Як світ недооцінював Україну

Share this...
Facebook
Twitter

Україна від самого відновлення своєї незалежності бореться за суб’єктність на міжнародній арені, намагаючись вийти з тіні й зони впливу Росії. Світові лідери, хоч повільно, але все ж визнають силу й окремість України як держави. Але попри те, що Україна захищала демократію вже у двох революціях, вистояла і продовжує розвиватися навіть у часи війни, у міжнародних медіа та заявах посадовців усе ще час від часу звучить зневажлива і применшувальна риторика в бік України. У цій публікації показуємо приклади такої риторики, а також досліджуємо, як змінюється ставлення до української суб’єктності.

Тривалий час після здобуття Україною незалежності на міжнародній арені її визначали як країну в зоні впливу Росії. Українці методично будували громадянське суспільство, намагаючись порвати ланцюги спільного з РФ радянського минулого. Та лише початок повномасштабного вторгнення російської армії в Україну виніс у міжнародну площину дискусію про те, чи є Україна та Росія «братніми» народами. На додачу до воєнних злочинів Росія продовжує тиснути інформаційно, активно промотуючи тезу, що Україна — це «молодша сестра» РФ, нездатна до самостійного існування.

Різні форми цього стереотипу проявлялись у ставленні до України закордонних компаній, дипломатів, медіа і навіть президентів починаючи ще з 90-х років. Зараз світ потихеньку приходить до усвідомлення того, що Україна є не просто окремою державою, а й важливим гравцем, який здатен не тільки просити, а й багато дає натомість. Далі ми розповімо про приклади та тенденції щодо недооцінки України і спростування їх, здобуте в боротьбі за незалежність і суверенність.

«Україні не можна бути незалежною»

У 1991 році, під час свого візиту до Києва, американський президент Джордж Буш-старший закликав зберегти СРСР і не змагатися за суверенність української держави. США тоді остерігались розхитування геополітичної ситуації, розуміючи, що Україна входить до сфери зацікавлень Росії. Тому Буш-старший закликав утриматись від «самовбивчого націоналізму», який ніколи не підтримають американці:

«Ми будемо підтримувати тих у центрі й у республіках, хто прагне до свободи, демократії та економічної свободи. (…) І разом із тим свобода — це не те ж саме, що незалежність. Американці не будуть підтримувати тих, хто прагне до незалежності для того, щоб змінити нав’язувану здалеку тиранію місцевим деспотизмом. Вони не будуть допомагати тим, хто заохочує самовбивчий націоналізм, який породжується міжнаціональною ненавистю», — сказав у своїй київській промові Буш.

Тим часом:

Уже тоді промова президента США викликала обурення. Американець Вільям Сафайр, редактор газети The New York Times, саркастично назвав промову Буша «котлетою по-київськи», щоб підкреслити страх тодішнього американського очільника визнати незалежність України:

«Цього літа він (Буш. — авт.) у своїй жахливій промові «Котлета по-київськи» читав українцям лекції проти самовизначення, нерозумно ставлячи Вашингтон на бік московського централізму та проти хвилі історії».

Менш ніж за місяць після промови Буша-старшого Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. З того часу українська національна ідея пройшла дві революції (2004 і 2013 роки), спрямованих на звільнення від втручання РФ у політику України. Також уже 8 довгих років українці захищають власну незалежність у російсько-українській війні, яка з лютого 2022 року є повномасштабною.

У травні 2022 року США вдруге за свою історію запровадили програму ленд-лізу, за якою вони постачають союзникам зброю, техніку, продовольство тощо. Уперше програму ленд-лізу США запровадили під час Другої світової війни. Ця допомога стала вирішальною в перемозі над Третім Рейхом. За цією програмою на підтримку України виділили рекордну суму у 33 мільярди доларів.

Президент США Джозеф Байден написав колонку для New York Times, у якій зазначив, що головна мета Америки — бачити сильну, незалежну й демократичну Україну, а також підтвердив постачання озброєння для захисту власних кордонів.

«Українська армія не має ваги у світі»

Аж до повномасштабного вторгнення 2022 року українську армію сильно недооцінювали в усьому світі. Ще у 2014 році, коли почалася російсько-українська війна, західні медіа випускали багато аналітичних матеріалів, суть яких зводилася до того, що в України немає жодного шансу дати відсіч РФ, адже Збройні Сили не мали жодного «справжнього» бойового досвіду.

«(…) недосвідчені українські військові, які вишукують сепаратистів, — це або непідготовлені цивільні з автоматом, або вояки з великокаліберними кулеметами», — Ральф Балтон, Reuters, 9 травня 2014 року.

Тим часом:

За даними Постійного представництва України при ООН у Нью-Йорку, з липня 1992 року Україна активно бере участь у миротворчих операціях ООН. За цей час у військових операціях узяло участь понад 44 тис. українських військовослужбовців.

Влітку 1995 року, під час війни в Боснії, українські військові на чолі з Миколою Верхоглядом змогли організувати евакуацію 10 тисяч мирних жителів із демілітаризованої зони Жепа (Боснія). До організації евакуації було залучено 79 військовослужбовців, фактично менше однієї роти, яка не мала підтримки ні з боку ООН, ні з боку НАТО. До 2014 року цю операцію називали найуспішнішою зі здійснених Збройними Силами.

Після повномасштабного вторгнення, коли уряд України запросив повернення своїх військовослужбовців із миротворчих операцій, це викликало занепокоєння в ООН, адже, наприклад, без участі українців сильно постраждає місія в Конго, де українські вертольоти складають третину залучених засобів.

Також варто не забувати, що українські військові здійснили чимало вдалих операцій уже під час фактичної війни з Росією, починаючи з 2014 року. Та остаточно довели свою майстерність, стримавши повномасштабне вторгнення армії, яка довгий час вважалась «другою у світі» завдяки пропаганді та міфам.

«У вас є лише кілька годин»

Після початку повномасштабного вторгнення український дипломат Андрій Мельник, який до 9 липня 2022 року був послом України в Німеччині, прийшов по допомогу до німецького міністра фінансів Крістіана Лінднера. Та замість підтримки отримав від міністра запевнення в тому, що за декілька годин усе завершиться (програшем України. — ред.), і весь світ вчитиметься жити в новій реальності.

«У вас (є) лише кілька годин. Постачання (Україні) зброї чи відключення Росії від SWIFT безглузді», — такі слова Лінднера Андрій Мельник переповів німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Тоді ця теза один в один відповідала очікуванням росіян: такий висновок можна зробити, наприклад, із випадково опублікованої статті на «РИА Новости» про поразку України, яка була завчасно заготовлена.

Тим часом:

Україна боронить себе та всю європейську цивілізацію вже понад чотири місяці, отримує підтримку від світових партнерів, зокрема США, Великобританії, Польщі та інших. При цьому надзвичайні результати показують не лише Збройні Сили України, а й прості мешканці у прифронтових та окупованих містах. Шалений опір нашого народу окупантам уже змусив багатьох переоцінити розподіл сил на шахівниці. Сам же Крістіан Лінднер тепер висловлює підтримку і закликає до конфіскації активів Центробанку РФ на користь України.

«Українська армія не відповідає стандартам НАТО»

У листопаді 2021 року Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав в інтерв’ю австралійському журналісту Джонатану Свону, що Україна не входить до Північноатлантичного альянсу, і тому не може розраховувати на захист від російського вторгнення:

«Щоб бути членом НАТО, потрібно відповідати стандартам НАТО. Ми допомагали в модернізації, боротьбі з корупцією. Але 30 союзників мають погодитися, а ми зараз не маємо консенсусної угоди в НАТО щодо запрошення України», — зазначив Столтенберг.

Тим часом:

Усього НАТО має близько 1200 угод про стандартизацію. Станом на 1 січня 2021 року Україна відповідала вимогам 292 із них. За словами Філіпа Карбера, президента фонду «Потомак», що займається підтримкою країн в інтеграції з НАТО, це більше стандартів відповідності, ніж мають деякі країни, які приєднались до Альянсу за останні роки.

Після початку повномасштабного вторгнення українська армія вкотре довела, що спроможна боронити не лише власну країну, а й східний кордон Європи. При тому, що, за даними рейтингами сукупної військової потужності Global Firepower, армія Росії посідає 2 місце у світі та переважає у людському і технічному ресурсах, а також має значну кількість літаків і ракет. Також українські солдати довели, що швидко вчаться і чудово вміють справлятись із західною зброєю, якою користуються підрозділи НАТО.

Зараз той же Єнс Столтенберг стверджує, що країни-члени НАТО надаватимуть допомогу стільки, скільки це буде потрібно, адже «сильна і незалежна Україна життєво необхідна як для безпечного існування євроатлантичного регіону, так і для глобальної стабільності». Вони продовжують допомагати з навчанням бійців, а також передавати технічне забезпечення, однак усе ще не втручаються у війну та не залучають свою армію, адже Україна не є повноправним членом НАТО.

Володимир Зеленський у своєму виступі на саміті НАТО 24 березня 2022 року різко закликав країни Альянсу більше ніколи не говорити, що українська армія не відповідає стандартам НАТО. А вже 12 липня 2022 року у своєму зверненні Президент Зеленський повідомив, що Україна стала асоційованим членом спеціальної багатосторонньої програми НАТО з технологічної взаємосумісності:

«Україна тепер не тільки впроваджує стандарти НАТО, а й може брати участь у розробці нових стандартів. Досвід наших військових, можливості українських інститутів, IT-потенціал нашої країни — усе це тепер буде українським внеском у розвиток колективної безпеки у Європі».

«Україні треба десятки років, щоб відповідати вимогам ЄС»

П’ята президентка Естонії Керсті Кальюлайд в інтерв’ю «Європейській правді» в серпні 2021 року говорила, що Україні ще довго потрібно працювати для отримання членства в Євросоюзі:

«Вступ до ЄС має купу умов. І, відверто, жодна з ваших держав (України, Грузії, Молдови. — авт.) не відповідає критеріям членства. Вам знадобиться 20 років роботи, доки ви станете готові».

Уже після початку повномасштабного вторгнення про необхідність 5–10 років для членства в ЄС говорила міністерка у справах ЄС та конституційних питань Австрії Кароліне Едтштадлер.

Тоді як насправді значну роль у питанні вступу України до міжнародних організацій відіграє питання згоди їхніх членів. До прикладу, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявляв, що Угорщина блокуватиме вступ України до ЄС через закон про мову під приводом захисту «угорців на Закарпатті».

Тим часом:

Попри невдоволення деяких країн, Україна все ж отримала можливість заповнити опитувальник ЄС для країн-кандидатів на членство в союзі. 23 червня 2022 року на саміті в Брюсселі лідери країн ЄС підтримали надання Україні статусу кандидата в ЄС. Отримання статусу кандидата — один з обов’язкових етапів для країни, що прагне стати повноправним членом ЄС. Це сильний політичний сигнал про визнання України рівноправною учасницею європейської політичної арени.

Якщо ж говорити про Естонію, то наразі це одна з країн-партнерок України, яка допомагає у боротьбі з російськими окупантами, зокрема забезпечуючи й постачання зброї.

«Україна має поступитись Росії»

19 травня 2022 року видання The New York Times опублікувало редакційну статтю під назвою «Війна в Україні ускладнюється, а Америка не готова», де журналісти стверджують, що занурюватися у війну Росії проти України — не в інтересах США, бо це може похитнути довгостроковий мир і безпеку на європейському континенті.

Стаття стверджує, що повернення всіх захоплених Росією з 2014 року українських територій є нереальною метою.

«Хоч планування та наступ РФ були на диво непродуманими, Росія залишається занадто сильною, а Путін вклав у вторгнення занадто багато особистого авторитету, щоб відступити. Якщо конфлікт все-таки призведе до реальних переговорів, саме українським лідерам доведеться приймати болючі територіальні рішення, яких вимагатиме будь-який компроміс», — йдеться в редакційному зверненні.

23 травня, на Всесвітньому економічному форумі в Давосі колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер заявив, що Україна повинна піти на переговори з Росією, навіть якщо від неї (України. — ред.) будуть потрібні поступки.

«Переговори (між Україною і Росією. — ред.) повинні початися в наступні два місяці, перш ніж стануться катаклізми й напруження, які буде непросто подолати. Ідеальний варіант — щоб лінією поділу було повернення до статусу-кво на момент початку війни», — сказав дипломат.

Пізніше, в інтерв’ю The Times, Кіссінджер сказав, що Росії треба знайти місце у світі, аби не допустити її перетворення на форпост Китаю. Та додав, що рішення не надавати Україні план дій щодо членства в НАТО у 2008 році було вірним.

Тим часом:

Через спротив української армії Росія була змушена вивести свої війська з північних регіонів України. Також вдалось стримати прорив у напрямку Миколаєва. З початку вторгнення і станом на 2 липня ЗСУ звільнили 1027 міст і селищ. Військо окупантів постійно втрачає солдатів і техніку на тих фронтах, які залишились. Світові партнери України лише посилюють надання військової допомоги та зброї для протидії агресору, тоді як Росія починає економити на високоточному озброєнні та виїжджає скромнішою технікою на головний пропагандистський парад 9 травня.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Автор:

Денис Шабанін

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Євгенія Сапожникова

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик