Робити газ і добриво з відходів

Share this...
Facebook
Twitter

Яйця, м’ясо та пір’я — саме ці продукти птахівництва традиційно вважаються найбільш популярними. Як великі птахофабрики, так і невеличкі фермерські господарства продукують велику кількість відходів виробництва, серед яких, зокрема, пташиний послід. З відходів послід можна перетворювати на корисне добриво для ґрунту та джерело зеленої енергії. Це довела українська компанія Integro-SD, яка розробила технологію біогазової установки, завдяки якій от уже майже десять років поспіль виробляє із пташиного посліду натуральні добрива.

До 4,7 млн тонн — приблизно стільки посліду «виробляють» за рік птахівничі господарства України. Птахофабрики часто утилізують великі об’єми посліду, скидаючи його у компостні ями або ж зберігаючи на відкритих ділянках ґрунту, тим самим забруднюючи прилеглі водойми та підземні води, адже курячий послід багатий зокрема на фосфати та амонійний азот. А великий вміст метану в купах посліду при його неналежному зберіганні призводить до так званого парникового ефекту.

Водночас пташиний послід є легкозасвоюваним натуральним добривом. При правильній концентрації та належній попередній обробці (знезараженні), натуральне добриво з курячого посліду не спалює коріння рослин, покращує склад ґрунту, відновлює його мікрофлору та кислотність. Найчастіше для удобрення використовують курячий, качиний, гусячий або ж голубиний послід.

Правильної утилізації потребують усі відходи тваринництва і птахівництва. Зберігання курячого посліду без належного знезараження не тільки завдаватиме шкоди ґрунту висококонцентрованими речовинами, а й сприятиме розповсюдженню хвороботворних мікроорганізмів, насіння бур’янів, яєць та личинок паразитів у ґрунті.

Серед найбільш популярних способів переробки пташиного посліду на добриво — аеробні (із доступом повітря. — ред.) процеси компостування та сушіння, а також анаеробне (без доступу повітря. — ред.) бродіння. Останній спосіб використовується у біогазових установках.

Разом із органічними добривами у сільському господарстві широко застосовують також мінеральні (штучні) добрива.

Українська компанія Integro-SD уже понад вісім років виготовляє натуральне (органічне) добриво з курячого посліду в біогазовій установці власної розробки за технологією, в основі якої — процес анаеробного бродіння.

Integro-SD. Перші кроки

Компанія Integro-SD заснована 2002 року на базі агрохолдингу MacHOUSE (Україна) і спеціалізується на виготовленні органічного добрива з курячого посліду «Гуміно де галліна» (італ. gallina — курка). Нині компанія співпрацює з мережею малих фермерських господарств з різних регіонів України, які вирощують ягідні, овочеві та плодові культури, постачаючи їм натуральне добриво.

Директор компанії Антон Булигін — фаховий юрист. До заснування Integro-SD він не мав досвіду роботи у агросекторі, але, зізнається, завжди хотів створити бізнес, який би приносив задоволення йому та користь довкіллю.

— Я завжди мріяв, щоб в мене була така справа, яка би була суцільно корисна. Про яку я міг би розповісти своїм дітям, якою вони б пишалися.

Спочатку Антон Булигін хотів виготовляти мобільні біогазові установки для українських птахофабрик, аби ті могли вирішувати проблему утилізації відходів прямо на виробництві. Втім, виявилося, що в цьому не зацікавлені ані бізнес, ані держава. У 2013 році Антон їздив на птахофабрики, показував потенційним партнерам зразки добрив та експериментальні поля з удобреними культурами, а у 2014-му звернувся до тодішнього міністра екології з пропозицією створити мережу біогазових установок для утилізації відходів птахівництва. Ідею в міністерстві визнали цікавою, але далі цього робота не пішла. Тож компанія остаточно переорієнтувалась на виготовлення натуральних добрив із курячого посліду і роботу безпосередньо з фермерами.

— В принципі, якогось велосипеду ми не винайшли. Компостування відоме вже тисячі років. Але якщо порівнювати, то велосипед теж існує багато років і є класична «Україна», а є велосипеди, які беруть участь у перегонах «Тур де Франс». І те і те — велосипед, але той простий, а той — технологічний. Наше виробництво є технологічним і його основна мета — це утилізація відходів птахівництва та виробництво натуральних органічних добрив.

Відходи тваринництва та пташиний послід в Україні та інших країнах Європи переробляють переважно у великих промислових біогазових установках з метою отримати значні обсяги біогазу, а відтак — джерело зеленої електроенергії.

— Виробництво біогазу — не завжди це закритий, екологічний процес. Наша технологія, вона повністю екологічна. І те, що ми виробляємо, воно безвідходне.

У 2011–2012 роках компанія розробила технологію виготовлення добрива з курячого посліду шляхом анаеробного бродіння. Вона лягла в основу новоствореної біогазової установки (БГУ). Основне призначення установки — відібрати з посліду всі «шкідливі» домішки і лишити те, що буде найкращим для добрива.

Біогаз
Газ, який утворюється при мікробіологічному розкладанні метановим бродінням біомаси, твердих і рідких органічних відходів. Добувають з відходів тваринництва, харчової промисловості, стічних вод та твердих побутових відходів.

— Спочатку ми побудували маленьку біогазову установку, яку розмістили у вантажівці. Вона мала дві мети. Перша — це дати нам відповідь, чи працює технологія взагалі, а друга — ми хотіли з цією вантажівкою їздити по Україні, до птахофабрик, пропонувати їм наші послуги щодо утилізації, щоб вони на місці могли побачити, як це працює і який кінцевий результат вони можуть отримати, даючи нам послід на переробку.

Спершу були спроби співпраці із державним сектором, та головна проблема, з якою на той час стикнулася Integro-SD, за словами Антона Булигіна, ─ відсутність у держави досвіду роботи з підприємствами невеликого масштабу. Наприклад, згадує, під час співпраці з Інститутом газу НАН України виявилося, що знайти того, хто зможе побудувати трубопровід на малу відстань, практично неможливо:

— Якщо ви бажаєте зробити щось більш масштабне — буде черга стояти. Якщо ж хочете збудувати щось маленьке, наприклад, як наше виробництво, — ну, на ринку просто не існує пропозицій. Тож всі частини установки: прийомна ємність, сепаратор, реактор ─ це все наша розробка і виробництво із подекуди дуже цікавих матеріалів. Зокрема, наші реактори зроблені з композитного матеріалу (вторсировина із вмістом пластику. — ред.), тому що опалубки для залиття бетону таких маленьких розмірів в Україні не існує.

На старті проєкту, згадує Антон, мало хто з фермерів зважувався співпрацювати. Мовляв, вони бачили в Integro-SD лише початківців, котрі не зовсім розуміються на сільському господарстві. Зараз компанія постійно співпрацює із понад десятком фермерських господарств та «Квітневою птахофабрикою» (ТОВ «Промтрейдсервіс»), яка є головним постачальником сировини для добрива «Гуміно де галліна». На цій невеличкій (до 60 тис. курей) птахофабриці, каже Антон, птахів годують лише натуральними кормами, що гарантує високу якість сировини для добрива.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Біогазова установка

Біогазова установка компанії Integro-SD працює за принципом контрольованого анаеробного бродіння, тобто такого, що відбувається без доступу повітря. Курячий послід завантажується у прийомну ємність, де розводиться водою. Наступний етап — гідролізування (процес розкладу речовини під дією води за температури приблизно 25 градусів. — ред.), після якого продукт потрапляє на ферментацію (бродіння при температурі приблизно 48 градусів. — ред.). Далі потрібно розділити рідку і тверду фракції, що й відбувається у сепараторі. Рідкий продукт частково відправляється на дофільтрацію, після чого він повністю готовий до застосування як добриво. Частина рідкої фракції знову направляється у прийомну ємність для розведення нової порції посліду. З 1 тонни субстрату в кінцевому результаті можна отримати приблизно 700–800 кг добрива, яким можна удобрити, скажімо, 28 га полуниці. Компанія виготовляє добриво як у рідкому, так і у твердому вигляді.

У гідролізаторі та ферментаторі під час переробки посліду утворюється біогаз. До цих ємностей підведені спеціальні резервуари — газгольдери (англ. gasholder — газохранилище. — ред.), в яких біогаз може зберігатися перед подальшим використанням. З 1 тонни посліду вдається отримати близько 45 кубометрів біогазу, який без залишку використовують для донагріву ємностей БГУ, де відбуваються основні процеси.

Таке виробництво, каже Антон Булигін, є енергетично ефективним і не вимагає великих затрат ресурсів. Згідно з даними компанії за 2019–2020 роки, річне споживання води складає 205 кубометрів, а електроенергії ─ 25 700 кВт/год. Із закритих реакторів БГУ не відбувається викидів в атмосферу вуглекислого газу, метану та аміаку — найбільш летючого газу, який у великих кількостях міститься в курячому посліді.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Зараз Integro будує установки ємністю 1 тонна та 20 тонн. Розробку останньої довелося поставити на паузу у 2014 році. Відмінність між ними — лише у кількості посліду, який можна завантажувати для переробки.

— Основна мета роботи нашої команди — вдосконалювати цю технологію, зрозуміти, як воно працює. А заробляння грошей — це вже друга мета.

Робота з малими фермерами

За роки роботи в агросфері Integro визначила своїх основних клієнтів — це малі фермерські господарства, ягідні та овочеві кластери. Клієнтів, розповідає Антон, шукали на спеціалізованих виставках, семінарах, через інтернет, соціальні мережі. Але, за словами Антона, і досі найкраще спрацьовує сарафанне радіо: коли один фермер, який спробував використати добриво і йому сподобалось, розповідає, рекомендує іншому.

— Зараз ми не витрачаємо час на великі корпорації або агрохолдинги, тому що в них інша модель бізнесу, інші потреби. Ми бачимо основним нашим клієнтом, споживачем, партнером — маленького фермера. Тобто, якщо в тебе є маленька птахофабрика, то наша пропозиція буде актуальна. Якщо ти фермер, в якого є від 1 до 500 гектарів ягідної групи, овочевої та садово-кісточкової — ти теж наш клієнт.

— За п’ять років ми спробували наші добрива десь на трьох десятках різних культур. Це були і садові, і польові культури. Сьогодні ми зупинилися на трьох групах: це ягідна група, овочева та садово-кісточкова. Найгарніші результати ми показали саме на полуниці, малині, томатах, огірках, капусті, буряку, яблуках, грушах і персику.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Одним із партнерів Integro-SD є ягідний кооператив «Агровесна», що спеціалізується на вирощуванні суниці, малини, лохини тощо. Вони вже третій рік використовують на своїх полях добриво «Гуміно де галліна».

— Хоча «Гуміно де галліна» — це є органічного походження добриво, і якраз на лохину всі практики говорять, що не можна такі добрива використовувати, тому що воно коріння просто спалить. Тим не менш, в нас невеличка демоділянка є, ми там спробували — і нічого не згоріло, і навіть досить непогано почувається лохина.

В «Агровесні» органічні добрива найчастіше поєднують із мінеральними, розповідає директор кооперативу Євген Пилипончик.

— Ми окремо експериментували, окремо давали чисто традиційну систему живлення, давали «Гуміно», але, в принципі, ми прийшли до висновку, що найкраще їх поєднувати. Тому ми їх і поєднуємо. Ми вважаємо, що найкращий результат якраз дає поєднання мінеральних і от натуральних, чи органічних, добрив, і це сприятливо відгукується на структурі ґрунту.

Одним із напрямів розвитку компанії Integro-SD є екологічне волонтерство. На постійній основі вона співпрацює з командою «СамоСад» ─ групою активістів, що відновила один зі скверів на Подолі у Києві. У теплу пору учасники проєкту облаштовують у сквері невеличкий громадський город. Integro-SD постачає їм добриво для підживлення ґрунту. Ще однією ініціативою, до якої долучилася компанія, є проєкт #ДереваДляПтахів благодійного фонду «Пелікан» (Peli can live), волонтери якого опікуються збереженням екосистем та висаджують дерева на шляху перелітних птахів. Так, цього літа компанія кілька разів передавала своє добриво для підживлення листяних порід дерев у національному природному парку «Пирятинський».

— Основна філософія нашого бізнесу — це екологія і все, що з нею пов’язано. Ми ж не живемо в ракушці. Ми живемо в суспільстві, тому дивимося на те, що роблять інші люди у цій сфері.

Цієї філософії Антон Булигін дотримується не лише в бізнесі, а й у повсякденному житті:

— Я дуже люблю, коли все чисто, акуратно, і так я виховую своїх дітей. В мене дома це як планка. Ми маємо бути екологічно відповідальними. І ще я кажу своїм дітям, що ми повинні почати з себе і своїм прикладом показувати іншим, як слід робити. Я виховую своїх дітей і вимагаю від них тільки те, що роблю сам.

Підтримка та плани на майбутнє

У 2019 році Integro-SD отримала грант у рамках проєкту «Кліматичні інноваційні ваучери», реалізованого ГО Greencubator за сприяння Європейського банку реконструкції й розвитку та Європейського Союзу. Це дозволило автоматизувати виробництво: тепер можливі віддалене управління всіма процесами на БГУ зі смартфону, а також моніторинг ключових параметрів та збір аналітичних даних.

Також зроблено перші кроки в освоєнні європейського ринку. До початку карантину компанія встигла отримати необхідні патенти, дозволи на експорт та домовитися про співпрацю з партнерами на Кіпрі, в Греції та Іспанії. Коронавірус поставив процес налагодження співпраці на паузу, але не зупинив його повністю — вже цієї осені відбулася перша поставка добрива на Кіпр. Зараз Антон мріє побудувати один із заводів разом з європейцями і трішки пожити в Європі — для обміну досвідом та знаннями. Вихід на міжнародний ринок ─ найголовніший план Integro, бо попиту в Україні на подібну технологію і досі не так багато, каже Антон:

— Мені телефонували і казали: «Ви такою гарною справою займаєтеся, а в мене є фермерське господарство (або якесь поле), і я хочу таке ж побудувати». Але коли вони чують, скільки це коштує, і розуміють, що власних грошей в них немає, кредити вони не отримають (в нас дуже дорогі кредити) — вони розуміють, що не можуть вирішити це питання.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Також Integro планує побудувати власну невеличку органічну птахоферму, яка могла б повністю забезпечувати БГУ сировиною для добрив.

— У нас немає цієї бумажки, на якій написано, що «Гуміно де Галліна» — це органічне добриво. Це основна мета на наш найближчий час. Ми бажаємо отримати цей сертифікат. Але є маленька складність. Для того, щоб отримати цей сертифікат, всі складові нашого добрива мають бути органічні. Нам треба взяти чистий курячий послід з сертифікатом органіки, а таких в Україні ми поки що не знайшли. Тому ми хочемо побудувати органічну птахоферму, завдяки чому отримаємо сертифікат і всі «органічні» фермери в Україні будуть щасливі.

Будівництво птахоферми дозволить компанії отримати сертифікат Organic Services, що підтвердить якість добрива. Після цього, вважає Антон, компанії вже не треба буде шукати клієнтів ─ вони самі прагнутимуть отримати їхню продукцію.

— Незважаючи на те що ринок органічний в Україні не дуже розвинений, він має позитивну тенденцію, і з кожним роком багато нових фермерів переходять в цей клас органічний. Є молоде покоління, яке хоче куштувати органічні, чисті продукти. Але так сталося, що на сьогоднішній день пропозицій для фермерів-органіків в добривах небагато. І коли вони знайомляться з тим, що ми виробляємо, вони розуміють, що за своєю складовою ми підходимо їм.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Сьогодні в Україні, на думку Антона Булигіна, є дуже багато можливостей для бізнесу, а надто — у агросфері. Ніша ж виробництва натуральних добрив, у якій працює Integro, і досі вільна та відкрита до розвитку.

— Так, в Україні важко працювати. В першу чергу з того, що ти не впевнений у завтрашньому дні. Це жахлива штука, якщо в тебе є сім’я, діти, ти розумієш, що несеш відповідальність за них, ти їм щось маєш залишити. Але коли ти дивишся на цю ситуацію, як на гру, як на частину свого життя, яке має бути цікавим, непередбачуваним, і завтра може бути джекпот, це дуже цікаво. Це мене дуже приваблює.

за підтримки

Greencubator та проєкту «Кліматичні Інноваційні Ваучери», що фінансується Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським Союзом.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Софія Панасюк

Шеф-редакторка:

Євгенія Сапожникова

Редакторка:

Катерина Деркач

Коректорка:

Ольга Щербак

Продюсерка,

Сценаристка:

Карина Пілюгіна

Продюсерка,

Проєктна менеджерка:

Наталія Вишинська

Фотограф:

Сергій Коровайний

Оператор:

Олег Сологуб

Михайло Шелест

Режисер монтажу,

Режисер:

Микола Носок

Більд-редакторка:

Катя Акварельна

Транскрибаторка:

Марія Глух

Софія Базько

Інтерв’юерка:

Оксана Кузема

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик