Під час експедиції звільненими у вересні населеними пунктами ми відвідали Вовчанськ — слобожанське місто, розташоване менше ніж за 10 кілометрів від кордону з РФ. Із першого дня повномасштабного вторгнення Вовчанськ потрапив під російську окупацію. Навіть після звільнення загарбники продовжують обстрілювати його територію. На сьогодні майже всі жителі міста, рятуючись від небезпеки, покинули свої домівки.
Про те, як місто чинило спротив, нам розповіли військові, які брали участь у контрнаступі на східному напрямку.
Всюди, де осідають російські окупанти, вони проявляють свою недолугість і жорстокість. Наприклад, загарбники встигли завезти у місцеві школи пропагандистські книжки, але не спромоглися забезпечити громаду їжею та ліками. Ми зустрілися з працівниками служби швидкої медичної допомоги, які поділилися історіями про життя в окупації. Зокрема про те, як російські військові запроторювали до катівень тих, хто відмовлявся співпрацювати з окупаційною владою. Один з водіїв швидкої разом із дружиною також побував у підвалах Вовчанського агрегатного заводу, де окупанти влаштували «фільтраційний пункт» і знущалися над місцевими мешканцями.
Дехто з жителів Вовчанська повірив російській пропаганді й виїхав на територію РФ.
Жителі регіону на собі відчули, що таке «рускій мір», тож раді деокупації та поверненню до України. На звільнених територіях поступово відновлюють зв’язок, прибирають наслідки руйнувань, забезпечують можливість отримувати послуги і виплати.
