Як вийти на експорт? Faina підкорює міжнародні виставки

Share this...
Facebook
Twitter

У 2014 році під час Революції Гідності архітекторка Вікторія Якуша відчула потребу масштабувати український культурний код у світі, тому заснувала бренд живого дизайну Faina. Відтоді її меблі та інші предмети інтер’єру здобули міжнародне визнання та представлені в галереях, приватних будинках та офісах у десятках країн.

У колекції Faina можна знайти торшер під назвою Soniah, вази Bandura та Kumanec, ліжко Toptun, вироби «з тіста» та гобелени зі стародавньою трипільською символікою. Усе виготовлене з екологічних матеріалів та в мінімалістичному стилі з увагою до простоти форм. До бренду Faina Вікторія Якуша займалася архітектурою і дизайном інтер’єрів: вона є засновницею студії Yakusha Design, яка з’явилася 2006 року. Дизайнерка пояснює, що спонукало її розширити діяльність і створити новий напрям у своїй студії:

— Faina досить складна, має складний шлях і не кожен може його витримати. Я часто кажу, що це вона мене обрала. Тобто я не сиділа і не мріяла йти в промисловий дизайн, але сумні події (2014 року. — ред.) мене підштовхнули до створення дійсно чогось важливого, знакового, з українським кодом для всього світу.

Першим етапом створення бренду було усвідомлення самої ідеї, яка, за словами засновниці, йшла від серця. Відвідуючи виставки та знаючи тренди, Вікторія Якуша розуміла, що її дизайн-підхід не схожий на інші. Тривалий час вона інвестувала у Faina свій час, енергію та кошти, які заробляла на архітектурних проєктах. Дизайнерка зізнається, що її ідею часто не підтримували, але попри сумніви вона продовжувала в неї вірити.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Предмети з історією

Колекції меблів, освітлення й ароматів для дому Faina виконані у стилі живого мінімалізму. Це головна ідея та філософія бренду. За задумом розробниці, живий дизайн — це зв’язок з природою, зі своїм корінням та з собою.

— Ми приділяємо велику увагу традиційності виготовлення наших предметів. Це і про те, що ми передаємо історію далі, але це не тільки історія країни, це історія сім’ї, людини. Тож у наших меблях, в нашому декорі, світлі дуже багато енергетики, вона вся жива.

Один із принципів живого дизайну Faina — екологічність. Бренд втілює його завдяки використанню природних матеріалів і натуральних тканин. Для Faina це не просто модно, а й важливо як принцип сталого розвитку, що свідчить про свідоме ставлення до ресурсів і можливість залишити щось у спадок.

— Нам часто кажуть: «А коли ви виходите з офісу, ваші меблі по ночам не ходять?» Чому вони так кажуть? Тому що коли дивишся на них — вони живі. Ти бачиш ці ноги, ось там — голова. Тобі здається, що цей стілець — він же «топтун» — тобто він топче, і все воно таке живе.

Історія Faina розпочалася зі стільця з вишивкою, потім з’явився комод з глиняними дверцями, який підкорив не одну виставку та навіть уже реставрувався. Для створення перших предметів дизайнерка надихалась українською культурою. Вона розповідає, що усі літні канікули колись проводила у бабусі з дідусем у селі.

— Це було справжнє дитинство зі справжніми традиціями. Наприклад, Троїця чи Івана Купала з вінками.

Меблі Faina стилізовані, трансформуються та набувають сучасних форм, однак їхня сутність та історія не змінюється.

— Усі предмети, які ми робимо, розповідають про український побут, традиції. Наприклад, у нас є ваза Trembita. Ми розповідаємо, що таке трембіта, що це найдовший інструмент і так далі. Чи ваза Bandura: ми розповідаємо, хто такі бандуристи. Тобто ми робимо таку культурну дипломатію, але це дуже інтуїтивно в нас відбувається.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Виробляти живі меблі

Для виготовлення своїх предметів Faina використовує глину, натуральні тканини, деревину тощо. Цей вибір серед іншого обумовлений і тактильністю, адже майстри дуже дбають про те, щоб виготовлені речі були ще й приємними на дотик.

Крім того, Faina розробила свій матеріал, який називається ztista. Це суміш паперу, льону, коноплі і біоклею. За консистенцією він нагадує тісто, а майстри працюють з ним за методом валькування. Так колись наші предки робили хати-мазанки.

З «тіста» Faina, до прикладу, виготовляє столи, стільці та лампи Soniah: цим «тістом» обліплюють металевий каркас виробів. Усі автентичні предмети інтегрують у сучасні інтер’єри та підкреслюють такі поєднання:

— Ось, наприклад, наш комод Pechyvo. Його фасади — це начебто печиво. Взагалі, коли ми розповідаємо про нього десь на виставках чи нашим покупцям, то вони такі щасливі, що знайшли цей образ: «О, так це печиво!».

Кожна річ проходить п’ять-сім етапів виробництва. Спершу розробляється дизайн, що відповідає авторському стилю, 3D-візуалізація виробу і креслення з відпрацюванням на прототипах. І лише після цього починається безпосереднє виготовлення клієнтського замовлення: креслення віддають підрядникам і майстрам, перевіряючи кожен міліметр і форму. Незважаючи на можливі труднощі в співпраці, Вікторія Якуша щиро вболіває за українських ремісників, тому працює саме з ними:

— Коли ми виробляли один із наших перших столів в Україні, то в результаті його виготовив сьомий скульптор. Навіть якщо не сходяться три-чотири міліметри, то це зовсім інша форма.

Команда Faina ретельно підходить до подання матеріалів, з яких виготовляють меблі. Своїм клієнтам бренд пропонує добірки зразків, де демонструє вигляд матеріалу, фактуру й можливі комбінації:

— У нас є великі бокси, у які ми кладемо наші тканини, зразки ztista, показуємо, які можливі кольори деревини чи глини. Ми розробили навіть зразки в нашій стилістиці так, щоб це було дуже функціонально та наглядно.

Відображенням світогляду Faina є не лише меблі та освітлення, а й запахи. За словами засновниці бренду, живий дизайн — це все, що нас оточує:

— Ви замислювались, як пахне земля? Ми над цим працювали з українськими парфюмерами дев’ять місяців і винайшли цей запах. У нас є три аромати: запах полину, квіту та землі. Найпопулярнішим є саме запах землі, бо він дуже незвичайний. Ми розширюємось і використовуємо все, що може відобразити світогляд живого дизайну.

Дизайн-експедиції

Щоб показати світові українські традиції та ремесла, Вікторія Якуша вирішила організувати експедицію — запросити найвпливовіших експертів у сфері дизайну та показати їм Україну, яка надихає. Поїздка складається з різних локацій, на яких учасники знайомляться з національними музичними інструментами (трембіта, бандура) і беруть участь у майстер-класах у ремісничих майстернях (чорнодимлена і косівська кераміка, писанкарство). Таких експедицій вже відбулося дві: восени 2018 року та влітку 2019-го. Серед гостей були Роберто Бачокі — італійський архітектор, який робить інтер’єри та будівлі Prada по всьому світу, Анна Ліна Лено, яку називають королевою шведського дизайну, а також редактори провідних дизайн-видань.

Іноземних гостей вражали українські ремісники та їхні можливості. Вікторія Якуша, показавши іноземцям частину української культури, хотіла довести місцевим, що наші ремесла унікальні і мають майбутнє у сучасності:

— Наприклад, коли ми були на Гавареччині, з нами був скульптор із Англії, у якого в роду чотири покоління скульпторів. Він був вражений і казав, що такого немає ніде, тому що ось ви тут берете глину з вашого подвір’я, ось тут ви ліпите, ось тут ви випікаєте, ось тут ви продаєте. У Європі багато де переймаються ремеслами, дуже їх цінують.

Окрім культурної презентації України, експедиція також сприяє обміну досвідом між майстрами. Для прикладу Вікторія згадує шведську дизайнерку, яка показала нашим майстрам, як по-іншому можна плести на ліжникарському станку. А самі українці завдяки експедиції краще розуміють свою цінність та унікальність.

— Ця експедиція дала багато чого зрозуміти. Ремісники виросли, я вже це бачила між першою і другою експедицією. Але це не тільки назовні, а й для нас, щоб українці побачили, що ми цікаві, що наші ремесла, наші традиції, наші форми цікаві. Потрібно брати усі ці ремесла і добавляти сучасності, і воно буде рости.

Робота з іноземним ринком

Від моменту появи ідеї у 2014 році і до 2018-го Faina потребувала постійних інвестицій Вікторії, але команда не зупинялась та вчилась. Свій шлях за кордоном бренд розпочав із дизайн-виставок. На першій із них — в італійській Болоньї у 2015 році — Faina представила комод Pechyvo, яким цікавились покупці, але ще не розуміла, як його продавати. Команда не могла зорієнтувати клієнта у ціні виробу й доставки, вазі і можливих кольорах.

— Це була дуже гарна школа, щоб зрозуміти, на якому етапі ти знаходишся і що в тебе взагалі нічого немає, крім твоєї ідеї. Ідея — це дуже мало.

Наступним успішним етапом становлення бренду стала міжнародна виставка у Швеції, куди Faina потрапила 2018 року. Тоді місцеві ЗМІ написали про українців, а американський Vogue вніс Faina у десятку законодавців трендів у сфері інтер’єру. Від того моменту, за словами засновниці, команда почала вибудовувати бренд, зрозуміла, хто її аудиторія, і знайшла покупця.

— Дуже важливим моментом для нас були запрошення до тренд-зон. Одна з перших – це був Stockholm Design Week під кураторством Сахари Уідофф, арт-директорки Acne Studios. Потім була Studio Pepe у Мілані, і нас також запросили до участі. І саме такі події роблять нас ще більш відомими, ми стоїмо поряд з найвпливовішими, найталановитішими дизайн-експертами, архітекторами чи іншими учасниками. Це дуже цікаво.

Зараз вироби Faina представлені у шоурумі в Ya Vsesvit у Києві та у дизайн-резиденції Faina House у бельгійському Брюсселі. У 2019 році київський простір став одним із п’яти найкращих офісів світу та увійшов у шортліст Design Award. У спроєктованому Вікторією Якушею просторі Ya Vsesvit, крім шоуруму Faina, також розташований офіс студії Yakusha Design, лекторій та коворкінг для представників креативних індустрій.

Нині команда працює по всьому світу, представляючи бренд у 44-х країнах та відомих трендбуках. Предмети Faina можна знайти в найкращих дизайн-галереях США, Франції, Великобританії, Італії, Швеції та Швейцарії. Бренд активно розширює географію. За словами Вікторії Якуші, вони не чекають, коли їм хтось напише, а й самі стукають до галерей та шукають найкращих.

— Ви можете нас побачити, наприклад, у зірок в Голлівуді чи ось, наприклад, дуже впливова дизайн-експертка Афіна Кальдероне для особистого дому обрала наші предмети.

На шлях окупності Faina, за словами засновниці, вийшла у 2019 році. Свого покупця бренд описує як того, хто цінує індивідуальність і не купує масовий дизайн. Вікторія розповідає, як одна жінка із Швейцарії з українським корінням відреагувала на вазу Bandura, відчувши певну спорідненість. Коли дізналась, що це український бренд, то прилетіла до Мілану на виставку, щоб познайомитись із Faina.

— Іноземні клієнти дуже вдячні за те, що вони з нами взагалі знайомі, що ми такі талановиті, унікальні, що ми їм привезли, надіслали, показали. Тобто це культура вдячності і спілкування, від якої отримуєш позитивні емоції з обох сторін.

На українському ринку Faina теж присутня, але купують її менш активно. На думку Вікторії Якуші, тут спрацьовує комплекс меншовартості, який не дозволяє оцінити українське як якісне і вартісне. Однак її це не зупиняє:

— Таких людей, як в Україні, нема ніде, тому що ми робимо більше, ніж можемо. Ми віримо, ми дуже швидкі, ми дуже талановиті. Я в жодному разі не жалкую, і це дуже чудово — працювати саме з українцями.

Майбутнім дизайнерам Вікторія Якуша радить не робити дизайн заради дизайну. Найперше, що потрібно зробити — визначити місію.

— Якби я зараз починала і хотіла б стати саме промисловим дизайнером, я б робила тільки те, що покращує світ. Тобто перше запитання, на яке ти повинен собі відповісти, — навіщо це ти робиш, як це може покращити світ? Якщо це покращує світ — роби. Мені здається, що це найважливіша порада.

за підтримки

Цей матеріал створено за підтримки Швейцарії. Відповідальність за його зміст несе виключно Ukraїner. Думка творців матеріалу не обов'язково відображає погляди донора.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Проєктна менеджерка:

Іванна Власюк

Людмила Кучер

Авторка:

Юлія Довгайчук

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Марія Горбач

Коректорка:

Ольга Щербак

Продюсерка,

Інтерв’юерка:

Ірина Макарчук

Асистентка продюсера:

Наталія Вишинська

Сценаристка:

Карина Пілюгіна

Фотографиня:

Іринка Громоцька

Оператор:

Олег Сологуб

Михайло Шелест

Режисерка монтажу:

Надія Мельниченко

Режисер:

Микола Носок

Більд-редакторка:

Катя Акварельна

Транскрибаторка:

Софія Базько

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик