Проте це лише початок, реальні плани засновників проєкту набагато масштабніші: надалі планується остаточно закінчити реставрацію приміщення заводу й добудувати 10 000м² нової території. Площа центру на фінальному етапі складе понад 36 000м².

— Ідея, в принципі, втілюється в рамках тієї, яка була у мене спочатку, але, звичайно, проєкт став в усвідомленні нашому раз так у 100 більше, ніж здавалось на старті. Це набагато комплексніша історія. І по мірі того як ми заходили у процес, як ми заходили у контекст, розуміли наскільки це складно. Від цього цінність тільки виростала.

Вже зараз команда «Промприладу» перейшла до другого етапу збору інвестицій, у ході якого планується залучити принаймні ще 200 інвесторів до кінця 2020 року. Ті, хто захоче вкластись у соціальне підприємництво й заробляти, розвиваючи Івано-Франківськ і країну, можуть це зробити, починаючи із мінімальної суми у 50 000 грн.

Проєкт поступово починає жити своїм життям, без постійної залученості Юрка Филюка. Для того, щоб мати можливість втілювати плани «Промприладу» у життя і залучати нові інвестиції, Юрко багато подорожує світом і наразі фактично живе на два міста: Івано-Франківськ і Київ. Радіє, що кожен раз, коли він повертається у «Промприлад», там постійно щось змінюється і оновлюється.

— Краса цього проєкту у тому, що він живе і саморозвивається, і я думаю, що основний фундамент ми уже заклали. Так, попереду ще багато роботи, але якісь енергетичні речі, якісь принципи і цінності — вони вже зараз почали тут проявлятись. І це вже є екосистема і живий організм.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Екосистема простору складається з багатьох елементів, більшість з яких спрямована на створення інноваційних продуктів, зародження нових компаній та ідей. На базі «Промприладу» передбачено створення бізнес-школи, коворкінгу, бізнес-інкубатора й акселератора мейкерської лабораторії, де відбуватиметься проєктування і тестування, школи професій, фудмаркету. Також планується розбудова великого готелю з коворкінгом й нової парковки.

Для того, щоб поєднати бізнес-центр з культурою, на його базі будуються галереї, а також планується побудувати кіноцентр і великі подієві майданчики, що дозволить приймати одночасно від трьох до чотирьох тисяч гостей. Також передбачено розвиток різних проєктів з рітейлу (роздрібної торгівлі).

— У випадку з рітейлом ми радше майданчик для тестування нових концептів у роздрібних продажах. Зокрема, у нас є домовленості з «Новою Поштою», що вони тут тестуватимуть інноваційне відділення нового покоління. З «Авалем» ми говоримо про інноваційне банківське відділення без операторів. З деякими видавництвами ми говоримо про книжковий магазин з публічним простором для безкоштовного читання на території.

Основне завдання ревіталізації старого заводу — допомогти місту й регіону перейти на якісно новий рівень, перезапустити старі системи, відкрити у собі ті можливості, яких не було за часів Радянського Союзу. Долучити їх до глобальних ринків не просто у економічному плані, а й у культурному і освітньому. Допомогти місцевим знайти реалізацію самих себе в Івано-Франківську, без потреби виїжджати кудись в інші регіони.

— Те, що вже зараз з’явилось — це соціальна перспектива. Вже зараз є дуже багато класних людей, які готові тут лишатись, бо тут стає динамічно цікаво, і ця динаміка не поступається з динаміці будь-якого глобального міста світу, тільки ми вже про Україну говоримо. І це, насправді, найважливіше, що може бути.

Юрко вбачає орієнтирами розвитку Івано-Франківська такі міста, як Стенфорд, Нью-Йорк, Лондон, Сан-Франциско, й інші глобальні міста. Раніше ті, хто чув подібні порівняння, сприймали його бачення як далеку мрію, проте вже зараз, завдяки «Промприладу» франківчани бачать, що українські міста спроможні на рівних реалізовувати спільні проєкти зі Стенфордом і Лондоном.

Розповідає, що наразі в Україні вже є бажаючі, які б хотіли у своїх містах створити простори подібні до «Промприладу». Завжди, коли до них звертаються за готовим рецептами, вони не поспішають, адже ще потрібно завершити тестування ідеї й побачити як спрацює ця модель у довгостроковій перспективі. Говорить, що не зважаючи на це, «Промприлад» по суті є системою з відкритим кодом. Тому вже зараз можна брати напрацювання і з ними відтворювати щось подібне у своїх містах.

— «Промприлад» може вивести процеси об’єднання на загальнолюдський або загальнодержавний рівні, тому що у такому масштабі реалізації цей проєкт неможливо не помітити, кожен мешканець Івано-Франківська буде тут так чи інакше, хтось прийде каву пити, хтось — на якусь мистецьку подію, хтось приведе дітей, а хтось працюватиме в офісі. Так чи інакше це проєкт, який змінює ціле місто.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Наука і виробництво

Для команди «Промприладу» важливо зберегти бодай у якомусь вигляді розробку та виробництво, яке раніше було налагоджено на цьому підприємстві. Так, проєкт науковця Сергія Камінського «R&D center» на території заводу розробляє екологічні батареї, які акумулюють енергію й дозволяють перерозподіляти її споживання. Проєкт повністю орієнтовано на глобальний ринок, фінансово його підтримує міжнародний фонд. Сергій розповідає, що Івано-Франківськ — єдине місто, де він за останні 15 років свого життя затримався довше двох років. Він мав можливість обрати Об’єднані Арабські Емірати, але вирішив продовжити дослідження у Івано-Франківську. Команда вважає себе частиною «Промприладу», оскільки завдяки цьому вони можуть впливати на соціальні зміни.

— Коли я відчуваю, що людина на тій хвилі, що і я, я дуже здивований, але важливо, щоб людина не просто мріяла, а й діяла. Власне тому я сюди й приїхав.

Сергій, як і вся його команда із понад 20 людей, — не з Франківська, але намагаються співпрацювати і з франківськими науковцями. З більшістю науковців працюють дистанційно і мають в роботі понад 80 проєктів. Але наразі усі вони призупинені заради запуску найбільш пріоритетного — виробництва сучасних батарей.

Місто у місті

Зараз у «Промприладі» розміщується 25 компаній-резидентів, які розвивають його екосистему, а він у свою чергу, допомагає їм розвивати свій бізнес. Серед них — представники бізнесу, освіти, культури, а також міської влади.

Юрко розповідає, що для того, аби стати резидентом не достатньо просто мати бажання отримати офіс у центрі міста й мати можливість оплатити його оренду. Перевага надається такому бізнесу, який за своєю спрямованістю орієнтований на розвиток інновацій, працює за принципом доданої вартості й готовий вкладати у спільний прогрес, щоб тим самим збільшити власний успіх. Під такий бізнес відводиться 70 % площі, яка здається в оренду.

— Тридцять відсотків площі ми віддаємо малоприбутковим, неприбутковим, освітнім, мистецьким проєктам, інкубаторам, акселераторам, які дуже важливі для підтримки всієї екосистеми, насправді позитивно впливають на загальну економіку проєкту і створюють нову динаміку, і показують як можна через принципи відкритості і взаємодії досягати кращих результатів.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Серед резидентів сімейна мануфактура Shuflia, яка спеціалізується на виготовленні виробів зі шкіри, галерея сучасного мистецтва «Детектор», крафтова пивоварня Molfar Brewery, освітні проєкти для дітей, такі як «Дрібнота» та «Робоклуб ІФ», а також студія сучасних танців Mixstyle. Також на території заводу розташовуються технологічні стартапи Framiore, R&D center й Multimedia lab.

Засновниця сімейної мануфактури Shuflia Наталка Найда співпрацює із проєктом із самого початку, вже протягом трьох років. Розповідає, що переїхали до «Промприладу», коли покликав Юрко Филюк, й вирішили залишитись, бо саме тут знайшли те, чого зазвичай не побачиш у пересічних торгових центрах. Мануфактура працює за принципом відкритої майстерні: будь-хто бажаючий може прийти і побачити на власні очі як виготовляються гаманці, сумки або ж блокноти, придбати собі щось із того, що вже є у продажу або ж зробити індивідуальне замовлення.

— Для нас дуже важливо перебувати у цій екосистемі і в цьому середовищі, тому що для мене особисто, це — місто в місті. Тут зібрано все, як ноїв ковчег. І тут є дизайнери, урбаністи і бухгалтери, фінансисти і фотографи. Мені особисто тут дуже комфортно.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Далі коридором розташована галерея сучасного мистецтва «Детектор», яка презентує місту сучасне мистецтво, а також досліджує актуальні національні і глобальні теми у мистецтві. Засновниця галереї Лілія Гоголь розповідає, що теперішня галерея — це лише промо великої галереї, яка вже зараз розвиває мистецьку складову загальної екосистеми. Проєкт фактично існує завдяки підтримці меценатів, зараз проєкт вийшов на платформу Patreon.

— Ми некомерційний проєкт, ми існуємо завдяки небайдужим людям, які готові нас підтримувати, і для нас дуже важливо перебувати в екосистемі «Промприладу», в середовищі однодумців і в місці, де про нас вже подбали, і наша аудиторія вже дуже підготовлена до взаємодії із сучасним мистецтвом.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Поряд із галереєю знаходиться арт-майстерня Яреми Стецика, яка опікується мистецькими й комерційними проєктами. Ярема говорить, що у комерції вони більше орієнтовані на західний ринок, — там вдається набагато швидше доносити сенси, й їх рівень дозволяє з легкістю задавати тренди для подальшої конкуренції. Розповідаючи про архітектуру і планування реконструйованого заводу Ярема звертає увагу на те, що зараз тут все орієнтовано на постійну взаємодію між людьми, відкритість проєктів до стороннього глядача.

— Тут хочеш-не-хочеш, ти мимоволі стаєш учасником зовсім іншого життя, ніж є у місті. Навіть, якщо ти зовсім пасивний житель цього поверху і ні з ким не вітаєшся, нікуди не ходиш, через твої плечі і твою голову все одно проходить дуже велика кількість крутої інформації.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

У «Промприладі» діє два простори, спрямовані на освіту для дітей. У «Робоклубі ІФ» розвивають дітей, показуючи їм, що немає нічого неможливого, розповідає Олена Манів-Головецька, але при цьому йде ухил на програмування та ІТ. Діти починають займатись із п’яти років, вже з 12 років переходять до більш складного навчання. Це дає можливість ІТ-спеціалістам реалізовуватись у ролі менторів, а дітям старше 12 років — отримувати технічні знання з перших вуст.

Останній рік тут навчали дітей, які мають розлади слуху. Й зараз спеціалісти клубу працюють над тим, щоб інклюзивна освіта залишалась вагомою складовою існування клубу. Крім навчання дітей робототехніці також навчають вчителів, які хочуть у своїх школах показувати дітям, що таке робототехніка, й готувати їх до викликів майбутнього.

— Взагалі історія робоклубу почалася ще у 2014 році, коли почалися конфлікти на Сході і почали приїжджати сюди люди. Історія робоклубу почалася з великої ідеї переселенців зробити простір для дітей, які сюди приїхали, й для дітей воїнів АТО.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Ідея створення простору екосвідомих людей RE: laboratory тісно пов’язана з процесом ревіталізації заводу. Надихнувшись ідеями Юрка і команди засновник лабораторії Михайло Веклин зрозумів, що, аби покращити стан довкілля й робити оточуюче середовище більш прекрасним, необхідно давати друге життя сміттю через його переробку. Команда простору запропонувала Михайлові долучитись ще до пілотного проєкту, для того, щоб переробляти відходи. З часом стало зрозуміло, що мало просто займатись переробкою, необхідно ще вкладати в освіту і навчання, показуючи людям, як можна зробити своє життя більш екологічним. Власне так й виникла RE: laboratory.

Зараз лабораторія працює за принципом Zero waste. Частину сміття вони віддають на переробку заводам, а частину лишають для власних експериментів і тестування концепції. Коли на заводі проходили перші події й з них залишались банери, команда лабораторії взялась за те, щоб переробити їх на сумки і гаманці. У планах на 2022–2024 роки — забезпечити повну утилізацію і переробку сміття, яке генеруватимуть всі резиденти «Промприладу».

— Коли ми дізналися, що з’являється таке місце («Промприлад». — ред.) ми поставили собі за мету з’явитись тут, бо ми вже тоді знали, що це місце буде центром Івано-Франківська, центром його розвитку. І відповідно наш проєкт буде також у центрі розвитку. Тут усе комплексно зібрано і все вирішується набагато швидше. Тут набагато більше довіри. Це магніт, який притягує, але потім ти від нього отримуєш набагато більше.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Міська лабораторія «Metalab» відповідає за урбаністичну складову діяльності ревіталізованого заводу, проводить дослідження міських і сільських просторів різних регіонів України і їх готовність реагувати на різні суспільні та природні виклики. Співзасновниця та кураторка лабораторії Анна Пашинська розповідає, що цьогоріч проєкт став партнером міжнародного урбаністичного бієнале. Через COVID-19 і карантин кожне місто змогло стати його майданчиком. Цього року на програму подали близько 400 заявок, з яких відібрали лише 60, й до їх списку потрапили 7 українських. Анна радіє, що з кожним роком в Україні змінюється якість урбаністичної і архітектурної дискусії і що цьому дуже сприяє Івано-Франківськ.

— «Промприлад» забезпечує інфраструктуру, якої бракує у місті, вона відкрита, вона зв’язана з глобальним світом. І важливо мати місце, де це просто може відбуватися. Водночас, маючи лише один поверх, тут вже сформувалась потужна спільноста, і зв’язки між усіма стали надзвичайно короткими. Ця близькість фізична дає дуже багато синергії.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Також на території заводу функціонує мультимедійний коворкінг «Multimedia lab». Він забезпечений сучасною технікою і студією, якою може скористатись будь-хто, хто хоче розвиватись у сфері відеопродакшену. Команда проводить навчання для відеографів у колаборації з малим бізнесом. Два роки тому на базі «Multimedia lab» Ukraїner також мав свою школу відеосторітелінгу. Наразі є ідея навчання із створення контенту для малого бізнесу. Василь Гошовський розповідає, що у майбутньому хоче створити на базі «Промприладу» кінопавільйон, який би дозволив кінематографістам повноцінно знімати фільми у Карпатах, не витрачаючи зайвого ресурсу на перевезення техніки.

— Я знаю, що коли «Промприлад» починався, навіть друзі «Теплого Міста» не до кінця вірили у нього, а зараз він рухається швидкими темпами, навіть випереджає те, про що думали одразу. Зараз проєкт перетворився вже на щось таке, що має впливати не просто на Франківськ, а на всю Україну.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Компанія «Fin Impact» займається консалтингом в управлінні корпоративними фінансами та бухгалтерським обліком. За словами Галини Гривнак, назва фірми виникла через те, що фінанси живлять будь-який бізнес, фактично є його кровоносною системою, тому діяльність компанії спрямована на масштабування бізнесу клієнтів.

Бажання долучитись до «Промприладу» у Галини виникло завдяки внутрішнім переконанням і внутрішньому бажанню змінювати суспільство. Познайомившись з командою вона зрозуміла, що для цих активних людей, які самі ставлять перед собою цілі й самі працюють над їх досягненням, майже немає нічого неможливого й для них гроші — це можливість досягти вищої мети, удосконалити й розвинути суспільство, втілити свою мрію у життя.

— Це дуже цікаво спостерігати, як за чотири неповних роки змінюється ставлення людей до проєкту, його сприйняття і, власне, віра в те, що він може бути реалізований у цьому місті. І надзвичайно приємним є те, що наскільки люди в це вірять і вірять у ці проєкти, що намагаються реплікувати його в інших містах і в Україні.

Яскрава особливість «Промприладу» у тому, що Юркові із командою вдалося зробити своїми резидентами Управління інвестиційної політики Івано-Франківської міської ради. Це структурний підрозділ міськради, який займається промоцією міста для залучення інвестицій, а також допомагає інвесторам, які вже працюють у місті. Логічним стало те, що інвестиційне управління знаходиться у самому центрі залучення інвестицій до Івано-Франківська.

Ігор Попадюк розповідає, що поштовхом до переїзду стало знайомство із командою «Промприладу», далі вони півроку добивались того, щоб їм дозволили переїхати. У старій будівлі він зовсім не мав натхнення працювати, оскільки старі радянські меблі, товсті стіни й закриті кімнати — далеко не найкращі друзі у питанні залучення інвестицій. Наразі команда управління складається із п’яти людей, які повністю взаємозамінні між собою й за 4 роки існування установи вони вже залучили до міста 64 мільйони гривень інвестицій.

— Тут великий потік молодих людей, великий потік креативних людей, які просто ходять, бачать, що ми тут, і так відбувається взаємодія. Такі простори, де можна обговорити ідеї, де їх можна проговорити з людьми, вони сприяють тому, що народжуються нові ідеї, народжуються нові заявки.

Ця публікація є інвестицією Ukraїner у «Промприлад.Реновація».

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Автор:

Денис Шабанін

Редактор:

Богдан Логвиненко

Шеф-редакторка:

Євгенія Сапожникова

Коректорка:

Олена Логвиненко

Продюсерка:

Карина Пілюгіна

Фотографиня:

Катя Акварельна

Оператор:

Олег Сологуб

Оператор,

Звукорежисер,

Режисер монтажу:

Павло Пашко

Більд-редакторка:

Катя Акварельна

Слідкуй за експедицією