Що таке «Україна без сміття»?

17 травня 2021
Share this...
Facebook
Twitter

«Україна без сміття» — соціальний стартап, що прагне зробити сортування нормою для українців. Команда створює можливості для відповідального поводження з відходами й переконує: те, що люди часто вважають сміттям, у більшості випадків — цінні вторресурси. Відкривши першу в Україні громадську станцію сортування, УБС довели, що модель соціального підприємництва дієва, а мети «нуль відходів на звалищах» реально досягти.

2 млрд м³ — стільки сміття людство генерує щороку. Левова його частка просто опиняється в довкіллі: в лісах, полях і водоймах, забруднюючи їх токсичними продуктами свого розпаду й мікропластиком. Забруднення довкілля — одна з найгостріших проблем людства, адже разом із появою сміттєвих ландшафтів усі шкідливі речовини згодом опиняються у живих організмах, зокрема й у людському.

Мікропластик
Частки різних пластиків, менші за 5 мм.
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

В Україні «сміттєве питання» теж потребує якнайшвидшого реагування: щороку українці генерують до 15 млн тонн сміття. Сміттєзвалища займають близько 2% території країни. І основна причина цього — нерозвинена культура поводження з відходами. Більшість людей досі живе з уявленням на кшталт «викидаю сміття в смітник — роблю добру справу». Однак зникнувши з поля зору, сміття не зникає з планети, а опиняється на сміттєзвалищах, що повільно отруюють фауну і флору.

Те, що звикли вважати непотребом, може приносити користь. Якщо вимити, висушити й посортувати паковання, то це вже не сміття, а цінний ресурс. У європейських і скандинавських країнах сортування є обов’язком людей і бізнесу. В Україні ж така практика тільки формується. І поки влада наважується на системні зміни, за справу беруться екосвідомі люди.

Євгенія Аратовська та її команда — одні з тих, кого не влаштовує неконтрольоване засмічення країни. У 2015 році жінка з однодумцями створили громадську організацію «Україна без сміття», яку знають як УБС. Вони першими в Україні відкрили станцію сортування No Waste Recycling Station. УБС — проєкт, що працює як соціальне підприємство. Вони переформатовують «сміттєві» реалії в Україні та ламають стереотипи про традиційний бізнес.

«Україна без сміття»

Проєкт «Україна без сміття» позиціонує себе як соціальний стартап. Якщо традиційний бізнес своєю метою та успіхом зазвичай вважає прибуток, то соціальне підприємство — вирішення суспільної проблеми. Це не означає, що соціальний підприємець не дбає про дохід, просто це не є самоціллю.

Євгенія розповідає, що неконтрольоване засмічення країни почало хвилювати її у студентські роки. Саме тоді, повертаючись із Києва до рідного Криму на вихідні чи канікули, вона помічала, як повсюдно почало з’являтися пластикове сміття:

— Я ще пам’ятаю Крим, коли він був бездоганно чистий — не було пластиків, не було пластикових пляшок.

Жінка каже, що їй було боляче бачити, як пластикове сміття постійно накопичується й нікуди не дівається. А коли в неї з’явилися діти, відчула, що відповідальна за збереження чистого довкілля для них, аби вони мали де зростати. Так, у 2014-му вперше з’явилася ідея запустити екопроєкт, щоб навчати людей сортувати та створювати можливості для цього:

— Модель соціального підприємництва — це нова модель для України. У світі вона сьогодні активно розвивається. Ми хочемо надати людям можливість мати ту послугу, якої ще не існує.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Проєкт офіційно розпочав свою роботу у 2015 році. Створили товариство з обмеженою відповідальністю, а напередодні нового року зареєстрували громадську організацію «Україна без сміття».

Однією з перших послуг УБС був «Зелений Офіс». Організація встановлювала контейнери для сортування, вивозила вже відсортовані відходи та проводила освітні тренінги для своїх клієнтів — українських та міжнародних компаній, що працювали в Україні. Завдяки цій послузі команді соціальних стартаперів вдалося гучно заявити про себе та здобути кредит довіри.

Однак, за словами Євгенії, що більше вони занурювалися в цю справу й робили її бізнес-аналіз, то чіткіше розуміли: потрібно відкривати станцію, куди б люди самі могли здавати свою вторсировину. Охочих сортувати в офісах ставало все більше, тому контролювати якість сортування ставало дедалі складніше. Обтяжливими для проєкту ставали й логістичні витрати. Це підштовхнуло команду щось змінювати. Так, у 2017-му вони відкрили в Києві першу станцію сортування, площею всього 80 м², у підвальному приміщенні на вулиці Максимовича.

Не сміття, а цінний ресурс

Ще з першого дня заснування УБС комунікує про загрози захоронення відходів і популяризує сортування. Так, переробка — третій щабель в ієрархії поводження з відходами. Передує їй запобігання утворенню відходів і повторне використання — найкращі практики, до яких прагнуть усі розвинені країни. Четвертий щабель — спалювання або ж утилізація. П’ятий і найгірший спосіб поводження з відходами — захоронення. У такому випадку тверді побутові відходи разом із органікою просто опиняються на сміттєзвалищі та шкодять довкіллю. А могли б стати частиною циркулярної економіки, що передбачає раціональне використання ресурсів та їхнє відновлення.

Утилізація
Метод термічної деструкції непридатних для переробки відходів, що відбувається на спеціально обладнаних заводах при температурі щонайменше 1200—1300 °C.

За словами Євгенії, важливо зрозуміти, що немає сміття, а є цінні ресурси, які ми просто викидаємо на звалище. Починаючи сортувати, люди поступово змінюють свої споживчі звички, і це кардинально змінює їхнє життя:

— Відповідальне ставлення до сміття, до закупів — воно про те, щоб зекономити час, щоб витратити його не на речі, а на живі стосунки, подорожі.

Переробити можна чимало відходів. Наприклад, алюмінієві бляшанки стають корпусами велосипедів, пластикові пляшки — спортивним одягом, а скло й навіть целюлозні гранули з паперу можуть використовувати для зміцнення доріг. У розвинених країнах, скажімо, з органічних відходів роблять компост, що стає добривом для ґрунту, а біогаз із них використовують для заправки автівок.

Євгенія каже, що її команда хотіла зрозуміти, як функціонує «сміттєвий ринок» в Україні, адже до цього кожен із них працював у різних, зовсім не пов’язаних із екологією сферах діяльності. Так вони з’ясували, що в Україні діють більше сотні підприємств, здатних переробляти папір, метал, скло й пластики. Однак не отримуючи достатньої кількості відходів від населення, вони купують їх в інших країн.

Також постійно вивчали гравців ринку та знайомилися з ключовими компаніями, що вивозили побутове сміття з-під будинків, а також із підприємствами, які переробляли чи утилізували відходи. Голова УБС каже, що постійно задавалася одним питанням: чому такий стабільний і перспективний за кордоном ринок — такий мінливий в Україні? Коли мозаїка поступово складалася, Євгенія з командою визначили, що УБС має сприяти системним змінам на рівні держави. Так, «Україна без сміття» певний час була членом громадської ради при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Також разом із іншими екоорганізаціями вони подавали правки до проєкту закону «Про управління відходами», щоб не допустити монополії на відходи.

— Коли ми створили першу станцію сортування, через певний час схожі проєкти почали з’являтися в інших містах. Тобто до цього активісти, волонтери, активні громадяни не наважувалися взагалі займатися сферою поводження з відходами, бо вона здавалася мафіозною, корумпованою, тіньовою, непривабливою.

Сортувальна станція

За словами Євгенії, в перші тижні роботи їхньої станції на вулиці Максимовича приходило близько двадцяти людей за день. Тоді їм це здавалося неймовірним результатом, адже ці двадцять людей приходили за власним бажанням. Відвідувачів ставало щоразу більше, тож уже через рік, у 2018 році, УБС переїхала на іншу локацію: відкрили в чотири рази більшу, двоповерхову сортувальну станцію на вулиці Саперно-Слобідській.

— На цю станцію сортування на вихідних приходить щонайменше 500 людей.

Роботу станції забезпечує команда з понад тридцяти людей. Відвідати громадську станцію сортування може будь-хто: цінні вторресурси приймають на переробку безкоштовно, а неліквіди на утилізацію — тільки на платній основі (послуга «Спалювання»).

Фасад сортувальної станції прикрашає стінопис риби, в якої половина тіла — пластикове сміття. Так команда УБС наче нагадує, що сміття забирає простір у дикої природи й опиняється буквально всередині нас.

Відвідувачі можуть почати сортування ще на рампі, тобто біля входу в основну залу станції. Там завжди стоять близько 10 октабінів (картонних восьмикутних ящиків), де можна залишити скляні пляшки, жерстяні бляшанки, пап’є-маше, ґаджети, комбіноване паковання типу Tetra Pak, Elopak, Pure Pak тощо. Тут же у відвідувачів, які користуються послугою «УБС Компост», приймають органічні відходи на компостування.

Всередині станції — простора зала з численними контейнерами для різних типів металу, паперу, пластику та скла. Кожен великий мішок і коробка для вторсировини мають таблички, завдяки яким люди орієнтуються, які відходи в них треба кидати. Перш ніж приїжджати на станцію, команда УБС просить людей уважно ознайомитися з їхніми правилами сортування, розміщеними на сайті.

Вони не приймають брудні паковання й небезпечні відходи, такі як батарейки, лампочки, медичні відходи. Засновниця проєкту каже, що якісно посортовані відходи — їхнє незмінне правило, адже це умова співпраці з українськими заводами-переробниками.

— Наше завдання — перевернути уявлення людини про сміття. Сміття може бути нормальним, якщо людина буде піклуватися про свої відходи вдома, буде намагатися робити його чистим, — тоді не буде проблем із відходами.

На станції постійно працюють консультанти, які допомагають відвідувачам розібратися, з чого зроблений той чи той виріб, де знайти маркування та як зрозуміти його значення, і найголовніше — в який контейнер на станції вкинути.

УБС всіляко заохочує сортувати навіть тих, хто не завжди має час приїхати на станцію чи взагалі живе не в Києві. Наразі вони мають сім платних послуг, серед яких, наприклад, «Досортування», — для тих, хто не має часу сортувати самостійно або хоче заощадити свій час перебування на станції. З липня 2020 року в УБС є послуга «Пластик Поштою», завдяки якій здавати відходи на переробку чи утилізацію можуть люди з будь-якого населеного пункту України. Чисті й сухі паковання, непридатні для носіння одяг, взуття, сумки, м’які іграшки та ковдри їм можна надіслати поштою.

Швидко зреагувала команда УБС і на введення карантинних обмежень у зв’язку з пандемією COVID-19 — запустила послугу «УБС Кур’єр» для киян і жителів передмістя столиці в радіусі 20 км. Так пакети з чистою й сухою вторсировиною та неліквідами забирають прямо біля під’їзду сортувальників.

УБС приймає на переробку та утилізацію близько 40 видів різних відходів, незмінне правило — все має бути сухе й чисте. Євгенія пояснює, що простір станції має бути безпечним, комфортним і приємним для працівників та відвідувачів:

— Люди, які сюди приходять, мають отримати такий «вау-ефект»: тут чисто, естетично. Приємне спілкування українською мовою, приємні люди. Тут немає відчуття, що ти маєш справу зі сміттям.

Щомісяця УБС віддає на переробку українським підприємствам 25–45 тонн вторсировини. Перед цим певну її частину обов’язково ретельно досортовують. Більшість паковань пресують у тюки вагою приблизно 110 кг і накопичують доти, доки не зберуть необхідну кількість для відвантаження.

Також почали займатися ресайклінгом і апсайклінгом вторсировини (від англ. recycling та upcycling). Ресайклінг — це створення сировини із відходів. Для нього характерним є те, що кожен матеріал можна переробити обмежену кількість разів (окрім скла), і щоразу якість матеріалу погіршується. Натомість апсайклінг — це виготовлення нового продукту кращої якості, ніж була вторсировина, яку для нього використали. Серед апсайкл-речей УБС — багаторазові бахіли й нарукавники: їх майстрині-партнерки УБС пошили на замовлення зі старих і зламаних парасольок, які відвідувачі приносили на станцію.

Із 2020 року на сортувальній станції є ресайкл-майстерня, де команда експериментує з переробкою пластикових кришечок і ємностей із полістиролу. Попередньо відсортовану за кольором вторсировину подрібнюють у шредері, а отриману пластикову стружку запікають у спеціальному термостолі. В результаті виходять пластикові плити різного забарвлення й товщини, які можна використовувати як матеріал для створення лавок, велосипедних парковок чи сувенірів.

Полістирол
Синтетичний полімер, з якого виготовляють одноразовий посуд, відра, деякі ємності для молочних продуктів тощо.

Як працює соціальний стартап

Попри стабільний попит на послуги сортувальної станції, голова УБС каже, що коштів, отриманих із продажу вторсировини, ледь вистачає на оплату оренди приміщення. Щоденна робота цього простору передбачає безліч процесів, непомітних відвідувачам: збирання вторсировини, її досортування, пресування, накопичення, продаж і відвантаженння підприємствам-переробникам, звітування.

Крім цього — постійне консультування та продаж товарів, адже УБС мають соціальну екокрамницю NoWaste Shop. Доходи з неї теж допомагають закривати поточні витрати проєкту. В асортименті екомагазину не тільки популярні екобренди, а й товари власного виробництва: фірмові контейнери для сортування, екоторби й багаторазові мішечки, які вони назвали «некульками».

Євгенія наголошує, що для неї, як для соціальної підприємиці, важливо забезпечувати достойну заробітну плату працівникам:

— Ми не можемо собі дозволити працювати як волонтери, тому що деякі процеси будуть відбуватися недосконало. А для нас сьогодні дуже важлива досконалість.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Лекції та екскурсії — ще один напрям діяльності УБС, що допомагає фінансово підтримувати роботу станції та розвивати проєкт загалом. Євгенія наголошує, що екоосвіта — одна з підвалин їхньої діяльності, адже часто люди не сортують тільки через те, що не знають про це як про альтернативу. Тому УБС регулярно проводять онлайн і офлайн лекції представникам бізнесу.

Дітям і дорослим пропонують відвідати годинну екскурсію сортувальною станцією, щоб на власні очі подивитися, як усе влаштовано і чому сортування важливе. Особливо популярні екскурсії серед школярів — вчителі приводять дітей цілими класами. Найбільше юним відвідувачам станції подобається роздивлятися контейнер зі зламаними ґаджетами, перевіряти, чи прилипає жерсть до великого магніта і занурювати руки у величезний октабін із різнокольоровими пластиковими кришечками. Дорослі й діти дивуються фактам, які на екскурсії розповідає Ольга Чернявська, менеджерка з освітніх проєктів:

— Синтепон, який знаходиться в наших куртках — це все ПЕТ-пляшка (пластикова. — ред.). Вже ніхто не робить нову тканину, на якій написано «поліестер», із нового матеріалу. Навіщо, якщо ось вам — 40 пляшечок з-під води — і куртка готова.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

УБС постійно використовує різні інструменти залучення коштів, щоб розвивати свій проєкт. Команда заручається підтримкою компаній і співпрацює з відповідальними бізнесами. У їхньому портфелі — десятки колаборацій із різними брендами — від найбільших мереж супермаркетів до служб таксі.

Євгенія пояснює: не залучаючи бізнес до вирішення екологічних проблем, його ніколи не вдасться переконати, що треба шукати альтернативні, екологічніші паковання. Розширена відповідальність виробника — спосіб розірвати «сміттєве» коло, адже бізнеси вже не зможуть закривати очі на те, скільки відходів вони створюють і що з ними відбуватиметься після використання товару.

Євгенія каже, що неймовірно цінними для УБС є регулярні благодійні внески відвідувачів станції. За словами соціальної підприємиці, якби не підтримка їхньої екоспільноти, вони не змогли б оплачувати оренду приміщення, яка постійно зростає. Тому наголошує, що секрет успіху проєкту в тому, що їм вдалося і зробити соціальне підприємництво, і сформувати потужний громадський рух.

УБС ставить перед собою амбітні плани. Команда готується до запуску франшизи. Так, громадські простори сортування з’являться і в інших містах, адже проєкт довів ефективність своєї моделі роботи.

Головна ціль УБС у 2021 році — збудувати мультифункціональний культурний об’єкт на території Національного експоцентру України (ВДНГ), що популяризуватиме роздільний збір відходів. Цей простір об’єднає станцію сортування, перший в Україні Музей переробки і споживання, майданчики для артподій просто неба й фермерський ринок без пластику. Для реалізації цього масштабного проєкту УБС оголосила про початок найбільшої за всю історію проєкту фандрейзингової кампанії. Команда закликає всіх небайдужих підтримати зведення культурного об’єкта, що стане новим етапом розвитку не тільки для УБС, а й культури поводження з відходами в Україні.

— Ми переконали всіх, що займатися цим (відкриттям громадських просторів сортування. — ред.) можна, що люди готові долучатися до таких ініціатив і відвідувати простори, приносити чисту сортовану вторсировину і залишати її тут безкоштовно.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Проєктна менеджерка:

Анастасія Жохова

Авторка:

Наліні Ратнакар

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Аня Яблучна

Коректорка:

Олена Логвиненко

Продюсерка:

Карина Пілюгіна

Асистентка продюсера:

Юлія Безпечна

Фотограф:

Сергій Коровайний

Фотографиня:

Анастасія Некипіла

Оператор:

Михайло Шелест

Максим Завалля

Микола Носок

Режисерка монтажу:

Марія Теребус

Режисер:

Микола Носок

Сценаристка:

Карина Пілюгіна

Більд-редакторка:

Катя Акварельна

Транскрибатор:

Роман Ажнюк

Транскрибаторка:

Христина Архитка

Юлія Костенко

Марія Глух

Інтерв’юерка:

Карина Пілюгіна

Контент-менеджерка:

Юлія Пелипенко

Слідкуй за експедицією