Постраждалі внаслідок повномасштабної війни регіони зараз стикнулися з браком продовольства й обмеженим доступом до основних послуг. Жінки-волонтери швидко організували допомогу їхнім громадам, щоб вони мали доступ до найважливішого: їжі, води та ліків. «Зграя» — одна з таких волонтерських організацій, яку очолює Євгенія Таліновська.
«Зграя» — одна з найбільших волонтерських ініціатив в Україні зі штабом у Києві. Вона виникла 2014 року під час Революції Гідності. Волонтери не працюють постійно, а швидко збираються, коли виникає потреба, допомагаючи людям у різних регіонах. Спочатку учасники «Зграї» допомагали на Євромайдані, а коли почалася російсько-українська війна, споряджали бійців на сході
Із 24 лютого 2022 року волонтерська організація суттєво масштабувалася. Щодня склади «Зграї» приймають 2–3 фури — це десятки тонн гуманітарної допомоги (продуктів харчування, медикаментів, підгузків, спальників тощо). Всього організації допомагають близько 3000 людей, серед яких 30–40 ключових координаторів, майже 2000 піших волонтерів і понад 400 водіїв. Волонтери постачають мирним жителям ліки, продуктові набори та допомагають із транспортуванням.
Співзасновниця «Зграї» Євгенія Таліновська в мирному житті — графічна дизайнерка в IT-компанії та координаторка фандрейзингових проєктів благодійного фонду «Кожен може». Перший день повномасштабної війни вона зустріла в Києві, почувши звуки вибухів. Жінка вирішила не евакуйовуватися зі столиці і з першого дня занурилася у волонтерську діяльність.
— Ми захищаємо своє: свою землю, людей і правду.
«Зграя» має декілька основних напрямів роботи. Це оснащення ЗСУ, гуманітарна допомога цивільним та їхня евакуація, — так звані «кухня» та «медичка». Волонтери співпрацюють з 15 ресторанами в Києві і адресно розвозять приготовлену їжу на блокпости, в укриття, лікарні та будинки для літніх людей. Також співпрацюють із десятками київських лікарень, доставляючи їм апаратуру й медикаменти.
— Це впорядковане угруповання, яке може швидко утворити функціонуючий механізм. Ми збираємось на певні запити, робимо, і зникаємо на деякий час, коли ми не потрібні.
Після звільнення півночі України від російських окупантів «Зграя» зосереджується на доставлянні гуманітарної допомоги до віддалених від Києва невеликих сіл, які отримують менше уваги. Євгенія Таліновська також їздить у звільнені населені пункти. Жінка каже, що морально готова до жахливих видовищ від «русского міра» в Україні, адже бачила це ще 8 років тому в селах і містечках на сході. Волонтерка наголошує, що війна триває з 2014 року, просто з початку повномасштабного вторгнення вона стала для багатьох географічно ближче.
— Коли я бачу таке, мені хочеться просто знайти гроші, купити, привезти, вирішити, допомогти, а потім вже рефлексувати.
Євгенія згадує, що коли у 2008 році вона починала займатися благодійністю, збирати кошти було важче. Тоді в Україні ще було слаборозвинена культура благодійності і люди не до кінця розуміли, як функціонують і на що витрачають кошти благодійні фонди. Ситуація змінилася після Революції Гідності:
— Волонтерський рух після Майдану — це, напевно, одне з найбільших наших надбань. Суспільство змінилося дуже сильно. У нас з’явилися культура волонтерства і дуже багато крутих ініціатив. Люди нарешті зрозуміли, що можна допомагати і не треба абсолютно все перекладати на державу.
«Зграя» постійно шукає партнерів, які можуть допомогти з необхідними речами для цивільних і військових. Також вони приймають благодійні грошові перекази для підтримки свого волонтерського проєкту.
за підтримки
Ukraїner розповідає історії жінок-лідерок під час повномасштабної війни в межах проєкту «Як не ми, то хто?» спільно з ООН Жінки в Україні, а також Міністерством закордонних справ Канади та Урядом Данії. Проєкт має на меті розповісти про жінок, які працюють над прискоренням перемоги України. Це історії про українок, які кожна у своїй сфері захищає землю та свободу. Вони залишаються до останнього на робочому місці, щоб рятувати життя, волонтерять, забезпечуючи армію і цивільних людей найнеобхіднішим. Їхні історії заслуговують бути розказаними, а голоси — почутими задля подальшого розвитку України.
