Документальний короткометражний фільм

Дивитись

про фільм

Зйомки маланкування в буковинському селі Іспасі лягли в основу документального короткометражного фільму «Маланка. Зберегти дім». Головним героєм стрічки став Дмитро Мазуряк, який відродив свято в рідному селі й із року в рік повертається туди, щоб підтримувати традицію й набиратися наснаги на подальше життя в місті.

Докладніше

Історії про Маланку

1 / 9

Красноїльська Маланка. Відродження Карнавалу

Буковина вважається територією, де чи не найкраще в усій Україні збереглися давні традиції святкування новорічних свят. Найбільша й найвідоміша з усіх буковинських Маланок відбувається в селищі Красноїльськ, що на кордоні з Румунією. 13 і 14 січня тисячі людей у вигадливих костюмах виходять на вулиці селища із виставами, піснями й танцями, святкуючи прихід Нового року.

2 / 9

Відродження Маланки в Іспасі

Дмитро Мазуряк — український музикант, сопілкар гурту Kazka, який виготовляє гуцульські музичні інструменти. Він народився в буковинському селі Іспас, де відродив традицію маланкування і вже 15 років поспіль організовує це свято. Дмитро розповів про Фредді Крюгера у своєму карнавальному дійстві повернення маланкарів до українських звичаїв і те, як кожен може стати культурним амбасадором.

3 / 9

Маланка в Пістині

У Пістині свято Маланки справляють три дні, а завершують святкування яскравим та гучним карнавалом. Давня традиція маланкування єднає мешканців карпатського села від малого до старого, йде в ногу з часом та є певним підсумком року для всієї громади.

4 / 9

Маланка у Космачі. Гуцульський карнавал

Космач — одне з найбільших гуцульських сіл. 13 січня тут святкують Маланку, яку місцеві називають Щідрою. Щороку мешканці збираються в гурти, носять на обличчях маски, а в перекидних торбах — бисагах — дзвіночки, співають щедрівки, аби розігнати нечисть і порадіти разом.

5 / 9

Маланка в Белелуї

Попри радянські заборони й нові виклики сучасності, традиції святкування зимових свят збереглися й продовжують жити нині. Ця історія — про свято Маланки в галицькому селі Белелуя. Яскраве, непересічне дійство, яке не тільки гуртує село, а й щороку збирає з різних регіонів десятки охочих поглянути, як ми з діда-прадіда святкували настання Нового року.

6 / 9

Вашківецька Маланка або Переберія

У буковинському містечку Вашківці з 13 на 14 січня відбувається подія, на яку чекають та до якої готуються впродовж усього року, — свято Маланки. Або, як його прийнято називати тут, Переберія. Вашківецька Переберія змогла не лише вижити в умовах імперських та радянських заборон, але й набути унікальних рис і трансформуватися відповідно до викликів сучасності.

7 / 9

Маланка в Петрашівці, або Міхоренські Коники

Свято Маланки в буковинському селі Петрашівка відрізняється від Маланок, які команда Ukraїner фіксувала в регіоні. Замість персонажів Ведмедя, Цигана, Баби чи Діда, до петрашівців приходять Коники з різнобарвними стрічками, вітаючи їх із новим роком румунською мовою.

8 / 9

Водіння Кози в Козубівці

Один із обрядів свята Маланки — водіння Кози. Дослідниця полтавського фольклору Неля Рожко переїхала з міста в село Козубівка на Полтавщині, розпитала у кількох селах регіону про водіння Кози на Маланку (або Щедрий вечір) і з фрагментів спогадів старших людей відновила забуту традицію.

9 / 9

Маланка в Поповій Греблі

Свято Маланки в Поповій Греблі, що на Поділлі, місцеві називають Циганами, а маланкарські гурти — «циганськими сім’ями». Жителі села припускають, що традиція святкування походить із Румунії. Кажуть, що попередні покоління навчилися їй від румунських ромів, у яких вони тепер і наряджаються та проводять святкові змагання вулиць села Попова Гребля на Маланку.

про фільм

«Маланка. Зберегти дім». Фільм від Ukraїner

Маланка — народна назва святкування Нового року, що має дохристиянське коріння. Це непересічне зимове дійство захоплює своїм колоритом, настроєм і сенсами. Персонажі Василь і Маланка, Коза, Дід та Баба, Ірод, Чорт та інші ходять від хати до хати, щоб сповіщати про настання нового року, звеселяти людей та віншувати їм щастя. Маланкарі, які щороку самостійно готуються до цього свята, не тільки несуть світло, а й продовжують так давню українську традицію, що за радянських часів була суворо заборонена.

Під час масштабної зимової експедиції (з 2021 на 2022 рік) наші знімальні команди відвідали низку сіл і міст. Ми фіксували, як українці в різних регіонах, гуртуючись, відзначають Різдво та Маланку, хоч традиції їх святкування можуть різнитися. Ці напрацювання стали циклом мультимедійних історій «‎Зимові свята» та увійшли до книги «‎Різдво та Маланка».

У межах тієї ж експедиції одна з команд зафіксувала маланкування в буковинському селі Іспасі. Зйомки лягли в основу документального короткометражного фільму «Маланка. Зберегти дім». Тож у цьому фільмі хочемо розповісти, що мотивує містян повертатися в рідні села, як маланкування єднає громаду й чому люди охоче перевтілюються в чудернацьких персонажів. Головним героєм стрічки став Дмитро Мазуряк, який відродив свято в рідному селі й із року в рік повертається туди, щоб підтримувати традицію й набиратися наснаги на подальше життя в місті.

Головний герой

Дмитро Мазуряк

 

Дмитро — український музикант, сопілкар гурту Kazka, який виготовляє гуцульські музичні інструменти. Він народився в буковинському селі Іспас, де відродив традицію маланкування і вже 15 років поспіль організовує це свято.

 

Дмитро пригадує, що змалку колядував із сестрою, але не переодягаючись у персонажів Маланки. Пізніше, 2008 року, він почав маланкувати зі своїм другом Андрієм. Наступного разу до них доєднався брат Дмитра, поступово їхній гурт розростався. Хлопці почали шукати вбрання для зимового дійства: просили в родичів й односельчан старі речі, щось купували на базарах. Із кожним роком охочих маланкувати ставало все більше. Дійшло до того, що в їхньому гурті було понад 50 людей. Цьому сприяло й те, що Дмитро поїхав навчатися в Київ і з 2014 року почав запрошувати друзів і знайомих на свято в Іспас, проводячи, як він каже, культурну експансію.

«Маланка. Зберегти дім» — документальний короткометражний фільм

Дивитись