У найтяжчі для країни часи кожен ресурс стає критично важливим. Українська нафта, яка десятиліттями була невіддільною частиною економіки, сьогодні стала не просто її стратегічним елементом — вона є паливом, що живить боротьбу за енергетичну незалежність. В умовах війни нафтова галузь стикається з численними викликами, але ці виклики відкривають і нові горизонти для розвитку.
Як працює ця галузь під постійним тиском бойових дій? З якими труднощами доводиться боротися її працівникам, і які перспективи відкриваються перед нею в майбутньому? У цьому матеріалі на прикладі найбільшої української нафтової компанії розповімо, як вітчизняна нафтова промисловість пристосовується до нової реальності.
Нині найбільшим видобувником нафти в Україні є «Укрнафта» — компанія, в якій працюють понад двадцять тисяч людей, видобула 66 % від загального обсягу. Інші державні компанії відповідають за 19 % видобутку, а решта 15 % припадає на приватні підприємства. Основними регіонами для «Укрнафти» є Сіверщина, Полтавщина, Слобожанщина, Галичина, Буковина та Подніпров’я.
Як видобувають українську нафту
Видобуток нафти — складний процес, що включає кілька ключових етапів. Спершу проводять розвідку родовищ, аналізуючи наявні матеріали й дані попередніх геологічних досліджень. Володимир Гришаненко, заступник директора з розвідки та розробки родовищ «Укрнафти», зазначає:
— Коли в конкретному місці були пробурені свердловини, вони пройшли через певні види порід і відкрили доступ до запасів. Так ми дізнаємося геологічні, геофізичні та геохімічні особливості пластів, а також як ці породи зберігають ресурс на глибині від
сотень метрів до кількох кілометрів.
Фото: Ліна Чу.
Однак цієї інформації недостатньо для планування повноцінної програми буріння, тому використовується сучасний метод — 3D-сейсморозвідка. Це дозволяє створювати тривимірні моделі підземних пластів і точніше планувати майбутні роботи. Після цього буряться пошукові та розвідувальні свердловини, щоб підтвердити наявність запасів.
— Поки йде буріння, ми проводимо різні геофізичні дослідження за допомогою звукових, температурних та радіологічних датчиків. Це дозволяє нашим геологам, геофізикам та петрофізикам зрозуміти, що розташовано навколо стовбура свердловини.
Коли родовище детально вивчене, починається експлуатаційне буріння. Нафтовики облаштовують майданчик і встановлюють буровий верстат. Потужний механізм розкручує бурове долото до 180 обертів на хвилину і занурює його в землю. Одночасно у свердловину закачують буровий розчин (суміш глини, води й інших компонентів) для виносу породи, охолодження долота та формування стінки свердловини. З досягненням певної глибини буровики змінюють розчин на спеціальний полімер, щоб компенсувати пластовий тиск й зменшити вплив розчину на продуктивний пласт. Встановлюються кілька колон, які ізолюють водоносні пласти й забезпечують доступ до нафтовмісних горизонтів.
Лише після цього запускають повноцінний видобуток. Заступник директора, головний інженер «Укрнафти» Богдан Кукура пояснює:
— Нафта, яку ми отримуємо зі свердловини, — це нафтовий флюїд, тобто суміш вуглеводнів, розчиненого газу, води, солей і частинок породи. Очищення проводимо на спеціальних установках, де ресурс відділяється від домішок. Після цього нафта готова до подальшої переробки.
Фото: Ліна Чу.
Нафта під час війни
Повномасштабна війна внесла свої корективи в роботу нафтової галузі. З 2022 року видобуток в деяких регіонах був зупинений через бойові дії: російські окупанти взяли під приціл українську промисловість, а деякі родовища опинилися в зоні окупації. Наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру також серйозно вплинули на видобуток.
У листопаді 2022 року акції «Укрнафти», що належали приватним власникам, примусово відчужені в умовах правового режиму воєнного стану та передані під контроль Міністерства оборони України. Водночас держава змінила склад наглядової ради, а новим керівником компанії призначили ексгендиректора мережі WOG Сергія Корецького. Ці рішення дозволили оперативніше реагувати на виклики війни і забезпечити стабільність у видобувній галузі.
Володимир Гришаненко розповідає, що чимало проблем «Укрнафти» виникли через недофінансування видобутку протягом останніх десятиліть. Скажімо, за попередні 10 років бурили лише одну-дві нові свердловини на рік, не проводили геологорозвідку, не купляли нові спецдозволи на користування надрами. Крім того, значна частина обладнання в галузі застаріла і має радянське, російське або білоруське походження, що ускладнює його заміну та оновлення в умовах воєнного стану. Богдан Кукура додає:
— У західних регіонах ви можете зустріти пульт управління свердловинами, сконструйований ще у 1960-х роках. Але він у робочому стані, і це дає змогу операторам хоча б так стежити за показниками та реагувати на зміни віддалено. Проте, наразі, компанія проводить повноцінну модернізацію обладнання із використанням сучасних технологій.
Фото: Софія Соляр.
Попри всі труднощі, «Укрнафта» продовжує відновлюватися до рівня видобутку, який був до початку повномасштабного вторгнення, другій рік поспіль збільшується видобуток нафти і газу. Фінансові показники також демонструють позитивну динаміку: за два роки під управлінням держави компанія заробила рекордні близько 40 млрд грн прибутку (після 10 млрд грн збитку кумулятивно за 10 останніх років), сплатила майже 80 млрд грн податків і 10 млрд грн дивідендів.
Майбутнє нафтовидобутку
У середньостроковій перспективі «Укрнафта» планує збільшити видобуток нафти. Компанія розпочала низку паралельних процесів, щоб залучити усі ресурси для досягнення головної мети — енергетичної незалежності України.
Одним з таких елементів стають масштабні дослідження як на заході країни, де відбулася перша в Україні безпровідна 3D-сейсморозвідка, так і на сході. 3D-дослідження дозволяють отримувати уявлення про геологічну будову родовищ і ефективніше планувати буріння. Володимир Гришаненко пояснює:
— Поступово ми проведемо сейсморозвідку всіх наявних площ за новітніми методами й отримаємо чітке розуміння про розташування запасів нафти і газу, а також де і скільки свердловин необхідно пробурити.
Фото: Ліна Чу.
«Укрнафта» також активно розширює міжнародну та національну співпрацю. Наразі на завершальному етапі конкурс на спільну розробку родовищ на заході та сході України, де розташовані чималі перспективні запаси корисних копалин: понад 12 млн тонн нафти та понад 31 млрд кубометрів газу. У конкурсі вже беруть участь як українські, так і іноземні компанії.
Іншим драйвером зростання «Укрнафти» є перехід від застарілих радянських стандартів до сучасних світових практик. Для цього компанія підписала меморандум із The American Petroleum Institute — провідною організацією в галузі нафти й газу у США. І станом на кінець 2024 року на свердловинах підприємства вже встановлено близько 150 сучасних електровідцентрових та штангових насосів.
Ще одним важливим кроком для «Укрнафти» стало відновлення ліквідованих свердловин із використанням сучасних технологій. Компанія має на балансі понад 4 тисячі таких свердловин. Декілька десятків найперспективніших вже обрано для пілотного проєкту. Відновлення планують здійснювати як власними силами, так і за допомогою партнерів. Володимир Гришаненко підсумовує:
— Майбутнє нашої нафтовидобувної галузі — це забезпечення власних потреб України завдяки нафті власного видобутку. Ми маємо і запаси, і досвід, щоб підняти цей ресурс «нагору» та використовувати його для економіки країни.
Фото: Софія Соляр.
Це партнерська публікація. «Укрнафта» є інституційним партнером Ukraїner із червня 2023 року.
