Недолугі російські символи війни

Share this...
Facebook
Twitter

Російська «друга армія світу» запам’ятається не тільки відсутністю чітко обґрунтованих цілей війни проти України та нелюдською жорстокістю проти мирних людей, а й безглуздою символікою цієї війни. Жоден росіянин, включно з президентом РФ, не здатен достеменно пояснити значення символів їхньої так званої «спецоперації» — літер «Z» і «V».

!
Матеріал містить посилання на російські сайти, переглянути їх можна через VPN.

Намагання Росії створити айдентику (сукупність візуальних образів) повномасштабної війни проти України можна коротко охарактеризувати фразою «хотіли як краще, а вийшло як завжди». Далеко не всі елементи, які використовують росіяни, грають їм на руку. Символи, які мали б формувати думку про велич і потужність російської армії, більшість цивілізованих країн критикує, а українці ще й висміюють.

Найбільш яскравий приклад нескоординованої роботи політтехнологів і піарників силових відомств РФ — загадкові (а насправді провальні) символи так званої «спецоперації» — літери «Z» і «V». Російські солдати маркують ними всю військову техніку, а цивільні — тиражують на друкованих і електронних плакатах, агітаційних листівках та зображеннях у соцмережах. Держінституції та приватні бренди також почали використовувати ці літери у своїй публічній комунікації в знак підтримки позиції Росії. Утім ніхто у самій Росії достеменно не може пояснити, що ж вони означають. Ні Міноборони РФ, ні Путін з 24 лютого не робили про це жодних офіційних заяв.

Деякі російські медіа посилаються на соцмережі Міноборони, які начебто пояснювали ці літери так: «Z» — «За победу», а «V» — «Сила в правде». Однак їхні смм-ники тільки використовували ці слова в дописах, а не роз’яснювали їхню семантику.

Російські військові експерти припускали, що та чи інша латинська літера вказує на територіальну приналежність техніки до певного військового округу («Z» — Західний, «V» — Східний (рос. Восток). Такі маркування з’явилися на військовій техніці росіян десь за тиждень до початку повномасштабного вторгнення.

Розслідування російських журналістів теж не мали успіху. Про свою символіку вони пишуть так: «Організатори акцій і нібито стихійних флешмобів у регіонах, яким доручили зобразити загальну народну підтримку вторгнення, не розуміють, що вона означає».

Усе це підважує порівняння Путіна з Гітлером, адже хоч російський «вождь» і працює за гітлерівською методичкою тиранії, у президента РФ провисають щонайменше два пункти: чітко обґрунтована символіка та артикульовані цілі війни.

Для порівняння, німецький фюрер пояснив символіку партійного прапора на з’їзді нацистів (1923) і у своїй книжці «Моя боротьба» (Mein Kampf, 1925). Біле коло на червоному тлі означало національну чистоту й силу, чорна свастика — заклик до запеклої боротьби проти комуністів і євреїв.

І якщо росіяни трактують свої «Z» і «V» як кому заманеться — «Сила V правде», «Zа победу», «Zа пацаноV» тощо, то німці й тут не зрадили своєму педантичному характеру. Вони визначили, що нацистська свастика (нім. Hakenkreuz) — це та, що повернута на 45° і з кінцями, направленими вправо. Це чітко розмежовувало свастику нацистів від будь-яких інших графічних виконань солярного знака — найдавнішого символу людства, поширеного на всіх материках.

Однак нині багато хто вважає «спільнокореневими» нацистську свастику й російську «Z», яку, до слова, низка країн уже заборонила як символ збройної агресії РФ (Латвія, Естонія, Молдова, Німеччина, Киргизстан). Верховна Рада України теж ухвалила закон, за яким літери «Z» і «V» визнано символами воєнного вторгнення РФ, відтак їхня пропаганда в Україні заборонена. У світі вже є прецеденти, коли за використання такої символіки у спортивних змаганнях на російського спортсмена було відкрите дисциплінарне провадження.

Примітно, що російську військову символіку, якою б недолугою чи нелогічною вона не була, масово переймають і активно поширюють цивільні росіяни. Вони замінюють літерами «Z» і «V» кириличні «З» і «В» де тільки можливо, підтримуючи таким чином війну в Україні. Є випадки дивні й навіть екстравагантні: ці символи або гасла з ними розміщують на курячих яйцях, бірках для одягу, манікюрі, пасках, які вони називають кулічами, чи повітряних кульках.

Схоже на те, що росіян не бентежить послуговуватися латинськими літерами, при цьому повсюдно переконуючи у самобутності російської культури і потребі позбавитися нарешті будь-яких впливів інших держав.

Топоніми деяких своїх областей росіяни теж планували «модернізувати» під війну. Скажімо, регіон Забайкалля з початку березня 2022 року в офіційних документах обіцяли вказувати як «Zабайкалье». На офіційному порталі регіону та в соцмережах можна натрапити на обидві версії написання назви. Кузбас теж підтягнувся, ставши «КуZбассом», хоч вони поки що обмежилися зміною літери в логотипі на сайті.

Поки росіяни масово підтримують цю ініціативу, у решті країн бачимо асиметричний тренд: бренди, айдентика яких мала літери «Z» і «V», почали замінювати їх, аби жодним чином не асоціюватися із абсурдною символікою російського кровожерливого шовінізму. Наприклад, відмовилися від літери «Z» на логотипі чи у маркуванні своїх товарів компанії Samsung, Zurich Insurance, Zipair Tokyo та ін. В Україні — виробник блокнотів zakrtka, музичні гурти «БЕZ ОБМЕЖЕНЬ» і MOZGI.

Відтак своєрідна мілітаризація поширених у всьому світі графічних символів стає питанням політичним: використовувати ці літери чи ні — вже питання не смаку, а відкритої чи завуальованої підтримки країни-агресора.

Покреативила Росія і з речовими символами війни. Розраховуючи на бліцкриг в Україні, завчасно наштампувала своїм військовослужбовцям переможні медалі «За взятие» українських міст: Києва, Львова й Одеси. Фото цих медалей знайшли на електронних носіях ліквідованих російських горе-вояків. А ще у їхніх танках українські військові знаходили парадну форму, яку ті збиралися наче начепити, йдучи переможним парадом українськими містами. Та щось, як завжди у російської армії, пішло не так.

Російські політтехнологи, вочевидь, не надто напружувалися вигадувати нові символи чи навіть лозунги цієї війни, яку РФ усе ще називає «спецоперацією». З одного боку, це можна розглядати як данину перемозі радянських військ у Другій світовій війні, культ якої вони сповідують (найчастіше приписуючи всі лаври собі, а не спільним зусиллям союзників). Наприклад, по всій країні досі використовують символіку тих часів: георгіївську стрічку й орден «Великої Вітчизняної війни» (термін з радянської історіографії для окреслення німецько-радянського фронту 1941 — 1945 років).

За цими ж атрибутами можна впізнати і російську діаспору за кордоном — вони беруть стрічку або трохи осучаснені зображення медалей на акції та мітинги. Російська влада намагається нав’язати цю символіку і жителям тимчасово окупованих територій України.

За більш як сто днів повномасштабного протистояння російська айдентика війни у більшості цивілізованих країн стала візуальним синонімом загарбницьких амбіцій і жорстокості. Як би не розгорталися події, шлейф негативних асоціацій ще довго тягтиметься за будь-чим, що РФ привласнить собі як символ.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Аня Яблучна

Шеф-редакторка:

Євгенія Сапожникова

Редакторка:

Катерина Легка

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик