Допомога від сексуального насильства: куди звернутися потерпілим

16 лютого 2023
Share this...
Facebook
Twitter

У XXI ст. сексуальне насильство все ще існує як явище. Від цього, на жаль, не застрахований ніхто, більше того, це стається як мирному житті, так і під час війни. Розповідаємо, куди можуть звернутися постраждалі від сексуального насильства, щоб їх підтримали, надали необхідну допомогу, а також використали їхні свідчення для справедливого покарання кривдників.

Сексуальне насильство в умовах повномасштабної війни залишається однією з найбільш чутливих і гострих проблем. Уже зараз зафіксовано чимало випадків, коли російські військові чинили таку наругу над людьми різного віку та статі на тимчасово окупованих територіях. Станом на 13 грудня 2022 року прокурори встановили 154 факти сексуального насильства, яке вчинили російські військові. Однак ці показники аж ніяк не можна вважати показовими й остаточними, адже чимало потерпілих не можуть заявити в поліцію або бояться зробити це через страх стигматизації в суспільстві. Кожне таке рішення змовчати про злочин лише спонукає кривдників продовжувати знущатися над іншими, адже вони відчувають свою безкарність. Через це дуже складно оцінити реальну ситуацію із випадками сексуального насильства в Україні, адже, як стверджує Українська Гельсінська спілка з прав людини, «сексуальних злочинів, ймовірно, в 100 разів більше за офіційну статистику».

В Офісі генерального прокурора України створили управління, яке розслідуватиме факти сексуального насильства, вчиненого російськими військовими в Україні. Це свідчить про те, що проблема суттєва, а отже потребує комплексного вирішення і використання нових підходів до розслідування цих злочинів та належний захист потерпілих.

До слова, зараз в Україні не тільки з’являються нові інституції допомоги потерпілим від сексуального насилля, а змінюється і поняттєве поле, яким звикли окреслювати цей кримінальний злочин. Так, коли йдеться про статеві злочини, що пов’язані з конфліктом, деякі експерти пропонують замість поняття «сексуальне насильство» використовувати «сексуалізоване насильство». Мовляв, так буде чіткіше зрозуміло, що мотив кривдника — демонстрація влади й контролю, а не отримання сексуального задоволення.

Базовий алгоритм дій

У зв’язку з воєнним станом обстановка в різних містах і селах України дуже різна — деякі території все ще тимчасово окуповані, інші стали епіцентром боїв, а десь ситуація більш-менш спокійна. Через це загальний алгоритм дій для людей, які пережили сексуальне насильство, може трохи змінюватися. Загалом можна виокремити два варіанти розвитку подій:

– злочин стався на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій;
– злочин стався на вільній і відносно віддаленій від окупантів території.

Помічниця адвокатки, координаторка асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Марта Змисла у коментарі для Ukraїner наголошує, що незалежно від місця перебування постраждалим від сексуального насильства передусім треба подбати про власну фізичну й емоційну безпеку. Тобто знайти місце, де не буде загрози життю чи здоров’ю. Тим, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях, важливо потурбуватися і про свою цифрову безпеку: видалити чи приховати «чутливий» контент — фото, відео, які окупанти можуть розцінити як ворожий і який спровокує їх до насильницької поведінки (наприклад, світлини з символікою України, відео, де чутно українську мову). Якщо ж потерпілі мають контент, що може слугувати доказом злочину, його варто спробувати завантажити у хмарне сховище, а самі файли якнайшвидше стерти.

Важливо зберегти речі, які можуть бути доказами й допомогти подальшому слідству. Наприклад, одяг, у якому постраждалі були на момент скоєння злочину, записи на диктофон, фото, відео тощо, якщо такі є у потерпілих чи свідків. Такі речові докази потрібно передавати поліції.

Тільки після цього можна слідувати подальшому алгоритму:

1. Звернутися за медичною допомогою

Це допоможе впоратися з наслідками насилля, а задокументовані результати огляду слугуватимуть основними доказами заподіяної шкоди, якщо потерпілі захочуть притягти кривдників до кримінальної відповідальності.

2. Якнайшвидше заявити про злочин у поліцію

Звісно, можна відмовитися від цього кроку, однак важливо пам’ятати, що так кривдник залишиться непокараним і може продовжувати скоювати такі кримінальні злочини.

3. Звернутися до психологів чи психотерапевтів

Ні, це не соромно, а дуже важливо, адже так само, як ми турбуємося про своє тіло, треба турбуватися і про емоційний стан. Це допоможе якнайшвидше подолати наслідки такого травматичного досвіду та знайти сили на те, щоб притягнути кривдників до відповідальності.

На щастя, зараз є низка громадських організацій, які надають таку підтримку компетентно і часто ще й безплатно. До слова, висновок психолога щодо емоційного стану людини буде правовим доказом і підставою для цивільного позову про відшкодування моральних збитків.

Хто і як може допомогти?

«Ла Страда — Україна»

Громадська організація працює над запобіганням ґендерно зумовленому насильству, зокрема, домашньому насильству й торгівлі людьми, а також лобіює права дітей. Із 1997 року в організації працює національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. З 2003 року вона отримала статус національної, а з 2017 року функціонує за єдиним гармонізованим загальноєвропейським номером із надання психологічної допомоги — 116 123. Наразі це єдина в Україні національна й безкоштовна гаряча лінія з питань попередження ґендерно зумовленого насильства та торгівлі людьми. Вона працює цілодобово, зберігаючи анонімність і конфіденційність тих, хто звернувся по допомогу.

Також можна зателефонувати за номером 0 800 500 335.

Національна гаряча лінія для дітей та молоді — ще одна можливість, яку «Ла Страда — Україна» зробила у 2013 році. Звернутися по допомогу можна зателефонувавши за номером 0 800 500 225 або в телеграмі.

«ЮрФем»

Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» надає постраждалим від сексуального насильства (зокрема під час війни) безкоштовну юридичну допомогу.

Щоб скористатися нею, зателефонуйте за номером +38068 145 55 90 (з понеділка до п’ятниці з 9:00 до 18:00) або напишіть їм у соцмережі, наприклад, у телеграм. Також можна заповнити заявку на сайті.

«Сильні»

Благодійний фонд відшкодовує медичні послуги, надає психологічну та юридичну допомогу потерпілим від сексуального насильства. Все це роблять конфіденційно.

Щоб отримати допомогу, необхідно заповнити форму або написати в телеграм-бот, соцмережі фонду чи зателефонувати за номером +38093 217 35 61.

«Марш жінок»

Громадська організація, яка надає гумдопомогу — речі першої потреби та ліки, а також безплатну психологічну допомогу. Також є можливість отримати тимчасове житло у Львові або Чернівцях.

Отримати допомогу можна написавши в чат-бот.

«Центр Жіночі перспективи»

Громадська організація, що протидіє домашньому насильству й торгівлі людьми ще з 1998 року. Відтоді створили низку притулків для потерпілих від сексуального насильства. З початком повномасштабної війни команда ГО облаштувала нові притулки для переселенців. Наприклад, станом на 13 лютого на Галичині є сім притулків для внутрішніх переселенців. Серед них є і прихисток для жінок із психічними розладами, які рятуються від війни. Притулки «Центру Жіночих перспектив» розраховані передусім на найбільш вразливих жінок і жінок із дітьми, наприклад, тих, які пережили насильство або мають інвалідність. Втім, у деяких випадках бувають і цілі сім’ї з чоловіками.

Контакти для отримання допомоги: +38032 295 50 60, +38067 67 407 70.

Також ГО «Центр Жіночі перспективи» створила платформу «Жінка для жінки», на якій жінки можуть напряму допомогти іншим. Суть проєкту в тому, що кожна охоча жінка, яка опинилася у скрутному становищі, зокрема постраждала від сексуального насилля, може розповісти власну історію, яку опублікують на сайті, зберігаючи її приватні дані конфіденційними. Інші жінки, яким ця історія відгукується, можуть допомогти — фінансово, продуктами або ж замовленням у неї послуг.

Із проханням про допомогу можна написати на електронну адресу координаторки проєкту: [email protected].

«Дівчата»

Громадська організація до початку повномасштабної війни займалася просвітництвом дівчат підліткового віку, а зараз розширила свою діяльність — надає безкоштовну довготривалу психологічну та психотерапевтичну допомогу постраждалим від сексуального насильства: дітям, підліткам, жінкам і чоловікам, а також батькам постраждалих. Команда організації забезпечує фізичну безпеку потерпілих: допомагає із поселенням, супроводом у безпечне місце та за кордон на реабілітацію. Також сприяють отриманню юридичних консультацій та надають гуманітарну допомогу: харчі, засоби гігієни, разову виплату-підтримку.

Щоб отримати допомогу, потрібно заповнити гугл-форму.
Також можна написати на пошту: [email protected]

«Фонд Маша»

Фонд у 2020 році створила Марія Єфросиніна (перший почесний посол Фонду ООН у галузі народонаселення) для промоції протидії будь-якому виду насильства, а також для допомоги жінкам і дітям, які від нього постраждали.

Щоб отримати допомогу, можна написати на фейсбук-сторінку організації, звернутися за номером 044 221 1163 або написати на пошту [email protected].

Gidna

Проєкт психологічної підтримки Gidna створений для жінок, які пережили насильство під час війни. По допомогу можна звернутись, заповнивши анкету.

Постраждалим від насильства жінкам нададуть 10 анонімних онлайн-консультацій, але жительки Києва, Дніпра, Житомира, Львова, Запоріжжя, Одеси, Миколаєва, Чернівців і Харкова зможуть відвідувати офлайн-сесії.

Безоплатна правова допомога

Урядова організація, координаційний центр із надання правової допомоги. Надає безкоштовні правові послуги, які українцям гарантує відповідний закон України.

Отримати консультацію можна онлайн, скориставшись телеграм-ботом або зателефонувавши за номером 0 800 213 103.

Інші корисні контакти

Цілодобова й безкоштовна гаряча лінія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: 0 800 50 17 20.

Урядова гаряча лінія: 1547.

#ДійПротиНасильства — чат-бот у телеграмі, який швидко проінформує, що робити потерпілим і свідкам сексуального насилля. Завдяки ньому можна безкоштовно отримати фахову юридичну допомогу в онлайн-режимі, а також контакти інших служб допомоги. Цей чат-бот — результат співпраці Міністерства внутрішніх справ України, Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС) та Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.

Міжнародний кримінальний суд в Гаазі — приймає звернення про воєнні злочини (зокрема і про сексуальне насилля) будь-якою зручною мовою на електронну пошту: [email protected].

Люди на тимчасово окупованій території можуть звернутися в Департамент протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту. Зробити це можна за телефоном +38096 755 02 40 (за цим же номером їх можна знайти у вайбері, телеграмі, вотсапі та сіґналі) або написавши на електронну пошту [email protected].

Вагітність після зґвалтування: як бути?

Запобігти небажаній вагітності можна. Найдієвіший і найбезпечніший метод — екстрена контрацепція. Зазвичай це одна таблетка, яку треба прийняти в перші години після незахищеного статевого акту. Якщо є доступ до аптеки, то це перший і найлегший крок у таких ситуаціях.

Вагітність унаслідок зґвалтування — законна підстава для проведення аборту в Україні, якщо її строк становить 12–28 тижнів. На ранніх термінах умовно безпечний спосіб переривання — медикаментозний аборт.

Натомість у Польщі, куди від початку повномасштабної війни евакуювалися мільйони українців, аборти заборонені, але є окремі активістки й групи, які на свій ризик допомагають жінкам (саме жінки найчастіше потерпають від сексуального насилля) отримати таблетки екстреної контрацепції та інші засоби невідкладного запобігання вагітності. Так, українка Анастасія Подорожня створила в Польщі феміністичну організацію «Мартинка», що захищає українок, які вимушено переселилися в цю країну. Серед іншого можна отримати й допомогу з абортом і контрацепцією. Щоб отримати консультацію від організації, можна написати в однойменний телеграм-бот.

Представник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців всередині травня розкритикував Польщу за те, що вона не дозволяє українкам, які рятуються від війни, робити аборти. Він закликав надати їм доступ до репродуктивних прав, що відповідають міжнародним стандартам, включаючи аборти.

Суворе законодавство щодо абортів є також в Угорщині та Румунії. Тому засновниця і директорка благодійної організації Abortion Support Newtork (ASN) (з англ. «Мережа Підтримки Абортів») Мара Кларк каже, що їхня організація готова допомогти виїхати до інших європейських країн, де легше зробити аборт: «Ми можемо допомогти людям поїхати в іншу країну, де вони матимуть доступ до абортів — Німеччина, Австрія, Чехія, Нідерланди та інші. Ми не вимагаємо жодних документів, щоб надати допомогу. Ми не питаємо людей, як вони завагітніли або чому вони хочуть зробити аборт».

Благодійна організація ASN допомагає отримати інформацію про те, як найдешевше спланувати подорож в іншу країну для аборту й загалом знайти найбюджетніший варіант процедури. Також надають фінансову допомогу й допомогу з проживанням. Та найголовніше — мають на сайті велику інформаційну базу — це контакти клінік у більш як 10 країнах світу, що готові допомогти вирішити проблему вагітності внаслідок зґвалтування.

Для отримання такої допомоги потерпілим із України потрібно написати на електронну пошту [email protected]. Також є опція для тих постраждалих, які побоюються, що їхню електронну скриньку можуть відстежувати чи зламати. В такому випадку можна залишити запит у захищеній контактній формі прямо на сайті організації.

Українська правозахисниця, співзасновниця та членкиня Всеукраїнської асоціації жінок-юристок «ЮрФем» Лариса Денисенко підкреслює, що міжнародне правосуддя — на боці постраждалих. Навіть в умовах окупації, де немає змоги дістатися до медзакладу, сконтактувати з поліцією чи передати інформацію — злочин згодом розслідуватимуть, а злочинців покарають. Найголовніше для жінки — опинитися в безпеці й тоді одержати першу медичну допомогу.

Над матерiалом працювали

Засновник Ukraїner:

Богдан Логвиненко

Авторка тексту:

Тоня Андрійчук

Христина Семерин

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка тексту:

Анна Яблучна

Більдредактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик

Слідкуй за експедицією