Як Росія нищить пам’ятки культури

Share this...
Facebook
Twitter

Протягом віків російська культура безупинно намагалася самостверджуватися через інші, а тому руйнувала й калічила культуру України та інших народів, які вона прагнула поневолити, різними способами.

В умовах повномасштабної війни ця руйнація безпосередня: поки влада окупантів безсовісно говорить, що рятує цивільне населення і влучає лише по військовій інфраструктурі, уже протягом кількох тижнів її сили нищать і пошкоджують унікальні пам’ятки архітектури, мистецтва та історії України. Війська країни-агресора ціляться в унікальні споруди і символи міст. Справжня їхня ціль — стерти Україну та будь-які прояви української ідентичності з лиця землі, тому українські памʼятки культури зараз — під особливим прицілом окупантів.

Музей в Іванкові. Фото: Цензор.Нет

Полісся

У селищі Іванків у ніч на 28 лютого окупанти спалили історико-краєзнавчий музей, де зберігалося близько двох з половиною десятків робіт Марії Приймаченко. Це одна з найвизначніших українських художниць у жанрі наївного мистецтва. На щастя, жителі селища встигли врятувати та зберегти принаймні частину картин художниці.

7 березня у селі В’язівка зруйнована церква Різдва Пресвятої Богородиці, яка була побудована в 1862 році. Храм був охоронною пам’яткою архітектури національного значення. У цей же день у місті Малині стався ворожий авіаудар, внаслідок якого пошкоджена Свято-Покровська церква.

Сіверщина

Через постійні обстріли росіян руйнуються пам’ятки древнього Чернігова. Повністю згорів храм святителя Феодосія, у підвалі якого ховалися люди. 27 лютого у Чернігові був частково зруйнований молодіжний центр-театр — історична будівля колишнього кінотеатру, яку звели 1939 року.

Руйнувань у Чернігові зазнали й музеї. У ніч на 11 березня окупанти розбомбили будинок Музею українських старожитностей Василя Тарновського, побудований в кінці ХІХ ст. Останні пів століття там була розташована Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва. А 12 березня росіяни пошкодили фасади, вікна та частково експозицію Військово-історичного музею.

У місті Седнів 7 березня ворожа техніка проїхала територією маєтку голови Полтавської губернської земської управи Федора Лизогуба. За словами директора Чернігівського історичного музею Сергія Лаєвського, внаслідок цього постраждав паркан, а сама садиба не була пошкоджена.

Фото: Carlos Barria. Київ, 01/03

Наддніпрянщина

1 березня одна з ворожих ракет влучила у київську телевежу, яка розташована на території Бабиного Яру — меморіалу Голокосту, старого єврейського цвинтаря. У будівлі спортивного комплексу «Авангард» у Бабиному Яру планувалося створення Музею Голокосту в Україні та Східній Європі, а поруч, у будівлі колишньої контори Лук’янівського єврейського кладовища, планували відкрити Музей жертв і забуття трагедії Бабиного Яру.

Також унаслідок обстрілів постраждало кілька храмів: Свято-Георгіївська церква (побудована в 1873 р.) у селі Заворичі, Вознесенська церква (1998 р.) у селі Бобрик і Петро-Павлівська церква (ХХ ст.) у місті Буча.

Свято-Георгіївська церква, Заворичі. Фото: BBC

Будинок «Слово», Харків. Фото: @dionisium

Будинок «Слово», Харків. Фото: @dionisium

Слобожанщина

У Харкові, який російські військові пориваються вщент знищити, постраждало кілька десятків історичних будівель і храмів.

7 березня снаряд ворога пошкодив «Слово» — історичну будівлю письменників 1920-х років. З 2020 року тут працювали літературні резиденції, проводились літературні заходи і квартирники.

— Цілком закономірно для росіян: вони завжди нищили нашу культуру. Щоправда, цього разу в них нічого не вийде. Росіяни — варвари… — український письменник Сергій Жадан про пошкодження будинку «Слово».

7 березня були суттєво пошкоджені фасад і вікна Харківського художнього музею. Експонати музею не пошкоджені. Проте працівники зазначили, що різка зміна температурно-вологісного режиму згодом негативно відіб’ється на стані їхньої збереженості.

— Колекція Харківського художнього музею — одна з найбільших в Україні, одна з найцінніших. У нас є твори Дюрера, є оригінальна голландська графіка, є Рєпін, є Семирадський, є Полєнови. Це іронія долі, що ми повинні картини російських художників рятувати від їхнього ж народу, — розповідає завідувачка відділу іноземного мистецтва Марина Філатова.

1 березня о 8:01, щойно закінчилася комендантська година, ворог завдав ракетного удару по центру Харкова — площі Свободи. Внаслідок цього була зруйнована будівля Харківської обласної державної адміністрації, що розташована на площі. Цього ж дня внаслідок російських ударів зазнала пошкоджень і Харківська філармонія.

12 березня російські військові пошкодили Харківський національний театр опери та балету імені Миколи Лисенка. А 13 березня внаслідок російського бомбардування постраждала Харківська державна наукова бібліотека імені Короленка — одна з найбільших бібліотек України та Європи, обсяг фондів якої складає 7 мільйонів примірників різними мовами. У будівлі пошкоджені вітраж, вікна, два книгосховища, головний корпус та рояль. Книги залишились не пошкоджені, але це може статися, якщо не дотримуватися потрібного температурного режиму.

9 березня росіяни повністю знищили Міський краєзнавчий музей XX століття в Охтирці.

Музей в Охтирці. Фото: Невідомо

1 березня загарбники окупували історичне місто Тростянець та розтрощили частину архітектурних пам’яток, зокрема картинну галерею старовинного маєтку Олексія Голіцина та садибу-манеж XVIII століття «Круглий двір».

2 березня ракетний удар пошкодив у Сумах будівлі початку ХХ ст. в садибі колишнього артилерійського училища (нині — Кадетський корпус ім. І.Г. Харитоненка).

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Також внаслідок активних бойових дій на Слобожанщині пошкоджено дуже багато релігійних пам’яток, зокрема:

– Свято-Успенський собор XVIIІ ст. у Харкові;
– храм Жон Мироносиць у Харкові;
– Університетський Антонієвський храм XІX ст. у Харкові.
– Дім молитви євангельських християн-баптистів у Ізюмі;
– церкву святої благовірної цариці Тамари Української у Харкові;
– Сєвєродонецький Христо-Різдвяний кафедральний собор.
– Свято-Успенську лавру у Святогірську.

Святогірська лавра — одна з трьох православних лавр в Україні. Перші згадки про лавру датуються XVI ст, однак поселення монахів у ній зафіксовані ще за часів Київської Русі.

Маріупольський драматичний театр

Приазов’я

12 березня росіяни обстріляли мечеть Сулеймана Пишного і його дружини Роксолани у Маріуполі. У мечеті ховаються понад 80 дорослих і дітей. Серед них є громадяни Туреччини.

16 березня російські окупанти скинули бомбу на Маріупольський драматичний театр. У ньому переховувались сотні людей, чимало з них — із маленькими дітьми.

Подніпров’я і Запоріжжя

7 березня окупанти обстріляли Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова», а в ніч на 14 березня розграбували музейні експонати.

Через обстріли у місті Гуляйполе цього ж дня дуже пошкодили церкву Святого Тихона Задонського.

У Брянській (Миколаївській) церкві 1913-15 рр. у Дніпрі, в якій нині розташовується будинок органної та камерної музики, 11 березня внаслідок ракетного обстрілу вибуховою хвилею частково пошкодило фасад та вікна.

Музей-заповідник «Садиба Попова».

Це лише частина зафіксованих випадків з моменту повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року. Щодня цинічно та свідомо росіяни нищать освітні навчальні заклади, історичні маєтки, пам’ятки архітектури тощо. Кримінальні провадження за фактами злочинів, скоєних російськими військовими, вже фіксують.

— Під загрозою перебувають і більші пам’ятки в Україні, тому ми активно підключаємо ЮНЕСКО, щоб були приведені в дію статті Гаазької угоди стосовно захисту пам’яток в зоні світових конфліктів. Тому що Росія вже порушує багато світових угод щодо захисту культурної спадщини, — розповів Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Крім цих злодіянь проти матеріальної культурної спадщини, існує загроза втратити не до кінця досліджену етнографічну складову певних регіонів. Повномасштабна війна блокує змогу спілкуватися з іще живими носіями традицій автентичної культури та фіксувати на матеріальних носіях їхню спадщину.

Попри всі намагання Росії знищити культурні пам’ятки, українці оберігають та творять свою ідентичність із новою силою.

Міністерство культури та інформаційної політики України у співпраці з Регіональним центром прав людини створило ресурс для документування воєнних злочинів проти людяності та об’єктів культурної спадщини, скоєних армією Росії. Якщо ви маєте можливість, зафіксуйте пошкодження та надсилайте відому вам інформацію, заповнюючи анкету на сайті. Вже занотовані воєнні злочини щодо пам’яток української культури можна переглянути за посиланням.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Тоня Андрійчук

Богдана Теличук

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Марія Горбач

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик