Львів сканує пам’ятки архітектури

13 червня 2022
Share this...
Facebook
Twitter

Волонтери й активісти в багатьох містах України роблять усе можливе, щоб уберегти архітектурні пам’ятки від наслідків війни з РФ: забивають вікна храмів і церков, вітражі закривають захисними екранами, пам’ятники обгортають вогнетривкими матеріалами та обкладають їх мішками з піском. А у Львові пам’ятні споруди ще й сканують — щоб у разі руйнування якнайточніше відтворити.

Із початком повномасштабної війни в Україні російські війська систематично нищать об’єкти цивільної інфраструктури, пам’ятні споруди, комплекси музеїв і заповідники. Станом на 1 червня зруйновано понад 350 різних пам’яток і об’єктів культури. Мапа культурних втрат, на жаль, постійно поповнюється новими об’єктами, а Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) збирає свідчення про руйнування.

Щоби якнайкраще вберегти свою архітектурну спадщину, львів’яни взялися сканувати будівлі. Ініціатор такої ідеї — Юліан Чаплінський, архітектор, урбаніст, автор блогу про урбаністику та книжки «Зрозуміти архітектуру». У своїх відео він розказує, як в інших країнах відновлювали культурну спадщину після Другої світової війни та показує, як російські окупанти розбомбили інфраструктуру в Чернігові, Сумах та інших містах України. Юліан каже, що його задум простий, але дуже важливий для майбутнього — відсканувати пам’ятки архітектури в різних містах України, найперше — тих, які є в списку світової спадщини ЮНЕСКО, як-от історичний центр Львова. Це допоможе завчасно підготуватися навіть до найгірших сценаріїв, які можуть трапитися під час повномасштабної війни з Росією.

На жаль, Львів перебуває під постійною загрозою ракетних ударів. Є високий ризик пошкодження або повного знищення архітектурних зразків німецької, польської, вірменської, єврейської, грецької й австрійської культур різних стилів — від готики й бароко до модерну й конструктивізму. Юліан розповідає, що він почав співпрацювати разом із компаніями Skeiron та «Мірничий», які займаються скануванням споруд. Гроші на реалізацію ідеї зібрали завдяки небайдужим людям:

— Я почав просто збирати кошти. Хлопці працюють за собівартістю. Це, напевно, 25 % від комерційної ціни, яку вони до війни виставляли. Але найголовніше, мені здається, що отакий включився рух.

Ініціативу Юліана підтримали дуже багато людей. За перший тиждень команда «Мірничий» зісканувала найстаріший храм Львова — церкву святого Миколая — її екстер’єр та інтер’єр. Уже зробили «3D-портрет» костелу всіх святих і колишнього монастиря бенедиктинок, що є пам’яткою Ренесансу. Відсканували й середньовічний храм Івана Хрестителя, палац Лозинського (галерею мистецтв), палац Потоцьких і костел кларисок (музей скульптури Йогана Пінзеля). А хлопці з команди Skeiron фіксували у такий спосіб вежу Корнякта та дах костелу Ольги та Єлизавети. До цього вони з власної ініціативи за підтримки Інституту «Полоніка» вже відсканували церкву Пресвятої Євхаристії, церкву святого Андрія, костел святого Бартоломея (Варфоломія) та Свято-Покровський кафедральний собор.

Юліан розказує, що 3D-сканування — багатьом уже зрозумілий процес, однак для такої роботи потрібне високоточне й дороге обладнання:

— З цього 3D-сканування («фотометрія»), можна заміряти найскладніші предмети інтер’єру: меблі, розписи, стінописи… Це такі 3D-сканери, де є оптика, яка на 360° може крутитися. Таких кілька ставиться. Оператори видруковують маркери, схожі на QR-код. Вони скотчем прикріплюються по різних точках споруди. Це заливається в програму, і вона вже складає докупи ті уривки з моделі, прораховує точки, і створює модель.

Юліан наголошує, що всі моделі споруд треба передати органам місцевого самоврядування та управлінню охорони культурної спадщини. Він вважає, що в Україні варто створити єдиний архів таких сканів з усіх регіонів. Це, на його думку, було би слушним і далекоглядним рішенням для збереження нашої архітектурної спадщини. Такі проєкти мають бути системними, а тому важливо, щоб їх підтримували не тільки волонтери, а й держава. Юліан уже домовився, що скани львівських будівель зберігатимуться у Віденському технічному університеті, де їх зможуть вивчати студенти.

Архітектор переконаний, що згуртованість довкола спільних цінностей і бажання зберегти й розвивати свою культуру — це те, що додає сил і наближає українців до перемоги:

— Якщо, не дай бог, впаде бомба, то зможемо потім по камінчику відбувати — не по фотографіях, а по реальних ідеально відсканованих до шва моделях. Ми ж не перші війну переживаємо. Будуть нові сенси, будуть нові цілі, нові завдання. Головне — вижити й дочекатися.

Над матерiалом працювали

Засновник Ukraїner:

Богдан Логвиненко

Авторка тексту:

Владислава Кріцька

Шеф-редакторка:

Анна Яблучна

Редакторка тексту:

Анастасія Сєрікова

Продюсерка проєкту,

Інтерв’юерка:

Ксенія Чикунова

Фотограф,

Автор обкладинки:

Петро Чекаль

Оператор:

Орест Ільчишин

Ярослав Ільчишин

Режисерка монтажу:

Ліза Літвіненко

Режисер:

Микола Носок

Звукорежисерка:

Анастасія Климова

Більдредактор,

Фотограф:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик

Слідкуй за експедицією