Красноїльська Маланка. Відродження Карнавалу

Буковина вважається територією, де чи не найкраще в усій Україні збереглися давні традиції святкування новорічних свят. Найбільша й найвідоміша з усіх буковинських Маланок відбувається в селищі Красноїльськ, що на кордоні з Румунією. 13 і 14 січня тисячі людей у вигадливих костюмах виходять на вулиці селища із виставами, піснями й танцями, святкуючи прихід Нового року.

Відродження Маланки в Іспасі

Дмитро Мазуряк — український музикант, сопілкар гурту Kazka, який виготовляє гуцульські музичні інструменти. Він народився в буковинському селі Іспас, де відродив традицію маланкування і вже 15 років поспіль організовує це свято. Дмитро розповів про Фредді Крюгера у своєму карнавальному дійстві повернення маланкарів до українських звичаїв і те, як кожен може стати культурним амбасадором.

Маланка в Пістині

У Пістині свято Маланки справляють три дні, а завершують святкування яскравим та гучним карнавалом. Давня традиція маланкування єднає мешканців карпатського села від малого до старого, йде в ногу з часом та є певним підсумком року для всієї громади.

Маланка у Космачі. Гуцульський карнавал

Космач — одне з найбільших гуцульських сіл. 13 січня тут святкують Маланку, яку місцеві називають Щідрою. Щороку мешканці збираються в гурти, носять на обличчях маски, а в перекидних торбах — бисагах — дзвіночки, співають щедрівки, аби розігнати нечисть і порадіти разом.

Маланка в Белелуї

Попри радянські заборони й нові виклики сучасності, традиції святкування зимових свят збереглися й продовжують жити нині. Ця історія — про свято Маланки в галицькому селі Белелуя. Яскраве, непересічне дійство, яке не тільки гуртує село, а й щороку збирає з різних регіонів десятки охочих поглянути, як ми з діда-прадіда святкували настання Нового року.

Вашківецька Маланка або Переберія

У буковинському містечку Вашківці з 13 на 14 січня відбувається подія, на яку чекають та до якої готуються впродовж усього року, — свято Маланки. Або, як його прийнято називати тут, Переберія. Вашківецька Переберія змогла не лише вижити в умовах імперських та радянських заборон, але й набути унікальних рис і трансформуватися відповідно до викликів сучасності.

Маланка в Петрашівці, або Міхоренські Коники

Свято Маланки в буковинському селі Петрашівка відрізняється від Маланок, які команда Ukraїner фіксувала в регіоні. Замість персонажів Ведмедя, Цигана, Баби чи Діда, до петрашівців приходять Коники з різнобарвними стрічками, вітаючи їх із новим роком румунською мовою.

Водіння Кози в Козубівці

Один із обрядів свята Маланки — водіння Кози. Дослідниця полтавського фольклору Неля Рожко переїхала з міста в село Козубівка на Полтавщині, розпитала у кількох селах регіону про водіння Кози на Маланку (або Щедрий вечір) і з фрагментів спогадів старших людей відновила забуту традицію.

Маланка в Поповій Греблі

Свято Маланки в Поповій Греблі, що на Поділлі, місцеві називають Циганами, а маланкарські гурти — «циганськими сім’ями». Жителі села припускають, що традиція святкування походить із Румунії. Кажуть, що попередні покоління навчилися їй від румунських ромів, у яких вони тепер і наряджаються та проводять святкові змагання вулиць села Попова Гребля на Маланку.