Активізувати молодь громади: молодіжні політика, рада і простір

27 березня 2024
Share this...
Facebook
Twitter

Змога покращити добробут молоді в громадах доступна не лише працівникам держустанов, а й кожному небайдужому українцю. Щоб впливати на місцеву молодіжну політику, можна, наприклад, ініціювати створення молодіжної ради, пройти навчання на працівника такого об’єднання — позиція може бути як волонтерською, так і оплачуваною, адже держава передбачає, що органи місцевого самоврядування можуть створювати робочі місця для молодіжних працівників.

У проєкті «Люди для людей» ми розповідаємо про дієвців, які ініціюють та надають соціальні послуги. Йдеться і про державну допомогу тим, хто в непростих обставинах (переселенцям, малозабезпеченим родинам, людям з інвалідністю), і включеність місцевих активістів у розвиток різних сфер життя своєї громади.

Героїня цього матеріалу — громадська активістку Лоліта Рябоконь із Ржищівської громади Наддніпрянщини, яка взялася розвивати місцеву молодіжну політику: ініціювала перезапуск молодіжної ради, долучилася до створення молодіжного простору й допомагає молоді втілювати їхні проєкти.

Зробити молодіжну раду дієвою

Невеликі громади часто стикаються з проблемою, що молодь не бачить перспективи залишатися і виїжджає в більші міста. Щоб змінити цю ситуацію, потрібно шукати комплексні рішення. Зокрема, впроваджувати молодіжну політику, що змінює становище молодих людей. Одним із інструментів її успіху є молодіжна рада — консультативно-дорадчий орган, який можна створювати, зокрема, при місцевому самоврядуванні. Він складається з представників молоді і впливає формування та втілення молодіжної політики на локальному чи регіональному рівнях. Так молодь може робити свій внесок у різні сфери життя відчуваючи себе повноцінною частиною громадянського суспільства.

Станом на кінець 2023 року в Україні працювало 410 молодіжних рад (391 з них — місцеві, решта — регіональні). Хоча практика створення таких об’єднань має позитивні результати, вони є далеко не у всіх громадах. Часто річ у наслідках і поточних викликах повномасштабної війни: деякі молодіжні ради не можуть працювати на повну, бо, наприклад, їхні простори вимушено перетворили на пункти гуманітарної допомоги або ж молодь евакуювалася через небезпеку.

Ржищівська громада — одна з тих, кому вдалося запустити ефективну молодіжну раду. Її вплив помітний, адже відколи такий орган з’явився, можливостей дозвілля й неформального навчання для місцевої молоді побільшало.

Значну роль у цих позитивних змінах відіграла Лоліта Рябоконь — практична психологиня, яка близько трьох років працює у сільській школі. У кінці 2021 року з різних закладів та інституцій делегувалипо одному представнику для участі в ініціативній групі, яка мала би створити молодіжну раду. Лоліта потрапила туди від своєї школи. Проте втілити як слід ідею тоді не вдалося, бо бракувало ініціативних людей і розуміння, навіщо потрібна рада, каже Лоліта.

— Частина учасників, яких делегували від їхніх закладів — це були студенти, школярі, дуже мало було працюючої молоді […]. Ми зіткнулися з тим, що цій молоді фактично це (робота в молодіжній раді. — ред.) не було потрібно, бо їх делегували для того, щоб делегувати. Я думаю, це стандартна історія.

Восени 2022 року Лоліта сама ініціювала перезапуск молодіжної ради у Ржищівській громаді, врахувавши попередній досвід. Зокрема, пропонувала заповнити гугл-форму, щоб долучилися ті, хто дійсно був зацікавлений молодіжною політикою:

— Мені дуже хотілося десь себе реалізувати, десь відчувати себе потрібною. Я розуміла, що та ідея про створення молодіжної ради є доволі крутою. Але щось було не так. Щось взагалі було не зовсім дієво. Тому я запропонувала нашій начальниці відділу молоді та спорту в громаді створити повторно ініціативну групу для створення молодіжної ради.

На думку Лоліти, одна з найпоширеніших проблем молодіжної політики територіальних громад — те, що вони орієнтуються на обласні програми більше, ніж на думку молоді. Тож потрібно докласти багато зусиль, щоб це змінити: робити не «для галочки», а підходити з розумінням і бажанням, враховувати актуальні потреби. Жінка надіється, що місцева молодіжна політика буде саме такою — дієвою і релевантною запитам молодих людей. І щоб дізнатися про потреби молоді, зрозуміти її обізнаність про молодіжні раду та простір, залучити до напрацювання подальшого вектора роботи, спільно з цифровою платформою U-Report запустили опитування. Ось як Лоліта коментує таке рішення:

— Вони (молодь. — ред.) самі є індикаторами того, що їм подобається, що ми робимо, а що ми не робимо.

Для того, щоб вдихнути нове життя в молодіжну раду і залучити до неї людей, жінка спілкувалася з місцевою владою, пояснюючи свої наміри й важливість цієї ініціативи. Побачивши її небайдужість, очільниця Ржищівської громади не тільки підтримала команду Лоліти, а й долучилася як представниця органів місцевого самоврядування до одного з проєктів програми «Мріємо та діємо», в якому досі бере участь молодіжна рада, розповідає Лоліта:

— У мене ще навіть на співбесіді [з грантодавцями] декілька разів перепитували, чи точно у неї (очільниці громади. — ред.) вийде бути на навчанні, тому що це три блоки навчання офлайн в Києві й інших містах. І вона запевнила мене, що буде. […] Влада йде на контакт, якщо вони бачать, що молодь зацікавлена в тому, щоб творити щось спільно.

Втілювати ідеї молоді

2022 року перші проєкти молодіжної ради Ржищівської громади були пов’язані з благодійністю і допомогою в контексті повномасштабної війни. Переважно, пригадує Лоліта, плели маскувальні сітки й організовували благодійні ярмарки.

— Ми намагалися в цьому напрямку трішечки підтримувати молодь, щоб вони, згуртовуючись один з одним, розуміли, що, в принципі, вони теж роблять класні штуки і волонтерство — це теж вони.

Далі почали відвідувати заходи Київського обласного молодіжного центру й Управління у справах молоді та спорту, долучатися до їхніх проєктів і навчань. У травні 2023 року виграли свій перший грант на проєкт «Sex-освіта без страху», який реалізували спільно з Анастасією Забелою, авторкою просвітницького блогу «У трусах». Завдяки цьому провели шість заходів, присвячених темі сексуальної освіти:

— Це був чи не найперший наш успішний кейс, який доволі-таки круто зайшов у нас в громаді, тому що ми до цього робили опитування й розуміли, що молоді не вистачає знань. З батьками їм про це не окей спілкуватися, в закладах освіти, як правило, молодь теж не дуже йде на контакт, особливо якщо це люди, які вдвічі-втричі старші за неї.

У липні 2023-го стартував новий проєкт у межах програми «ВідНОВА:UA», яким Лоліта особливо пишається: упродовж тижня вони створили молодіжний простір, куди можна прийти послухати музику, поспілкуватися чи запропонувати організувати подію. Також тут відбуваються заходи з психологічної підтримки, тренінги з кібербезпеки й медіаграмотності тощо. А ще на базі цього простору провели навчання «Школа адвокації» (у межах проєкту «Покоління Ю: посилюємо вплив молоді» від ГО «Покоління Ю»).

На початку 2024 року в межах програми «Творимо молодіжну політику разом із молоддю» молодіжна рада Ржищівської громади почала працювати над програмою розвитку молодіжної політики на 2025 рік. Допомагає їм у цьому процесі команда програми «Мріємо та Діємо» від USAID. Перевага ініціативи в тому, що до її команди залучена і молодь, і представники місцевої влади. Лоліта зауважує, що вони з колегами при цьому враховують досвід і зміни, які відбуваються на їхніх територіях. Також частиною командою, вік учасників якої від 17 до 20 років, беруть участь у програмі Upshift, мета якої — навчити молодь перетворювати свої ідеї на реальні проєкти, що впливають на життя громади.

— Я завжди молоді говорю, що вони є той рушій, хто може творити зміни. І хто, як не вони?

Серед планів на 2024-й — пошук фінансування на наступний рік, адвокація молодіжної програми перед органами місцевого управління, громадським сектором та бізнесом. А ще — створення філії молодіжного простору в селі Стайки, де наразі працює Лоліта. Цей проєкт подавали на грант, проте не виграли, тож планують втілити його своїми силами.

Три сходинки до успіху

За словами Лоліти, на початку її роботи основним викликом стала потреба побудувати довірливі стосунки з молоддю, яка рідко виявляла ініціативу і майже не відчувала своєї впливовості. Як психологиня вона розуміє, що така підтримка має значний вплив, і її результати проявляться якщо не зараз, то пізніше: навіть за кілька місяців тіснішого спілкування жінка помічає позитивні зміни у своїх колегах, з якими працює в різних проєктах.

— Якщо з молоддю до цього мало працювали і вона не звикла до того, що її думка є важливою, що вони взагалі щось можуть, то досить складно їм у себе повірити […]. Я вважаю своєю місією точково допомагати їм вірити в себе, щоб вони самі вчились реалізовувати ці потреби.

Наразі в молодіжній раді Ржищівської громади немає жодного штатного працівника. За словами Лоліти, на розвиток молодіжної політики громада виділяє коштів у 5-6 разів менше, ніж потрібно. Залучати фінанси й реалізовувати проєкти допомагають гранти: не всі заявки завершуються успіхом, проте з кожним разом команда ради вчиться прописувати їх усе краще.

— Десь щось ми запитуємо в наших колег, в управління, телефонуємо в обласний молодіжний центр. У нас дуже багато зараз є знайомих, особливо в мережі Київської області в різних громадах, які вже реалізовували більш масштабні проєкти з партнерами. Відповідно, ми цікавимося їхнім досвідом.

Лоліта впевнена, що успіх залежить і від команди. Каже, вона в неї надійна, ініціативна й охоча до навчання. Станом на час розмови в молодіжній раді Ржищівської громади стабільно беруть участь 13 людей (здебільшого віком 14–20 років), ще 11 волонтерів час від часу доєднуються для роботи над певним проєктом.

— Якщо є ті, на кого ти можеш спиратися, то тоді робота, звичайно, буде йти набагато краще. Зі мною є дівчата і хлопці, які, я знаю, в будь-який момент можуть підхватити, які можуть якісь точкові задачі виконати набагато краще, ніж я.

Загалом Лоліта виділяє три ключові фактори, чому молодіжна рада Ржищівської громади успішна. Перший — вміння кожного з команди брати на себе відповідальність. Другий — молодь зрозуміла, що вона важлива, що до неї дослухаються і що їй усе вдасться, як мінімум тому, що вона навчається. А третій чинник — у локальності, адже в невеликій громаді (близько 14 000 людей) всі знайомі через два-три рукостискання, тож маючи добру репутацію, згуртувати людей не так і складно.

Зі свого досвіду громадської діяльності жінка також зрозуміла, що успіх молодіжних ідей і проєктів — спільна робота з різними секторами: і з державними органами, і з бізнесом, і з громадськими організаціями. Молодіжна політика охоплює різні сфери життя суспільства, тож і втілити все самостійно не вийде:

— У будь-якому випадку нам потрібно звертатися до всіх, тому що тільки якщо це буде спільна робота, тільки тоді можна говорити про ефективний результат.

за підтримки

Публікація є частиною ініціативи «Громада для людини: покращення системи надання соціальних послуг», що здійснювалася за підтримки Програми «U-LEAD 3 Європою».

Над матерiалом працювали

Засновник Ukraїner:

Богдан Логвиненко

Продюсерка проєкту,

Координаторка напрямку продюсингу:

Марина Мицюк

Авторка тексту,

Копірайтерка:

Софія Котович

Редакторка тексту,

Авторка тексту:

Вікторія Дідковська

Шеф-редакторка:

Анна Яблучна

Більдредактор,

Координатор фотографів,

Фотограф:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик

Графічний дизайнер:

Арсен Шумейко

Графічна дизайнерка,

Координаторка напрямку дизайну:

Олександра Онопрієнко

Координаторка текстового напрямку:

Олеся Богдан

Координатор напрямку партнерств:

Мар'ян Манько

Координаторка сценаристів:

Карина Пілюгіна

Координаторка операторів:

Ольга Оборіна

Координатор режисерів монтажу:

Микола Носок

Координаторка транскрибаторів,

Транскрибаторка:

Олександра Тітарова

Головна копірайтерка:

Владислава Івченко

Координаторка контент-менеджерів:

Катерина Юзефик

Керівниця з маркетингу та комунікацій:

Тетяна Франчук

Піарниця:

Валентина Ковальчук

Маркетологиня:

Дарина Іванова

Спеціаліст із реклами та аналітики:

Владислав Іванов

Координаторка соцмереж:

Анастасія Гнатюк

Менеджер із комерційних партнерств:

Сергій Бойко

Операційна менеджерка:

Людмила Кучер

Фінансовий спеціаліст:

Сергій Данилюк

Фінансова спеціалістка:

Катерина Данилюк

Руслана Глушко

Юрист:

Олександр Лютий

Архіваріуска:

Вікторія Будун

Івент-менеджерка:

Єлизавета Цимбаліст

Відповідальний за технічне забезпечення:

Олексій Петров

Ukraїner підтримують

Стати партнером

Слідкуй за експедицією