Як підготуватися до можливого ядерного удару?

Росіяни постійно міняють свою риторику про «ядерку»: то кажуть про «необхідність» і «вимушеність» застосування такої зброї, то відхрещуються від своїх намірів. Ще 21 вересня у своєму зверненні Путін казав, що це Захід влаштував «ядерний шантаж» і у разі загрози безпеці РФ росіяни будуть змушені використати ядерну зброю. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков 4 жовтня заявив, що Росія не збирається брати участь у «вправах із ядерної риторики». А 2 листопада Міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій зазначило, що ядерний удар можливий тільки як оборонний захід з боку РФ. А також закликало країни ядерної «п’ятірки» (США, Росію, Велику Британію, Францію й Китай) працювати над недопущенням застосування такої зброї й розгортання ядерної війни, в якій, за словами РФ, «нє может бить побєдітєлєй». 

Українська ж влада вважає сценарій застосування ядерної зброї малоймовірним і вкотре нагадує, що Путін маніпулює й намагається змусити грати за його правилами. Таку думку озвучив речник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов в етері національного телемарафону. Один з експертів американського Інституту вивчення війни Мейсон Кларк також вважає, що РФ намагається змусити українців відступити, а західних партнерів — відмовитися від допомоги українській армії.

Проте, живучи з такою непевною країною-сусідкою як РФ, краще мати план дій на випадок, якщо Путін зі свого бункера таки вирішить натиснути на ядерну кнопку.

У цьому випадку згодиться досвід, який кожен із нас більшою чи меншою мірою має після 24 лютого: не панікувати, тверезо оцінювати ситуацію і «не вестися» на російські провокації. Світова історія вже знає випадки, коли люди переживали жахливі ядерні катастрофи. Наприклад, після ядерного бомбардування в Хіросімі та Нагасакі (6 і 9 серпня 1945 року відповідно) деякі японці змогли вижити й відновили майже вщент зруйновані міста. Ці історії дають не тільки надію, а є реальними прикладами того, що ядерний удар не обов’язково стане кінцем світу.

Щоб правильно підготуватися, потрібно також розуміти, які небезпеки несе ядерний вибух:

– світлове опромінення (може пошкоджувати зір);
– електромагнітний імпульс (може спричинити масові вимкнення електроенергії та пошкодити електрообладнання);
– ударна хвиля (спричиняє руйнації і травми);
– вогняна куля та хмара (викликає опіки, травми і пожежі);
– проникаюча радіація й радіоактивні опади (у великій кількості призводять до виникнення променевої хвороби).

До впливу кожного з цих чинників можна підготуватися й убезпечити себе.

Як діяти в разі ядерного удару

Вичерпну інструкцію з алгоритмом дій у різних випадках сформував Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вона передбачає різні сценарії, якими Росія шантажує Україну — ядерний удар, аварія на ЗАЕС, «брудна бомба». Покроково описані дії підходять під кожен із випадків і допоможуть врятувати життя. Головне правило — дійте чітко та швидко. Як би це не було складно — постарайтеся якнайшвидше вгамувати емоції, бо паніка — головний ворог, який відбирає дорогоцінний час. Не нехтуйте сигналом повітряної тривоги, почувши його — одразу прямуйте в укриття та чекайте офіційних повідомлень від влади. Про загрозу також повідомлятиме ДСНС через сповіщення на телефоні та трансляції на радіо й телебаченні. Після цього оперативну інформацію можна буде знайти на офіційних сайтах і в соцмережах ДСНС, Генштабу, поліції та місцевої влади.

Що варто мати вдома та в укритті на випадок ядерного вибуху

1. запас їжі, питної та технічної води, а також корму для хатніх тварин у герметичних ємностях мінімум на 72 години;
2. радіо на батарейках, щоб мати доступ до інформації та вказівок уряду, якщо будуть перебої із інтернет-покриттям;
3. засоби індивідуального захисту:
– протигази та (або) респіратори FFF2 і FFF3 (також підійдуть протипилові тканинні маски або ватно-марлеві пов’язки, виготовлені самостійно)
– спеціальні окуляри, що щільно прилягають до обличчя
– навушники (бажано тактичні, проте підійдуть і звичайні, а також беруші)
– гумові рукавички
– захисний одяг;
4. комплект змінного одягу зі щільної тканини та пара змінного взуття;
5. дозиметр;
6. поліетиленові пакети (підійдуть сміттєві на зав’язках);
7. заряджені павербенки;
8. ліхтарики;
9. чисті ганчірки або тканини для герметизації приміщень;
10. мило, вологі серветки.

Важливо: це базовий набір речей, які можуть знадобитися під час ядерної атаки, тому варто врахувати особливості вашого здоров’я й подбати про наявність ліків та інших необхідних вам речей (наприклад, змінних лінз для очей, інгалятори при бронхіальній астмі тощо).

Сценарій 1. На вулиці

– Якщо побачили спалах, одразу відверніться, щоб не отримати опіків очей та зберегти зір.
– Ляжте на землю ногами у бік вибуху, обличчям донизу, руки підкладіть під себе. Найкраще підійде заглиблення або виступ, за яким можна сховатися від ударних хвиль.
– За можливості прикрийте вуха навушниками, а рот і ніс — маскою, одягом чи хусткою.
– Після двох вибухових хвиль швидко перейдіть в укриття. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, підійде підвал або центр великих бетонних будівель із мінімальною кількістю вікон та дверей.

Сценарій 2. У дорозі

– Не дивіться на ядерний спалах. 
– Зупиніть транспортний засіб на безпечній ділянці дороги. 
– Перекрийте потік повітря ззовні: закрийте вікна, люк, пічку вологою тканиною. 
– Закрийте голову руками й опустіть лікті на коліна. 
– Закрийте ніс і рот маскою, одягом або хусткою. За можливості прикрийте вуха навушниками. 
– Знайдіть найближче укриття та стежте за офіційними розпорядженнями щодо подальших дій.

Якщо перебуваєте в укритті

– Зніміть верхній одяг, у якому ви були в момент ядерного вибуху (на ньому осяде радіоактивний пил), щоб зменшити опромінення тіла. Одягніть рукавички й щільно запакуйте брудний одяг в поліетиленовий пакет.
– Упевніться, що заражене повітря з вулиці не потрапляє у приміщення. Максимально загерметизуйте простір ганчірками. Вимкніть кондиціонери й обігрівачі.
– Протріть усі поверхні вологою ганчіркою в гумових рукавичках.
– Не торкайтеся голіруч інших людей чи будь-чого, що може бути зараженим. За можливості (якщо ваше укриття обладнане водопроводом) прийміть душ або протріть всі відкриті ділянки тіла милом і водопровідною водою, якщо не було офіційних заборон на її використання.
– Переодягніться у чистий одяг. Бажано, щоб він був зі щільної тканини. Брудний одяг запакуйте у поліетиленовий пакет і щільно зав’яжіть.
– Знайдіть офіційне джерело інформації, щоб отримувати актуальні сповіщення про ситуацію. Перебувайте в укритті 24 години, якщо не було додаткових повідомлень щодо переміщення чи евакуації.

Якщо у вас є діти й вони опинилися в іншому місці

Якщо на момент ядерного вибуху діти опинилися в іншому місці, наприклад, у школі чи дитсадку, не намагайтеся забрати їх. Так ви наражатимете на небезпеку себе, дітей та інших людей. Дізнайтеся у працівників закладу заздалегідь, чи є у них план дій і все необхідне на випадок ядерного удару. Так ви зможете прийняти виважене рішення — продовжувати навчання в закладі чи дистанційно.

Як допомогти домашнім тваринам

– Якщо ви разом зі своєю тваринкою опинилися на вулиці під час ядерного вибуху, закрийте і їй ніс та рот маскою, тканиною або одягом. 
– Заберіть улюбленця з собою в укриття й не випускайте назовні, поки не буде офіційного дозволу виходити на вулицю. 
– Ретельно протріть тварину вологою тканиною (або, якщо є змога, покупайте у водопровідній воді), щоб на шерсті чи шкірі не залишилося слідів зараження. Тканину чи губку, якою мили тварину, щільно запакуйте в поліетиленовий пакет і зав’яжіть.
– Якщо ви були на вулиці, а тварина в укритті, не торкайтеся її, поки не помиєте руки й не зміните свій одяг. 
– Давайте своєму улюбленцю тільки ту їжу та воду, яка була герметично запакована.

Важливо: поліетиленові пакети з опроміненим одягом та взуттям — це небезпечні відходи, тому їх у жодному разі не можна викидати до загального сміття. Детальні вказівки з утилізації таких відходів потрібно очікувати від ДСНС або від місцевих органів влади.

Коли приймати калій йодид

Калій йодид — це препарат для профілактики захворювань щитоподібної залози. Його рекомендують приймати під час ядерно-технічних аварій для запобігання опроміненню  і тільки після офіційного повідомлення. В інших випадках він може зашкодити організму (наприклад, в разі застосування «брудної бомби»).

Дозування:

– немовлята (від народження до 1 місяця) – 16 мг;
– діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг;
– діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг;
– підлітки (від 12 до 18 років) та дорослі (до 40 років) – 125 мг.

Людям від 40 років або тим, в кого є порушення щитоподібної залози, йодна профілактика не потрібна.

Пам’ятайте, найголовніше — бути готовими до будь-якого сценарію і залишатися спокійними. Заздалегідь подбайте про всі можливі запаси, мапу найближчих укриттів і поділіться інформацією з рідними та друзями.