Що варто знати про розмінування та мінну безпеку в Україні

20 травня 2022
Share this...
Facebook
Twitter

Мінна безпека актуальна в Україні останні 80 років. Нерозірвані снаряди та міни з часів Другої світової війни знаходять на українській землі й досі. Ситуація загострилася з 2014 року, після вторгнення Російської Федерації на територію Криму та Донбасу. А з 24 лютого 2022 року це питання набуло катастрофічних масштабів.

Повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну та ведення активних бойових дій, постійні обстріли, мінування об’єктів цивільної інфраструктури — як наслідок — значна частина України стала вкрай небезпечною. Навіть попри припинення бойових дій у деяких регіонах, жити на цих територіях зараз ризиковано. За попередніми оцінками Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), російськими мінами та боєприпасами забруднено 300 тисяч км2, що становить майже половину території України.

Фото: Carlos Barria.

В ООН заявляють, що Україна наближається до найбільш замінованих країн світу. Досі вважалося, що найбільша кількість мін — в Афганістані, а також Камбоджі, Лаосі, Анголі й Боснії та Герцеговині. Українська земля буквально нашпигована залишками ракет і снарядів, протипіхотними мінами та іншими вибухонебезпечними предметами, які можуть здетонувати та зашкодити життю людей будь-якої миті.

Процес знешкодження мін — у десятки разів триваліший і складніший, ніж мінування. За оцінками експертів, на повне розмінування країни потрібно 10–15 років. А виконавчий директор Асоціації саперів України Тимур Пістрюга вважає, що основну частину можна буде очистити за кілька років, але повне знешкодження боєприпасів триватиме десятиліттями.

Як заявляє уряд, українські сапери знешкоджують тисячі вибухонебезпечних предметів. ДСНС створила інтерактивну мапу, де за процесом розмінування можна спостерігати онлайн. На цьому ж сайті можна повідомити про мінування.

Відступаючи на півночі та сході України, війська РФ рясно замінували територію та житлові будівлі українців. Попри відмову більшості країн світу від протипіхотних мін і заборону їхнього використання, російська армія застосовує їх всюди, де побувала на території України, та навіть випробовує протипіхотні міни нового зразка, такі як ПОМ-3 («Медальйон») та інші. У Броварському районі біля Києва вже було виявлено ПОМ-2, а в Бучі — ОЗМ-72. Росіяни залишають їх там, де є цивільне населення. Протипіхотні міни спрямовані здебільшого на ураження живої сили супротивника, спрацьовують від ваги 3–5 кілограмів і є знаряддям війни невибіркової дії.

Використання мін
Росія разом із ще кількома країнами світу не визнала і не підписала Конвенцію про заборону застосування, накопичення запасів, виробництво і передачу протипіхотних мін та про їхнє знищення.

Російські окупанти масово встановлюють заборонені міжнародним правом міни-пастки, мінують інфраструктурні об’єкти, приватне житло. В усіх населених пунктах, де побували росіяни, є заміновані території, де поставлені розтяжки та пастки. Зокрема це залишки нерозірваних вибухонебезпечних предметів, касетних боєприпасів від систем залпового вогню «Смерч», «Град», «Ураган», ручні гранати, мінометні міни, артилерійські снаряди, некеровані ракети з літаків і вертольотів, залишки ракет «Калібр» та «Іскандер».

Фото: ДСНС.

Крім цього, окупанти вдаються до дистанційного мінування. Вони здійснюють залпи для масового забруднення української землі новітньою інженерною системою «Земледелие». Вона мінує територію на відстані від 5 до 15 кілометрів.

Також РФ використовує морські міни у Чорному морі як безконтрольні дрейфуючі боєприпаси. Міністерство закордонних справ України заявляє, що свідоме вживання Росією таких мін перетворює їх на зброю, яка загрожує цивільним суднам і їхнім екіпажам на території не тільки Чорного та Азовського морів, але й Керченської та Чорноморських проток.

Фото: navy.ro.

В Україні замінована велика територія сільськогосподарських полів. Володимир Пайлодзе, офіцер запасу ЗСУ, попереджає: при виявленні міни на території свого господарства заборонено брати вибухівку в руки, переносити, розміновувати тощо. Спеціаліст застерігає, що немає таких типів мін, які можна було б знешкодити самостійно. Якщо ви виявили міну чи інший небезпечний предмет, необхідно звернутися в поліцію чи до військової частини, які потім передають інформацію до МНС. Також про знайдену міну можна повідомити за допомогою проєкту Military.feodal. А якщо на полях або поруч із ними проводилися чи проводяться бойові дії — не можна починати роботу з посівної без дозволу військового коменданта чи командира частини, яка розташована поруч.

Крім того, слід украй обережно пересуватися місцевістю, де були «прильоти» ворожих ракет, навіть якщо це центр або захід України, де не йдуть активні бойові дії. На таких територіях є загроза вибухів касетних боєприпасів. Їх можуть доставляти снарядами артилерії, ракетами, бомбами. Касета містить у своєму корпусі бойові елементи, які вона розкидає на значну відстань після того, як зупиниться у певній точці. Вміст касетних частин — це вибухова речовина та вражаючі елементи у вигляді сталевих кульок. Касетні боєприпаси можуть бути схожі на банки з-під напоїв або автомобільні масляні фільтри. Зазвичай вони детонують самостійно протягом 24 годин і більше. Але можуть спрацювати не одразу через дефект або тривале зберігання в неналежних умовах. Мініснаряди касетної бомби можуть пролежати на землі протягом місяців, а то й років після «прильоту», тим самим створюючи загрозу для цивільного населення.

Українська влада планує залучити до знешкодження вибухівки іноземних фахівців і вже почала роботу над створенням Міжнародного центру розмінування. Крім того, уряд поставив завдання розробити державну протимінну стратегію. Йдеться не лише про пошук і знешкодження вибухонебезпечних предметів, але й про вивчення цієї теми в школах.

Мінна безпека: загальна інструкція та правила

«Сюрпризи» російські військові залишають не тільки в будинках, а й в парках, лісах і просто на вулицях. Деякі розтяжки спеціально маскують. Про ймовірне замінування можуть свідчити окопи, траншеї, сліди «прильотів», зруйновані автомобілі та будівлі, залишки військової техніки та інші залишки військової діяльності.

Фото: Carlos Barria.

З початку війни Росії проти України неодноразово траплялися випадки, коли цивільні, зокрема й діти, ранилися чи гинули від мін. Іноді — саме через незнання правил безпечного поводження з мінами.

Якщо обставини все ж змушують вас повернутися на деокуповану територію зараз, або ви продовжуєте проживати в зоні бойових дій, рекомендуємо запам’ятати та чітко дотримуватися правил мінної безпеки.

Фото: ДСНС.

1. Уникайте небезпечної місцевості. Звертайте увагу на офіційні встановлені знаки. Якщо ви бачите неофіційні, зроблені людьми з підручних засобів, попереджувальні знаки, цю територію рекомендують сприймати також як заміновану. Оминайте колишні військові позиції, оборонні укріплення, залишки військової техніки, покинуті будинки та споруди. Не ходіть лісами та полями.

2. Не торкайтеся невідомих предметів. Небезпечним може бути навіть те, що має безпечний вигляд. Зашкодити можуть не лише міни, але й боєприпаси, які впали на землю і не розірвалися, вибухонебезпечні предмети або навіть їхні уламки, стріляні гільзи, снаряди, патрони тощо.

3. Будьте проінформовані. Навчіться розрізняти види небезпечних предметів, аби їх виявляти. Треба розуміти, що зазвичай такі об’єкти маскувального кольору: зеленого, коричневого, сірого. А міни чи снаряди бувають дуже різної форми: і прямокутні, і круглі, і квадратні, і довгасті. Крім того, вони мають різні механізми спрацьовування: натискання, розрив дроту, електричний сигнал, рух тощо.

На сайті Ukraine CAT-UXO є фотокаталог знайдених в Україні вибухонебезпечних залишків війни (Unexploded Ordnance). А ДСНС охарактеризували 9 видів небезпечних мін, які розкидали російські окупанти в Україні.

Основні ознаки, які вказують на підозрілий предмет:

– предмет розміщений в людних місцях без нагляду;
– наявність підозрілих звуків, які йдуть від предмета;
– зовнішня схожість предмета із боєприпасами та піротехнічними виробами;
– наявність розтяжок, дротів, мотузок, скотчу, що тягнуться від предмета;
– наявність джерел живлення;
– характерний запах (гасу, розчинника, пально-мастильних і хімічних речовин тощо);
– наявність сторонніх підозрілих предметів у дверях, вікнах, дереві, закріплених за допомогою дроту, мотузок, важелів, шнурів тощо.

Фото: ДСНС.

Пам’ятайте, якщо ви знайшли підозрілий предмет:

– спершу зупиніться та заспокойтеся; роздивіться навколо й оцініть, чи є інші небезпеки поблизу;
– в жодному разі не чіпайте предмет, не намагайтеся самостійно знешкодити його, не заливайте рідинами, не засипайте ґрунтом, не накривайте;
– відійдіть на безпечну відстань (100–300 метрів) тим самим шляхом, яким ви йшли раніше; якщо це неможливо, зайдіть в укриття або за міцну огорожу;
– запам’ятайте місце розташування предмета;
– припиніть всі роботи в місці виявлення предмета (заглушити двигуни, зупинити техніку);
– не паліть, не користуйтеся засобами радіозв’язку чи мобільними телефонами біля предмета;
– повідомте про знахідку підрозділам ДСНС (101) або поліції (102);
– за можливості, перебуваючи на достатній відстані, зробіть фото предмета та місця його розташування;
– попередьте перехожих про можливу небезпеку: можна зробити табличку чи повісити на паркан або дерево яскраву ганчірку або скотч;
– дочекайтеся приїзду спеціалістів і вкажіть місце розташування цього предмета.

Як навчати мінній безпеці дітей

Міни-пастки можуть встановлювати де завгодно, маскуючи їх під різні предмети. Це можуть бути мобільні телефони, дитячі іграшки, сумки, коробки з гуманітарною допомогою, пачки цигарок, зброя, обкладинка документів тощо. Російські загарбники мінують іграшки та блискучі предмети, аби привернути увагу саме дітей. Уряд, міжнародні організації та громадські активісти створили ресурси для малечі та підлітків, які допоможуть їм навчитися виявляти підозрілі предмети та завдяки яким вони зможуть вивчити правила поведінки.

1. Мінреінтеграції спільно з видавництвом «Ранок» розмістило у відкритому доступі книжку «Мінна безпека не без ПЕКа», яку важливо прочитати батькам разом із дітьми. Посібник у вигляді коміксу розповідає про правила поведінки в разі виявлення вибухонебезпечних предметів.

2. Стопміна — це освітній проєкт, спрямований на підвищення поінформованості та обізнаності дітей і дорослих щодо ризиків від вибухонебезпечних предметів. Його створила Данська Рада у справах біженців.

3. UNICEF розробила спеціальний комікс «Суперкоманда проти мін», щоб донести до якомога більшої кількості дітей правила мінної безпеки. Його можна читати онлайн безкоштовно.

4. У вільному доступі є ще один комікс, який українські волонтери розробили власним коштом для дітей з прифронтових територій ще на початку війни. Графічна новела «Савка і Баклан — замінована прогулянка» створена для дітей молодшої школи. Її можна завантажити на сайті Львівського Центру дослідження безпекового середовища «Прометей».

Місцева влада радить тим, хто евакуювався, не поспішати повертатися на звільнені території. Спочатку треба дочекатися розмінування. Проте основні правила поводження з підозрілими та вибухонебезпечними предметами такі: не чіпай, не підходь, повідом службу порятунку за номером 101!

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Владислава Кріцька

Шеф-редакторка,

Збір інформації:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Катерина Легка

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Автор обкладинки:

ДСНС

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик