Юрко Фединський виріс у США і приїхав до України, щоб займатися традиційною музикою. У селі Крячківка на Полтавщині він майструє кобзи, бандури, торбани, ліри та гуслі.
Львівський скульптор і мультиінструменталіст Гордій Старух вже понад десять років виготовляє колісні ліри.
Андрій Лопушинський живе у Херсоні, працює у заповіднику «Хортиця» та виготовляє рідкісний народний інструмент — бугай.
Майстер виготовляє корпус електрогітари для бренду Universum Guitars, що базується у Білій Церкві. Їхні гітари успішно конкурують на світовому ринку та представляють Україну на міжнародних музичних виставках.
Михайло Дзвінчук із карпатського села Космач з дитинства захоплюється грою на цимбалах. Його батько, Іван Дзвінчук, робить цимбали для музичних шкіл та виконує приватні замовлення.
Михайло Тафійчук — музикант і майстер гуцульських народних музичних інструментів, власноруч створює волинки, дудки, роги, трембіти, колісні ліри, скрипки, цимбали тощо.
Сергій Горбань — майстер-самоук, що має власну гончарну майстерню у центрі Дніпра і безліч маленьких секретів, щоб досягати високої якості виробів. А ще перетворює свою майстерню на повноцінний культурний центр.
Михайло Гавришків — один із небагатьох майстрів, що живуть і працюють у селі Гавареччина. Це чи не найвідоміший гончарний осередок Галичини, де виготовляють чорнодимлену кераміку.
Гончар Андрій Бойчук живе у Космачі і виготовляє різний ужитковий та декоративний посуд.
У Слов’янську на Слобожанщині працюють сотні дрібних керамічних майстерень. На понад столітній гончарній традиції досі базується економіка міста.
Микола Пошивайло — один із представників гончарського роду Пошивайлів, який з другої половини XVIII ст. розвиває гончарну справу в Опішному на Полтавщині. Майстер пішов із життя у жовтні 2017 року.
Майстриня Ольга Пілюгіна разом із родиною розвиває килимарство у містечку Решетилівка на Полтавщині.
Наталя Кіщук із гуцульського села Яворів виробляє ліжники — ткані вироби з овечої вовни.
Карпатська майстриня Марія Гелетюк в’яже шкарпетки і светри з вовни.
Майстриня Ганна Копильчук займається виготовленням ліжників в Яворові із самого дитинства.
Марія Симулик, як і більшість мешканців села Іза на Закарпатті, заготовляє лозу і плете з неї кошики, хлібниці і навіть комплекти меблів.
Василь Гудзь із села Вільшанка та Микола Шпитко із села Осички в’яжуть віники. У цих і декількох інших населених пунктах на Поділлі віникарством займається чимало родин.
Винахідник-ентузіаст Володимир Яковенко живе в карпатському селі Ільці та понад 30 років будує махоліт — літальний апарат, який вигадали ще півтисячоліття тому, але досі не змогли реалізувати повною мірою.
Літакобудівник із Буковини Леонід Ковальчук з 2003 року майструє дерев’яний біплан, матеріалом для якого обрав карпатську сосну.
Майстер по дереву та автоконструктор-самоук Володимир Вавілов з містечка Макарів на Наддніпрянщині з 2015 року створює автомобіль, що вражатиме всіх довкола.
Майстриня петриківського розпису Наталія Рибак продовжує створювати візерунки у цій унікальній техніці. Петриківка поширена в однойменному селі на Подніпров’ї та Запоріжжі.
Сергій Касьянов та Віктор Раковський — майстри самчиківського розпису, що працюють у художній школі села Самчики на Поділлі. Завдяки роботі самчиківських майстрів цей розпис стає дедалі більш упізнаваним.
Іван Тарновицький живе у селищі Красноїльськ на Буковині і є одним із небагатьох майстрів, що виготовляють автентичні маланкарські маски.
Василь Столяр із дружиною Лідією виготовляють маски і допомагають створювати образи персонажів Маланки для щорічних святкувань у Вашківцях на Буковині.
Протягом століть ремесла були важливим засобом заробітку і забезпечення життя для багатьох людей. В Україні є чимало ремісничих осередків з виразними регіональними особливостями. І хоча у сучасному світі ручну працю все легше замінити, вартість ручної праці та її цінність невпинно зростає. В експедиції ми постійно зустрічаємо талановитих майстрів, їх тисячі по всій Україні. У цьому фотопроєкті ми обрали 50 найкращих знімків людей, що займаються різними ремеслами по всій Україні.
У різних регіонах України є майстри, що виготовляють традиційні і сучасні, рідкісні і поширені музичні інструменти. Вони виконують приватні замовлення для поціновувачів або ж створюють успішні музичні компанії.
Юрко Фединський виріс у США і приїхав до України, щоб займатися традиційною музикою. У селі Крячківка на Полтавщині він майструє кобзи, бандури, торбани, ліри та гуслі. Фото: Тарас Ковальчук
Львівський скульптор і мультиінструменталіст Гордій Старух вже понад десять років виготовляє колісні ліри. Фото: Аліна Рудя
Андрій Лопушинський живе у Херсоні, працює у заповіднику «Хортиця» та виготовляє рідкісний народний інструмент — бугай. Фото: Аліна Кондратенко
Майстер виготовляє корпус електрогітари для бренду Universum Guitars, що базується у Білій Церкві. Їхні гітари успішно конкурують на світовому ринку та представляють Україну на міжнародних музичних виставках. Фото: Катя Акварельна
Михайло Дзвінчук із карпатського села Космач з дитинства захоплюється грою на цимбалах. Його батько, Іван Дзвінчук, робить цимбали для музичних шкіл та виконує приватні замовлення. Фото: Микита Завілінський
Михайло Тафійчук — музикант і майстер гуцульських народних музичних інструментів, власноруч створює волинки, дудки, роги, трембіти, колісні ліри, скрипки, цимбали тощо. Фото: Аліна Кондратенко
Гончарство — давнє ремесло багатьох народів світу, що у кожній країні має свої особливості. В Україні відомі як цілі осередки керамічного виробництва, так і окремі майстри, що докладаються до розвитку гончарства.
Сергій Горбань — майстер-самоук, що має власну гончарну майстерню у центрі Дніпра і безліч маленьких секретів, щоб досягати високої якості виробів. А ще перетворює свою майстерню на повноцінний культурний центр. Фото: Христина Кулаковська
Михайло Гавришків — один із небагатьох майстрів, що живуть і працюють у селі Гавареччина. Це чи не найвідоміший гончарний осередок Галичини, де виготовляють чорнодимлену кераміку. Фото: Катя Акварельна
Гончар Андрій Бойчук живе у Космачі і виготовляє різний ужитковий та декоративний посуд. Фото: Микита Завілінський
У Слов’янську на Слобожанщині працюють сотні дрібних керамічних майстерень. На понад столітній гончарній традиції досі базується економіка міста. Фото: Павло Пахоменко
Микола Пошивайло — один із представників гончарського роду Пошивайлів, який з другої половини XVIII ст. розвиває гончарну справу в Опішному на Полтавщині. Майстер пішов із життя у жовтні 2017 року. Фото: Сергій Коровайний
Ткацтво килимів і ліжників, плетіння кошиків, в’язання светрів і віників. В Україні є талановиті майстри, родини і цілі села, що пов’язують своє життя з цими ремеслами і створюють вироби для всієї країни.
Майстриня Ольга Пілюгіна разом із родиною розвиває килимарство у містечку Решетилівка на Полтавщині. Фото: Анна Чапала
Наталя Кіщук із гуцульського села Яворів виробляє ліжники — ткані вироби з овечої вовни. Фото: Микита Завілінський
Карпатська майстриня Марія Гелетюк в’яже шкарпетки і светри з вовни. Фото: Микита Завілінський
Майстриня Ганна Копильчук займається виготовленням ліжників в Яворові із самого дитинства. Фото: Аліна Кондратенко
Марія Симулик, як і більшість мешканців села Іза на Закарпатті, заготовляє лозу і плете з неї кошики, хлібниці і навіть комплекти меблів. Фото: Сергій Коровайний
Василь Гудзь із села Вільшанка та Микола Шпитко із села Осички в’яжуть віники. У цих і декількох інших населених пунктах на Поділлі віникарством займається чимало родин. Фото: Олексій Карпович
Зібрати власний літак або автомобіль — завдання, що вимагає не тільки знання точних наук, а й винахідливості та творчого підходу. Конструктори-ентузіасти в різних регіонах України мають амбітні мрії, над втіленням яких працюють роками.
Винахідник-ентузіаст Володимир Яковенко живе в карпатському селі Ільці та понад 30 років будує махоліт — літальний апарат, який вигадали ще півтисячоліття тому, але досі не змогли реалізувати повною мірою. Фото: Аліна Кондратенко
Літакобудівник із Буковини Леонід Ковальчук з 2003 року майструє дерев’яний біплан, матеріалом для якого обрав карпатську сосну. Фото: Василь Салига
Майстер по дереву та автоконструктор-самоук Володимир Вавілов з містечка Макарів на Наддніпрянщині з 2015 року створює автомобіль, що вражатиме всіх довкола. Фото: Катя Акварельна
Український декоративний розпис — вид народного мистецтва, що розвивався у селах України протягом тисячоліть. Самобутніми візерунками прикрашали стіни хат, печі, меблі та посуд. Сьогодні в різних осередках досі працюють майстри, що зберігають і поширюють ці традиції.
Майстриня петриківського розпису Наталія Рибак продовжує створювати візерунки у цій унікальній техніці. Петриківка поширена в однойменному селі на Подніпров’ї та Запоріжжі. Фото: Юрій Стефаняк
Сергій Касьянов та Віктор Раковський — майстри самчиківського розпису, що працюють у художній школі села Самчики на Поділлі. Завдяки роботі самчиківських майстрів цей розпис стає дедалі більш упізнаваним. Фото: Микита Завілінський
Буковину вважають регіоном, де чи не найкраще в усій Україні збереглися давні традиції відзначення зимових свят, зокрема Маланки. Місцеві майстри з року в рік виготовляють самобутні маски для односельців.
Іван Тарновицький живе у селищі Красноїльськ на Буковині і є одним із небагатьох майстрів, що виготовляють автентичні маланкарські маски. Фото: Олександр Хоменко
Василь Столяр із дружиною Лідією виготовляють маски і допомагають створювати образи персонажів Маланки для щорічних святкувань у Вашківцях на Буковині. Фото: Олександр Хоменко
