Під час важливих етапів української історії молодь, зокрема студентство, активно долучалася до творення змін. Наприклад, студентські протести були рушіями під час Революції на граніті 1990 року і Революції гідности 2013–14 року. Тепер, у розпал нового етапу російсько-української війни, Росія знову намагається знищити майбутнє українців, зокрема у молодших поколінь. Утім, активна молодь показує зовсім протилежне. Волонтерячи, наближати перемогу на фронті, навчаючись і свідомо реагуючи на своє середовище, вона докладається до розвитку громадянського суспільства.
Як усі небайдужі українці, молодь, зокрема студентство, гуртується навколо зборів для підсилення війська. Представники деяких вишів відзначилися участю у мегазборах: наприклад, у грудні 2022 року студенти 15 київських навчальних закладів зібрали майже 1,5 мільйона гривень на тренажер протитанкового ракетного комплексу «Корсар», який фонд «Повернись живим» закупив для одного з навчальних центрів ЗСУ. А наприкінці 2023-го студенти 23 вишів з усієї України об’єдналися, щоб зібрати 2 мільйони гривень на FPV-дрони для українських захисників у межах збору «Рій помсти 2.0» Благодійного фонду Сергія Притули. Годі перелічити всі точковіші збори, якими опікуються молодіжні громади на місцях.
Фото: Укрінформ.
Організації, що об’єднують активну молодь, з початком вторгнення також змінили фокус роботи. Національна скаутська організація «Пласт» працює в режимі штабів, які опрацьовують запити військових і передають гуманітарну допомогу цивільним. За майже два роки організація спрямувала понад 800 млн гривень на аптечки, шоломи, дрони, рації та інші потреби. А організації, що опікуються будівельними таборами й толоками, як-от «Будуємо Україну разом», Repair Together та інші, організовують акції з відбудови у постраждалих від російської агресії населених пунктах.
Існує низка способів допомогти, маючи вільний час і руки. Молодь долучається до плетіння маскувальних сіток, виготовлення окопних свічок та енергетичних батончиків для військових, сортує гуманітарну допомогу на складах. А зимові канікули можуть стати приводом привезти свято і тепло на деокуповані території. Нещодавно Ukraїner випустив історію про три колядницькі гурти, у складі яких була молодь зі всієї України, які у січні 2023-го проїхали 1000 кілометрів, щоб заспівати колядок і повертепувати людям, які пережили жахи окупації.
У цій добірці ділимося прикладами того, як ініціативна молодь критично осмислює некоректні вислови викладачів і критикує ганебну поведінку публічних людей, розповідає про злочини Росії закордоном і вшановує пам’ять про полеглих захисників-однолітків.
Страйк НаУКМА
4 лютого 2022 року студенти Національного університету «Києво-Могилянська Академія» вийшли на протест біля Кабінету міністрів України, вимагаючи відставки тодішнього міністра освіти та науки Сергія Шкарлета. Він не визнав результати виборів президента навчального закладу і відмовився підписувати контракт із Сергієм Квітом, кандидатом-переможцем. Такі дії Сергія Шкарлета як представника МОНу порушували право університету на автономність. Окрім того, це стало значним доповненням до його суперечливої репутації: плагіат у наукових роботах і зв’язки з «Партією регіонів».
Фото: Сергій Нужненко.
До акції «могилянців» доєдналися й студенти інших столичних університетів, зокрема КПІ, НАУ та КНУ. Представників страйку запрошували на перемовини до Кабміну, проте їхні вимоги не були задоволені. Протест тривав близько 20 днів, аж до початку повномасштабної війни.
20 березня 2023 року Верховна Рада врешті підтримала відставку Сергія Шкарлета.
«Невидані дипломи»
Міжнародна виставка Unissued Diplomas (з англ. — «Невидані дипломи») присвячена історіям 36 українських студентів, військових і цивільних, які загинули під час повномасштабного вторгнення РФ і вже ніколи не закінчать навчання. Над організаційними питаннями, пошуком і впорядкуванням історій працювала команда 60 українських студентів і випускників у співавторстві з Союзом українських студентів Канади.
Фото: Euronews.com.
Відкрили виставку 21 березня 2023 року у місті Канберра, столиці Австралії. Організатори Unissued Diplomas зосередилися на іноземній студентській аудиторії: побачити стенди у вигляді дипломів і прослухати аудіозаписи до кожного змогли у 67 університетах 24 країн. Упродовж 110 виставок організаторам вдалося зібрати понад 12 тис. доларів, які витратили на дрони і турнікети для організації «Допоможи фронту». Нині виставка доступна онлайн.
«Злочин без покарання»
Студенти Української академії лідерства у співпраці з рекламною агенцією Bickerstaff.734 і Міністерством закордонних справ України видали книгу «Злочин без покарання». Її обсяг, 6000 сторінок, символізує надзвичайний масштаб російських воєнних злочинів, зокрема щодо депортації українських дітей з тимчасово окупованих територій. А назва — роман «Злочин і кара» Достоєвського, одного із ключових постатей культурної пропаганди РФ.
Фото: Читомо.
У травні 2023-го книгу презентували НАТО, Європарламенту, Раді Європи й іншим організаціям у Франції, Бельгії, Німеччині, Австрії, Польщі та ін. Метою акції була комунікація як із європейськими організаціями, так і з пересічними людьми на головних площах міст. Адже окрім воєнних злочинів Росії, ініціатива наголошує на кривавій російській культурі, котру саме іноземці часто вважають «поза політикою» і продовжують підтримувати.
Відкритий лист ЛНМУ
У червні 2023 року студенти Львівського національного медичного університету написали відкритий лист Міністру охорони здоров’я з проханням звільнити ректора Бориса Зіменковського через некоректні висловлювання до шестикурсників. Наприклад, ректор коментував вибір студентки, котра хотіла вивчати хірургію, словами «жінка, а хоче різати, — сумно» й «а як мене заріже вночі». Почувши прізвище іншої студентки, Вовкодав, що обрала фах педіатра, сказав: «З таким прізвищем — і до дітей».
Фото з відкритих джерел.
Студентка-другокурсниця Віолетта Кровіцька вважає, що саме небайдужість і бажання відстояти свої права допомогли отримати досить швидку реакцію:
— Насправді, через розголос, через те, що ми зв’язувались з МОЗ, підписували лист, що ми маємо переглянути, що відбувалось там, нам врешті змінили ректора. Я вважаю, що це було успішно.
Розголос призвів до створення спеціальної комісії МОЗ, аби розібратися у ситуації. Від 4 липня 2023 року посаду ректора ЛНМУ обіймає Орест Чемерис.
«Харків без Лободи»
Шістнадцятирічна Дарина Вдовенко виступила з одиночним протестом під час концерту Світлани Лободи 25 червня 2023 року у Харкові. Так вона бажала привернути увагу до політичної позиції співачки, яка після російської окупації Криму та початку АТО продовжувала працювати і проживати на території РФ.
АТО
Антитерористична операція на сході України, розпочата 2014 року. Із 2018-го була трансформована в Операцію об'єднаних сил.
Фото: newsroom.kh.ua.
Натомість Світлана Лобода звинуватила Дарину у проплаченості. Але після бурхливої реакції українців у соцмережах була змушена публічно просити пробачення. Дарину також підтримала відома письменниця Ліна Костенко, подарувавши збірку своїх поезій з побажаннями «щасливої долі та світлих обріїв буття».
«Фаріон — геть!»
14 листопада 2023 року студенти НУ «Львівська політехніка» вийшли на протест із вимогою звільнити викладачку Ірину Фаріон. До них доєдналися студенти ЛНУ, Коледжу індустрії моди КНУТД та члени ГО «Українські студенти за свободу».
Фото: Суспільне.
Однією з причин протесту стало висловлювання Ірини Фаріон про російськомовних військових, котрих, за її словами, не можна назвати українцями. Ішлося зокрема про бійців 3 окремої штурмової бригади. Останньою ж причиною був допис, де науковиця опублікувала лист проукраїнського студента в окупованому Сімферополі, не приховавши його ім’я та прізвище. Через кілька днів після публікації російські спецслужби змусили хлопця записати відеовибачення за свою позицію.
Того ж дня, коли розпочався протест, керівництво НУ «Львівська політехніка» створило спеціальну робочу групу для розгляду справи. 16 листопада 2023 року Ірину Фаріон звільнили з посади професора кафедри української мови.
Фото: texty.org.ua.
Небайдужість і активна позиція — важлива ознака суспільства, де кожен відчуває відповідальність за те, якою є його країна. Тож молодіжний рух, що з кожним місяцем збагачується кількістю ініціатив і учасників, змінює Україну не тільки тут і зараз, а й на кілька наступних поколінь, роблячи свідому позицію «хто, якщо не я?» нормою.
