Як працює соціальна відповідальність? Кейс SoftServe

20 листопада 2021
Share this...
Facebook
Twitter

SoftServe — одна з перших IT-компаній в Україні, яка звернула увагу свою та оточення на соціальні питання: технологічну освіту в школах, допомогу медикам тощо. Компанія активно просуває ідею корпоративної соціальної відповідальності на бізнесовій арені, створила окремий благодійний фонд та краудсорсингову платформу для допомоги громадським ініціативам, державним проєктам і своїм працівникам.

Компанія SoftServe починала свою громадську діяльність, коли благодійні ініціативи під егідою бізнесів ще не були на вустах в Україні. Але вже з перших років вона показувала ефективні для суспільства приклади взаємодопомоги. Понад двадцять років SoftServe надає тисячам українців не тільки робочі місця, а й можливості докластися до цікавих та важливих для українського суспільства проєктів.

Концепція корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), що означає відповідальність підприємства за вплив його дій на суспільство та довкілля, упродовж ХХ століття ширилась західними країнами. З роками вона стає лише потужнішою, оскільки компанії, що вкладають ресурси лише у заробляння грошей, викликають все більше скепсису в потенційних працівників і клієнтів.

2010 року ухвалили Міжнародне керівництво із соціальної відповідальності, яке стало всесвітньо узгодженою інструкцією для запровадження КСВ в організації. Запроваджуючи і втілюючи програму КСВ, компанія може позитивно впливати на середовище, в якому вона працює, а також розбудовувати репутацію вартого довіри працедавця, постачальника послуг та бізнес-партнера.

Соціальні проєкти як частина бізнесу

У 1993 році в Україні з’явилась IT-компанія SoftServe, яка з часом трансформувалася в одного з найбільших гравців ринку інформаційних технологій Центральної та Східної Європи. Офіси SoftServe є в семи містах України: Львові, Києві, Дніпрі, Харкові, Чернівцях, Рівному та Івано-Франківську, а також у таких країнах світу: США, Канаді, Великій Британії, Сінгапурі, Швеції, Німеччині, Польщі, Болгарії та ОАЕ.

Сьогодні компанія не лише надає послуги і консультації у галузі цифрових технологій в Україні та за її межами, а й розвиває сферу корпоративної соціальної відповідальності, зосередившись на трьох основних напрямах: розвиток талантів, розбудова спільнот та покращення IT-освіти.

Глобальна місія компанії, за словами співзасновника SoftServe Тараса Вервеги, — «змінити світ на краще». І це не просто слова:

— Це наше бачення того, як ми будуємо компанію. Вона (відповідальність. — ред.) з’явилася в процесі розвитку компанії, в процесі росту протягом багатьох років, коли ми зрозуміли, чим насправді займаємося.

Тарас згадує, що ще 20 років тому в Україні не було моди на корпоративні соціальні ініціативи, проте SoftServe опікувався соціальними проєктами від початку своєї діяльності.

— Це просто йшло в рамках — потрібно допомогти нашим працівникам чимось, чи університету, чи школам, медичним закладам. І ми цим займалися постійно. Просто в якийсь момент зрозуміли, що ця робота потребує кращої організації та більш систематичного підходу.

У 2017 році SoftServe розробив «Політику корпоративної соціальної відповідальності» компанії — документ, який визначає управління процесами та проєктами КСВ. Також створили Комітет з корпоративної соціальної відповідальності SoftServe. Він відповідає за те, щоб підходи КСВ були інтегровані у бізнес-процеси компанії, а ініціативи — спрямовані на розв’язання соціальних проблем. Кожна програма має чіткі цілі, терміни та вимірювані показники досягнень та успіхів (де це можливо).

Сьогодні SoftServe у межах КСВ має краудсорсингову платформу OpenTech, де кожен охочий працівник компанії може стати волонтером і займатися ініціативами, які йому близькі, та благодійний фонд «Відкриті очі», який опікується збором коштів. Також компанія має програми у напрямах рівності та інклюзії, турботи про довкілля, розбудови спільнот та покращення ІТ-освіти.

Краудсорсинг
Залучення людських можливостей для спільного вирішення певних проблем або втілення проєктів.

Львівський офіс компанії SoftServе. Фото надане героями публікації.

OpenTech

Поява краудсорсингової платформи OpenTech зумовлена бажанням компанії об’єднати «профільні» соціальні ініціативи компанії SoftServe «під однією парасолею». Йдеться про проєкти, які потребують підтримки у створенні, наприклад, інформаційного ресурсу або програмного забезпечення, тобто втілюються завдяки безспосереднім компетенціям працівників. Все починалось зі звичайних анкет для співробітників SoftServe із запитаннями, чи готові ті волонтерити, в яких напрямах та скільки часу можуть цьому приділяти. Координаторка програми Таїсія Братасюк говорить, що OpenTech дає працівникам компанії можливість знайти своє заняття для душі.

— Ми збираємо волонтерів, які готові присвячувати свій час, свої вміння (власне, робити те, що вони вміють найкраще) для проєктів, які вони самі можуть обрати.

Практика надання послуг pro bono, тобто для суспільного блага, поширена у багатьох країнах. Юридичні, маркетингові, технологічні та інші фірми надають свої послуги безкоштовно соціально важливим проєктам, які не мають бюджету на їх виконання. За словами координаторки, OpenTech — це більше, ніж просто благодійність. Програма є корисною й для самих працівників компанії. Вони можуть потренувати навички, які не використовують у звичній роботі, але якими їм цікаво оволодіти.

— Як правило, клієнтський проєкт спрямований на американський ринок. Тому співробітники роблять продукт, яким користуються інші. А в рамках цієї програми вони можуть обрати те, чим будуть користуватися самі чи суспільство загалом.

Станом на осінь 2021 року OpenTech має 14 завершених проєктів та 17 активних. Учасники платформи створили портал про альтернативну освіту в Україні, платформу для навчання традиційній українській вишивці, сервіс для синхронного перекладу театральних вистав. До команди волонтерів вже приєдналося 200 людей. Найбільш стале партнерство в компанії сформувалось із міжнародною організацією UNICEF. Також працівники можуть пропонувати проєкти самостійно. Таїсія пояснює, з чого починається кожен соціальний проєкт, яким вони опікуються:

UNICEF
Міжнародна організація із захисту прав та інтересів дітей. Українське представництво організації працює в Києві з 1997 року.

— Вони (працівники. — ред.) знають, що в якоїсь організації є запит, й вони готові були б туди долучитись. Вони пишуть нам на OpenTech або на загальну пошту. І ми проглядаємо ці проєкти й беремо в роботу ті, що відповідають внутрішнім критеріям відбору.

В OpenTech завжди вибирають некомерційні проєкти, які ініційовані громадськими організаціями чи державними установами. Також ці проєкти мають відповідати одному з напрямів КСВ компанії або напрямам благодійного фонду «Відкриті очі»: підсилення спільнот, охорона здоров’я, реформи в трансформації освіти, допомога вразливим групам населення та екологія.

Коли йдеться про цінність проєкту, Таїсія говорить про відчуття власної вагомості для суспільства та країни:

— Наша компанія — це 12 тисяч людей. Це як невеличке місто, де кожен щось вміє, а разом близькі за духом люди можуть робити щось круте. Так склалось, що наш клієнтський ринок знаходиться не в Україні, тому для відчуття власної вагомості потрібно робити щось круте й для країни також.

Таїсія переконана, що успіх соціального проєкту закладений в його позиціонуванні. Ніколи не вийде зробити щось вартісне, якщо підходити з позиції «ми вам допомагаємо, тому ви нам винні». Навпаки, волонтери мають горіти бажанням зробити якісний продукт разом.

— Наприклад, ми робили платформу для «Зерен Правди». Це сайт для збору коштів на Музей Голодомору в Києві. Його (сайт. — ред.) завершили минулого року, якраз до річниці Голодомору. Долучилось дуже багато амбасадорів. Вони зібрали досить непогану суму, і ми дуже сподіваємось, що музей все ж таки з’явиться (йдеться про другу чергу будівництва меморіального комплексу в Києві, яка станом на листопад 2021 року ще триває. — ред.). Адже це історична складова, яка повинна існувати, акцентуватися, і взагалі завдяки таким речам формується імідж країни.

«Кімната позитиву» в Івано-Франківську. Фото: Андрій Шустикевич.

Share this...
Facebook
Twitter

«Кімната позитиву» в Івано-Франківську. Фото: Андрій Шустикевич.

Share this...
Facebook
Twitter

Фонд «Відкриті очі»

«Відкриті очі» — це корпоративний благодійний фонд SoftServe, який об’єднує працівників компанії навколо власних благодійних проєктів. Фонд має краудфандингову платформу для збору коштів на закупівлю медичного обладнання для лікарень, втілення освітніх проєктів, допомогу військовим тощо. У 2014 році його заснували як внутрішній майданчик для збору фінансування. Але у 2017 році платформа стала відкритою для зовнішніх донорів. З цього часу всі охочі можуть профінансувати будь-який проєкт фонду.

Один із серійних проєктів, яким опікується фонд — «Кімната позитиву», що передбачає створення унікальних просторів у державних дитячих лікарнях, де маленькі пацієнти, які проходять тривале лікування, можуть навчатися (очно і онлайн), відпочивати, бавитися. Команда фонду переконана, шо це має терапевтичну дію. Такі кімнати вже з’явилися в лікарнях  Івано-Франківська, Рівного, Харкова та Дніпра, наступні планують облаштувати у Львові, Чернівцях та Києві.

Фонд «Відкриті очі» з’явився, коли в Україну прийшла війна. Через потребу швидко реагувати на ситуацію перші збори коштів були хаотичними й робились, так би мовити, «на колінках». Потім співзасновник SoftServe Тарас Верега зрозумів, що це можна і треба перетворити на повноцінний благодійний фонд. Перший в Україні окремий благодійний фонд при IT-компанії.

Коли почалася російсько-українська війна, багато компаній та громадських організацій об’єднувались, аби допомогти військовим на сході країни. Як лікарі постали сам на сам з COVID-19 на початку пандемії, так і військові й добровольці опинилися неозброєними та без спорядження перед обличчям війни. Директорка фонду Вікторія Міщук згадує:

— Тоді на коридорах SoftServe завдяки сотням людей було зібрано великі кошти на бронежилети, інше спорядження. Наші працівники розробили безпілотники, купували обладнання для реанімації, передавали комп’ютери, автомобілі.

Вікторія прийшла у SoftServe, коли зрозуміла, що її тодішня робота не приносила тої зацікавленості та бажання прокидатися зранку.

— Тепер я прокидаюся вранці й така: «О, сьогодні в нас великий день!», і так майже щодня. Особливо останній рік такий унікальний і складний, із купою викликів і моментів.

Директорка говорить, що кожен проєкт фонду важливий та особливий, проте чи не найбільше її саму зворушує «внутрішній» проєкт допомоги працівникам SoftServe, коли ті стикаються з важкою хворобою.

Кожний працівник отримує листа з інформацією та кнопкою «Фондувати». Ці повідомлення є внутрішньою інформацією, яку не бачить ніхто, крім співробітників SoftServe. Вікторія Міщук говорить, що часом такі збори коштів за лічені хвилини дають до 20 тисяч доларів:

— Ці речі зворушують, надихають і дають оці щоденні ранішні крила й ентузіазм до роботи, мотивацію. Бо ми розуміємо, що за кожним нашим кроком щодня є потужний вплив. Ми не просто прийшли, відпрацювали, закрили ноути та пішли. За тим є якась людська історія, потужна енергія, яка йде від людей.

Решта проєктів теж починаються з працівників. Саме співробітники SoftServe приходять зі своїми ідеями до команди фонду, розповідають, яка соціальна проблема існує, і всі разом вирішують, як її можна розв’язати.

— Одна працівниця лежала в лікарні, народила дитину, і там були певні ускладнення. Замість того, щоб побути в лікарні 3-4 дні, якби було відповідне реанімаційне обладнання, вона затрималася там надовго. Переживши цей досвід, розумієш, що щось треба змінювати.

Так з’явився проєкт «Хутчіш додому», в межах якого збирають кошти на обладнання для чернівецької лікарні, завдяки якому можна надати оперативну допомогу немовлятам з перинатальними захворюваннями.

Благодійний фонд «Відкриті очі» — це не лише про збір коштів. Є й ініціативи, спрямовані на розвиток дітей, на передачу їм своїх знань та навичок. Так, у 2016 році започаткували проєкт «ІТ-школяр». В одному з семи міст, де присутня компанія, фонд оголошує відкритий конкурс спільно з громадською організацією, яка опікується дітьми-сиротами чи з сімей у складних життєвих обставинах. Потім працівники SoftServe формують команду охочих вчителів і вони протягом кількох місяців навчають дітей м’яких навичок, основ програмування та публічних виступів. Фонд оплачує дітям курси англійської мови. Діти знаходять в особі вчителя ще й ментора, друга. Навчання проходить в офісах компанії, вже відбулося сім випусків програми. Один випускник проєкту вже після університету приєднався до команди SoftServe. Вікторія розповідає:

— Коли діти випускаються зі шкіл, якщо вони мають запал і бажання йти в технічні спеціальності, йдуть навчатися до вишів, а в майбутньому можуть стати нашими колегами.

Також фонд долучався до всеукраїнської благодійної акції «Шкільний портфелик», що має на меті закупити необхідне для школярів приладдя перед початком нового навчального року. 2017 року такі набори збирали для дітей із «сірої зони», тобто буферної території у зоні російсько-українського протистояння.

Новим викликом для фонду стала пандемія COVID-19, згадує Вікторія. Коли прийшло розуміння, що посидіти вдома потрібно не тиждень і не два, що лікарні стрімко заповнюються хворими, які потребують апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), компанія виділила кошти на боротьбу з цією проблемою.

— Це був найважчий та найстресовіший період, оскільки треба було знайти постачальників, правильні респіратори, сертифіковані ШВЛ. Це були шалені виклики. До того наша команда не мала такого досвіду з медичним протиепідеміологічним обладнанням чи засобами індивідуального захисту для лікарів.

Розв’язувати всі ці питання команда фонду намагалася якомога швидше. Чотири місяці кожен член команди працював із дому по 17 годин без вихідних та перерв для того, щоб оперативніше замовляти, проплачувати, привозити та передавати в лікарні обладнання:

— Це є дуже бюрократичними процедурами. На кожну деталь потрібен договір, на кожну передачу в лікарню треба папірець, процедури розмитнення можуть затягнутися на місяці. І все це займало більше часу, ніж ми того очікували. Але є позитивний результат: вдалося допомогти 41 лікарні в Україні та передати більше 10 тонн засобів індивідуального захисту лікарям, 9 апаратів ШВЛ, закупити 18 кисневих концентраторів, понад 12 тисяч респіраторів і т.д.

Конференція IT Weekend Ukraine, Київ, 2019 рік. Фото з архіву SoftServe.

Соціальні проєкти — додаткове серце компанії

Після спільних зусиль у боротьбі з пандемією волонтери-працівники компанії стали справжніми товаришами, готовими реагувати на суспільні проблеми, допомагати, творити щось разом. Вони побачили, як працює фонд зсередини, як можна зробити свій внесок і як примножуються зусилля різних людей.

Для SoftServe корпоративна соціальна відповідальність є невіддільною частиною компанії, це «додаткове її серце». Вона об’єднує не лише працівників всередині, а й клієнтів, які приходять ззовні з різних країн, говорить Вікторія Міщук:

— Якщо якісь клієнти з-за кордону заходять в компанію, вони звертають увагу на КСВ: чи це просто на словах або ж справді відбуваються якісь дії.

Конференція IT Weekend Ukraine, Київ, 2019 рік. Фото з архіву SoftServe.

КСВ також створює певну внутрішню синергію, коли кожен відчуває причетність до діяльності цілої компанії, а не лише своєї окремої ділянки роботи.

— Попри свою щоденну роботу, якої є багато, це абсолютне волонтерство та добра воля. Ніхто за це не нараховує якихось переваг. Це лише ось такі плюсики до власного життя, до того, що ми свідомо працюємо, свідомо відпочиваємо, але і свідомо теж живемо.

У команді благодійного фонду мають утопічну мрію про те, щоб усі соціальні проблеми людства зникли, а благодійність втратила свою актуальність. Але в жодній країні цього просто неможливо досягти. Тому, реально оцінюючи майбутні виклики, фонд прагне масштабуватися:

— Ми хочемо зробити якийсь дуже помітний назовні ефект, коли поєднується ІТ-рішення, коли корпоративна соціальна відповідальність, допомога справді спрямовані на величезну кількість і дорослих, і дітей.

за підтримки

Проєкт реалізується за підтримки MacPaw.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Проєктна менеджерка:

Анастасія Жохова

Авторка:

Анастасія Шкалєва

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Катерина Легка

Коректорка:

Олена Логвиненко

Продюсерка,

Інтерв’юерка:

Ірина Макарчук

Асистентка продюсера:

Наталія Вишинська

Фотограф:

Костянтин Гузенко

Оператор:

Сергій Розов

Юрій Паливода

Денис Єфімов

Операторка:

Аня Корман

Ольга Оборіна

Режисерка монтажу,

Режисерка:

Марія Теребус

Звукорежисерка:

Анастасія Климова

Більд-редакторка:

Катя Акварельна

Транскрибаторка:

Ольга Шеленко

Софія Базько

Інтерв’юер:

Олексій Оліяр

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик