Жити в харківській гімназії під час війни

Share this...
Facebook
Twitter

Харків щоденно потерпає від обстрілів російської армії ще від початку повномасштабної війни. Частина людей евакуювалися, але є й ті, хто попри все не може залишити місто. Кілька жителів Салтівки, району на північному сході міста, що найбільше постраждав від російських атак, тепер живуть у підвалі місцевої гімназії. Львівська фотографиня Яна Сідаш зафіксувала, як змінилося життя цих людей.

Салтівка — район у Харкові і водночас величезний житловий масив. До початку повномасштабної війни з Росією тут жило близько 400 тисяч людей — це майже третина населення міста. Армія РФ обстрілювала Салтівку ще з перших днів війни, подекуди атаки тривають і досі.

Одна з двох частин району — Північна Салтівка — дуже постраждала від важкої артилерії: російські окупанти вже зруйнували 70 % житлових будинків і цивільної інфраструктури. Сьогодні там, де до початку бойових дій жили сотні тисяч людей, немає жодної вцілілої будівлі.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Фотографиня Яна Сідаш розповідає, що її співрозмовники — восьмеро людей, які до війни не були знайомі. 24 лютого о 5 ранку вони вибігли зі своїх осель під звуки вибухів. Не маючи ніяких зібраних речей і не знаючи, де сховатися, вони знайшли перший-ліпший прихисток у підвалі гімназії. Там залишаються і досі. Восьмеро людей стали сім’єю.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

У підвалі гімназії немає світла і комунікацій. Але ця невелика спільнота, об’єднана війною, облаштувала простір так, що він став відносно придатним для життя. Яна розповідає, що ці люди зовсім не виглядають як чужі одне одному — вони дружні, відкриті, кожен старається бути корисним і потрібним.

Алла Приходченко
Пенсіонерка, працювала у вечірній школі завгоспом. Її дім повністю зруйнований. У підвалі допомагає прибирати.

Наталія Скворцова
Секретарка цієї гімназії, працює в ній 22 роки. У вільний час вишиває бісером. У підвалі збирає гуманітарну допомогу для інших людей.

Євгеній Криворучко
Син Наталії, студент ХНПУ ім. Г. Сковороди, навчався в цій гімназії. Захоплюється складанням кубика Рубіка. Разом із мамою в підвалі збирає та видає гуманітарну допомогу.

Наталія та Олег Афанасенко
Подружжя. Жінка до війни працювала продавчинею. У цьому підвалі — готує їжу. Чоловік раніше був охоронцем, а в підвалі відповідає за дрова для вогню.

Людмила і Валерій Грецьких
Подружжя, яке допомагає господарювати: прибирати подвір’я та збирати дрова для вогню. А ще жінка постійно молиться за кожного, хто живе в підвалі.

Лариса Дем’яненко
До війни працювала контролеркою в Харківобленерго. Дбає про бездомних тварин. Виховує 8 котів і собаку. У підвалі гімназії піклується про тварин, які там тимчасово мешкають, а також видає гуманітарну допомогу.

Жити в Харкові, а особливо на Салтівці, досі небезпечно. Російська армія продовжує обстрілювати місто. Через це харківці здебільшого проводять час у підвалі і рідко виходять на вулицю. Фотографка розповідає, що рутина допомагає жителям гімназійного підвалу відволіктися від жаских реалій. Їхній ранок починається з вмивання, розпалювання вогню, приготування їжі та розмов. Потім кожен робить свою роботу. Хтось видає гуманітарну допомогу для інших районів Салтівки, інші — прибирають гімназію, в яку кілька разів влучали російські снаряди.

Наталя Скворцова погодилася показати фотографці гімназію, хоч спершу відмовляла її, адже якраз у цей час постійно лунали вибухи. Яна розповідає, що жінка добре знає кожен кабінет і його історію. Їй прикро, що кабінет-музей бойової слави Другої світової зруйнований, а в оранжереї, що була окрасою гімназії — тепер тільки засохлі рослини. Але попри біль від цих втрат, восьмеро людей, які тепер живуть у підвалі гімназії, не втрачають оптимізму і вірять у перемогу:

— Тепер то (гімназія. — ред.) наш дім. І ми його любимо, ми за нього відповідаємо.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка,

Фотографиня:

Яна Сідаш

Редакторка:

Аня Яблучна

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик