НАТО, або ж Організація Північноатлантичного договору, — єдина дієва система колективної безпеки в Європі. В умовах, коли війська Російської Федерації вторглися на територію України, а російське політичне керівництво заперечує право держави на самостійне існування, вступ до НАТО є ключовим питанням збереження незалежності та територіальної цілісності України.
НАТО було створене у 1949 році в розпал Холодної війни як відповідь на встановлення маріонеткових прорадянських урядів у Східній Європі. Фактично мова йшла про захист післявоєнних європейських демократій від експансії Сталіна. Тоді до складу організації увійшли Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучене Королівство та США. Станом на 2022 рік до складу НАТО входить 30 держав.
За своєю суттю НАТО — оборонний альянс, що дозволяє вберегти його учасників від можливої агресії ззовні. Ключовою тут є стаття №5 Вашингтонського договору, яка передбачає принцип колективної оборони: напад на одну з держав-членів організації розцінюється як напад на всіх. Завдяки цьому загроза застосування сили проти держави-члена НАТО суттєво знижується: нікому не хочеться мати справу з об’єднаними силами одразу 30 держав.
Десятиліттями Україна не ставила за мету приєднання до НАТО. Політика «багатовекторності» за президентства Кравчука та Кучми підкріплювалася гарантіями безпеки Будапештського меморандуму 1994 року, зокрема й від Росії. Однак конфлікти у Придністров’ї, Абхазії та Південній Осетії все більше доводили: щоб не залишитися наодинці проти Росії, Україні потрібне членство в оборонному союзі.
У квітні 2008 року Україна та Грузія отримали шанс на євроатлантичну перспективу на саміті НАТО в Бухаресті. Попри прихильну позицію адміністрації президента США Дж. Буша-молодшого, рішення про надання статусу країн-кандидатів на членство заблокували Німеччина та Франція, зокрема через тиск Російської Федерації. Через чотири місяці після саміту Росія розпочала вторгнення у Грузію. Ще через шість років Росія окупувала українські Крим і Донбас.
Очевидно, що Російська Федерація готова нападати лише на тих, хто залишається з нею сам на сам. Це і є суттю путінських «гарантій безпеки», які він висунув Україні, НАТО та США: залишити Східну Європу напризволяще, як данину Росії.
Попри обіцянки Міноборони РФ не стріляти по цивільних людях і об’єктах, вже понад 2 тисячі мирних українців загинуло від російської зброї та обстрілів. Сотні тисяч змушені були покинути свої домівки заради безпеки й елементарного виживання. Обстріли житлових кварталів Харкова, Маріуполя, Чернігова, знищення дитсадків, шкіл, вогонь по Запорізькій АЕС — усе це на руках російських окупаційних військ. Однак війни можна було уникнути, якби Росія загрожувала не одній Україні, а відразу усім державам-членам альянсу.
Зараз вступ України до НАТО підтримує абсолютна більшість населення країни. За даними соціологічного опитування, проведеного 1 березня групою «Рейтинг», це рішення підтримують 76% українців — найвищий результат за весь час незалежності. Крім того, російська агресія відкрила очі і Європі, яка залишає відкритими двері Альянсу для України та інших держав.
Втрата історичної нагоди вступити до НАТО буде злочином проти мільйонів українців, які зараз активно борються за власну незалежність від російського «старшого брата». Вступ України до НАТО — не просто гарантія безпеки країни, а дієвий рецепт збереження національної незалежності.
