Сестринська справа. Створити куртки для подорожі

Share this...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter

Сестри Наталія Алексєвич та Оксана Свентах багато років працювали у рівненському ательє, шиючи одяг на замовлення. Попит на товари українського виробництва, що стрімко виріс після Революції у 2014-му, додав майстриням сміливості шити одяг під власним брендом. За декілька років їхні куртки та дощовики стали одними із найвпізнаваніших в Україні.

У 2015 році дизайнерки створили S-cape – український бренд верхнього одягу, що виробляє чоловічі та жіночі куртки, дощовики, тренчі, зимові аксесуари. Відповідно до концепції бренду, цей одяг має захищати від негоди і стимулювати людей більше подорожувати. Бажання застосувати власний досвід і створити щось оригінальне допомогло дизайнеркам розробити верхній одяг, який купують як в Україні, так і за кордоном.

Довіра до українського

До 2013 року кравецька справа в Україні існувала переважно як цех з пошиття одягу для відомих світових виробників. Чималий відсоток виготовлених в Україні текстильних виробів з брендовими етикетками виїздив за кордон.

Працівники текстильної промисловості накопичили величезний досвід, але налагодити власне виробництво вдавалося небагатьом. Ця ситуація стрімко змінилася 2014 року, після Революції Гідності. Хвиля уваги до українського виробника дала поштовх до розвитку індустрії моди. Кравці отримали можливість започатковувати малі та середні бізнеси, створювати відомі бренди і забезпечувати інших фахівців робочими місцями.

За декілька років становлення індустрії популярних товарів українського виробництва дизайнери одягу продовжують покращувати свої вироби та стикаються з новими викликами. 2019 року мати в шафі одяг українського виробника вже не ексклюзивно, а нормально. Щоб заслужити прихильність покупців, бути просто українським брендом недостатньо. Дизайнери підвищують стандарти якості, уважніше ставляться до матеріалів та працюють над впізнаваністю, бо конкуренція стає дедалі жорсткішою.

З часу заснування бренду S-Cape їхні куртки та дощовики носять тисячі українців. Засновниці кажуть, що до успіху на українському ринку треба пройти непростий шлях. Майстрині пробували створювати власні колекції, але цей досвід не одразу був вдалим. Методом спроб дизайнерки знайшли продукт, який вважають своїм. Оксана каже, що попит на українські товари з часом збільшується:

— Взагалі довіра до українського стає такою більш стійкою. Коли почався бум на українські товари, то купували все підряд, аби Made in Ukraine. Зараз люди більше звертають увагу на якість, на матеріали. Вони вже готові витрачати кошти не тільки через українського виробника, а й через відповідну якість.

Початок

До 2015 року Оксана і Наталія мали власне ательє. Протягом шести років вони шили одяг на замовлення. Намагаючись створити власний цікавий продукт, майстрині почали шити куртки і дощовики. Так з’явився бренд S-cape. Оксана розповідає, що до пошиття дощовиків спонукала любов до подорожей:

— Ми часто їздимо Україною та у закордонні подорожі. Для відвідування музичних фестивалів, походів у гори шукали для себе просто дощовик. Хотіли купити і не знайшли в Україні. Зрозуміли, що на ринку цього немає, досвід у нас був, тому вирішили спробувати пошити.

У власних дощовиках і куртках майстрині намагались втілити весь набутий за попередні роки досвід. Згодом почали публікувати роботи в соціальних мережах, побачили попит на свої вироби і продовжили шити. Оксана і Наталія почали возити свої вироби на різноманітні маркети. Важливим кроком для розвитку бренду стало створення власного сайту, через який і здійснюється більшість продажів.

Найбільш складним рішенням для дизайнерок була відмова від постійних замовлень в ательє. Майстрині не були впевненими, що S-cape стане популярним та прибутковим. Тому перший рік вони шили куртки з дощовиками і водночас виконували замовлення. Згодом Наталія і Оксана закрили ательє і повністю зосередились на S-cape, про що сьогодні не шкодують.

— 2014 року ми помітили інтерес людей до українського виробника, але бажання робити щось своє з’явилося набагато раніше. Ми давно були пов’язані з пошиттям одягу і постійно шукали власний продукт.

Як шиється S-cape

Офіс і майстерня S-cape знаходяться у невеликому приміщенні в Рівному. Тут розробляють нові моделі, створюють тестові зразки та лекала, підбирають тканини. Наталія розповідає, що особливо відповідальним процесом в S-cape є вибір кольору для нових моделей курток та дощовиків:

— Ми дивимось, якими будуть тренди, тенденції. Також враховуємо, щоб цей відтінок личив однаково чоловікам і жінкам. Вибір кольору — це насправді складний момент у створенні колекції. Ми дуже трепетно до цього ставимося. Нам надсилають до двадцяти зразків тканини, з яких ми обираємо всього три-чотири варіанти.

Обираючи кольори, майстрині звертають увагу на варіанти, які пасуватимуть більшій кількості людей. Наприклад, холодні кольори зазвичай личать багатьом, бо вони роблять обличчя теплішим. Протягом тривалого часу Оксана і Наталія шили лише яскраві куртки, відмовляючись від сірого і чорного кольорів, адже їх і так вистачає на ринку. Але клієнти постійно запитували про чорний одяг і просили, щоб лінійка саме цього кольору з’явилася у продажу. Дизайнерки прислухалися до запитів аудиторії і здалися:

— Сірі кольори частіше обирають, тому що вони більш практичні. А коли ми спробували пошити одну чорну куртку, самі почали її тестувати. Носили по черзі і побачили, що вийшло дуже стильно, тобто все-таки цей колір додає чогось особливого.

Share this...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share this...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share this...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share this...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter

Дизайнерки S-cape постійно спілкуються з клієнтами та враховують їхні побажання. Щосезону вони намагаються розробляти нові моделі та робити більш функціональними старі. Наприклад, за проханням клієнток S-cape шиє слінговставки до свого верхнього одягу, щоб мами могли бути мобільними і вести активний спосіб життя разом з малюком.

За один робочий день в S-cape кожна майстриня може пошити дві-три речі залежно від складності виробу. У зимовий сезон маленька майстерня отримує велике навантаження, тому частину замовлень віддають більшому підряднику. Упродовж декількох тижнів там відшивається ціла партія на зимовий сезон:

— Дівчата шиють, перевіряють ретельно кожен замочок, чи все якісно зроблено. Потім ми перевіряємо ще раз, чи все гаразд, і надсилаємо далі у магазини або клієнтам. Кожну річ тут шиють від початку і до кінця. Так майстрині більш відповідально ставляться до свого вибору, тому що кожна створює свою річ сама.

Спочатку ми дуже хвилювались, коли віддавали частину роботи на фабрику. Ми довго шукали, об’їздили багато місць і нам пощастило знайти хороших підрядників. У них теж є свої контролери, тому речі виходять такої ж якості, як наші.

Мрії та плани

2018 року S-cape зацікавив не лише клієнтів, а й студентів бізнес-напрямку. Бренд став учасником міжнародного освітнього проекту X-Culture. В рамках цього проекту студенти з 40 країн досліджують історії і перспективи реальних компаній, щоб запропонувати свої стратегії покращення бізнесу і виходу на глобальний ринок. Чимало закордонних студентів обрали для роботи S-cape.

— Основною темою було виведення нашого продукту на іноземний ринок. Студенти брали в нас інтерв’ю про наш бренд, про те, чого ми хочемо досягти на інших ринках. Багато студентів розробляли для нас стратегію виходу на ці закордонні ринки. Вони надіслали нам дуже багато звітів.

Share this...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share this...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share this...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share this...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter

Найбільше замовлень S-cape отримує онлайн з Києва та Львова. Оксана та Наталка мріють про шоурум чи офіс у Києві, але у Рівному у них вже налагоджене виробництво і співпраця з хорошими майстрами, яких було б складно шукати в столиці. Попри постійну комунікацію у соціальних мережах, дизайнерки мріють більше взаємодіяти з аудиторією у реальному світі:

— Ми б хотіли організовувати події, зустрічі з клієнтами. Це все треба робити у Києві у власному шоурумі. Можливо, в майбутньому так і буде.

Наталка і Оксана чимало розмірковують про розширення асортименту. В першу чергу вони взялися за зимові аксесуари— шапки, рукавички тощо:

— Ми хочемо трошки розширити асортимент, але щоб він не занадто виходив за рамки нашого концепції верхнього одягу та захисту від негоди. Окрім того, щоб почати виробляти щось нове, треба повністю зануритись у специфіку створення цього продукту, необхідні матеріали. Це вимагає часу. А на верхньому одязі ми вже спеціалізуємось та впевнені, що можемо зробити це якісно.

Дизайнерки й надалі вивчатимуть, як зробити верхній одяг більш якісним та функціональним. Наталка говорить, що для цього вони планують використовувати сучасні тканини:

— Цікаво було б пошити такий технологічний виріб з використанням сучасних тканин, які відчувають дотик та реагують на нього. Наприклад, в них можна вмонтовувати якісь гаджети або щось подібне. Можливо, ми спробуємо себе у цьому напрямку.

Наталка і Оксана мають дизайнерську та економічну освіту. Дівчата вважають, що в роботі вони добре доповнюють одна одну, поєднуючи творчі та раціональні якості:

— Одна з нас більше рахує, а друга творить. Завдяки цьому в нас такий тандем і все виходить. Напевно, жодна з нас не змогла би зробити це все наодинці.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Марина Однорог

Редакторка:

Наталія Понеділок

Продюсерка:

Ольга Шор

Фотограф:

Олександр Майоров

Оператор:

Павло Пашко

Олег Сологуб

Режисерка монтажу:

Ліза Літвіненко

Режисер:

Микола Носок

Більд-редактор:

Олександр Хоменко

Транскрибаторка:

Мирослава Олійник

Слідкуй за експедицією