Харків щоденно потерпає від обстрілів російської армії ще від початку повномасштабної війни. Частина людей евакуювалися, але є й ті, хто попри все не може залишити місто. Кілька жителів Салтівки, району на північному сході міста, що найбільше постраждав від російських атак, тепер живуть у підвалі місцевої гімназії. Львівська фотографиня Яна Сідаш зафіксувала, як змінилося життя цих людей.
Салтівка — район у Харкові і водночас величезний житловий масив. До початку повномасштабної війни з Росією тут жило близько 400 тисяч людей — це майже третина населення міста. Армія РФ обстрілювала Салтівку ще з перших днів війни, подекуди атаки тривають і досі.
Одна з двох частин району — Північна Салтівка — дуже постраждала від важкої артилерії: російські окупанти вже зруйнували 70 % житлових будинків і цивільної інфраструктури. Сьогодні там, де до початку бойових дій жили сотні тисяч людей, немає жодної вцілілої будівлі.
слайдшоу
Фотографиня Яна Сідаш розповідає, що її співрозмовники — восьмеро людей, які до війни не були знайомі. 24 лютого о 5 ранку вони вибігли зі своїх осель під звуки вибухів. Не маючи ніяких зібраних речей і не знаючи, де сховатися, вони знайшли перший-ліпший прихисток у підвалі гімназії. Там залишаються і досі. Восьмеро людей стали сім’єю.
слайдшоу
У підвалі гімназії немає світла і комунікацій. Але ця невелика спільнота, об’єднана війною, облаштувала простір так, що він став відносно придатним для життя. Яна розповідає, що ці люди зовсім не виглядають як чужі одне одному — вони дружні, відкриті, кожен старається бути корисним і потрібним.
Алла Приходченко
Пенсіонерка, працювала у вечірній школі завгоспом. Її дім повністю зруйнований. У підвалі допомагає прибирати.
Наталія Скворцова
Секретарка цієї гімназії, працює в ній 22 роки. У вільний час вишиває бісером. У підвалі збирає гуманітарну допомогу для інших людей.
Євгеній Криворучко
Син Наталії, студент ХНПУ ім. Г. Сковороди, навчався в цій гімназії. Захоплюється складанням кубика Рубіка. Разом із мамою в підвалі збирає та видає гуманітарну допомогу.
Наталія та Олег Афанасенко
Подружжя. Жінка до війни працювала продавчинею. У цьому підвалі — готує їжу. Чоловік раніше був охоронцем, а в підвалі відповідає за дрова для вогню.
Людмила і Валерій Грецьких
Подружжя, яке допомагає господарювати: прибирати подвір’я та збирати дрова для вогню. А ще жінка постійно молиться за кожного, хто живе в підвалі.
Лариса Дем’яненко
До війни працювала контролеркою в Харківобленерго. Дбає про бездомних тварин. Виховує 8 котів і собаку. У підвалі гімназії піклується про тварин, які там тимчасово мешкають, а також видає гуманітарну допомогу.
Жити в Харкові, а особливо на Салтівці, досі небезпечно. Російська армія продовжує обстрілювати місто. Через це харківці здебільшого проводять час у підвалі і рідко виходять на вулицю. Фотографка розповідає, що рутина допомагає жителям гімназійного підвалу відволіктися від жаских реалій. Їхній ранок починається з вмивання, розпалювання вогню, приготування їжі та розмов. Потім кожен робить свою роботу. Хтось видає гуманітарну допомогу для інших районів Салтівки, інші — прибирають гімназію, в яку кілька разів влучали російські снаряди.
Наталя Скворцова погодилася показати фотографці гімназію, хоч спершу відмовляла її, адже якраз у цей час постійно лунали вибухи. Яна розповідає, що жінка добре знає кожен кабінет і його історію. Їй прикро, що кабінет-музей бойової слави Другої світової зруйнований, а в оранжереї, що була окрасою гімназії — тепер тільки засохлі рослини. Але попри біль від цих втрат, восьмеро людей, які тепер живуть у підвалі гімназії, не втрачають оптимізму і вірять у перемогу:
— Тепер то (гімназія. — ред.) наш дім. І ми його любимо, ми за нього відповідаємо.
