Repair Together під музику відновлюють зруйновані війною будинки

24 листопада 2022
Share this...
Facebook
Twitter

Над відновленням понівечених росіянами українських будівель уже працює ціла низка ініціатив — БУР, Віднова: UA, Добробат, Есперанса, Сміливі відновлювати, Район #1, Урбанина, PRO PM Construction та інші. Проєкт Repair Together взявся до справи одним із перших. Ініціатива кількох друзів, яка починалася з поїздок деокупованими регіонами, скоро переросла в спільноту волонтерів, яка систематично допомагає відбудовувати помешкання українців. Особливістю Repair Together стали активності, які волонтери поєднують із роботою: вечірки з електронною музикою, концерти та ярмарки.

За пів року активісти Repair Together організували 8 будівельних таборів, розчистили завали в семи селах Сіверщини та кілька будинків у київському Поліссі, влаштували три прибиральні вечірки. Попереду у волонтерів велика ціль — відбудувати з нуля 16 будинків на півночі України. Розповідаємо, як розвивається проєкт Repair Together та як до нього долучитися.

Спільнота, яка створює

Один зі співзасновників ініціативи Repair Together, Олександр Кучинський, пригадує, як усе почалося. На початку травня після звільнення Сіверщини друг Олександра, Дмитро Кирпа, запропонував йому з’їздити в деокуповані села та допомогти хоч кільком сім’ям. Вони побачили, що в деяких селах регіону щоп’ятий будинок зруйнований ущент, в інших — не залишилося жодної цілої будівлі.

Вирішили допомагати Сіверщині, бо вона в меншому медійному фокусі, ніж населені пункти біля Києва, а отже, отримує менше допомоги. Активісти робили дрібний ремонт власноруч: склили вікна, крили дахи, виконували внутрішні оздоблювальні роботи. Також допомагали людям адресно: запитували селян, що саме їм потрібно, і закривали ці потреби. Часто люди просили речі, які в них покрали російські солдати: інструменти, кухонне начиння, побутову техніку.

Водночас Олександр із Дмитром мріяли зібрати друзів і знайомих, щоби за старим українським звичаєм проводити толоки — і прибрати сліди російських окупантів. Зрештою щотижня вони стали збирати по 100–250 людей. Спершу це були друзі та знайомі організаторів, а з часом — прихильники, які дізналися про ініціативу із соцмереж і медіа. Коли всі збиралися разом, вмикали музику, щоби було веселіше працювати.

Толока
Форма взаємодопомоги; спільна праця для швидкого виконання великої за обсягом роботи.

Нині серед волонтерів Repair Together десятки іноземців: з Канади, Німеччини, Польщі, США та низки інших країн. Серед них є волонтери, які їздять із командою Repair Together постійно, як-от етнічний українець Брет Дрозд із Канади. Він нього про таку можливість дізнався волонтер із США Марк Кері, якому 55 років. Він переглянув відео з попередніх волонтерських таборів і вирішив, що залюбки допоможе з такою роботою:

— Я вивчав радянську політику міжнародних відносин у коледжі, трохи набрався російської мови. І я розумію цю динаміку. Росія завжди була для мене ворогом. Ворогом свободи будь-де. Я з цим виріс. І навіть коли Радянський Союз розпався, я все одно знав, що вони не зміняться.

Водночас Марк багато цікавився історією східної Європи, України, українського народу:

— Я вірю в цю країну. Я вважаю, у неї є великий потенціал, щоб стати кращою з кращих. Звісно, це складний час для всіх, але дух країни, бойовий дух людей і просто позитивне ставлення, яке я бачу, мене дуже мотивує.

Співзасновник ініціативи Дмитро Кирпа розповідає, що Repair Together має потенціал перетворитися на ідейну міжнародну спільноту:

— У нас є мрія зробити інтернаціональну спільноту молодих людей, які будуть об’єднуватись за своїми цінностями та музичними вподобаннями та будуть готові мобілізуватись у разі великих катастроф по всьому світу. Дуже важливо створити спільноту, яка зможе функціонувати за ринковими принципами та зароблятиме гроші. Це має бути цікава спільнота, яка щось створює.

На першому етапі ініціатива збирала гроші на віднову через донати. Нині вона об’єднала довкола себе чималу спільноту — в інстаграмі за активістами стежить понад 30 тисяч підписників. Це створює для них можливість заробляти на рекламі для брендів, а отже, відчувати себе більш фінансово незалежно. До того ж завдяки самозабезпеченню вони не перетягують кошти з інших фондів. Так волонтери назбирали на допомогу населеним пунктам поблизу Чернігова: на відбудову будинків у Лукашівці та розбір завалів будинку культури в Ягідному (що за 17 км від Лукашівки).

Станом на середину листопада волонтери Repair Together повністю прибрали від завалів Іванівську громаду, до якої входить село Лукашівка. Там триває будівельний табір, на якому волонтери разом із виконробом будують сім будинків, у планах на найближчий час — ще дев’ять. А ще згодом волонтери організують «жіночий будинок» — будівництво, у якому братимуть участь лише жінки, щоби підкреслити, що кожна людина здатна робити цінний внесок навіть у тій роботі, яку багато хто вважав суто «чоловічою».

Виконроб (виконавець робіт)
Посада керівника середньої ланки на будівництві.

Для відбудови в Лукашівці волонтери залучили великий бізнес, якому цікава аудиторія Repair Together. Підприємці могли патронувати будівництво для конкретних сімей, а у відповідь отримати рекламу своєї продукції. За такою схемою, наприклад, бренд Lenovo перераховував по дві тисячі гривень із кожного продажу певної моделі ноутбука на відбудову в Лукашівці. Підхід пояснює комунікаційниця Repair Together Катерина Андрійчук:

— Ми стараємось залучати кошти на відновлення не від простих людей, а через кооперацію з великими брендами й соціально відповідальними бізнесами. Вони проводять лекції, благодійні концерти, продають каву, а виручку віддають нам.

Щоби допомагати більш ефективно, Repair Together об’єднується з іншими волонтерськими та благодійними організаціями. Так, разом із волонтерським рухом «Будуємо Україну разом» вони організовують великий будівельний табір, під час якого планують відновити 12 будинків. Зараз спільно працюють над кількома будинками в Лукашівці та Іванівці. Волонтери в процесі облаштування покрівель і встановлення вікон.

Відбудова Ягідного

Селище Ягідне в Іванівській громаді поблизу Чернігова перебувало під окупацією протягом 26 днів. 300 людей росіяни тримали в підвалі школи площею близько 130 квадратних метрів. 15 українців похилого віку загинули там через погані умови, зокрема брак свіжого повітря. Згодом селище сім днів перебувало на лінії зіткнення.

Завідувач місцевого будинку культури, 31-річний Роман Фролов, також потрапив у той підвал разом із родиною. Тоді його донечці було шість місяців:

— Ми бачили, як усе горить навкруги, як руйнується село. У той час ми жили одним днем. Але прийшов час, нам пощастило, і ми вийшли із цього пекла живими. Найбільше було страшно за малечу. Я сподіваюся, що дитина не пам’ятатиме цього жаху й житиме щасливо в щасливій Україні. Я вдячний волонтерам, які в цей тяжкий час нам допомагають. Своєю добротою і працею вони показують, що ми сильні й не залишаємо одне одного в біді.

Спершу волонтери прибирали завали зруйнованих житлових будинків, потім вирішили також ремонтувати та відбудовувати будівлі. У місцевому будинку культури спільнота волонтерів прибрала, коли місцеві розповіли, що це важливе місце для їхньої громади. Будівлю звели у 1970-х. Відтоді й до лютого 2022 року вона була культурним центром, який гуртував активних людей Ягідного. Роман Фролов згадує, як було до повномасштабної війни:

— Тут було життя, процвітало все, було класно. Раділи діти, звучала музика, люди відпочивали. Під час повномасштабної війни російські окупанти зруйнували його (будинок культури. — ред.) ракетним ударом.

Будівля складалася із кількох кімнат і спортивного залу. Волонтери її розчистили, розповідає Дмитро Кирпа:

— Ця будівля дуже підходить, щоб анонсувати наше ставлення до волонтерства, залучити якомога більше молодих людей до нашого руху й показати, що волонтерство має бути цікавим: тут можна знаходити друзів, слухати музику, трошечки змінити фокуси із жахливих подій, перемикнутися і відчути, що життя продовжується. Ми разом можемо допомогти і все відбудувати. Це все в наших руках.

У будинку культури села Ягідного Дмитро з Олександром провели першу музичну толоку, куди запросили лише 50 друзів. Тоді вони хотіли проекспериментувати з форматом і зрозуміти реакцію місцевих мешканців. Активісти були приємно здивовані:

— Люди приходили й цікавилися диджей-пультом і хотіли спробувати пограти. Ми ніякого негативного фідбеку не зустріли. Нацгвардія також сказала: друзі, класне діло. Ми хочемо кайфувати, проте з великою користю від того, що ми робимо.

Тож Олександр із Дмитром стали міркувати, як волонтерство з відбудови України зробити частиною життя для дедалі більшої кількості людей. Вони вирішили об’єднати два напрями — фізичну роботу та відпочинок.

— Для нас стало очевидним, що, зважаючи на те, у якому стані зараз Україна, волонтерство і відбудова займе багато часу. Тому волонтерство має стати способом життя для молоді.

Тепер вечірки після фізичної праці стали особливістю Repair Together. Так активісти дбають про відпочинок волонтерів. У їхній команді — координатори, будівельники та закупівельники, комунікаційники. Дмитро Кирпа вважає спільну роботу дуже важливою:

— Ми всі робимо це разом. Тут у нас немає вертикальної структури, що я типу бос. Так склалося, що люди представляють різні креативні професії. Серед нас є дизайнер, режисер, артдиректор. Є дівчата, які мають досвід роботи в благодійних організаціях.

Наразі будинок культури чекає свого подальшого відновлення. За словами комунікаційниці Катерини Андрійчук, це великий шматок роботи, тож він потребує великих інвестицій:

— Ми стараємось підтримувати зв’язок із більшістю сімей. Це важливий психологічний момент — людям потрібно знати, що про них не забувають і вони не покинуті. У наших планах підтримка культурної спадщини регіону та економіки. Щоби в таких місцях люди мали змогу не лише відпочити, а і працювали та підтримували розвиток громади.

Сила українців

Співзасновник ініціативи Repair Together Дмитро Кирпа до повномасштабного російського вторгнення протягом 13 років працював у сфері IT, розвивав власний бізнес, працював з іноземними компаніями. Але після 24 лютого, каже, цінності змінилися:

— Я не бачу сенсу працювати зараз у німецькому стартапі. Хоч проєкт соціально корисний, але це не співмірні речі з війною, життям моїх співгромадян і моєї країни. Я повернувся до Києва і став шукати, чим корисним міг би зайнятися, тому що, як і багато людей, мав відчуття провини. Те, що я працюю із друзями та однодумцями, живить мене енергією.

Олександр Кучинський пояснює, що їхня спільнота об’єднує людей, які не можуть зараз сидіти вдома й дивитись у телефон, а хочуть діяти. А ще — відчувають, що цінності, які зараз виборює Україна — свобода, демократія, права людини — найважливіші:

— Ми вважаємо, що маємо прямо зараз змінювати і впливати на суспільство, давати приклад і навчати людей, що рівність — це окей. Ти можеш приїхати на толоку як, наприклад, гей, бути ким-завгодно, головне — допомагати, це найважливіше. У цьому наша відмінність від Росії.

А волонтер Олег наголошує на ролі волонтерства в трансформації суспільства:

— Волонтерство — це дуже класний стимулятор громадської участі. Волонтери натреновуються на отаких-от речах, а потім можуть іти дальше й розвивати країну чи в бізнесі, чи в громадському секторі, чи в державному управлінні.

Часто працює разом із волонтерами Repair Together тракторист із Ягідного Олександр Артюх. З дитинства він мріяв кататися на тракторі — і зараз допомагає розчищати руйнування. Він вважає, що сила українців — у мужності й характері:

— Козацькому роду нема переводу. І так само Україні. Україна переможе, бо вона дуже сильна.

Підтримати діяльність ініціативи Repair Together можна за посиланням. Щоби долучитися до рейв-толок, можна написати активістам в соціальних мережах.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Тоня Андрійчук

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Анастасія Сєрікова

Продюсер,

Інтерв’юер:

Віталій Побережний

Фотографиня:

Христина Кулаковська

Оператор:

Олег Сологуб

Операторка:

Ольга Оборіна

Режисерка монтажу:

Дана Яким

Режисер:

Микола Носок

Звукорежисер:

Павло Літовкін

Звукорежисерка:

Анастасія Климова

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Транскрибаторка:

Ярослава Нікітюк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик