Як піклуватися про котів і собак під час війни

Share this...
Facebook
Twitter

Війна — це травматичний досвід не тільки для людей, а й для тварин. Біганина в бомбосховища, виснажлива іноді багатогодинна евакуація, багато нових і гучних звуків та запахів, нервування господарів — усе це великий стрес для котів і собак, які найчастіше стають нашими домашніми улюбленцями. Зараз вони особливо потребують уваги своїх господарів.

Фото: Юрій Стефаняк.

Більше 6 млн українців (станом на 11 липня 2022 року) евакуювалися в країни ЄС через загрози, які принесла з собою російська армія. Приблизно 3 млн уже повернулися. У ці вимушені мандрівки люди часто вирушали разом із тваринами, до яких ставляться як до членів сім’ї. Однак є й такі, кому через низку обставин усе ж не вдалося забрати чотирилапих із собою. Наразі немає ґрунтовних досліджень, що підрахували б кількість домашніх тварин, які постраждали внаслідок повномасштабної війни. Проте щодня медіа і соцмережі поповнюють скарбничку історій про котів і собак, які переживають війну разом із людьми.

Спільно з ГО «Зоопатруль» зібрали поради, що допоможуть визначити і знизити рівень стресу у котів і собак під час війни, а також допомогти евакуйованим тваринам швидше адаптуватися до нового дому.

Створити цей чек-лист нам допомогла зоопсихологиня Настя Крамаренко.

Симптоми стресу

Насамперед, у тварин змінюватиметься міміка:

– постійні позіхання та «посмішка», постійне облизування;
– неприродний погляд кудись убік чи вгору, що аж видно білки очей (фахівці називають це «китовим оком»);
– затиснуті назад вуха.

Коти:
– сильні затиски в тілі — тварина зіщулюється і виглядає так, ніби хоче зменшитися в розмірі;
– часте облизування, вокалізація (сильне й затяжне мявкання);
– якщо травма незначна — постійно поводитимуться насторожено та стежитимуть за всім, що відбувається навколо, або ж навпаки — будуть надто лагідні та ластитимуться до людей.

Собаки:
– можуть стати неконтактними або навпаки різко збудженими — скакатимуть та вихоплюватимуть у господарів повідець;
– підвищена полохливість або бешкетливість (може псувати речі, ходити в туалет у невідповідні місця);
– вокалізація (сильне виття).

Крім того, і коти, і собаки можуть реагувати на стрес агресією.

Як зменшити стрес?

Є кілька рівнів стресу у тварин:

Гострий: тварина не їсть і страждає від безсоння.
Тоді слід зайвий раз її не турбувати. Це створить відчуття безпеки та зменшить тривожність вашого домашнього улюбленця. Однак важливо створити безпечну зону для тварини – під ліжком, на тумбочціі чи в клітці — так, щоб вона могла там і сховатися, але й мала достатньо простору, щоб рухатися. Буває, чотирилапі, навпаки, хочуть бути ближче до людей, тоді краще не лишати їх на самоті.

Помірний: дискомфорт помітний, але не критичний.
Спробуйте прості ігри. Найкраще підійдуть пошукові, бо вони не збуджують нервову систему та нормалізують емоційний стан тварини. Наприклад, можна використовувати нюхальні килимки або саморобні головоломки з картону чи тканини або ж просто дати тварині знайти заховані в кімнаті чи на вулиці смаколики.

Постарайтеся реагувати на все спокійно, без зайвих емоцій, щоб не налякати чотирилапого. Організуйте, за можливості, режим дня з улюбленцем. Наприклад, гуляйте з ним в один і той же час — цей ритуал буде певною «точкою опори» для тварини.

Зоопсихологи радять давати котам і собакам смаколики, які можна довго гризти (у зоомагазинах є чималий асортимент таких ласощів). Як і людей, процес поїдання чогось хрумкого заспокоює тварин, дає їм відчуття відносного комфорту й безпеки. Ще тваринам можна давати гратися з різними силіконовими іграшками.

Фото: Юрій Стефаняк.

Як полегшити адаптацію до нового місця?

Коти:
– дайте можливість відсидітися в темному місці;
– не чіпайте та не діставайте силоміць;
– залиште поблизу найнеобхідніше: воду, їжу та лоток;
– подбайте, щоб тварина не голодувала довше 6-8 годин — спробуйте нагодувати її тим, що вона любить.

Собаки:
– додайте до раціону більше ласощів, які можна гризти;
– зменште тривалість прогулянок та ходіть однаковим маршрутом (тварині й так вистачає вражень від нового домашнього і публічного простору, тому не слід збуджувати психіку додатковими пригодами на вулиці, адже це може підвищити рівень стресу);
– якщо можливо, дозвольте собаці самій обирати, де гуляти і як бавитися (але пошукові ігри теж підходять);
– можете дозволити собаці спати у вашій кімнаті або разом із вами на ліжку — така соціалізація їм дуже важлива, бо вони відчувають постійну присутність і підтримку свого господаря, а тому краще сплять.

Якщо тварина, навпаки, потребуватиме більше соціального контакту — не бійтеся його давати. Будьте уважними спостерігачами і дослухайтеся до потреб улюбленця.

Як НЕ варто поводитися з евакуйованою твариною?

Не слід вимагати й очікувати ідеальної поведінки. У житті тварини вже відбулося (чи продовжує відбуватися) багато різних нетипових подій. Через надмірну емоційність вона не здатна фізично себе контролювати.

Залишайтеся дружньо-нейтральними, а найголовніше — спокійними. Якщо стрес переживають ваші тварини або ті, яких ви врятували, намагайтеся розмовляти з ними (чи навіть співати їм), щоб якнайшвидше відновити чи встановити контакт. Варто відмовитися від активних ігор, наприклад, із лазерною указкою чи м’ячиком.

Чи потрібен зоопсихолог для евакуйованої тварини?

Це залежить від характеру, генетики та досвіду, який пережила тварина. Іноді достатньо уваги й турботи власника, щоб нівелювати стрес і його наслідки.

Проте слід пам’ятати — посттравматичний синдром (ПТСР) і фобії теж притаманні тваринам. Особливо, якщо вони пережили складний досвід, спровокований війною. Тому варто стежити за відновленням та адаптацією улюбленця, а вже потім вирішувати: йти до зоопсихолога або ні.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Настя Крамаренко

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Аня Яблучна

Вікторія Дідковська

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Автор обкладинки:

Олександр Хоменко

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик