Що не так із Telegram?

У травні 2017 року указом п’ятого президента України Петра Порошенка на три роки було заблоковано доступ до російських соціальних мереж «ВКонтакті» і «Однокласники» (разом із низкою інших популярних російських ресурсів). Чинний президент України Володимир Зеленський продовжив цю заборону. Проте поза нею досі лишається російський застосунок для обміну повідомленнями Telegram.

Хоча мобільні застосунки з доступом до камер, мікрофонів і локації є складними системами, попри захисні зусилля платформ iOS та Android, ніхто не може гарантувати, що їх не будуть непомітно використовувати для шпигування.

Станом на серпень 2022 року Україна мала найбільше нових завантажень Telegram в Європі — 7 мільйонів. Дослідження соціологічної групи «Рейтинг» від 21 лютого 2023 року показує що за рік повномасштабної війни частка українців, які отримують суспільно-політичні новини з каналів у месенджерах (Telegram, Viber) зросла з 11 % до 41 %. Це джерело зрівнялося з телебаченням, частка якого упала з 55 % до 43 % за той же період.

Що відомо про Telegram?

Telegram створений у 2013 році росіянами — братами Дуровими, відомими також як творці «ВКонтакті». Із моменту заснування застосунок перетворився на один із найбільших месенджерів у світі. Станом на листопад 2022 року налічувалося понад 700 мільйонів щомісячно активних користувачів (це вдвічі більше ніж у Twitter на той час). Застосунок також входить у трійку найпопулярніших месенджерів у світі в 2023 році, після WhatsApp і Facebook Messenger. Павлу Дурову вдавалося скористатися помилками інших технологічних гігантів, коли йшлося про конфіденційність. У січні 2021 року невдоволення користувачів через оновлення політики конфіденційності і подальший обмін даними між WhatsApp і Facebook сприяло переходу мільйонів людей у Telegram.

Юридичні особи Telegram FZ LLC і Telegram Messenger Inc. були зареєстровані у 2013 році в Лондоні. До 2017 року операційний офіс Telegram базувався у Санкт-Петербурзі (РФ). Відтоді офіс перенесли до міста Дубаї в Об’єднаних Арабських Еміратах. Крім того, сервери месенджера розміщені і на території США.

Застосунок має мінімальну модерацію контенту, крім заявленого зобов’язання видаляти нелегальну порнографію, порушення прав інтелектуальної власності, шахрайство і заклики до насильства. До 2021 року Telegram не продавав рекламу, а платна підписка з’явилася у 2022 році.

Проте на сервери і роботу команди необхідні кошти. Відкритих даних, як-от статистика доходів і дані про використання Twitter, Telegram не оприлюднює. В американської соцмережі із 368 мільйонами користувачів у 2022 році, операційні витрати становили 350 мільйонів доларів на рік. Можна припустити, що витрати Telegram лише у 2022 році також склали сотні мільйонів доларів.

Джерела фінансування компанії викликають підозру. У 2018–2021 роках для роботи Telegram Павло Дуров залучав кошти, зокрема, від російських олігархів — Давида Якобашвілі, на якого в Україні накладені санкції, а також, імовірно, Романа Абрамовича й Алішера Усманова, внесених Євросоюзом до санкційних списків у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення, а також російського ВТБ банку, головним пакетом акцій якого з часткою 60,93 % володіє Росимущество (Федеральне агентство з управління державним майном. — ред.).

Співпраця із російськими спецслужбами

Відносини засновників Telegram із урядом РФ змінювалися впродовж років. Є свідчення, що Павло Дуров співпрацював із ФСБ за часів роботи у «ВКонтакті». Він працював у соцмережі до грудня 2013 року, після чого уклав угоду щодо продажу своїх 12 % акцій «ВКонтакті» російському інвестору Івану Тавріну. 18 березня 2014 року російська Mail.ru Group, яка володіла 39,99 % соціальної мережі, купила частку в Івана Тавріна, а 16 вересня придбала решту акцій «ВКонтакті», ставши єдиним власником соцмережі.

Згідно з публікацією «Нової газети» (нібито незалежного російського видання) про співпрацю розробника «ВКонтакті» і Telegram із російськими спецслужбами свідчить листування Павла Дурова із Владиславом Сурковим — заступником голови адміністрації Путіна з 1999 до 2011 року, який є одним з ідеологів нападу на Україну. У листуванні, датованому груднем 2011 року, Павло Дуров пише: «Як ви знаєте, ми вже кілька років співпрацюємо з ФСБ і відділом «К» МВД (Міністерство внутрішніх справ Росії), оперативно видаючи інформацію про тисячі користувачів нашої мережі у вигляді IP-адрес, номерів мобільних телефонів та іншої інформації, необхідної для їхньої ідентифікації» (перекладено з рос. — ред.). У листі Павло Дуров відстоює ідею того, що блокувати спільноти «ВКонтакті» в Росії не варто, адже це призведе до відтоку користувачів на американські платформи, які росіяни не контролюють. Схоже, що Сурков прислухався до поради.

Якщо в Росії «ВКонтакті» не заблокували, то Telegram не вдалося цього уникнути. 27 вересня 2017 року Павло Дуров повідомив про вимогу ФСБ, яка надійшла 14 липня того ж року, надати інформацію, необхідну для декодування електронних повідомлень, а також про подальше складання адміністративного протоколу за невиконання цієї вимоги. 16 жовтня 2017 року Міщанський районний суд Москви оштрафував Telegram на 800 тисяч рублів за відмову надати ФСБ необхідну їй інформацію. Павло Дуров заявив, що такі вимоги спецслужб суперечать статті 23 Конституції РФ, що гарантує громадянам таємницю листування.

Проте 20 березня 2018 року Верховний суд Росії визнав законною вимогу ФСБ надати ключі для розшифровки листування користувачів. Того ж дня Роскомнадзор повідомив Telegram про необхідність виконання вимог. Павло Дуров відмовився, через що 13 квітня 2018 року Таганський суд Москви ухвалив рішення на користь Роскомнадзору, який через три дні почав процедуру блокування Telegram. Проте месенджер і далі працював у РФ. Росіяни обходили заборону і однаково користувалися застосунком. Вони навіть вийшли на протести у різних містах РФ 22 квітня 2018 року на підтримку «вільного інтернету». Акція 30 квітня у центрі Москви проти блокування Telegram зібрала понад 12 тисяч осіб.

Через два роки, 15 червня 2020 року, до Держдуми РФ було внесено законопроєкт про заборону на блокування Telegram у разі введення режимів підвищеної готовності або надзвичайної ситуації, оскільки месенджер є засобом отримання оперативної інформації для великої кількості росіян. 18 червня Роскомнадзор оголосив, що зніме обмеження доступу до Telegram, завдяки досягнутій із Генпрокуратурою домовленості, «позитивно оцінивши висловлену засновником Telegram готовність протидіяти тероризму та екстремізму» (перекладено з рос. — ред.). Точні умови угоди залишаються нерозкритими, незважаючи на запити дослідників кібербезпеки, журналістів і правозахисних груп. Російський державний банк ВТБ, який має тісні зв’язки з Кремлем, також брав участь у переговорах.

Через три тижні після угоди про розблокування Telegram, 9 липня 2020 року віцепрезидент цієї компанії, Ілля Перекопський, виступив на конференції в місті Іннополіс, що в Республіці Татарстан (РФ). Він говорив про зростання російської ІТ-індустрії і підтримав наміри прем’єр-міністра Росії Михайла Мішустіна боротися з домінуванням на ринку американських компаній Apple i Google.

Президент РФ теж не лишився осторонь — 30 червня 2021 року Путін сказав, що «з телеграмом домовились» (перекладено з рос. — ред.).

Під час виборів у Держдуму Росії, що проходили 17–19 вересня 2021 року, Telegram заблокував канал «Розумне голосування» російського нібито опозиційного політика Олексія Навального. Telegram-бот від цього каналу давав рекомендації користувачам, за кого голосувати на кожній дільниці, щоб мінімізувати кількість провладних переможців на виборах народних представників усіх рівнів.

Відносини Telegram і російського банку ВТБ також укріпилися. Через те, що після початку повномасштабного вторгнення банк потрапив під санкції, а Apple і Google видалили додаток ВТБ зі своїх магазинів, компанія у січні 2023 року запустила цифровий банк у Telegram.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Telegram і Кремль стали ще більш синхронізованими. Месенджер став корисним не лише для спецслужб, а й для державної пропагандистської машини. Тотальна цензура російських ЗМІ зробила Telegram важливим джерелом інформації для росіян, в якому медіа публікують новини через публічні канали.

Російська генеральна прокуратура назвала головного конкурента Telegram, американську компанію Meta, «екстремістською організацією», зокрема за те, що вона дозволила певним користувачам в Україні публікувати заклики до насильства проти росіян, у тому числі військових. Після цього Росія заблокувала Facebook та Instagram, який налічував близько 70 і 80 мільйонів користувачів у РФ відповідно. Через це кількість росіян в Telegram зросла з 30 мільйонів у 2020 році до майже 50 мільйонів, випередивши WhatsApp, платформу, яку до цього найбільше використовували для обміну повідомленнями в Росії.

У березні 2022 року Дмитро Чернишенко, заступник голови уряду РФ з 2020 року, на якого в Україні накладено санкції, на зустрічі з лідерами ІТ-індустрії запропонував «державним установам створити акаунти в таких соціальних мережах як Telegram і “ВКонтакті”» (перекладено з рос. — ред.). Тобто зараз Telegram є платформою, яку обирають кремлівські чиновники.

Чому Telegram не можна довіряти?

Російська влада може й не потребувати співпраці з Telegram для масштабного моніторингу користувачів: застосунок і так вбудував цю можливість у свій інтерфейс прикладного програмування (англ. Application Programming Interface, або API. — ред.). API — це програмний портал, за допомогою якого розробники і дослідники можуть, по суті, підключитися до платформи і витягувати з неї дані. У випадку з Telegram ці дані включають текстовий вміст і метадані з будь-якого публічного групового чату або каналу, і навіть запис про те, коли користувачі востаннє були онлайн. Повідомлення в Telegram незашифровані, на відміну від застосунків WhatsApp та Signal, і зберігаються на серверах компанії як текст, що можуть читати і люди, і алгоритми.

Відомі випадки співпраці Telegram з урядами країн за межами Росії. У січні 2022 року, після того, як Telegram проігнорував численні прохання німецької влади зупинити публікацію погроз вбивства політиків, лікарів і вчених на тлі насильницьких протестів проти вакцинації від COVID-19, які координувалися на платформі, німецький уряд обговорював можливість заборони застосунку. До червня 2022 року, за повідомленням Der Spiegel, Telegram надав німецькій федеральній поліції персональні дані користувачів, підозрюваних у тероризмі та жорстокому поводженні з дітьми.

А в Індії, де за минулий рік було 100 мільйонів завантажень Telegram, компанія в листопаді 2022 року надала Високому суду Делі імена, номери телефонів та IP-адреси користувачів, звинувачених у незаконному поширенні на платформі навчальних матеріалів, захищених авторським правом викладачів.

Ризики користування застосунком для українців

Хтось скаржиться, що Telegram не має альтернативи, бо він є зручним сервісом обміну повідомленнями і отримання новин. А хтось вважає, що доступ до їхніх даних і побутових листувань не є загрозою. Проте справа не лише в окремо взятих листуваннях, адже сьогодні алгоритми і штучний інтелект дозволяють аналізувати переписку усіх 700 мільйонів користувачів. Серед цих даних можна виділяти українців, повідомлення яких містять обговорення військових подій, щоб фіксувати зміни у масових настроях і тональностях розмов за певні відтинки часу. Така інформація може бути використаною для точкових інформаційно-психологічних спеціальних операцій, відомих як ІПСО, які підсилюють вигідні ворогу настрої чи наративи.

Якщо йдеться про військових чи волонтерів, алгоритмічно знайти людей, які листуються стосовно певної ділянки фронту чи певного озброєння, — нескладна задача, адже усі повідомлення Telegram зберігає на своїх серверах у незакодованому вигляді. Навіть щодо нібито закодованих «секретних» чатів були приклади несанкціонованого доступу. Публічні Telegram-канали президента України Володимира Зеленського та інших діячів, популярні канали новин, приватні листування людей — ніде немає гарантій щодо захисту інформації. Так, у приватному спілкуванні більшість військових і державних діячів комунікують через Signal чи WhatsApp, але все одно мають Telegram, встановлений на телефонах і комп’ютерах.

Історія колишнього херсонського журналіста є черговим доказом того, що ФСБ Росії отримує доступ до листувань українців у Telegram. Ігор Бондаренко, який співпрацював із «Правим сектором», у випуску Радіо НВ від 13 грудня 2022 року розповів, як 10 серпня 2022 року потрапив у полон до російських окупантів, коли намагався покинути місто. За два місяці до того Ігор видалив всі дані зі своїх акаунтів — у тому числі з Telegram. Попри це, під час допиту росіяни показали Ігореві його листування в Telegram із заступницею голови «Правого сектору» в Херсоні Наталією Вотеічкіною за попередні пів року. Росіяни допитували і били Ігоря. Для того, щоб врятуватися, він погодився вести «патріотичний» проросійський телеграм-канал «Днєвнік свабоднай Тавріі». Отримавши телефон, чоловік зміг з’ясувати своє місцезнаходження і відправити рідним повідомлення з геолокацією. Перед тим, як відпустити херсонця, росіяни записали відео, де він начебто дає згоду на співпрацю.

Чи можливо отримати доступ до повідомлень через Signal і WhatsApp, використовуючи додаток Telegram, встановлений на тому ж телефоні? Імовірно, хоча це значно складніше і дорожче завдання, крім того, зловмисники мають точно знати ціль.

Як відмовитися від Telegram?

Кожна людина, користуючись певною соцмережею, робить її ціннішою для іншого користувача. Це явище відоме як «мережевий ефект». Адже через те, що більшість друзів і рідних є у Telegram, людина теж буде ним користуватися. Чим більші мережеві ефекти — тим складніше щось змінити. Проте це можливо.

Насамперед — спробувати альтернативні і більш захищені застосунки для обміну повідомленнями. До прикладу, WhatsApp, Facebook Messenger, Signal тощо. Після освоєння нового месенджера, варто запропонувати рідним, друзям, колегам листуватися в ньому — замість Telegram. Не обов’язково з усіма одразу, поступовий перехід буде більш комфортним.

Замість отримання новини з Telegram-каналу, обрати інше джерело з подібним контентом. Це може бути Twitter, Facebook, Instagram або ж новинний сайт. Якщо є власний Telegram-канал, краще подумати про альтернативні платформи для публікації контенту і почати їх розвивати.

Чи вартують ризики від Telegram виграшу у зручності, порівнюючи обмін повідомленнями у застосунку Signal або читання новин у Twitter? Українці мають почати цю дискусію і пошук альтернатив або ж створення власного месенджера. Правильні рішення часто приходять з певним дискомфортом. До того ж, Україна вже має позитивний досвід відмови від користування російськими соцмережами «ВКонтакті» і «Однокласники». Отже, знайти заміну завжди можливо.