Як відбудувати Україну після війни

Уже нині треба розуміти, як можна відбудовувати державу, обмірковано обрати найкращий вектор дій і створити конкретний план завчасно, щоби після перемоги якомога швидше втілювати його в життя.

З досвіду Другої світової

У роки Другої світової війни було зруйновано понад десять тисяч міст і сіл, багато з них потім відновили: мешканці відбудовували свої понищені будинки, Німеччина виплачувала репарації, європейські країни отримали економічну допомогу від США (відому як «План Маршалла»).

Так, у Польщі вдалося відбудувати Варшаву, зокрема історичний центр, хоч це й забрало десятки років (місто було зруйноване на 80 %). Так само довго відбудовували Вроцлав, здійснивши кілька поступових свідомих етапів: поверхневе відновлення, розчищення територій, реставрацію, зведення житлових масивів, планову реконструкцію, спорудження нових будівель.

Якщо поляки прагнули відтворити довоєнний вигляд своїх міст, то Роттердам у Нідерландах трансформували інноваційно: розбудували комфортну інфраструктуру, зокрема головну гавань міста, яка є важливим стратегічним портом. Такий підхід зробив Роттердам провідним фінансовим центром Західної Європи.

Під час відбудови столиці Великої Британії, Лондона, особливу увагу зосереджували на зелених зонах і будівництві багатоповерхівок, щоби забезпечити житлом людей, які його втратили через війну.

Німецький Дрезден — одне з найбільш зруйнованих міст унаслідок Другої світової війни — відбудовували сорок років практично з нуля. Як і поляки, німці прагнули відтворити довоєнний вигляд свого міста — і нині воно вважається одним з найкрасивіших у Німеччині.

Під час відбудови Києва передусім дбали про відновлення житлового фонду; про відтворення довоєнного вигляду столиці не йшлося, бо місто зазнало страшних пошкоджень. Адже коли німецькі війська почали наступати і в Червоній армії зрозуміли, що Київ не втримати, радянські солдати замінували вулиці та будівлі історичного центру, унаслідок чого було зруйновано 324 пам’ятки, частина з яких — дощенту. Через німецьке бомбардування постраждали аеродроми, заводи, електростанції, центральний залізничний вокзал, були знищені промислові підприємства, навчальні заклади, водопровід, мости через Дніпро (перші бомби тоді прилетіли на завод «Більшовик», військові аеродроми в Борисполі, Гоголеві, Гостомелі, Жулянах, аеропорт у Броварах). Київ звільнили від німецької окупації 1943 року, відбудова міста розпочалася з реконструкції Хрещатика наступного року (завершили відновлення вулиці 1955 року).

Загалом у повоєнній відбудові всіх країн брали участь не лише архітектори та будівельники: щосили допомагали самі громадяни (згадайте українців тепер — щойно військові вигнали окупантів з Київщини, люди почали прибирати міста й села). Поширеною у Європі була практика відбудови за картинами та особистими фотографіями; проводили архітектурні конкурси, де талановиті фахівці могли проявити себе. Спільна праця сприяла відновленню ідентичності населених пунктів.

Шляхи відновлення країн у повоєнний період були різними, пріоритети визначалися потребами та особливостями конкретних міст. Нині, формуючи план відбудови України, важливо враховувати економічні, геополітичні, соціальні, культурні особливості держави та вимоги сучасної урбаністики. Недостатньо відновити пошкоджене — маємо нагоду переосмислити свій простір. Проаналізувавши напрацювання інших країн, поради урбаністів та архітекторів, нові підходи до проєктування міст і воєнний досвід, ми зможемо побудувати наші простори безпечними, функціональними, інклюзивними та привабливими, якщо оберемо вдалу стратегію та грамотно освоїмо інвестиції.

Президент України Володимир Зеленський виділив такі пріоритети у повоєнному відновленні країни: цифровізація, безпека та оборонний потенціал у синергії з доведеними до кінця судовою, антикорупційною й іншими реформами.

— Все це має працювати на конкретне бачення того, якою буде Україна через рік після війни, через 5, 10, 20 років. Що саме буде важливим для наших людей, для глобального бізнесу, яка кількість робочих місць і в яких галузях буде доступною для українців.

Відбудова: проєкти і програми

Відбудова України здійснюватиметься кількома силами — і внутрішніми ресурсами, і з допомогою інших країн, і з коштів спеціальних фондів. Наразі загальна схема тільки складається, однак вже є поступ на окремих напрямках. Так, Володимир Зеленський поставив уряду завдання розробити державні програми відбудови для всіх міст, які постраждали внаслідок російського вторгнення:

— Після війни, після нашої перемоги ми відбудуємо все, що зруйновано. Дуже швидко й дуже якісно.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів про основний план відбудови. Згідно з ним, перша стадія — оперативне тимчасове відновлення. Такий етап діє вже зараз, де це можливо. Друга стадія — швидке включення у відбудову одразу після закінчення воєнних дій. Третя стадія — велике повноцінне відновлення країни. На засіданні Кабміну 3 травня прем’єр розповів, що Україна вже отримала грантового фінансування від міжнародних партнерів і друзів на 4,5 млрд євро та 500 млн доларів від Світового банку. Цими коштами покривають соціальні виплати та розвивають програми допомоги.

Для систематизації процесу Уряд запустив платформу для збору коштів на підтримку України u24.gov.ua в межах глобального проекту United24, який ініціював Президент України. Прем’єр-міністр розповідає, хто може зробити внесок у цей фонд:

— Кожна людина у світі може зробити пожертву й допомогти Україні боротися за нашу свободу. Ми хочемо об’єднати світ навколо підтримки нашої держави. Простих людей, благодійні фонди, міжнародні компанії, лідерів думок в усьому світі.

Денис Шмигаль пояснює, що ця платформа потрібна також, щоб кожен донатор і громадяни України бачили, куди йдуть зібрані кошти — через звітування Національного банку, міністерств; компанія «Делойт» в Україні, яка є частиною міжнародної мережі Deloitte, перевірятиме звітність міністерств і гарантуватиме прозорість роботи платформи.

Відбудова потребує спеціалістів, коштів, часу, сил у майбутньому, але вона має і нагальний складник — це забезпечення гуманітарною допомогою, тимчасовим житлом людей з найбільш постраждалих регіонів, матеріальна підтримка, створення нових робочих місць уже тепер. Одна з ініціатив, яка частково розв’язує це питання, — відносно прості для втілення архітектурні проєкти, зокрема модульні будинки українських і закордонних виробників. Таке житло монтується за кілька годин та легко транспортується, тож люди, які втратили домівки, зможуть там швидко поселитися. Кількасот модульних будинків уже звели у Львові; Київщина отримала 18 будинків від колишнього губернатора штату Нью-Йорк.

Шукає гроші на відбудову й заступник виконавчого директора в Міжнародному валютному фонді від України Владислав Рашкован. МВФ нині не може напряму виділити кошти для України, однак може допомогти зібрати їх в інших країнах — і голова фонду, Крісталіна Георгієва, зголосилася бути амбасадоркою пошуку цих коштів. Владислав Рашкован не бачить потреби створювати окремої інституції для відбудови України:

— Нам би впоратися з конкуренцією, яка вже відчувається між наявними донорами. Нашою метою має бути їхня координація.

Нині, за його словами, над програмою відбудови України працює 7–8 груп, які доповнюють діяльність одна одної: так, наприклад, секретаріат Кабміну шукає фінансування для фонду реконструкції; інша команда оцінює воєнні збитки та руйнування; ще одна — працює над ідеями післявоєнної економічної політики. Усі програми має об’єднувати спільне бачення: чи проєкт модернізації країни буде частиною плану вступу до Євросоюзу, чи це будуть паралельні процеси; впровадження «зеленої економіки» не лише на рівні промисловості, а й у транспорті, будівництві міст тощо; вбудовування України в глобальні ланцюжки міжнародного приватного бізнесу.

Владислав наголошує: через війну Україна може зробити унікальний стрибок і «збудувати тут Євросоюз уже зараз». Тому він пропонує йти шляхом будівництва нового, а не відновлення старого: скажімо, замість відбудови двох зруйнованих аеропортів зʼєднати регіони сучасною швидкісною залізницею, яка повʼяже міста з одним-двома аеропортами.

Одну з програм реконструкції, про які згадував Владислав Рошкован, опублікував медіаресурс «Економічна правда». Це концептуальна записка міжнародних економістів про те, як має виглядати повоєнна відбудова за аналогією до Плану Маршалла:

— Ми базуємося на досвіді повоєнного відновлення (Плану Маршалла, об’єднання Німеччини, реконструкції Іраку, Афганістану) та досвіді відновлення після стихійних лих. Відбудова України відкриває унікальну можливість модернізувати країну та убезпечити її майбутнє.

Як зазначають економісти в оригіналі документа, за результатами виконання цього плану ми отримаємо не лише сучасну розбудову, великі інвестиції в країну, а і якісні інституції (законодавство, державна, служба, судова система, антикорупційні органи), що дасть змогу Україні набути повноцінного членства в ЄС.

Переосмилення простору

Після перемоги важливе переосмислення розбудови, адже нові проєкти мають враховувати досвід, який зараз переживає Україна. Саме тому, як зазначає міністр інфраструктури Олександр Кубраков, нові будинки створюватимуться з бомбосховищами та укріпленими підземними паркінгами. Ба більше: архітектор Олександр Столовий, проаналізувавши пошкодження конкретних будинків і міст, пропонує проєктувальникам передбачати у квартирі приміщення за двома стінами, евакуаційні сходи проєктувати без виходу назовні, замінити мурування стін встановленням залізобетонних конструкцій, вікна склити міцнішим склом, обмежити висотність забудови дев’ятьма поверхами та будувати щільніше (щоби знати сусідів, швидко евакуюватися та зменшити зону ураження, якщо прилітає у двір), звузити проспекти (щоби ними не могли їздити танки) та звільнити річки з колекторів, бо вони — природні фортифікації.

8 квітня відомий архітектор та урбаніст Йен Ґел прочитав лекцію для українців про базові принципи, які варто враховувати під час відбудови України. Серед основних порад — орієнтуватися на інтереси людей, зважати на густоту населення, враховувати особливості клімату, економити ресурси.

Українські проєктувальники й архітектори вже беруться до справи: команда студії дизайну та інтер’єру loft buro запропонувала 3 варіанти відбудови постраждалої від ракетного удару Миколаївської ОДА, Київська обласна військова адміністрація та гуманітарний штаб представили проєкт відбудови зруйнованого житла Київської області, над концепцією розвитку та реконструкції Чернігова працює Yakusha architectural studio, а дизайнер Сергій Родіонов запропонував проєкт відбудови Маріуполя Re: Mariupol:

— Маріуполь буде жити з турботою про людей: це буде комфортне місто на березі моря з купою можливостей для творчості та самореалізації.

Фінансування: партнерство, а не допомога

Станом на середину квітня, за оцінкою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна потребує 600 млрд доларів на відбудову, і російські війська щодня збільшують цю цифру. Мінфін порахував, що нині для фінансування держбюджету потрібно 5 млрд доларів на місяць. Чи зможе країна осягнути ці витрати? Звісно, справедливо, щоб усі видатки покрила країна-агресорка (для цього потрібно, щоби РФ визнала, що вона програла війну чи погодилася на репарації в мирному договорі). Франція, Італія, Нідерланди, Бельгія та інші країни вже заморозили російські мільярди на своїх рахунках, однак, щоб арештовані та конфісковані статки російських олігархів потрапили в Україну, потрібне рішення урядів цих країн. У цьому напрямку вже працюють у США та Канаді. Так, Мелані Жолі, міністерка закордонних справ Канади, заявила, що уряд має намір змінити закон про санкції, щоби передавати вилучені російські активи як компенсацію постраждалим та допомогу у відновленні України після війни.

На пресконференції президента України 23 квітня звучало запитання щодо країн, які долучаться до відбудови. Володимир Зеленський відповів, що вже почалися перемовини щодо відновлення України з лідерами різних держав. За його словами, такі кроки передбачають не лише фінансову підтримку, а й безпосередній патронат країн-союзників, тобто певні країни отримають можливість відбудувати той чи інший регіон України (наприклад, Велика Британія вже зголосилася очолити відбудову Київської, а Швеція — Миколаївської областей; Італія, Японія, Данія також погодилися відбудовувати постраждалі території України). Президент зауважив, що кожна країна, отримавши можливість відновити той чи інший регіон, відчуватиме, що вона зробила великий внесок у відновлення та перемогу України. А значить — у перемогу у війні за свободу в цілому на європейському континенті:

— Це не про допомогу, наприклад, вашої країни нашій. Це про спільне майбутнє, це частина програми щодо нашого членства в Європейському союзі, це частина нашого майбутнього в об’єднанні історії, перемоги в цій війні. І саме тому ми звертаємося до країн, яких ми поважаємо.

Дещо раніше, 24 березня, у підсумках саміту щодо російської військової агресії лідери країн Європейського союзу зобов’язалися підтримати Україну у відновленні після війни — для цього була зафіксована ідея створення Трастового фонду солідарності в Україні, який розпочав працювати в травні. Президент Європейської Ради Шарль Мішель погоджується з Володимиром Зеленським, що відбудовувати Україну з допомогою ЄС потрібно починати ще до завершення війни.

— Його (трастовий фонд) можна використати не лише для відбудови, він знадобиться Україні для здійснення соціальних виплат. Я відчуваю значну підтримку цієї ідеї у світовій спільноті.

Велика конференція щодо відбудови України пройде 4–5 липня у швейцарському Лугано, про що повідомив заступник глави місії посольства Швейцарії в Україні Сімон Піду.

Перші кроки вже зроблені

Усі українці зацікавлені у якнайшвидшій відбудові, відновленні повноцінного життя в усіх місцинах країни. Наразі ці процеси відбуваються досить хаотично, адже втрати рясні, для сучасного світу руйнування — небаченого масштабу. Станом на зараз держава вже впровадила певні ініціативи, щоб усі рухи відбувалися більш гармонійно.

Під час телемарафону міністр юстиції Денис Малюська зазначив, що механізмів компенсації, наприклад за зруйноване житло, буде декілька: передусім — виплати фіксованої суми з державного бюджету та добровільна, добровільно-примусова або примусова виплата з боку Росії.

Відтак створений Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури, який компенсує збитки українцям, чиє житло зруйнували або пошкодили росіяни (законопроєкт, який визначає процедуру, наразі готується до другого читання). Постраждалі українці вже можуть залишити заявку на відшкодування в «Дії» або подати заявку до органів місцевого самоврядування.

Так само в «Дії» можна дізнатися про урядові програми та ініціативи з підтримки бізнесу: компенсацію роботодавцям витрат на зарплату працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб, кредитування бізнесу під 0 % протягом дії воєнного стану та місяця після його завершення, програму щодо тимчасового переміщення підприємств із постраждалих під час війни регіонів тощо. Щодо останньої ініціативи — була створена цифрова платформа для допомоги з релокацією бізнесу, де можуть подати заявки і підприємства, які потребують переміщення, і компанії, які готові надати допомогу. Станом на 28 квітня понад тисячу підприємців подали заявки на релокацію; 400 підприємств уже переїхали, 216 з них навіть відновили роботу.

На сайті «Дія. Бізнес» розділ з проєктами постійно доповнюється, тож якщо ви маєте ініціативу для підприємців, напишіть про неї на цю електронну пошту [email protected].

21 квітня була створена Національна рада з відновлення України від наслідків війни, яка напрацьовує параметри відбудови та трансформації кожного сектору економіки в межах урядового Плану відновлення. Також формуються фонди відновлення та трансформації економіки, обслуговування та погашення державного боргу, підтримки малого та середнього бізнесу й інші програми.

Кабмін уже виділив 1,4 млрд гривень із резервного фонду на ремонт постраждалих будівель: розпочали роботу комісії та групи, які оцінюють втрати, пошкодження, формують план дій відповідно до кожної області (Сумська та Чернігівська отримали по 250 млн грн допомоги від уряду на відновлення зруйнованих територій та інфраструктури, Київська — 400 млн грн, Житомирська — 100 млн грн).

Як допомогти вже зараз?

Не лише влада, а і громадяни України вже готові долучатися до відновлення країни. 19 березня соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування, результати якого засвідчили, що 61 % українців хочуть фінансово підтримати відбудову чи допомогти руками.

Офіс міських проєктів «Урбанина» працює над довідником з відбудови міст. У виданні зберуть типові рішення з проєктування вулиць, впорядкування будинків, планування подвір’їв на основі найкращих світових практик.

Для небайдужих архітекторів з усього світу запустили проєкт #ReCreateUA. Креатори можуть вибрати одну зі зруйнованих або пошкоджених будівель, що знаходяться в галереї, і створити візуалізацію її відновлення.

Архітектурна Палата НСАУ створила Координаційний штаб для відновлення українських міст і громад. Ця організація охоплює всі регіони України та запрошує архітекторів, інженерів, проєктувальників, виробників чи постачальників будівельних матеріалів заповнити форму; окрему форму просять заповнити представників органів місцевого самоврядування, містян, яким потрібна допомога. Архітектори штабу діють за маніфестом (скорочено):

«Нова архітектура України буде сучасною, європейською, заснованою на тяглості наших традицій. Без типових російсько-радянських наративів і форм. З новими сенсами на основі принципів взаємодії, спільнотворення, підтримки та оборони. Українська архітектура має нести повагу до людини, важливість спільних просторів, енергонезалежність, доступність, безпеку, силу громад».

На сайті волонтерської служби України публікують інформацію про пошук допомоги для відбудови міст (наприклад, перша група добровольців уже відновлює Чернігів). Також працює спеціалізований сайт для пошуку добровольців і будівельних матеріалів «Добробат», де можна подати заявку та вступити у добровольчий будівельний батальйон у будь-якому регіоні. Відновленням просторів і облаштуванням прихистку для вимушених переселенців займається платформа «Будуємо Україну разом», яка має великий досвід розбудови після 2014 року. Зараз команда БУРу потребує фінансової допомоги — на нові простори для переселенців, укриття, підтримку прифронтових громад та інші ініціативи.

Спільними зусиллями, гуртом українці можуть створити одну з найпрогресивніших і провідних країн у світі. Президент України Зеленський підкреслив:

— Зараз історичний момент. Момент, коли ми можемо раз і назавжди вирішити багато застарілих проблем усього середовища нашого життя. Коли можемо зробити якісне міське планування там, де його не було. Можемо врахувати реальні транспортні потоки. Гарантувати енергозбереження, екологічність матеріалів, інклюзивність.

Усе, що відбувається зараз — шанс створити нову, забезпечену, успішну Україну.